Спочатку розглянемо загальні принципи менеджменту:
· Цілеспрямованість. Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовуватися на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань.
· Урахування потреб та інтересів. Покликаних задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування певної мотивації.
· Ієрархічність. Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.
· Взаємозалежність. Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних(цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку.
· Динамічна рівновага. Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі розвитку.
· Економічність. Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень тощо, забезпечує розвиток бюджетних відносин.
· Активізація. Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій та ін..
· Системність. Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів.
· Єдиновладдя. Передбачає наявність єдиного центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення її цілей.
Усі принципи менеджменту взаємопов’язані.
Зазначимо, що в літературі з питань управління соціальною роботою на різних її рівнях поки що відсутня спільна зважена науково обґрунтована позиція. Різні автори виділяють неоднакову кількість принципів і по-різному їх називають. Це наслідок авторського суб’єктивізму.
Принципи управління соціальною роботою:
· Принцип соціальної детермінації в управлінні закладом ґрунтується на розумінні керівництва державної соціальної політики, суспільної ідеології соціальної роботи на конкретному етапі історичного розвитку держави.
· Принцип гуманізації вимагає на всіх етапах управлінської діяльності орієнтуватися на людину, її потреби, інтереси, цінності.
· Принцип науковості в управлінні установами соціальної роботи вимагає оволодіння керівником теоретичними основами і технологією діяльності і цій сфері, управлінської психології, сучасної політології, соціології та менеджменту.
· Принцип єдиноначальності та колегіальності вимагає широкого залучення працівників до обговорення та підготовки рішень у поєднанні з особистою відповідальністю керівника за прийняття та виконання управлінського рішення.
· Принцип інформаційної достатності обумовлює її вирішальну роль на всіх етапах управлінського циклу: планування, прийняття рішення, організації виконання, мотивації та контролю. Безперервна робота з інформацією, що надходить, її аналіз, прийняття та реалізація відповідних рішень, забезпечення зворотного зв’язку.
· Принцип аналітичного прогнозування відображає моделюючі процеси різного рівня, що мають відбуватися в керованій соціальній системі, якою є заклад соціальної роботи (здійснення аналізу діяльності, висунення прогнозів).
· Принцип мотивації праці вимагає врахування в управлінській діяльності різноманітності мотивів, які приводять людей до роботи у соціальній сфері.
· Принцип раціонального добору, підготовки, розміщення та використання кадрів орієнтує на забезпечення відповідності професійній компетентності, ерудиції, загальної культури, інших ділових якостей працівників вимогам мети та завдань організації, робочих місць і посад.
· Принцип наступності та перспективності вимагає уважного аналізу здобутків та проблем діяльності закладу, зокрема, досвіду сьогодення, критичної оцінки своїх можливостей для розробки перспектив розвитку установи соціальної роботи.
· Принцип економічності та ефективності вимагає орієнтації всіх стратегічних цілей на можливості їх науково-методичного, матеріально-технічного фінансування.
Принцип зворотного зв ’ язку вимагає відслідковувати хід виконання управлінських рішень, отримувати інформацію про якість і умови їхнього здійснення, мати конкретні кількісні показники. Ця інформація мусить охоплювати основні складові керованої системи.
Рекомендована література:
1. Социальная педагогика: теория, методика, опыт исследования. — Свердловск: изд-во Урал ун-та., - 1989.
2. Соціальна робота. Соціальна педагогіка, (понятійно-термінологічний словник) під ред. І.Д.Звєрєвої - К.: Етносфера. -1994.
3. Бурая Н.П. Соціальна робота: навч. посібник. Харків. - 1994.
4. Погорілий 0.І. Соціологічна думка XX століття. - К. - 1994.
5. Ганюков О. Соціальні відносини і соціальна структура сучасного українського суспільства: Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Збірник наукових статей. -Київ, 1998.-С. 165-170.
6. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка. - К, 1997.
7. Мигович І. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. // Соціальна політика і соціальна робота. - №1-2, 1998. - С.68-88.
8. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей.Упоряд. Драпушко Р.Г. та ін. - К, 1999. - 140с.
