Стратегічний контроль маркетингу - це регулярна перевірка відповідності цілей, вихідних стратегічних установок, програм підприємства вимогам наявних і прогнозованих маркетингових і ринкових можливостей.
Метою стратегічного контролю маркетингу є визначення того, як підприємство використовує наявні можливості, наскільки ефективно це робить, виявлення областей, де існують проблеми і нові можливості, і розробка рекомендацій щодо формування плану підвищення ефективності маркетингової діяльності.
Таблиця 9.1 - Види (типи, форми) маркетингового контролю
Тип контролю | Хто відповідає | Мета контролю | Підходи |
1. Контроль щорічних планів | Вище керівництво Менеджери середньої ланки | Дізнатися, чи досягаються заплановані результати | Аналіз збуту Аналіз частки ринку Порівняння витрат і продажу Фінансовий аналіз Маркетинговий оціночний аналіз |
2. Контроль прибутковості | Маркетинговий контролер (інспектор) | Визначити, куди йдуть і де втрачаються гроші компанії | Оцінити прибутковість по - продуктах - територіях - покупцях - сегментах ринку - каналах збуту - розмірах замовлень |
3. Контроль ефективності | Лінійні і функціональні менеджери Маркетинговий контролер (інспектор) | Оцінити і поліпшити ефективність витрачання коштів і вплив маркетингових витрат | Оцінити ефективність - торгового персоналу - реклами - стимулювання збуту - розподілу |
4. Стратегічний контроль | Вище керівництво Маркетинговий аудитор | З'ясувати, чи використовує компанія свої максимальні можливості в значенні ринків, товарів і каналів розподілу | Інструменти оцінки ефективності маркетингу Маркетинговий аудит Перегляд якості маркетингу Перегляд етичної і соціальної відповідальності компанії |
Задачі стратегічного контролю полягають у перевірці правильності вибору цілей підприємства і цілей маркетингової діяльності; відповідності обраної стратегії умовам, що змінюються; того, чи реалізує підприємство свої потенційні можливості стосовно ринків збуту, цільових груп споживачів, товарів, каналів розподілу.
Стратегічний контроль маркетингу проводиться послідовно і включає 3 етапи:
1) вивчення умов зовнішнього середовища діяльності підприємства, тенденції їх змін і перспектив;
2) огляд встановлених маркетингових цілей і програм, визначення їх відповідності умовам зовнішнього середовища;
3) дослідження відповідності основних елементів маркетингової діяльності, які використовуються підприємством, розділам прийнятої програми маркетингу.
Періодично підприємствам доцільно переглядати свої загальні маркетингові цілі, стратегічний підхід до ринку. Для цього необхідно провести 4 групи заходів:
- оцінку ефективності маркетингу;
- маркетинговий аудит;
- перегляд якості маркетингу;
- перегляд етичної і соціальної відповідальності підприємства.
1. Оцінка ефективності маркетингу підприємства у цілому або одного підрозділу характеризується п'ятьма складовими маркетингової орієнтації: спрямованістю на покупця, маркетинговою інтеграцією, адекватністю інформації, стратегічною орієнтацією і оперативною ефективністю. Кожну з них можна виміряти. При низькій ефективності маркетингу необхідне проведення маркетингового аудиту.
2. У маркетинговому аудиті розглядаються 6 основних складових ринкової ситуації підприємства:
Ø аудит маркетингового середовища;
Ø аудит маркетингової стратегії;
Ø аудит організації маркетингу;
Ø аудит маркетингових систем;
Ø аудит маркетингової результативності (прибутковості, ефективності витрат);
Ø аудит елементів комплексу маркетингу, маркетингових функцій.
Маркетинг-аудит - це ревізія, виявлення слабких місць у концепції маркетингу. Предметом ревізії є як організаційні, так і функціональні питання.
Процес маркетингової ревізії включає 6 етапів:
1 етап. Визначення того, хто буде здійснювати ревізію (маркетологи підприємства, контролер з маркетингу, керівники підрозділів, фахівці зовнішніх незалежних фірм). Відповідальними за проведення стратегічного контролю є керівництво підприємства і ревізор з маркетингу (маркетинговий аудитор).
2 етап. Встановлення часу і частоти проведення ревізії (не рідше одного разу на рік). Ревізії маркетингу можуть бути плановими, позаплановими або перманентними (такими, що проводяться безперервно керівництвом підприємства, ревізорами з маркетингу, безпосередньо у відділі маркетингу).
3 етап. Визначення області ревізії. Виділяють:
Ø горизонтальну ревізію, що здійснюється для вивчення загального стану маркетингу у підприємстві;
Ø вертикальну ревізію, що передбачає ретельне вивчення однієї із сторін маркетингової діяльності підприємства, зокрема дослідження: політики нововведень, цінової політики, політики кадрового забезпечення служби маркетингу.
Горизонтальну і вертикальну ревізії доцільно використовувати в комплексі тому, що горизонтальна ревізія виявляє загальні питання, які вимагають подальшого вивчення, і це здійснюється за допомогою вертикальної ревізії.
4 етап. Визначення форми проведення ревізії. Ревізія може бути: документальна; у формі спостережень; опитувань, аналізу, звіту і т.п.
5 етап. Проведення ревізії: повинні бути прийняті рішення про тривалість проведення ревізії, про її закритість або відкритість, про час проведення ревізії, ухвалення рішення про підготовку заключного звіту.
6 етап. Представлення результатів ревізії.
На основі зібраної інформації ревізор з маркетингу складає звіт, формулює висновки і розробляє рекомендації в області маркетингової діяльності керівництву підприємства. Керівництво підприємства разом з керівником відділу маркетингу і керівниками інших підрозділів підприємства приймає рішення про те, які рекомендації мають інтерес для підприємства, а також коли і яким чином їх варто реалізувати в практиці діяльності підприємства.
3. Перегляд якості маркетингу. Для оцінки своєї діяльності підприємства можуть застосовувати методику, засновану на порівнянні з найбільш ефективними підприємствами (лідерами) в галузі: розробляють профіль підприємств-конкурентів, профіль полярності, виявляють чинники конкурентного успіху і слабкі сторони маркетингової діяльності.
4. Перегляд етичної і соціальної відповідальності: дотримання офіційного морального кодексу маркетологів, створення традицій етичної поведінки, відповідальність за етичні і юридичні порушення.