C. Гостра надниркова недостатність

D. Гіповолемічний шок

E. Анафілактичний шок

 

21. Які препарати слід використовувати при розвитку гіпопаратиреоїдної тетанії?

A. Кальцитонін;

B. Препарати кальцію

C. Гіпотензивні;

D. Нейролептики;

E. Все, зазначене вище.

 

22. При якому захворюванні порушується контроль функції ЩЗ з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи?

A. Ендемічному зобі;

B. Спорадичному зобі;

C. ДТЗ;

D. Токсичній аденомі;

E. Медикаментозному тиреотоксикозі.

 

23. Хворий А., 58 років, хворіє на цукровий діабет 7 років. Після перенесеного харчового отруєння стан погіршився. Об-но: шкіра суха, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, дихання поверхневе, запаху ацетону у повітрі не відчувається. У хворого нудота, проноси. Глюкоза крові – 41 ммоль/л. Вірогідний діагноз?

A. Кетоацидотична кома

B. Гіперосмолярна кома

C. Лактоцидотична кома

D. Гіпоглікемічна кома

E. Церебральна кома

 

24. У чоловіка 28 років на тлі бронхопневмонії розвинулась кома. Об’єктивно: ЧСС – 122/хв, екстрасистолія, АТ – 80/45 мм рт.ст. Шкіра суха, тургор знижений. Дихання глибоке, шумне, рідке. Різкий запах ацетону в повітрі. Печінка +5 см. Глікемія – 32 ммоль/л, рН крові – 6,9. Який розчин найбільш спрямовано буде діяти на нормалізацію обмінних процесів?

A. Реополіглюкін

B. 0,9% розчин натрію хлориду

C. 5% розчин глюкози

D. 1% розчин калію хлориду

E. 4,2% розчин натрію гідрокарбонату

 

25. У хворої 52 років випадково при проведенні профілктичного огляду виявлено глікемію натще – 7,2 ммоль/л, глюкозурію – 0,5 г/л. Зріст – 167 см, маса тіла – 92 кг. Визначте початкову тактику лікування.

A. Дієтотерапія

B. Інсулінотерапія

C. Бігуаніди

D. Похідні сульфонілсечовини 1 генерації

E. Похідні сульфонілсечовини 2 генерації

 

26. У хворої, 22 років, з’явилися скарги на спрагу, великий діурез, втрату маси тіла. Захворювання розвинулося після перенесеного грипу. Рівень глікемії – 19,6 ммоль/л, глюкозурія – 56,2 г/л, кетонурія. Визначіть діагноз:

A. Ниркова глюкозурія;

B. Цукровий діабет типу 2;

C. Цукровий діабет типу 1;

D. Гестаційний цукровий діабет;

E. Інші специфічні типи цукрового діабету.

 

27. Хворий 26 років. На момент обстеження турбує головний біль, порушення нічного сну, нудота, блювота вживаною їжею, загальна слабкість, періодичні судоми гомілкових м’язів. Хворіє впродовж 12 років. Об’єктивно: блідість шкіри з жовтуватим відтінком, склери білі. АТ – 210/120 мм рт.ст. У крові: гемоглобін – 80 г/л, сечовина – 30,8 ммоль/л, креатинін – 0,660 ммоль/л, ШКФ – 14 мл/хв. У сечі: білок – 2,8 г/добу, еритроцити – 8,2×10⁶/л, відносна щільність – 1008-1012, денний діурез – 850 мл, нічний – 1250 мл. Очне дно: ретинопатія. Яка причина розвитку вторинної анемії у пацієнта?

А. гемоліз

В. дефіцит В₁₂ і фолієвої кислоти

С. дефіцит еритропоетину

D. дефіцит заліза

Е. кровотеча

 

28. Хворий А., 20 років, потрапив у клініку зі скаргами на тупий біль у поперековій ділянці, червоний колір сечі, часте сечовипускання, в тому числі вночі, загальну слабкість. Захворів через 2 тижні після перенесеної ангіни. Шкірні покриви бліді. Р – 80 уд./хв., ритмічний. АТ – 160/90 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Загальний аналіз крові: Е-4,5х10¹²/л, Нв - 130 г/л, Ц.п. О,8, Л-9,6х10⁹/л, еоз-2%, п-8%, с-72%, лім-12%, мон-6%, ШОЕ – 32 мм/год. ЗАС: питома вага – 1026, білок – 0,99 г/л, Ер-18 в п/з, Л-5-6 в п/з, гіалінові циліндри – 3-4 в п/з. Аналіз сечі по Нечипоренко: Е-27000, Л-4000/мл сечі. Який попередній діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Гострий гломерулонефрит

C. Гострий пієлонефрит

D. Хронічний пієлонефрит

E. Гіпертонічна хвороба

 

29. Хворий 45 років госпіталізований в урологічну клініку зі скаргами на сухість в роті, слабість, шкірний свербіж, нудоту, задишку. Анамнез: протягом останніх 15 років відійшло із сечових шляхів 20 каменів, двічі виконувались операції на правій і лівій нирці з приводу гострого гнійного пієлонефриту. Протягом доби виділяє 1400 мл сечі з відносною густиною 1002-1004. Яку назву має цей симптом і про яке ускладнення сечокам’яної хвороби він свідчить?