Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності.

Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності. Методи витратного методичного підходу. Методи доходного методичного підходу. Методи порівняльного методичного підходу. Нетрадиційні методи оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності.

Об'єкти права інтелектуальної власності за Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" дорівнюються до майна, і тому можуть оцінюватися, перетворюючись у товар, що можна продавати, купувати, здавати в оренду тощо.

З бухгалтерської точки зору, майнові права інтелектуальної власності відносяться до групи нематеріальних активів (НМА), які в разі виконання умов Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первісна вартість створеного НМА включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього НМА та приведенням його до стану придатності до використання за призначенням. По-суті, це є собівартість даного товару, що розцінюється як авансована вартість, тобто вартість, що повинна бути капіталізованою в циклі: товар - гроші - товар.

Серед існуючих підходів оцінки майнових прав найпоширенішими є: витратний підхід, порівняльний (ринковий) підхід та дохідний підхід.

Витратний підхід оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на визначенні вартості витрат, необхідних для відтворення або заміщення об'єкта оцінки.

Витратний підхід застосовується для визначення залишкової вартості заміщення (відтворення) майнових прав інтелектуальної власності шляхом вирахування з вартості відтворення (заміщення) величини зносу.

Порівняльний підхід використовується за наявності достовірної, доступної, достатньої за обсягом інформації про ціни продажу, ціни пропонування подібних об'єктів та умови подібних договорів щодо розпорядження майновими правами на такі об'єкти.

Суть порівняльного підходу полягає у визначенні вартості таких об'єктів на основі інформації про ціни продажу (пропонування) об'єктів подібного призначення і корисності, що склалися внаслідок укладання подібних договорів або намірів щодо їх укладання.

Дохідний підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на застосуванні оціночних процедур переведення очікуваних доходів у вартість об'єкта оцінки.

Дохідний підхід застосовується для оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадку, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать такі права, від їх використання.

Вибір підходів і методик здійснюють спеціально навчені фахівці, що мають досвід як у патентно-правовій області, так і в області бухгалтерії нематеріальних активів. Офіційну оцінку можуть робити тільки організації, що мають ліцензію на проведення оціночної діяльності.

У рамках кожного підходу існує один або декілька методів оцінки. Зв’язок між підходами і методами оцінки представлений у таблиці на наступній сторінці. Перелік наведених методів не є вичерпним.

Метод прямого відтворення активу визначає суму витрат, які є необхідними для створення нової точної копії активу, що оцінюється. Ці витрати повинні ґрунтуватися на сучасних цінах та сировині, матеріалах, енергоносіях, комплектуючих виробах, інформації, а також на середньогалузевій вартості робочої сили певної кваліфікації. Метод прямого відновлення є переважним методом розрахунку вартості унікальних нематеріальних активів.