Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

Тема 8 ОЦІНЮВАННЯ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

Об’єкти права інтелектуальної власності

Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації. Правовий і економічний зміст правочинності володіння, користування і розпорядження об‘єктами права інтелектуальної власності. Ринок інтелектуальних ресурсів, процесів, результатів.

 

В процесі комерціалізації інтелектуальна власність виступає у вигляді товару з певними властивостями, які характерні лише продукту розумової діяльності.

По-перше, інтелектуальна власність являє собою уречевлений результат інтелектуальної діяльності, з цього випливають дві характерні їй властивості – матеріальна форма і нематеріальної сутність. Зокрема, за цими властивостями інтелектуальну власність відносять до нематеріальних активів, до яких, зокрема, відносять ще права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо), права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо), інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо); незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

По-друге, інтелектуальна власність має властивість мультиплікативного поширення, що пояснюється безперервним прогресивним розвитком наукової думки.

По-третє, права на результати інтелектуальної діяльності, оформлені у вигляді інтелектуальної власності, мають обмежений термін дії, що обумовлено доволі швидким моральним зносом. Майже повна відсутність фізичного зносу та, натомість, швидкий та повний моральний знос можна врахувати наступною властивістю інтелектуальної власності.

Перелічені властивості інтелектуальної власності спричиняють великий вплив на процеси створення, комерціалізації та впровадження цих об’єктів в господарський оборот суб’єктів господарювання.

 

Об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи об’єкти промислової власності, нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності та об’єкти авторського права та суміжних прав, за умови повної їх відповідності критеріям охороноздатності, дозволяють одержати конкурентні переваги та виробляти продукцію, що більшою мірою відповідає потребам споживача і має певні виключні характеристики. Впровадження і використання об’єктів права інтелектуальної власності становить собою комерційний інтерес і дозволяє одержувати певні прибутки як власникові прав, так і одержувачу прав використання.

 

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». З урахуванням цього конституційного положення усі результати інтелектуальної, творчої діяльності людини отримали назву «об’єкти інтелектуальної власності» або «інтелектуальна власність», а правовий інститут, що їм присвячено – «право інтелектуальної власності».

Разом з тим, результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини вважаються не предмети матеріального світу – речі, а ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, тобто нематеріальні об’єкти. Матеріальні носії, у яких містяться результати інтелектуальної, творчої діяльності не є об’єктами права інтелектуальної власності, вони є об’єктами речових прав, зокрема права власності.

Так, ст. 419. Цивільного кодексу розрізняє право інтелектуальної власності та право власності:

1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Спільні ознаки:

– права інтелектуальної власності як і право власності є абсолютними (Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом – ч.3 ст. 418 ЦК);

– суб’єкт права інтелектуальної власності, як і суб’єкт права власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; в той же час він може заборонити усім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.

Відмінності між правом інтелектуальної власності та правом власності:

– зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права, зміст права власності полягає лише в майнових правомочностях;

– неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;

– можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;

– збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.

Тому, об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об’єкти суміжних прав; виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, об’єкти промислової власності, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Перераховані об’єкти уже є об’єктами правової охорони, оскільки вони визнані державою такими. Але далеко не всі результати інтелектуальної діяльності є об’єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.

Дослідники в сфері права інтелектуальної власності неоднозначні щодо класифікації об’єктів.

В енциклопедичних довідниках знаходимо поділ на чотири види, зокрема:

 

Об’єкти авторського права	Об’єкти права промислової власності
Літературний твір	Результати винахідницької та раціоналізаторської роботи:
Музичний твір
Твір зображувального мистецтва	Винахід
Твір декоративно-прикладного мистецтва	Корисна модель
Промисловий зразок
Твір архітектури	Раціоналізаторська пропозиція
Твір картографії	Топографія інтегральної мікросхеми
Фотографічний твір	Засоби індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу:
Складений твір
База даних	Доменне ім’я
Комп’ютерна програма	Знак для товарів та послуг
Аудіо-візуальний твір	Зазначення походження товару
Сценічний твір	Комерційне найменування
Твір у сфері науки	Промисловий зразок
Твір у перекладі
Твір у переробці
Об’єкти суміжних прав	Особливі об’єкти ІВ
Виконання твору	Наукове відкриття
Фонограма, відеограма	Сорт рослин
Передача організації мовлення	Порода тварин
	Комерційна таємниця

Безперечно, підходи до класифікацій є досить різними, тим паче, що Цивільний кодекс України містить перелік об’єктів та їх загальну характеристику без поділу на групи. Тому погоджуючись із думкою Цибульова П.М., здійснимо умовний поділ на три групи, зображені на рис.