Цивільно-правовий статус медичного працівника

1. Цивільне право – це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майнової самостійності їх учасників.

2. Майнові відносини – це правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

3. Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ.

4. Ці вільно-правовий метод характеризується юридичною рівністю сторін, вільним волевиявленням, майновою самостійністю сторін, диспозитивністю, особливим способом вирішення майнових спорів і майновою відповідальністю.

5. Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р., що набирає чинності с 01.01.2004 р.

6. Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб’єктністю. Яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

7. Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов’язки.

8. Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього, ЦК України визначає такі її рівні: часткова, неповна, повна, обмежена та її відсутність.

9. Деліктоздатність – це здатність самостійно відповідати за майнову шкоду, нанесену внаслідок цивільного правопорушення.

10. Юридичною особою визначається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

11. Об’єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

12. Цивільні права та обов’язки – це такі права та обов’язки, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов’язки.

13. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє.

14. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою для представництва перед третіми особами.