Право, мораль, медична етика та деонтологія

1. Становлення права - тривалий історичний процес. До основних шляхів формування права слід віднести такі.

§ визнання правом індивідуальних фактичних стосу­нків, що повторюються.

§ санкціонування державою звичаїв (звичаєве право).

§ утворення правових норм судовими органами (судо­ві прецеденти).

§ безпосереднє встановлення правових норм держав­ною владою у вигляді нормативних правових актів.

2. Держава - це політико-територіальна і структур­но-організаційна форма суспільства, покликана на владній основі гарантувати в ньому (суспільстві) свободу особи, еко­номічну свободу, народовладдя, а також забезпечити з допо­могою апарату політичної влади цілісність суспільства та йо­го ефективне функціонування.

3. Ознаки держави:

§ наявність публічної політичної влади,

§ право держави на встановлення і стягнення з насе­лення податків та зборів, забезпечення державної полі­тики

§ можливість видавати закони та інші нормативні акти, загальнообов'язкові для населення всієї країни;

4. Функції держави:

§ створення демократичних умов, інститутів для вияв­лення, враховування і координації інтересів різних соціальних груп суспільства (політична функція);

§ створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності (економічна функція);

§ задоволення потреб на­селення в зайнятості, житлі, охороні здоров'я, соціальному захисті, соціальному страхуванні (соціальна функція);

§ спри­яння розвитку науки, освіти, культури (культурно-освітня функція);

§ охорона навколишнього природного середовища (екологічна функція); захист державно-конституційного ладу, забезпечення законності і правопорядку в суспільстві та ін.

§ захист територі­альної цілісності і непорушності кордонів;

§ участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розпо­ділу та інтеграції виробництва і праці;

§ міжнародне культурне співробітництво; участь у боротьбі з порушеннями міжнарод­ного правопорядку, в реалізації міжнародних екологічних і соціальних програм та ін.

5. Механізм (апарат) держави

§ державні підприємства

§ державні установи

§ державні органи

6. Правова держава - це форма організації полі­тичної влади громадянського суспільства та її взаємовідносин з індивідами, яка ґрунтується на принципах верховенства права, поваги особистості, недоторканності її прав, свобод, законних інтересів.

7. Право - це свобода конкретної особи або можливість юридично забезпеченої поведінки, а також - як сукупність юридичних норм, закріплених у законах, інших джерелах, визнаних дер­жавою.

8. Праву притаманні такі ознаки:

· нормативність.

· закріплення норм у законах: інших визнаних держа­вою офіційних джерелах державна забезпеченість.

9. Функції права:

· регулятивна (регулятивна статична і р егулятивна динамічна);

· охоронна

10. Соціальні норми — загальні правила поведін­ки, які поширюються на всі подібні випадки і на всіх суб'єктів.

11. Технічні норми— правила, які характеризують ставлення людини до природи, техніки, знарядь і засобів виробництва.

12. Види соціальних норм;

норми права - прийняті (санкціоновані) і забезпечені державою загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, які надають учасникам відносин, що регулюються, суб'єктивні права і покладають на них юридичні обов'язки;

· норми моралі;

· норми-звичаї;

· норми релігії;

· корпоративні норми

13. Професійна етика - це принципи поводження в процесі професійної діяльності людини. Уважається, що основні принципи медичної етики сформулював Гіппократ.

14. Медичною деонтологією називається навчання про належне поводження медичних працівників, що сприяє створенню найбільш сприятливої обстановки для видужання хворого. Термін медичної деонтології ввів видатний хірург Н.Н.Петров, поширивши її принципи на діяльність медичних сестер.

15. Реалізація етичних початків у медицині включає:

· інформування пацієнта про здоров'я пацієнта;

· повага достоїнства пацієнта;

· недопущення збитку пацієнтові (не нашкодь);

· повага права пацієнта на проведення медичного втручання, або відмови від нього;

· повага права пацієнта на якісну та своєчасну медичну допомогу;

· прояв дбайливості до умираючого хворого (дистрибутивна справедливість);

· зберігання професійної таємниці;

· професійному високому рівні своєї професійної компетентності;

· захист пацієнта від некомпетентного медичного втручання;

· підтримка поваги до своєї професії;

· поважне відношення до своїх колег;

· участь у медико-санітарній освіті населення.