Тема 10. Західноукраїнські землі в складі Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської) імперії в ХІХ ст. (2 години).

ПЛАН

1. Національне відродження в Галичині 30 – 40-х рр. ХІХ ст. Москвофіли та народовці в суспільному житті західноукраїнських земель.

2. Події революції 1848 – 1849 рр. Скасування феодальних відносин.

3. Суспільно-політичний та громадський рух.

 

Реферати:

1. Реформи в Австрійській імперії: їх суть, значення.

2. Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель в другій половині ХІХ ст.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте основні тенденції соціально-економічного розвитку України в першій половині ХІХ ст.

2. Обґрунтуйте або заперечте твердження, що політика австрійського та російського урядів щодо українських земель носила колоніальний характер.

3. Розкрийте причини виникнення політичної опозиції російському самодержавству в середовищі дворян східноукраїнських земель.

4. Визначте характерні риси українського національного відродження в кінці ХVIII – 30-х рр. ХІХ ст. Вкажіть на його відмінності на західноукраїнських та наддніпрянських землях.

5. Охарактеризуйте програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Визначте його місце в національно-визвольній боротьбі українського народу.

6. Як позначилися реформи Олександра ІІ на соціально-визвольній боротьбі українського народу.

7. Розкрийте причини масової еміграції українців у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Визначте відмінності цього процесу у Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях.

8. Визначте роль «Громад» 60 – 70-х рр. ХІХ ст. в українському національному русі.

 

Методичні рекомендації:

Перше питання потребує аналізу становища українського народу на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії. Покажіть основні умови виникнення організації «Руська трійця», проаналізуйте основні її вимоги, напрямки діяльності. Якою була доля учасників організації? Яке вона мала значення? Покажіть активізацію українського політичного руху під час революції 1848 р. З’ясуйте основні передумови створення Головної Руської Ради. Проаналізуйте її здобутки. Покажіть процес скасування панщини на західноукраїнських землях та вплив революційних подій на українців Галичини і Буковини внаслідок революції 1848 р. в австрійській імперії і виходу на політичну арену москвофілів. Проаналізуйте основні ідеї та напрямки діяльності. Зверніть увагу на підтримку москвофільського руху російським урядом, вказавши провідних його діячів. З посиленням впливу Росії на західноукраїнських землях виникла нова суспільно-політична течія – народовство, яка орієнтувалась на боротьбу за національні права українського народу. Покажіть розгортання культурно-просвітницької діяльності народовців, її переростання у політичну. Яку роль у піднесення національної свідомості мали товариства «Просвіта», «Руська бесіда»?

При розгляді другого питання важливо показати вплив революційних подій 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землі. Звістка про революцію дійшла до Львова в середині березня 1848 р., коли там відбулися великі демонстрації. Революційні виступи досягли такої сили, що австрійський уряд, боячись всенародного повстання, скасував 22 квітня 1848 р. кріпосне право в Галичині.

Необхідно відзначити причини утворення Головної Руської Ради. Покажіть головні напрями її діяльності. При цьому слід мати на увазі, що Головна Руська Рада проголосила єдність всього українського народу. Головною вимогою було: виділити українські землі в окремий коронний край і приєднати до Галичини Буковину і Закарпаття. Такі вимоги суперечили бажанням поляків, які домагалися перетворити Галичину на польську провінцію. Для боротьби з поляками Головна Руська Рада створила власні збройні сили – Народну Гвардію.

Революція 1848 р. мала певний відгук і на Буковині. 22 березня населення Чернівців зібралося на демонстрацію. Навесні і влітку почалися селянські заворушення. Під натиском цих подій особливим імператорським наказом від 9 серпня 1848 р. на Буковині скасовувалося кріпацтво.

При розгляді питання «Суспільно-політичний та громадський рух» перш за все треба відзначити, що провід в суспільно-політичному та громадському житті на Західній Україні належав москвофілам і «народовцям».

Проти консервативно-москвофільського табору старої інтелігенції виступила нова група діячів, які називали себе «народовцями». Це була молода інтелігенція – вчителі шкіл, юристи, письменники, студенти. Народовці являли собою політичну організацію ліберального напряму. Вони проводили культурно-освітню роботу, продовжуючи традиції «Руської трійці». В цій роботі вони вбачали шлях до національного відродження. Назвіть часописи, які були засновані народовцями.

В 1862 р. народовці заснували товариство «Руська Бесіда» у Львові, в 1868 – «Просвіту», в 1873 – Товариство ім. Т.Г. Шевченка.

Необхідно приділити увагу проблемі переходу народовців від культурно-освітньої справи до політичної діяльності. В чому вона полягала? Які політичні партії були засновані в цей час? Також слід звернути увагу на те, що в цей період було засновано цілий ряд економічних установ. Назвіть їх. Були створені також спортивні товариства. Яка роль їм належала?

Не можна залишати поза увагою і питання, пов’язані з розвитком суспільно-політичного громадського руху на Буковині.

Перш за все, відзначте, що починаючи з 60-х років ХІХ ст. на Буковині поширюються ідеї народовців. Тут з’являються свої прогресивні діячі: брати Воробкевичі, Ю.Федькович, О.Кобилянська та ін. У 1869 р. в Чернівцях засновано товариство «Руська бесіда» – першу українську організацію «Руська Рада», в 1875 р. – Чернівецький університет, який з часом став центром суспільно-політичного громадського і громадського життя краю.

Література:

1. Грицак Я. Нарис історії України. – К., 1998. – С.65 – 83.

2. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття. – К., 1993. – С.7 – 28.

3. Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ – ХХ ст.). – Львів, 1998.

4. Русалка Дністрова: Док. і матеріали. – К., 1989.

5. Сухий О. Національна ідея в програмах та діяльності українських політичних партій Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Львів, 1999.

6. Щербак М., Щербак Н. Національна політика царизму на Правобережній Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). – К., 1997.