Тема № 32. Система видів покарань за кримінальним правом України: її правова характеристика та значення

 

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, ознаки й значення системи покарань за чинним КК України.

2. Системи покарань в історії кримінального права й у чинному кримінальному законодавстві України.

3. Види покарань.

4. Проблеми вдосконалення системи покарань.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Відповідаючи на перше питання слід дати визначення системи покарань. Необхідно враховувати, що система покарань повинна бути соціально обумовлена й повинна визначатися соціальними, економічними, політичними, кримінологічними й іншими факторами. Потрібно проаналізувати усі ознаки системи покарань. При цьому особливу увагу слід зосередити на характеристиці порядку розміщення покарань, що встановлений у ст. 51 КК України. Далі необхідно показати юридичне значення системи покарань.

Розкриваючи друге питання теми, необхідно проаналізувати історію побудови системи покарань, визначити пріоритетність побудови системи покарань в діючому кримінальному законодавстві по відношенню до кримінального кодексу 1960р. Особливу увагу слід приділити характеристиці системи покарань, що існує у чинному КК України, порівняно з системами покарань передбаченими в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Характеризуючи класифікацію покарань необхідно мати на увазі, що вона може бути проведена по різним підставам: 1) за порядком їх призначення; 2) в залежності від встановленого у них строку; 3) в залежності від суб’єктів, до яких ці покарання можуть бути застосовані; 4) відокремлюють нарешті, покарання, що пов’язані з виправно-трудовим впливом на засуджених і не пов’язані з таким впливом.

Необхідно послідовно розглянути кожну з названих підстав, при цьому особливу увагу необхідно зосередити на характеристиці головних, додаткових й змішаних покарань. Далі потрібно стисло проаналізувати окремі види покарань.

На завершенні необхідно вказати на проблеми вдосконалення системи покарань. Розглянути питання ефективності окремих видів покарань, необхідності їх існування в законодавстві, а також можливість включення нових видів покарань до законодавства.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 32: [5, 45, 46, 75, 131, 196, 201].

Тема № 33. Призначення покарання за кримінальним правом України: загальні засади та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Інститут призначення покарання у галузі кримінального права України: кримінально-правова характеристика та вплив на злочинність.

2. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України:

· призначення покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за скоєний злочин;

· значення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання;

· врахування при призначенні покарання ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

При викладенні першого питання теми слід розглянути місце інституту призначення покарання в системі Загальної частини кримінального права України.

При рогзгляді другого питання слід звернути увагу на питання про відмежування загальних засад призначення покарання від принципів призначення покарання. Слід враховувати, що загальні засади призначення покарання, як їх закріплено в законі, складаються в своїй сукупності з наступних трьох критеріїв:

а) суд визначає покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за цей злочин;

б) суд визначає покарання у відповідності до положень Загальної частини КК України;

в) суд визначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При характеристиці першого критерію слід розкрити значення призначення судом покарання лише в межах (рамках) санкції статті Особливої частини КК України, за якою кваліфіковано діяння винного. Необхідно показати вияв цієї тенденції в структурі санкцій. Слід мати на увазі, що в чинному кримінальному законодавстві існують відносно-визначені санкції, альтернативні санкції та кумулятивні санкції статей Особливої частини КК. В роботі слід коротко їх проаналізувати та особливу увагу необхідно приділити характеристиці мінімумів та максимумів санкцій.

При розгляді другого критерію важливо вказати, які принципові положення, що відносяться як до злочину, до умов відповідальності за нього, так і до призначення покарання, видів покарання та звільненню від покарання, необхідно враховувати в якості передумови застосування покарання. Слід також детально проаналізувати ці передумови застосування покарання.

При висвітленні третього критерію загальних засад призначення покарання особливу увагу слід приділити ступеню тяжкості злочину. Необхідно розкрити зміст понять «характер» (якісна характеристика) та «ступінь» (кількісна характеристика) суспільної небезпеки діяння, а також назвати об’єктивні та суб’єктивні обставини, що впливають на ступінь суспільної небезпечності злочину.

Далі слід розглянути обставини, які характеризують особу винного. Необхідно звернути увагу на те, що в ст.65 КК України говориться про врахування особи винного, а не її суспільної небезпечності. Подібна термінологічна розбіжність не є випадковою, а відображає той стан, коли при призначенні покарання враховується більш широке коло обставин, що характеризують особу винного, ніж дані про його суспільну небезпечність. В роботі слід проаналізувати дані про особу винного, які враховуються судовою практикою при призначенні покарання у відповідності до загальних засад призначення покарання.

Досліджуючи обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, слід мати на увазі, що в літературі пропонувались різні найменування цих обставин. Враховуючи, що закон пов’язує з пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами серйозні правові наслідки потрібно дати визначення таких обставин та з’ясувати їх кримінально-правове значення. Необхідно також перерахувати пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, що враховуються судом при призначенні покарання. При вивченні даного питання слід зупинитися на двох моментах: про вичерпний та невичерпний перелік обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, та про врахування цих обставин у випадку, коли їх включено законодавцем в якості ознаки складу злочину. Розглядаючи питання про врахування судом пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання, необхідно показати сам «механізм» такого врахування. При цьому особливу увагу слід приділити мотивуванню покарання у вироку. На завершення, необхідно обґрунтувати положення про те, що обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання повинні розглядатись не ізольовано, а в єдиній сукупності, де одні з них підкріплюються взаємно, другі - нейтралізуються, треті - виступають як більш значні і т.д. Слід також розглянути проблему доповнення переліків пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин деякими іншими найбільш типовими обставинами, що зустрічаються в судовій практиці та проблему надання права суду з урахуванням характеру скоєного злочину не визнавати деякі обставини, зазначені в законі, в якості обтяжуючих відповідальність.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 33: [9, 34, 35, 43, 49, 74, 106, 138, 143, 179].