Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення.

Послідовність виконання дослідження. Дослідження стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення здійснюється у такій послідовності: виявля­ють та оцінюють очікувану хімічну обстановку, що може виникнути на території промислового об'єкта у найбільш вірогідних для цього об'єкта умовах реалізації надзвичайних ситуацій воєнного характеру (пов'язаних з дією хімічного зараження БОР) і надзвичайних ситуацій техногенного характеру (пов'язаних з дією хімічного забруднення НХР) згідно з описаною методикою; оформляють для кожної з цих над­звичайних ситуацій "Картку очікуваної хімічної обстановки...". Оцінюють фізичну стійкість кожного з основних елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР; розробляють конкретні заходи щодо підвищення фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР.

Слід зазначити, що фізична стійкість кожного з елементів промисло­вого об'єкта до впливу хімічного зараження (або забруднення) визначається у переважній більшості випадків ступенем надійності захис­ту виробничого персоналу цього елемента і тільки в окремих випадках за­лежить від ступеня опороздатності його складових частин. Тому заходи щодо підвищення фізичної стійкості елемента промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з дією хімічного зараження (або хімічного забруднення), мають бути спрямовані в основному на підвищення надійності захисту виробничого персоналу.

Оцінка фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення. Для оцінювання фізичної стійкості досліджуваного елемента промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР необхідно: підготувати бланк "Результати оцінки фізичної стійкості... до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення" за наведе­ним зразком (рис. 4); до заголовка бланка записати назву досліджуваного елемента промислового об'єкта, а також спосіб застосу­вання хімічної зброї, назву та можливу максимальну величину концентрації застосованої БОР у районі розташування досліджуваного елемента (С_{БОР mах ел}, мг/м³), вид аварії на ХНО, назву та кількість викинутої (розлитої) НХР і можливу максимальну величину її концентрації у районі розташування досліджуваного елемента (С_{НХР mах ел}, мг/м³) у разі реалізації вірогідних для промислового об'єкта надзвичайних ситуацій; у першу ко­лонку бланка записати назви і основні характеристики складових частин досліджуваного об'єкта, які послабляють вплив хімічного зараження або хімічного забруднення (наприклад, характеристика будівлі та захисних споруд із зазначенням величин їхніх коефіцієнтів послаблення) або є особливо чутливими до впливу хімічного зараження або хімічного за­бруднення (наприклад, назви видів технологічного обладнання, кому­нально-енергетичних мереж тощо), кожну окремим рядком; у відповідні рядки другої колонки бланка записати назви комплектуючих виробів (складової частини елемента, особливо чутливої до впливу хімічної речовини або сполуки), які можуть пошкоджуватись від впливу БОР (НХР), кожну окремим рядком; за інформацією підрозд. 4.1.4

Рис. 4 – Результати оцінки фізичної стійкості досліджуваного елемента

у відповідні рядки третьої колонки бланка записати величини макси­мальних критичних концентрацій для наявних у районі розташування досліджуваного елемента БОР (Скр_Бор. мг!м³ ) і НХР (Скр _НХР мг/м³), якіще не викликають пошкодження зазначених вище комплектуючих виробів; за результатами порівняльного аналізу цифр третьої колонки визначити та записати у відповідні рядки четвертої колонки бланка найменші із значень величин меж опороздатності інженерно-технічного комплексу досліджуваного елемента до впливу БОР(С_{опор БОРlim}. мг/м³) і НХР (С_{опор НХРlim}. мг/м³). При цьому величини меж опороздатності визначають для кожного з комплектуючих виробів з використанням формули С_{опор im} = Кпосл*Скр (де К_посл - коефіцієнт "послабления" впливу БОР (НХР) огороджувальними елементами будівель і споруд, який характеризує ступінь герметичності виробничих приміщень); за інформацією підрозд. 4.1.4 визначити значення величин гранично допустимих концентрацій (ГДК. мг/м³) у повітрі робочої зони персоналу досліджуваного елемента для тих типів БОР (видів НХР), які можуть Діяти при реалізації вірогідних надзвичайних ситуацій, а також розрахувати значення величин меж надійності захисту виробничого персоналу від впливу цих БОР (С_{вир.пер lim БОР}, мг/м³) і НХР (С_{вир.пер lim НХР}, мг/м³) з використанням фор­мули С_{вир.пер lim п}=К_посл*ГДК.

Одержані таким чином результати записати у вщповідні рядки п'ятої колонки бланка; за результатами порівняльного анализу цифр, записаних у четвертій та п'ятій колонках бланка, визначити (як найменші з цих цифр) значення величин меж фізичної стійкості елемента до впливу хімічного заражения (С_{ел lim БОР}, мг/м³) та (або) хімічного забруднення (С_{ел lim НХР}. мг/м³}. Результати записати у відповідні рядки шостої колонки бланка; у відповідні рядки сьомої колонки бланка записати значення максимальних величин концентрації БОР (С_{max БОР} мг/м³)! НХР ( С_{max НХР} мг/м³), які можуть впливати на виробничий персонал) складові частини досліджуваного елемента.

На цьому завершується оформлення бланка "Результати оцінки фізичної стійкості... до вппиву хімічного заражения та (або) хімічного забруднення".

Далі оформляють текстовий документ „Висновки за результатами оцінки фізичної стійкості до впливу хімічного заражения та (або) хімічного забруднення для досліджуваного елемента об'екта" за наведеним зразком.

При цьому перш за все формулюють висновки про рівень фізичної стійкості досліджуваного елемента за такою методикою.

Досліджуваний елемент буде стійким до впливу конкретного типу БОР (або конкретного виду НХР), якщо значення величин межі його фізичної стійкості до впливу цієї БОР (С_{ел lim БОР}) або НХР (С_{ел lim НХР} ) перевищують значения величин їхнього максимально можливої концентрації (С_{max БОР} і С_{max НХР} вщповщно) або дорівнюють їм. В іншому випадку досліджуваний елемент вважають нестійким і розробляють конкретні заходи щодо підвищення межі надійності захисту його виробничого персоналу та межі опороздатності його інженерно-технічного ком­плексу.

За такою ж методикою проводять оцінку та формулюють висновки щодо стійкості кожного з основних елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження (хімічного забруднення). На основі цих оцінок і висновків розробляють узагальнені конкретні заходи щодо підвищення сталості функціонування промислового об'єкта в надзвичай­них ситуаціях, пов'язаних з впливом хімічного зараження (забруднення).

Основні заходи щодо підвищення межі фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення. Основними заходами з підвищення фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР є такі: заходи, спрямовані на усунення можливості проникнення БОР і (або) НХР до ви­робничих приміщень (їх герметизація, обладнання перехідних тамбурів (де можна пройти санітарну обробку та замінити одяг і взуття), підвищення тиску повітря у робочих зонах тощо); забезпечення всіх робітників і службовців місцями у захисних спорудах, протигазами типу ГП-7 і промисловими протигазами (відповідно до конкретного виду НХР, викид якого можливий при аварії на ХНО), а також іншими засобами осо­бистого захисту; створення у складі формувань служби радіаційного та хімічного захисту цивільного захисту промислового об'єкта необхідного резерву техніки та пристроїв для забезпечення своєчасної постановки водяних завіс (на вірогідному напрямку руху хмари повітря, зараженого БОР (або забрудненого НХР)) і своєчасної локалізації та нейтралізації осередків випадіння цих отруйних речовин; обладнання пунктів санітарної обробки людей і дегазації одягу, взуття, техніки, виробничого обладнання; створення необхідних запасів дегазуючих речовин і розчинів; створення необхідного резерву техніки, засобів і пристроїв для проведення дегазації території, виробничих приміщень, технологічного обладнання; організація хімічного контролю ступеня зараженості БОР і (або) забрудненості НХР повітря та поверхонь виробничих приміщень, технологічного обладнання, виробів тощо на території промислового об'єкта та ін.