Чинники, які впливають на сталість функціонування об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях

На сталість функціонування об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях впливають такі основні чинники: надійність захисту робітників і службовців (а також членів їхніх сімей) у надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру; здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти (певною мірою) впливу уражальних чинників надзвичайних ситуацій; надійність системи постачання об'єкта усім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою тощо) у надзвичайних ситуаціях; стійкість і безперервність управління виробництвом і цивільним захистом об'єкта; підготовленість об'єкта до проведення невідкладних робіт у зоні НС, підготовленість об'єкта до проведення робіт з відновлення виробництва. Саме з метою оптимізації впливу зазначених чинників проводиться дослідження існуючого рівня сталості функціонування конкретних об'єктів економіки в умовах можливої реалізації найвірогідніших для них надзвичайних ситуацій.

Організація досліджень сталості функціонування об’єктів економіки у надзвичайних ситуаціях

/Розповідь/

Дослідження сталості функціонування діючого об'єкта економіки - це всебічне вивчення умов, що можуть виникнути в найбільш вірогідних для цього об'єкта надзвичайних ситуаціях, і визначення їх впливу на виробничу діяльність.

Метою дослідження є виявлення найбільш вразливих місць у роботі об'єкта в надзвичайних ситуаціях і розроблення комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження впливу уражальних чинників.

Організаційні заходи передбачають розроблення і планування дій управлінського складу підприємства, органів управління, служб і формувань цивільного захисту об'єкта: із забезпечення надійного захисту робітників і службовців; при проведенні невідкладних робіт у зоні НС; при відновленні виробництва (а також дій з організації випуску продукції на непошкодженому обладнанні).

Дослідження сталості функціонування конкретного об'єкта економіки у найбільш вірогідних для нього надзвичайних ситуаціях проводиться силами інженерно-технічного персоналу підприємства. Організатором і керівником дослідження є керівник (володар) підприємства (він же - начальник цивільного захисту об'єкта). Весь процес дослідження поділяється на три етапи: перший етап — підготовчий; другий етап — оцінка існуючої сталості функціонування об'єкта у найбільш вірогідних для нього надзвичайних ситуаціях; третій етап — розроблення заходів щодо підвищення сталості функціонування об'єкта.

На першому етапі розробляють керівні документи, визначають склад учасників дослідження, організують їх підготовку. До основних керівних документів з організації дослідження належать: наказ керівника (володаря) підприємства; календарний план проведення основних заходів з підготовки до проведення дослідження; план проведення дослідження.

У наказі викладаються: мета та завдання дослідження, термін виконання робіт, склад учасників дослідження із зазначенням назви та персонального складу дослідницьких груп, термін подання звітної документації.

Календарний план проведення основних заходів з підготовки до проведення дослідження визначає: основні заходи та термін їх проведення, відповідальних виконавців, сили та засоби, що залучаються для виконання завдань дослідження.

План проведення дослідження визначає основний зміст роботи керівника дослідження та дослідницьких груп (тема, мета, термін проведення дослідження, склад дослідницьких груп і зміст їхньої роботи, порядок виконання дослідження, терміни подання звітної документації).

Найчастіше утворюються такі дослідницькі групи: група начальника відділу капітального будівництва, група відділу головного енергетика, група відділу головного механіка, група відділу головного технолога, група начальника виробничого відділу, група відділу матеріально-технічного постачання та ін. Крім того, обов'язково створюється група відділу з питань НС і ЦЗН об'єкта, до складу якої входять начальники служб оповіщення та зв'язку, радіаційного та хімічного захисту, сховищ та укриттів, медичної, охорони громадського порядку, матеріально-технічного постачання та ін.

Для узагальнення одержаних результатів і розроблення загальних пропозицій щодо підвищення сталості функціонування об'єкта створюється група керівника дослідження на чолі з головним інженером підприємства, до складу якої входять керівники інших дослідницьких груп. Чисельний склад указаних груп може становити 5-10 чоловік.

У підготовчий період з керівниками й особовим складом дослідницьких груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник дослідження (він же - начальник цивільного захисту об'єкта) доводить до виконавців план роботи, ставить завдання кожній дослідницькій групі та призначає терміни виконання дослідження (термін проведення дослідження — два-три місяці). Проводиться також навчання фахівців дослідницьких груп.

На другому етапі здійснюється безпосереднє дослідження існуючої сталості функціонування об'єкта економіки в найбільш вірогідних для нього надзвичайних ситуаціях. У процесі цього дослідження визначаються умови захисту робітників і службовців від уражальних чинників надзвичайних ситуацій, проводиться оцінка ступеня уразливості елементів виробничого комплексу від впливу первинних і вторинних уражальних чинників, вивчається сталість функціонування систем постачання та кооперативних зв'язків з постачальниками і споживачами, виявляються уразливі місця системи управління виробництвом та ін.

Кожна з дослідницьких груп оцінює стійкість роботи тільки підпорядкованих їй елементів виробничого комплексу до впливу кожного з уражальних чинників найбільш вірогідних надзвичайних ситуацій, проводить необхідні розрахунки, формулює пропозиції з розроблення заходів щодо підвищення сталості роботи зазначених елементів підприємства в надзвичайних ситуаціях. Так, група начальника відділу капітального будівництва на основі аналізу характеристик і стану виробничих будівель і споруд об'єкта: визначає ступінь їхньої стійкості до впливу уражальних чинників надзвичайних ситуацій; оцінює розміри можливої шкоди; проводить розрахунок сил і засобів, необхідних для відбудови виробничих будівель і споруд при різних ступенях їх руйнування. Крім того, група досліджує і оцінює захисні властивості сховищ та укриттів, визначає кількісні параметри потреби в захисних спорудах на території об'єкта та в заміській зоні, розробляє конкретні заходи щодо підвищення межі фізичної стійкості кожної з будівель і споруд, доцільні терміни їх реалізації.

Група головного енергетика оцінює стійкість систем енергопостачання, водопостачання та каналізації, постачання газу й інших видів палива, а також визначає можливий характер і масштаби їх руйнування; розробляє конкретні заходи щодо підвищення фізичної стійкості енергетичних об'єктів і рекомендує доцільні терміни реалізації цих заходів.

Група головного механіка оцінює існуючу межу фізичної стійкості технологічного обладнання, а також визначає можливі втрати верстатів, приладів і систем автоматичного керування від впливу уражальних чинників; аналізує способи збереження особливо цінного і унікального обладнання; визначає потребу в силах і засобах, терміни й обсяги відновлювальних робіт, можливість створення резерву обладнання та порядок маневрування ним. Група розробляє конкретні заходи щодо підвищення фізичної стійкості конкретних видів обладнання та рекомендує доцільні терміни реалізації цих заходів.

Група головного технолога розробляє спрощену технологію виробництва продукції в умовах надзвичайних ситуацій, а також оцінює стійкість технологічного процесу та можливість безаварійної зупинки виробництва при загрозі виникнення надзвичайної ситуації; опрацьовує пропозиції щодо підвищення стійкості технологічного процесу, а також стосовно організації виробництва в надзвичайних ситуаціях.

Група начальника виробничого відділу оцінює стійкість управління виробництвом і розробляє конкретні заходи щодо її підвищення. Група начальника відділу матеріально-технічного постачання аналізує систему забезпечення виробництва усім необхідним для випуску продукції в надзвичайних ситуаціях; оцінює умови відправлення продукції замовнику та стійкості роботи транспорту; виконує розрахунки додаткових резервів сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їхнього розосередженого зберігання, стійкість існуючих і накреслених на випадок надзвичайних ситуацій зв'язків з постачальниками та споживачами; розробляє конкретні заходи з підвищення їхньої стійкості. Ця група на основі заявок, що надходять від інших дослідницьких груп, складає розрахунки на будівельні й інші матеріали для відновлення виробництва та будівництва захисних споруд, яких не вистачає на об'єкті та в позаміській зоні.

Група відділу в НС і ЦЗН об'єкта оцінює загальний стан цивільного захисту об'єкта та визначає заходи щодо забезпечення надійного захисту робітників і службовців.

Служба оповіщення та зв'язку цієї групи вивчає й оцінює стійкість зв'язку з центральними, регіональними та місцевими органами державної виконавчої влади, з управліннями (відділами) з питань НС і ЦЗН, з виробничими підрозділами та формуваннями цивільного захисту; оцінює надійність системи оповіщення, повноту обладнання пунктів управління і вузла зв'язку.

Служба сховищ та укриттів оцінює надійність укриття робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укриттів, готовність їх до використання за прямим призначенням; розраховує час, необхідний для оповіщення робітників і службовців, збору і укриття їх у захисних спорудах; подає у групу начальника відділу матеріально-технічного постачання заявку на необхідну кількість продуктів харчування для закладання їх у сховища.

Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта при різних рівнях радіації та хімічного зараження (забруднення); виробляє рекомендації щодо захисту робітників і службовців від можливого радіоактивного і хімічного зараження (забруднення); визначає варіанти режимів протирадіаційного захисту людей в умовах радіоактивного зараження (забруднення) різного ступеня й розробляє графік робочих змін при проведенні рятувальних робіт; аналізує забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуального захисту та порядок видачі цих засобів; готує пропозиції щодо організації та ведення радіаційної та хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезаражування одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, транспорту, техніки та споруд із зазначенням сил і засобів для виконання цих завдань.

Медична служба розробляє заходи з організації медичного обслуговування робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях на об'єкті та в позаміській зоні, а також при проведенні невідкладних робіт у зоні НС; визначає можливі втрати робітників, службовців та особового складу формувань цивільного захисту, а також сили та засоби для надання невідкладної медичної допомоги потерпілим; опрацьовує рекомендації з організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження (забруднення), рекомендації щодо захисту продуктів харчування та джерел постачання водою.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення перепускного режиму, з охорони матеріальних цінностей, із забезпечення громадського порядку на об'єкті у процесі евакуації; визначає відповідальних осіб за забезпечення громадського порядку при укритті робітників, службовців і населення в захисних спорудах.

Згідно з викладеним вище кожна з дослідницьких груп проводить оцінку стійкості роботи тих конкретних елементів об'єкта економіки, що входять до сфери її компетенції. Для забезпечення високої ефективності цієї роботи група керівника дослідження разом з групою відділу з питань НС і ЦЗН визначають найбільш вірогідні для даного об'єкта причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру, розробляють можливі сценарії їхнього розвитку.

Так, можливими причинами виникнення надзвичайних ситуацій воєнного характеру на об'єктах економіки України можуть бути: застосування зброї масового ураження (ядерних боєприпасів, хімічних боєприпасів, бактеріологічних засобів); застосування сучасних ефективних засобів ураження (систем високоточної зброї, запалювальної зброї, вакуумних боєприпасів та ін.); застосування традиційних засобів ураження (авіаційних бомб, ракет класу "Поверхня - поверхня" і "Повітря - поверхня", систем залпового вогню, снарядів, мін тощо).

При цьому на елементи об'єкта економіки можуть впливати такі первинні уражальні чинники: ударна хвиля (у повітрі, в фунті, у воді); теплове випромінювання вибухів і світлове випромінювання пожеж; проникна радіація; радіоактивне зараження (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); хімічне зараження бойовими отруйними речовинами (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); бактеріологічне зараження (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо). Можливий також вплив нейтронного випромінювання, електромагнітного імпульсу тощо.

Причинами виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру можуть бути: транспортні аварії та катастрофи; пожежі; неспровоковані вибухи; аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних або біологічних речовин; раптове руйнування будівель і споруд; аварії на системах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, системах зв'язку та телекомунікацій; гідродинамічні аварії тощо.

Виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру може бути зумовлено: небезпечними геологічними, метеорологічними та гідрологічними морськими (або прісноводними) явищами; деградацією ґрунтів і надр; негативними змінами стану повітряного басейну; інфекційними захворюваннями людей, сільськогосподарських тварин, масовим ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками; негативними змінами стану водних ресурсів і біосфери.

Причинами виникнення на території досліджуваного об'єкта надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру можуть бути протиправні дії терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і утримання об'єкта; напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річкового) судна; викрадення, знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу або пасажирів; установлення вибухового пристрою; викрадення вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, небезпечних хімічних речовин тощо.

При цьому на елементи об'єктів економіки можуть впливати такі первинні уражальні чинники; ударна хвиля (у повітрі, в фунті, у воді); теплове випромінювання вибухів і теплове випромінювання пожеж; радіоактивне забруднення (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); хімічне забруднення небезпечними хімічними речовинами (місцевості, повітря, водоймищ, об'єктів тощо); бактеріологічне зараження та ін.

Вплив частини зазначених первинних уражальних чинників на елементи об'єктів може викликати виникнення вторинних уражальних чинників (наприклад, виникнення ударної хвилі внаслідок вибухів газоповітряних сумішей при пошкодженні посудин з горючими газами або легкоспалахуючими рідинами; виникнення теплового випромінювання при пожежах; виникнення забруднення радіоактивними речовинами або небезпечними хімічними речовинами при пошкодженні радіаційно та хімічно небезпечних елементів об'єктів тощо).

Визначивши найбільш вірогідні для даного об'єкта причини виникнення надзвичайних ситуацій, група керівника дослідження та група відділу з НС і ЦЗН об'єкта розробляють для кожної з цих причин сценарії можливого розвитку відповідних надзвичайних ситуацій. Розроблення кожного з цих сценаріїв базується на виявленні й оцінці очікуваної інженерної обстановки, очікуваної пожежної обстановки, очікуваної радіаційної обстановки і очікуваної хімічної обстановки, що можуть виникнути на території об'єкта при реалізації кожної з вірогідних для нього надзвичайних ситуацій, з урахуванням:, району розташування об'єкта економіки (характер, структура, тип забудови території підприємств, елементи яких можуть бути джерелами вторинних уражальних чинників (наприклад, гідровузли, об'єкти хімічної промисловості тощо)); природних умов прилеглої місцевості (наприклад, рельєф місцевості, можливі джерела ландшафтних і лісних пожеж, можливі джерела катастрофічних повеней, наявність мережі транспортних доріг тощо); метеорологічних умов (наприклад, кількість і розподілення опадів протягом року, напрям пануючих вітрів тощо); характеру ґрунту, глибини залягання підґрунтових вод тощо); характеру внутрішнього планування та забудови території досліджуваного об'єкта (наприклад, визначається вплив щільності й типу забудови на можливість виникнення завалів входів у захисні споруди та проїздів між будинками, на можливість виникнення та розповсюдження пожеж; вірогідних джерел вторинних уражальних чинників (резервуари з горючими газами та легкозаймистими рідинами, резервуари з небезпечними хімічними речовинами, вибухонебезпечні установки й склади з вибухонебезпечними речовинами та ін.)); складу і особливостей виконання систем енергозабезпечення та комунально-енергетичних мереж (наприклад, визначають залежність роботи об'єкта економіки від зовнішніх джерел енергопостачання та характеризують внутрішні джерела енергопостачання; необхідного мінімуму електроенергії, газу, води, пари, стиснутого повітря й інших видів енергопостачання для роботи об'єкта у період надзвичайних ситуацій; місць розташування та довжини ділянок комунально-енергетичних мереж різних типів конструктивного виконання (наземних, у траншеях, на естакадах, на стінах будівель), а також їхньої забезпеченості автоматичними пристроями дистанційного відімкнення; ступеня захисту споруд системи водопостачання від радіоактивного, хімічного та бактеріологічного зараження (забруднення); надійності функціонування системи пожежогасіння); особливостей технологічних процесів (наприклад, визначається здатність існуючого виробництва в короткий термін змінити технологічний процес, частково припинити виробництво продукції, перейти на технологічні процеси для виробництва нової продукції; характеристики верстатів і технологічного обладнання, а також унікального і особливо коштовного обладнання; насиченості виробництва апаратурою керування та контрольно-вимірювальними приладами; можливості автономної роботи окремих робочих місць, ділянок, цехів, виробництв (з метою обґрунтування мінімально необхідного запасу комплектуючих виробів і матеріалів); необхідного мінімуму запасів і місця зберігання небезпечних хімічних речовин, вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин; можливості негайної безаварійної зупинки виробництва); виробничих зв'язків з постачальниками та споживачами (наприклад, дається коротка характеристика роботи системи матеріально-технічного постачання у звичайних умовах і можливих змін її роботи в період надзвичайних ситуацій (у тому числі при переході на випуск нової продукції); ступеня залежності виробництва від постачальників (виявляються найбільш важливі постачальники сировини, деталей, комплектуючих виробів); наявності та запланованих запасів (кількість, номенклатура), а також можливого терміну продовження роботи без постачання; можливих способів поповнення запасів до норми, надійності їх зберігання та підвезення в період надзвичайних ситуацій; можливості реалізації готової продукції, а також способів її зберігання в період надзвичайних ситуацій; складу і особливо стей виконання систем управління виробництвом, силами та засобами цивільного захисту (наприклад, оцінюється стан пунктів управління, систем зв'язку і оповіщення на об'єкті та в заміської зоні; надійності систем управління виробництвом, силами та засобами цивільного захисту, наявності дублюючих засобів зв'язку; укомплектованості, підготовки та розстановки керівного складу в усіх підрозділах об'єкта; джерел поповнення робочої сили, можливості взаємозамінності керівного складу об'єкта); ступеня підготовки об'єкта економіки до поновлення виробництва після та в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (наприклад, визначається підготовленість виробничого персоналу об'єкта до проведення відновлювальних робіт, наявність запасів матеріалів, обладнання, запасних деталей, агрегатів, вузлів технологічного обладнання; підготовленість до проведення відновлювальних робіт ремонтних і будівельних підрозділів об'єкта).

Зазначені сценарії можливого розвитку конкретних надзвичайних ситуацій розробляються у вигляді графічних документів, які мають назви:

"Картка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на
території__________

(повна назва досліджуваного об'єкта)

у результаті___________________________________________________________________";

(назва вірогідної причини виникнення надзвичайної ситуаціі)
"Картка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на
території __________

(повна назва досліджуваного об'єкта)

у результаті__________________________________________________________________ ";

(назва вірогідної причини виникнення надзвичайної ситуації)
"Картка очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на
території_________

(повна назва досліджуваного об'єкта)

у результаті__________________________________________________________________ ";

(назва вірогідної причини виникнення надзвичайної ситуації)
"Картка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на
території__________

(повна назва досліджуваного об'єкта)

у результаті__________________________________________________________________ ".

(назва вірогідної причини виникнення надзвичайної ситуації)

Кожна з карток оформляється на плані об'єкта за результатами виявлення методом прогнозу очікуваної інженерної (пожежної, радіаційної або хімічної) обстановки, що може виникнути на території об'єкта при реалізації конкретних надзвичайних ситуацій.

На кожному бланці плану об'єкта у масштабі відображають конфігурацію усіх будівель, споруд, захисних споруд, комунально-енергетичних мереж тощо, а біля кожної з них чорним кольором виконують умовні позначки, що розшифровуються у спеціальних додатках до плану об'єкта (наприклад, назва цеху, підрозділу або елемента об'єкта, що розміщується в цій будівлі (споруді); основні характеристики його технологічного обладнання; тип будівлі, кількість поверхів, особливості конструктивного виконання та матеріали, що використовувались для виконання несучих стін, перегородок, перекрить, покрівлі, дверей, вікон; ступінь вогнестійкості будівлі та категорія пожежної небезпеки виробництва тощо). На виконаних таким чином бланках відображають можливий ступінь шкоди, що може бути завдана елементам об'єкта внаслідок впливу кожного з уражальних чинників вірогідних надзвичайних ситуацій. Зразки цих карток і методику їх оформлення наведено у розд. 4. Так, при оформленні "Картки очікуваної інженерної обстановки..." на плані об'єкта за допомогою тактичних знаків відображають: вірогідне місце розташування епіцентру вибуху і його основні характеристики; зовнішні межі зон слабкого, середнього, сильного та повного руйнувань; можливий ступінь зруйнування кожної з будівель (споруд тощо); можливі місця виникнення завалів; можливі місця виникнення аварій на комунально-енергетичних мережах тощо.

При оформленні "Картки очікуваної пожежної обстановки..." на плані об'єкта за допомогою тактичних знаків відображають: можливе місце розташування і основні характеристики джерела теплового випромінювання; зовнішні межі зони окремих пожеж, зони суцільних пожеж і зони пожеж у завалах; ділянки окремих пожеж, ділянки суцільних пожеж тощо.

При оформленні "Картки очікуваної радіаційної обстановки..." на плані об'єкта за допомогою тактичних знаків відображають: можливе місце розташування джерела радіоактивного зараження (або радіоактивного забруднення) та його основні характеристики; зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження (або зовнішні межі зон можливого радіоактивного забруднення) тощо.

При оформленні "Картки очікуваної хімічної обстановки..." на плані об'єкта за допомогою тактичних знаків відображають: можливе місце розташування джерела хімічного зараження бойовими отруйними речовинами (або хімічного забруднення небезпечними хімічними речовинами) та його основні характеристики; зовнішні межі зон хімічного зараження (або хімічного забруднення) тощо.

До кожного з наведених вище графічних документів додаються відповідні текстові документи: "Висновки з оцінки очікуваної інженерної (пожежної, радіаційної, хімічної) обстановки...", в яких, зокрема, визначають: величину коефіцієнта надійності захисту виробничого персоналу об'єкта, значення величин параметрів кожного з уражальних чинників у районі розташування кожного з елементів досліджуваного об'єкта економіки; можливий ступінь зруйнування або іншого пошкодження (в результаті пожеж, зараження, забруднення) кожного з елементів досліджуваного об'єкта економіки; можливу величину втрати його основних виробничих фондів; можливу величину загальних і санітарних втрат виробничого персоналу; можливий характер та обсяг рятувальних та інших невідкладних робіт тощо.

Зазначені графічні документи передають дослідницьким групам для використання при проведенні оцінки сталості роботи підвідомчих їм елементів об'єкта.

Оцінка сталості функціонування об'єкта економіки в надзвичайних ситуаціях передбачає виконання таких основних завдань: визначення межі фізичної стійкості кожної із складових частин окремих елементів об'єкта (будівель, споруд, технологічного обладнання, комунально-енергетичних мереж та ін.) до впливу первинних і вторинних уражаль-них чинників вірогідних надзвичайних ситуацій; визначення межі фізичної стійкості кожного з елементів об'єкта до впливу кожного з уражальних чинників; аналіз стійкості виробничого процесу, стійкості матеріально-технічного постачання, стійкості управління виробництвом і силами цивільного захисту об'єкта у надзвичайних ситуаціях; оцінка можливості та доцільності термінового відновлення виробництва на об'єкті в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Виконання зазначених завдань, а також розроблення заходів з підвищення стійкості роботи кожна з дослідницьких груп головних фахівців проводить окремо щодо впливу кожного з уражальних чинників на стійкість роботи кожного з підвідомчих елементів об'єкта. При цьому для кожного з елементів об'єкта виконують текстові та графічні документи. Графічні документи оформляють на спеціальних бланках, що мають назви:

"Результати оцінки фізичної стійкості____________________________________________