Раніше згадувалося, що процес транспортування вантажів починається й закінчується навантажувально-розвантажувальними операціями. Крім того, у процесі перевезення вантажі можуть передаватися з одного виду транспорту на іншій, тимчасово зберігатися на складах, де також виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи. Об'єкти, де здійснюється передача вантажів, супроводжувана вантажно-розвантажувальними роботами, називають навантажувально–розвантажувальними пунктами.
Навантажувально-розвантажувальним пунктом називається об’єкт в якому здійснюються операції по відправленню і прийому вантажів. Вони поділяються на постійно діючі і тимчасові.
До постійно діючих навантажувально-розвантажувальних пунктів відносяться такі пункти, для яких функції відправлення і прийому вантажів є першорядними і повсякденними, а до тимчасових – виконання вантажних операцій носить тимчасовий, (в більшості випадків сезонний) характер.
До постійно діючих навантажувально-розвантажувальних пунктів відносять вантажні автостанції, вантажні двори залізничних станцій, морські й річкові порти, склади підприємств оптової торгівлі, постачально-збутових баз, термінали й інші об'єкти.
До тимчасових навантажувально-розвантажувальних пунктів відносяться тимчасові склади зберігання сільськогосподарської продукції, склади будівельних матеріалів при будівництві будівель та споруд та інші місця тимчасового зберігання продукції і матеріалів.
Залежно від призначення НРП на ньому можуть виконуватися:
- пряма перевалка вантажу з одного виду транспорту на іншій;
- перевалка вантажу через склад.
При прямій перевалці перевантажування відбувається за схемою «вагон – автомобіль», «судно – вагон (автомобіль)», «автомобіль – вагон (судно)» і інші. При прямій перевалці вантаж перевантажується один раз.
При перевалці вантажу через склад, вантаж спочатку розвантажується на склад, де може певний період зберігатись а потім завантажується у транспортний засіб. В цьому випадку НРП крім основних операцій розвантаження і завантаження виконує також додаткові операції, які полягають у складуванні та короткочасному зберіганні вантажу.
Обсяг навантажувально-розвантажувальних робіт W н-p визначається кількістю вантажу, що перевантажується, Q і кількістю перевантажень К п:
(5.6)
де Q – величина вантажопотоку через вантажно-розвантажувальний пункт, т.
Значення коефіцієнта перевантаження К п визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням схеми передачі:
- при прямій передачі за схемою «вагон – автомобіль» (рис. 7.4) К п = 1;
- при передачі вантажів через склад (рис. 5.3) кількість перевантажень може бути два або більше, відповідно К п = 2 або більше.
У випадках, коли частина вантажів передається з одним значенням коефіцієнта (К п1), а інша – з іншим (К п 2 ), значення коефіцієнта перевантаження для перевантажувального пункту визначається по формулі
К п = (Q 1 · К п1 + Q 2 · К п2) / Q. (5.7)
Пропускна здатність навантажувально-розвантажувального пункту – це кількість автомобілів, що прослідували через даний пункт на протязі певного відрізку часу і які були обслужені за цей час всіма необхідними операціями по відправленню і прийняттю вантажів. Вона повинна відповідати розмірам вантажообороту даного пункту. Як правило, постійно діючий навантажувально-розвантажувальний пункт має декілька постів (
).Пропускна здатність всього пункту знаходиться:
, (5.8)
де 
- сумарна пропускна здатність навантажувально-розвантажувального пункту, авт./год.; 
– інтенсивність вантажопотоку, т/год.
Фактична пропускна здатність НРП визначається кількістю постів, що розгортаються для роботи, і їх (постів) пропускною здатністю.
, (5.9)
де – число постів на вантажно-розвантажувальному пункті;
m – пропускна здатність поста, авт/год.
Навантажувально-розвантажувальний пост – це місце, призначене для стоянки одного автомобіля (автопоїзда) під час навантаження або розвантаження вантажу і обладнане необхідними навантажувально-розвантажувальними механізмами.
У свою чергу, пропускна здатність поста визначається часом завантаження однієї одиниці рухомого складу й рівномірністю подачі його під завантаження:
, (5.10)
де 
– час завантаження одиниці рухомого складу, год;
ξ – коефіцієнт нерівномірності подачі рухомого складу під завантаження.
Час завантаження однієї транспортної одиниці (автомобіль, автопоїзд) залежить від кількості вантажу, що завантажується, і продуктивності підйомно - транспортної машини (ПТМ), що обслуговує пост (бригади вантажників, що здійснює завантаження):
, (5.11)
де W – продуктивність поста (підйомно-транспортної машини, бригади вантажників), т/год;
η – коефіцієнт використання ПТМ за часом.
Підставляючи отримані у формулах (5.10), (5.11) значення у формулу (5.8), одержимо формулу для визначення можливої пропускної здатності навантажувально-розвантажувального пункту
. (5.12)
Якщо при цьому виходити з умови, що продуктивність НРП повинна забезпечувати переробку вантажопотоку заданої інтенсивності, то слушною має бути рівність необхідної (5.9) і можливої (5.12) пропускних здатностей, тобто
, (5.13)
або, після перетворень
. (5.14)
З даного співвідношення можна одержати залежності для визначення необхідної кількості постів, якщо відомі технічні характеристики застосовуваних ПТМ (продуктивність бригад)
, (5.15)
або продуктивність підйомно-транспортних машин при заданій кількості постів
. (5.16)
По формулах (5.15, 5.16) можна зробити наступний висновок: продуктивність підйомно-транспортного механізму встановленого на навантажувально-розвантажувальному посту, повинна відповідати інтенсивності надходження вантажу, що перероблюється цим постом.
Тому розрахункову кількість постів на навантажувально-розвантажувальному пункті і розрахункову продуктивність механізмів, які необхідно встановити на постах, рекомендується визначати паралельно, ув’язуючи одне з іншим, для запобігання суттєвих розходжень між продуктивністю і інтенсивністю надходження вантажу. Дану задачу можна також вирішити, використовуючи теорію масового обслуговування.
Лекція 7.
