Історичний екскурс виникнення лазні як системи оздоровлення

Лазня і її оздоровчий вплив

План

Вступ

1. Історичний екскурс виникнення лазень як системи оздоровлення.

2. Характеристика римської лазні.

3. Традиції східних лазнь.

4. Російська лазня.

 

 

Література:

 

1. Р. Ракитіна. „Ви відвідуєте лазню?”.// Старт.-1992.-№2-3.С.-19.

2. А. Галицький. „Секреты банного жара”.// Фізкультура и спорт.-1993.-№6.-С.21-22.

3. „Сауна. Использование сауны в лечебных и профилактических целях”// під ред. Боголюбова., М. Матея. С.-9-13, 23-24

 

Вступ

„Сауна - ліки для бідняка” - так говорить фінське прислів’я. Лазня (сауна) - витвір людства - є частиною його життя ще з тих пір, коли людина почала нею користуватись.

Існує багато версій-легенд про виникнення лазні. Наприклад, кажуть що краплі дощу через дах попали випадково на гарячі каміння домашнього вогнища, приємний пар окутав людей теплом. За іншою версією: господиня пролила воду а вогнище і всі відчули приємне тепло. Звичайно, відкрити дію гарячого пару древній людині допоміг випадок. І випадкові ситуації повторювалися в житті не однократно, поки людина навчилася використовувати їх та використовувати.

Коли саме людина здійснила свідомо перший крок до того, що ми зараз називаємо лазнею, сказати важко.

На думку стародавнього історика Геродота перші лазні з’явилися у різних народів майже одночасно. Найбільш старовинною письмовою згадкою про сауну є свідчення Геродота, який в 450 році до нашої ери описав звичку скіфсько - сарматських племен, які займали територію сучасної України, митись у палатці (шалаші) в центрі якої знаходились розігріті камені, на які кидали насіння коноплі.

Знали і широко використовували лазню стародавні індійці для лікування.

Ці та багато інших фактів дозволяють вважати, що лазня як винахід не може належати тому чи іншому народові. Вона виникла випадково і закріпилася як потреба людей в чистоті, лікування від хворіб.

Історичний екскурс виникнення лазні як системи оздоровлення

Якщо рахувати розігріті каміння джерелом тепла, необхідних для утворення пару, то виникнення лазні можна датувати кам’яним віком. Вони з” явились у жителів холодного та помірних кліматичних зон північною півкулі. За даними Мехля, лазня розповсюдилась в середні віки з Ісландії через Північну і Середню Європу в Азію і через Беренговий пролив прийшла в Північну Америку. З Аляски вона розповсюдилась до Гватемали і Лабрадора. Пройшовши шлях у вигляді трикутника, вона повернулась на захід у Ісландію. При розкопках місць проживання племен майя, відкопали потільну ванну. Іспанці які сюди прийшли в 16 ст. спостерігали у ацтеків культуру прийому потільних ванн, під назвою „темескал”, (теме по ацтекські - ванна, каллі - дім).

Кочові племена, які проживали у центральній та східних областях Африки мали в побуті ритуальні та релігійні обряди, пов’язані із застосуванням гарячо-повітряних і парних ванн. Також в Ірландії, коли вони знаходились під впливом Римської Імперії використовували потільні ванни. Це пов’язують з приходом вікінгів, які у VIII ст. приплили на острів. Люди навчились використовувати природні явища для своєї вигоди. Це було передумовою виникнення сучасних лазень.

В Стародавній Греції була висока культура догляду за шкірою. Римські терми були побудовані за тим самим принципом, що і сучасні. В них були гарячий та холодний потік повітря, гаряча та холодна вода, проводився масаж і натирання тіла маслами. Пізніше римські лазні розповсюдились у Туреччині та інші регіони Азії.

В Європі в середні віка були розповсюдженні російські лазні, які називались парними, і римські сухо повітряні лазні. Найбільшого розвитку будівництво лазень досягло в 13-16 ст., а у 17 ст. почало занепадати. Це пов’язано з появою епідемій.

На початку 19 ст. в Європі розпочалось відродження ірландських лазень. Не дивлячись на суворі заборони, ніколи не зникала повністю і сауна. Про точний час виникнення сауни матеріалів не має, однак вважається, що вони існують приблизно впродовж двох тисячоліть і вперше з’явились у стародавніх фінських племен. У фінів сауна займала важливе місце - там вони народжували дітей, а перед тим як іти до вівтаря, молода одягалась у сауні. Фіни користувались сауною з початку нашої ери, коли остаточно не оселились на території сучасної Фінляндії. Східно фінська сауна яка знаходилась під впливом російської парної, була менше і використовувалась головним чином для миття, тоді як західно фінська сауна застосовувалась для сушення риби, зберігання м”яса, коноплі, льону та овочів.

Першою згадкою про фінську сауну є книжка отця фінської літератури Михайла Агріколи. В цій книзі яка написана у 1544 році сауна рекомендується в якості лікувального засобу. Однак, за наказом шведського правителя сауни були закриті, із-за розповсюдження очних, епідемічних та шкірних захворювань, із-за потреби великої кількості дерев та небезпеки пожеж.

В 19 ст. сауна почала ставати культурним надбанням всього фінського народу. Першим кроком була побудова скромної сауни в Парижі до Ігор Олімпіад 1924 року. Значну роль в рекламі сауни відіграли Ігри Олімпіад 1936 року в Берліні, де в олімпійському селищі, для фінських спортсменів була побудована сауна, а їх спортивні досягнення на цих Іграх були приписані в значній мірі позитивному впливу сауни.

До кінця 19 ст. сауна була практично єдиним методом допомоги хворим людям. Закладів подібних до сауни в світі було багато. Норвезькі лікарі вважали, що сауна попереджує розвиток інфекційних хвороб. Мілліган писав - „ що російська лазня, є попередженням деяких хвороб і вважав, що мала хворобливість, добре тілесне та психологічне здоров я, а також велика тривалість життя російських людей пояснюється позитивним впливом російської парної. З 1877 по 1911 рік було захищено біля 30 дисертаційних робіт про лікувальну дію російської лазні.

Японці використовували свої потільні ванни Кама-буро з хорошими результатами при різних травмах, шкірних захворюваннях, шлункових розладах, артритах і ревматизмі. Подібним ефектом володіла іші-буро, яка відома протягом останніх 10 століть. Недалеко від Нагасакі було знайдено правила користування цього типу лазень, включаючи протипокази. Лазнею не можна користуватись коли хворий на венеричні хвороби, епілепсією, проказою. Користування лазнею слід розпочинати обережно. Протягом 3-4 днів, проводити лікування акупунктурою. Рекомендували лазню один раз на 10 днів. В ній заборонялось їсти, пити, шуміти, займатись сексом та справляти свої потреби. Лазня дозволяла вести особисту гігієну, мала профілактичний характер і позитивну дію при 7 шкірних захворюваннях.

Російську лазн ю з давніх часів поважали та ніколи не забороняли. В наказі князя Володимира, який ввів християнство, лазні називали закладами для немічних. Це були свого роду лікувальні заклади, одні з перших на Русі. Переяславський єпископ Єфрем (900 років тому) „заводить строение банное врачево и всех безмездно врачевать”. Цар Петро рахував лазню ліками, підписав деякі накази про обладнання лазень у містах та селах.

Регламент парення, що в сауні, що в парній однакові. Головне - це самопочуття. У фінській сауні рекомендують паритись лежачи. Причому ноги мають знаходитись дещо вище голови. Фінські спеціалісти рекомендують у лазні дихати відкритим ротом та голосно не розмовляти. Формула - 2-3 заходи в сауну по 8-12 хвилин. Між ними відпочинок 3-5 хвилин. В одному з тих інтервалів масаж. В російській парній обдувають віником не більше 2-3 хвилин. В паровій лазні оптимальні величини - температура повітря 40-50 градусів, відносна вологість 80-100 %; у сухо повітряній - температура повітря 70-90 градусів, а вологість 5-15 %.

З часом змінювався вигляд саун та лазень, але механізм дії її на людину залишився незмінним. Спочатку розігрітися, потім охолодитись, знов розігрітися, ще й до того віничком (своєрідний аналог масажу). Після сауни підвищується обмінний процес, покращується засвоєння білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин. Активізується дисиміляція: засвоєні речовини руйнуються аж до кінцевих продуктів обміну - шлаків. Разом з тим виділяються продукти розпаду, видаляється вода, що входить до складу жирової тканини. Шкіра очищається, стає еластичною, гладенькою. Парна і сауна сприяють підвищенню функціональних можливостей серцево - судинної та центральної нервової системи, збільшують швидкість та точність рухів. Спеціальні процедури в саунах (під контролем лікаря) нормалізують тиск крові у хворих на гіпертонію, сприяють швидкому за живленню травм, попереджують простудні захворювання. Перебування в сауні легше, ніж у лазні: із-за низької вологості повітря виділення поту відбувається інтенсивніше, ефективніше терморегулювання, що попереджує чи сповільнює перегрівання.

Правила користування сауною і паровою однакові. Протипоказами до відвідування саун є - серцево - судинна недостатність будь якого ступеня, туберкульоз, виразка та пухлина. Також не можна йти до лазні з повним або ж пустим шлунком, та в стані алкогольного сп’яніння. Коли ви загартувались, можна одразу після гарячої сауни пірнути у холодний басейн чи встати під холодний душ. Це буде добрим масажем для ваших судин.