Амортизація основних фондів. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань

 

В процесі експлуатації основні фонди використовуються в первісній натуральній формі багаторазово і зазнають певних змін. При цьому вони втрачають не тільки споживчу вартість, а й вартість в цілому.

Під терміном “ амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів фіксує міру їх зношення, виражає величину зменшення їх вартості і по мірі реалізації продукції акумулює кошти для фінансування оновлення основних засобів.

Суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом множення норми амортизаційних відрахувань на балансову вартість груп основних фондів на початок звітного періоду:

 

 

де Б_(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б_(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував

звітному;

П_(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,

здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій

та інших поліпшень основних фондів протягом періоду,

що передував звітному;

В_(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом

періоду, що передував звітному;

А_(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що

передував звітному.

Сума амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають.

Балансова вартість основних фондів визначається на рівні їх залишкової вартості, тобто балансовою вартістю буде вже не первісна вартість основних фондів, а первісна вартість за мінусом зносу.

Загальна сума амортизаційних відрахувань за нормативний строк служби дорівнює балансовій вартості за мінусом ліквідної вартості.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається як відношення загальної суми амортизаційних відрахувань до нормативного строку служби:

 

 

На практиці річні амортизаційні відрахувань визначається за допомогою норм амортизації:

,

де: - норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, %.

Нормативний строк служби – це економічно доцільний строк служби, на протязі якого забезпечуються технічні умови використання основних засобів.

При рухомому складі вантажних і легкових автомобілів амортизація нараховується в % на 1000 км пробігу.

При списанні основних фондів до повного перенесення їх первісної вартості на витрати виробництва та обігу амортизація недонараховується. Недоамортизована частина відшкодовується за

рахунок прибутку підприємства.

Вимоги до нарахування амортизації:

1. Нарахування амортизації починається з першого числа місяця наступного за місяцем зарахування основних фондів на баланс підприємства.

2. По об’єктах, що вибули, нарахування амортизації припиняється 1-го числа місяця наступного за місяцем вибуття.

3. Амортизація нараховується під час простою основних засобів, а також за час їх знаходження в ремонті і технічному обслуговуванні.

Розрахунок амортизації та зносу проводиться бухгалтерією за даними інвентарних карток щомісячно і суму нарахованого зносу заносять в інвентарні картки та інвентарні регістри аналітичного обліку.

З 1991 року амортизаційні відрахування в Україні здійснюються тільки на повне відновлення. Згідно "Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства (обігу)" амортизації підлягають витрати, пов'язані із:

• придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів;

• самостійним виготовленням основних фондів;

• проведенням певних видів ремонтів, реконструкції і модернізації основних фондів;

• поліпшення земель.

Норма амортизації (На) для певної групи обладнання визначається із залежності:

де: - ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн.;

Тсл. - термін служби основних фондів, визначений технічною документацією, років.

амортизаційних відрахувань, затверджені згаданим "Положенням...", встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із груп основних фондів на початок звітного періоду у таких розмірах:

група 1-5%;

група 2-25%;

група 3-15%.

Ці ж норми застосовуються бюджетними установами для визначення зношення основних фондів.

Нарахування амортизації на основні фонди групи 1 проводиться до досягнення кожним об'єктом балансової вартості 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість таких основних ' фондів відноситься на витрати виробництва в тому періоді, в якому досягнута така вартість.

Нарахування амортизації на основні фонди групи 2 і групи З проводиться до досягнення групою нульового значення балансової вартості.

Сума амортизаційних відрахувань є частиною витрат виробництва підприємства і не може бути