меридіаною (meridianus).Навколо очного яблука(bulbusoculi)їх можна провести безліч.
Лінія,що проходить поперечно по поверхні очного яблука(bulbusoculi)та ділить меридіанипосередині, називається екватором (equator). Він проходить перпендикулярно до меридіан.
До оболонок очного яблука (tunicaebulbioculi) належать:
- волокниста оболонка очного яблука (tunicafibrosabulbi)– зовнішня оболонка (tunicaexterna);
- судинна оболонка очного яблука (tunicavasculosabulbi)– середня оболонка (tunicamedia);
- внутрішня оболонка ока очного яблука (tunicainternabulbi)– сітківка (retina).
Волокниста оболонка очного яблука (tunicafibrosabulbi)поділяється на:
- рогівку (cornea)–передню прозору частину;
- білкову оболонку ока (sclera).
На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки
(sinus venosus sclerae) – канал Шлема.
Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi)складається з:
- власної судинної оболонки (choroidea),яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока(sclera)і
відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);
- війкового тіла (corpus ciliare),яке складається з:
- війкового вінця (corona ciliaris);
- близько 70 війкових відростків (processus ciliares).
У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає війковий м’яз (m. ciliaris), при скороченні якого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити предмети на різній відстані;
- райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea).
Райдужка (iris)в центрі має круглий отвір– зіницю (pupilla).Райдужка є біологічною діафрагмою,
що регулює величину світлового потоку.
Навколо зіниці (pupilla)у райдужці розміщені гладкі м’язи,які утворюють:
- м’яз - звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);
- м’яз - розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).
Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna bulbi)щільно прилягає до судинної оболонки
очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з:
- сітківки (retina);
- кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae);
- зорового нерва (nervus opticus).
Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізняють:
- більшу задню частину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і
колбочки –фоторецептори;
- меншу передню частину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні
колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.
У зоровій частині сітківки (parsopticaretinae)виділяють:
- пігментний шар (stratumpigmentosum),або зовнішній шар (stratumexternum);
- нервовий шар (stratumnervosum),або внутрішній шар (stratuminternum).
Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:
- війкову частину сітківки (parsciliarisretinae);
- райдужкову частину сітківки (parsiridicaretinae).
у Межею між зоровою частиною сітківки (parsopticaretinae) та сліпою частиною сітківки (parscaecaretinae) є зубчаста лінія (oraserrata), яка відповідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) війкове тіло (corpusciliare).
У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundusbulbioculi) є диск зорового нерва
(discusnervioptici), що має невелику заглибину диска (excavatiodisci) – місце виходу з очного яблука
зорового нерва. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.
У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму (maculalutea), в якій помітні
центральна ямка (foveacentralis)та ямочка (foveola),яка є місцем найкращої гостроти зору,де
спостерігається найбільше скупчення колбочок.
