Фасція (лат. fascia — пов'язка, смуга) — оболонки м'язів, судин, нервів, внутрішніх органів; утворені волокнистою сполучною тканиною. Фасція складається з сполучної тканини та покриває м'язи, кровоносні судини, нерви. Фасція покриває ці структури та захищає їх при контакті один з одним, запобігаючи можливому механічному пошкодженню.[1]ШИЙНА ФАСЦІЯ
(fascia cervicalis; fascia colli)
Шийна фасція описується за В.М.Шевкуненком та за Міжнародною анатомічною номенклатурою.
За В.М.Шовкуненком розрізняють4шийні фасції(поверхневу,власну,внутрішню і передхребто-
ву), які мають 5 фасціальних листків.
Перший фасціальний листок – поверхнева шийна фасція (fasciacollisuperficialis)–охоплює
всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза шиї (vaginaplatysmatis).
Власна шийна фасція (fasciacollipropria)має два листки:
- поверхневий листок (другий фасціальний листок);
- глибокий листок (третій фасціальний листок).
Другий фасціальний листок – поверхневий листок власної шийної фасції (foliumsuperficialefasciaecollipropriae).
Він унизу починається від передньої поверхні груднини (faciesanteriorsterni) і ключиці (clavicula), а
вгорі простягається до нижнього краю нижньої щелепи (margoinferiormaxillae), охоплює всю шию
(collum) і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців (processusspinosivertebrarumcervicalium).
Цей листок утворює піхву для груднино-ключично-соскоподібного м’яза (vaginamusculisternocleido-
mastoidei) і трапецієподібного м’яза (vaginamusculitrapezii).
Проходячи на рівні поперечних відростків шийних хребців (processustransversivertebrarumcervicalium), цей листок віддає до них лобову пластинку (laminafrontalis), яка відділяє передню шийну
ділянку (regio cervicalis anterior) від задньої шийної ділянки (regio cervicalis posterior).
Третій фасціальний листок – глибокий листок власної шийної фасції (folium profundumfasciae colli propriae).
Він унизу починається від задньої поверхні груднини (facies posterior sterni) та ключиці і прикріплю-
ється вгорі до під’язикової кістки (os hyoideum), а з боків оточується лопатково-під’язиковим м’язом
(musculus omohyoideus).
Цей листок утворює піхви для м’язів (vaginae musculorum), що розташовані нижче під’язикової кіст-
ки (musculi infrahyoidei). Зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), спереду утворює білу лінію шиї (linea alba colli).
Між другим і третім фасціальними листками шиї над грудниною (sternum) утворюється надгруднин-
ний простір; надгруднинний міжапоневротичний простір (spatiumsuprasternale; spatiuminteraponeuroticumsuprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcusvenosusjugularis).
Цей простір (spatiumsuprasternale) сполучається з бічними закутками (recessuslaterales), які знахо-
дяться позаду нижньої частини груднино-ключично-соскоподібних м’язів (parsinferiormusculorumsternocleidomastoideo-rum).
Четвертий фасціальний листок – внутрішня шийна фасція (fasciaendocervicalis)–поділя-
ється на:
- пристінковий листок (folium parietale);
- нутрощевий листок (folium viscerale).
Пристінковий листок (folium parietale) охоплює всі органи шиї разом, а нутрощевий (folium viscerale)
– кожний орган шиї окремо.
Між пристінковим та нутрощевим листками (folium parietale et viscerale) спереду від трахеї (trachea)
міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).
П’ятий фасціальний листок – передхребтова фасція (fascia prevertebralis)–охоплює всі гли-
бокі м’язи шиї (musculi colli profundi), утворюючи для кожного з них окремі піхви (vaginae).
Між п’ятим фасціальним листком і пристінковим листком (lamina parietalis) четвертої фасції утворю-
ється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale).
За Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан-Паулу, 1997) розрізняють три плас-тинки шийної фасції.
1 Поверхневу пластинку шийної фасції (laminasuperficialisfasciaecervicalis),яка відповідає по-верхневому листку власної шийної фасції (laminasuperficialisfasciaecollipropriae), за В.М.Шевкуненком, за якою міститься надгруднинний простір (spatiumsuprasternale).
2 Передтрахейну пластинку шийної фасції (laminapretrachealisfasciaecervicalis),яка відпові-
дає глибокому листку власної фасції шиї, за В.М.Шевкуненком, і формує сонну піхву (vaginacarotica), за якою знаходиться переднутрощевий простір (spatiumpreviscerale).
3 Передхребтову пластинку шийної фасції (laminaprevertebralisfasciaecervicalis),яка відпові-
дає аналогічній фасції шиї, за В.М.Шевкуненком. Перед нею виділяють занутрощевий простір (spatiumretroviscerale).
Між переднім і середнім драбинчастими м’язами (musculiscalenianterioretmedius) є міждрабинча-
стий простір (spatiuminterscalenum), де проходить підключична артерія (arteriasubclavia) та стовбури
плечового сплетіння (truncі plexusbrachialis).
Перед драбинчастими м’язами (musculiscaleni) розташований переддрабинчастий простір (spatiumantescalenum), де проходить підключична вена (venasubclavia).
Глибокий листок власної шийної фасції (laminaprofundafasciaecollipropriae), за В.М.Шевкуненком, огортаючи підпід’язикові м’язи (musculiinfrahyoidei), формує лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosisomoclavicularis), або шийний парус (Рише), який сприяє відтоку крові у поверхневих венах
шиї (venaesuperficialescolli), зрощених із цим апоневрозом.
Між поверхневим та глибоким листками власної шийної фасції (laminaprofundaetsuperficialisfasciaecollipropriae), за В.М.Шевкуненком, є щілиноподібний надгруднинний міжапоневротичний прос-
тір (spatiuminteraponeuroticumsuprasternale), де розміщені жирова клітковина, поверхневі вени шиї
(venae superficiales colli) та яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis).
Між листками внутрішньої шийної фасції (fascia endocervicalis colli), за В.М.Шевкуненком, спереду розташовується переднутрощевий простір (spatium previscerale), який містить жирову клітковину, лім-фовузли (nodi lymphatici), нерви (nervi) і сполучається з переднім середостінням (mediastinum).
Між внутрішньою шийною фасцією (fascia endocervicalis colli) та передхребтовою фасцією (fascia prevertebralis), за В.М.Шевкуненком, знаходиться занутрощевий простір (spatium retroviscerale), який
містить жирову клітковину і продовжується у заднє середостіння (mediastinum posterius).
До фасциям голови ставляться:
- скронева фасція, fascia temporalis;
- жувальна фасція, fascia masseterica;
- фасція привушної залози, fascia parotidea;
- щічно-глоткова фасція, fascia buccopharyngea.
Скронева фасція, fascia temporalis, починається від окістя костей черепа в області linea temporalis і galea ароneurotica, розщеплюється на дві пластинки:
- поверхневу пластинку, lamina superficialis, що прикріплюється кверхнему краю й зовнішній поверхні скуловой дуги;
- глибоку пластинку, lamina profunda, що переходить на внутрішню поверхню скуловой дуги.
Жувальна фасція, fascia masseterica, починається від скуловой дуги. Позаду фасція прикріплюється до хряща зовнішнього слухового проходу й переходить на сосцевидный відросток. Унизу вона переходить у фасцію шиї, fascia colli, а спереду на m. masseter, після чого триває в щічно-глоткову фасцію, fascia buccopharyngea.
Фасція привушної залози, fascia parotidea, будучи зв'язаної, у задніх відділах з жувальною фасцією, розщеплюється на два листки, які охоплюють із двох сторін привушну залозу, glandula parotis.
Щічно-глоткова фасція, fascia buccopharyngea, покриває m. buccinator і в переднього краю m. masseter переходить на внутрішню поверхню галузі нижньої щелепи. Тут фасція покриває m. pterygoideus medialis і переходить на стінку глотки.
