Підключична артерія (arteriasubclavia)
Підключична артерія є парною і починається:
- від дуги аорти (arcusaortae) відходить ліва підк-лючична артерія (arteriasubclaviasinistra);
- від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus) починається права підключична артерія
(arteriasubclaviadextra).
Ліва підключична артерія (arteriasubclaviasinistra), починаючись від дуги аорти (arcusaortae), має
грудну частину.
Права підключична артерія (arteriasubclaviasinistra) починається від плечо-головного стовбура
(truncusbrachiocephalicus), не має грудної частини.
Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistraetdextra) виходять з грудної по-рожнини
(cavitasthoracis) через верхній отвір груд-ної клітки (aperturathoracissuperior), утворюючи дещо опуклу
догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupulapleurae) і верхівку легень (apexpulmonum),
утворюючи на легенях невелике втис-нення у вигляді борозни (sulcusarteriaesubclaviae). Досягнувши
I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatiainterscalenasinistrumetdextrum).
Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни пер-
ших ребер (sulcusarteriaesubclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossaeaxillares), де, починаючи від
рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива-ються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді-ляється на три відділи: - до входу в міждрабинчастий
простір (spatiuminterscalenum) – присередній відділ;
- у міждрабинчастому просторі (spatiuminterscalenum) – середній відділ;
- за межами міждрабинчастого простору (spatiuminterscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра –
бічний відділ.
До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia)
відходять такі гілки:
- хребтова артерія (a. vertebralis);
- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);
- щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).
1 Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад-ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону
(dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii).
Позаду моста (pons) права і ліва хребтові артерії (a. vertebralis dextra et a. vertebralis sinistra) злива-
ються в одну основну артерію (a. basilaris).
Хребтова артерія (a. vertebralis), залежно від її топографії, має такі частини:
А Передхребтову частину (parsprevertebralis), яка починається від верхнього півкола підключичної артерії (a. subclavia) і закінчується біля поперечного відростка VI шийного хребця (processustransversusvertebraecervicalissextae [VI]).
Б Поперечну частину; шийну частину (parstransversaria; parscervicalis), яка проходить у попе-
речних отворах від VI до I шийних хребців (foraminatransversariavertebrarumcervicalium [VI – I]).
Від поперечної частини хребтової артерії (parstransversariaarteriaevertebralis) відходять такі
гілки:
- спинномозкові гілки (rr. spinales),які здійсню-ють кровопостачння:
- спинного мозку (medulla spinalis);
- корінців спинномозкових нервів (radices nervorum spinalium);
- м’язові гілки (rr. musculares)йдуть до глибоких м’язів шиї(musculi colli).
В Атлантову частину (pars atlantica), яка роз-міщена у поперечному отворі (foramen transversarium)
і на верхній поверхні задньої дуги атланта (facies superior arcus posterioris atlantis) в однойменній
борозні (sulcus arteriae vertebralis).
Пронизуючи задню атланто-потиличну перетинку (membranа atlantooccipitalis posterior) і спинномоз-
кову тверду оболону (dura mater spinalis), атлантова частина (pars atlantica) через великий отвір
потили-чної кістки (foramen magnum) переходить у порож-нині черепа (cavitas cranii) у
внутрішньочерепну час-тину хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis).
Г Внутрішньочерепну частину (pars intracranialis), яка позаду моста головного мозку (pons encephali) з’єднується з такою ж артерією про-тилежного боку, утворюючи непарну основну арте-рію
(arteria basilaris).
Від внутрішньочерепної частини хребтової ар-терії (pars intracranialis arteriae vertebralis) відхо-
дять такі гілки:
- оболонкові гілки (rr. meningei),які забезпечують кровопостачання:
- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);
- кістки черепа (ossa cranii);
- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli)здійснює кровопостачння:
- довгастого мозку (medulla oblongata);
- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli);
- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);
- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior)та передня спинномозкова артерія (a.spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка-ми.
Початкові відділи правої та лівої передніх спин-номозкових артерій зливаються в одну передню
спинномозкову артерію, що проходить вниз по пе-редній поверхні спинного мозку в передній сере-
динній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).
На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali)обидві хребтові артерії(аa.vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.
Основна артерія (a. basilaris)є непарною суди-ною і лежить в основній борозні мосту(sulcus basilarispontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові
артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню-ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку
(lobi occipitales telencephali).
Від основної артерії (a. basilaris) відходять:
- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:
- артерія лабіринту (a. labyrinthi);
- артерії мосту (aa. pontis);
- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);
- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);
- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).
Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра-зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон-ними артеріями (aa.carotides internae), передніми
мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе-редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.
2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут-рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:
- м’язово - діафрагмову артерію (a.musculophrenica),яка проходить вбік та вниз до діафрагми,віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми
(diaphragma);
- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior),яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).
Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:
- середостінні гілки (rr. mediastinales),що забез-печують кровопостачння лімфатичних вузлів і
сполу-чної тканини середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);
- гілки загруднинної залози (rr. thymici),що кро-вопостачають кров до загруднинної залози(thymus);
- трахейні та бронхові гілки (rr. trachealesetramibronchiales),що забезпечують кровопостачння
нижньої частини трахеї (parsinferiortracheae) та го-ловних бронхів (bronchiprincipales);
- осердно - діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica),що постачають кров до осердя
(pericardium) та діафрагми (diaphragma);
- груднинні гілки (rr. sternales),що постачають кров до груднини(sternum);
- пронизні гілки (rr. perforantes)з її присередніми гілками груді (rr. mammariimediales),що постача-
ють кров до великого грудного м’яза (m. pectoralismajor), а у жінок ще й до грудної залози (glandulamammaria);
- передні міжреброві гілки (rr. intercostalesanteriores),що постачають кров до м’язів верхніх п’яти
міжребрових просторів (spatiа intercostaliasuperiora), анастомозуючи із задніми міжребровими
артеріями (aa. intercostalesposteriores) від грудної частини аорти (parsthoracicaaortae).
3 Щито-шийний стовбур (truncusthyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і ділиться на чотири гілки:
- нижню щитоподібну артерію (a. thyroideainferior),яка забезпечує кровопостачання:
- щитоподібної залози (glandula thyroidea);
- шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);
- шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).
- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens),що забезпечує кровопостачання м’язів шиї
(musculi colli);
- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis),що постачає кров до:
- трапецієподібного м’яза (m.trаpezius);
- ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei);
- верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior);
- надлопаткову артерію (a. suprascapularis),що здійснює кровопостачання:
- надостьового м’яза (m. supraspinatus);
- підостьового м’яза (m. infraspinatus).
У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia)
відходить реброво - шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:
- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза
голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis);
- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових
просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales).
При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри
верхньої частини спини (dorsum).
Білет 35,
1.основа черепа
Основа черепа (basiscranii)
Основа черепа поділяється на:
- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);
- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).
У внутрішній основі черепа (basis cranii interna)виділяють три черепні ямки:передню,середню ізадню.
Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.
Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.
Передня черепна ямка (fossa cranii anterior)утворена очноямковими частинами лобових кісток і
містить:
- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);
- мозкові випини (juga cerebralia);
- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);
- півнячий гребінь (crista gali);
- сліпий отвір (foramen caecum);
- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).
Середня черепна ямка (fossa cranii media)утворена тілом і великими крилами клиноподібної кіст-ки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:
- турецьке сідло (sella turcica);
- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);
- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів
(canalis opticus dexter et sinister);
- сонну борозну (sulcus caroticus);
- рваний отвір (foramen lacerum);
- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- круглий отвір (foramen rotundum);
- овальний отвір (foramen ovale);
- остистий отвір (foramen spinosum);
- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);
- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);
- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);
- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);
- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);
- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);
- дугове підвищення (eminentia arcuata).
Задня черепна ямка (fossa cranii posterior)утворена потиличною кісткою,задньою поверхнею
кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток,
задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:
- великий отвір (foramen magnum);
- схил (clivus);
- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ
(protuberantia occipitalis interna);
- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);
- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);
- яремний отвір (foramen jugulare);
- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);
- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);
- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);
- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);
- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);
- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).
Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділян-
ці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi),
що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).
Зовнішня основа черепа (basis cranii externa)в передньому відділі прикрита кістками лицевогочерепа (viscerocranium).
Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:
- потиличні виростки (condyli occipitales);
- виросткову ямку (fossa condylaris);
- виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;
- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);
- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);
- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);
- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);
- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);
- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);
- зовнішній отвір м’язово-трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);
- яремну ямку (fossa jugularis);
- яремний отвір (foramen jugulare);
- шилоподібний відросток (processus styloideus);
- соскоподібний відросток (processus mastoideus);
- шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum);
- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);
- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);
- барабанно-соскоподібну щілину (fissura tympano-mastoidea);
- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);
- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);
- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);
- суглобовий горбок (tuberculum articulare);
- остистий отвір (foramen spinosum);
- овальний отвір (foramen ovale);
- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);
- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);
- рваний отвір (foramen lacerum);
- кісткове піднебіння (palatum osseum);
- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);
- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);
- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);
- різцеву ямку (fossa incisiva);
- різцевий канал (canalis incisivus);
- різцевий отвір (foramen incisivum);
- піднебінний валик (torus palatinus);
- піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis);
- лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);
лемешево-дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).
