Венозний відтік. Від шийної частини—в нижню щитоподібну і плечеголовні вени, грудної — у півнепарні вени і від черевної — через ліву шлункову вену (з системи ворітної вени).

Лімфовідтік

Від шийної частими— в бічні глибокі шийні лімфатичні вузли, грудної — в паратрахеальні, бронхолегеневі та середостінні, від черевної — в черевні та шлункові.

Іннервація

Гілки блукаючого нерва шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура, які на стінках стравоходу утворюють нервове сплетення.

Неврогенні залози

ШИШКОПОДІБНА ЗАЛОЗА; ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО; ЕПІФІЗ (glandulapinealis; corpuspineale; epiphysiscerebri)

Це залоза ендокринної системи, яка належить до неврогенної групи та залягає між верхнімигорбиками покрівлі середнього мозку (colliculisuperiorestectimesencephali).

Від переднього кінця шишкоподібної залози (extremitasanteriorglandulaepinealis) до присередньої поверхні правого та лівого таламусів (faciesmedialisthalamorumdextrietsinistri) натягнуті повідці (habenulae).

В основі шишкоподібної залози (glandulapinealis) міститься невеликий шишкоподібний закуток (recessuspinealis). Ззовні шишкоподібна залоза (glandulapinealis) вкрита волокнистою капсулою (capsulafibrosa), від якої всередину органа йдуть сполучнотканинні перекладки, що розділяють паренхіму залози на часточки (lobuli).

Клітинами залози (glandulapinealis) є спеціальні залозисті клітини:

- пінеалоцити (pinealocyti);

- гліоцити; гліальні клітини (gliocyti).

Пінеалоцити виділяютьгормон,якийгальмуєвиділеннягормонівгіпофізадомоментустатевогодозріваннятабереучастьуформуваннібіоритмівлюдини. Набіоритмилюдинишишкоподібназалоза впливаєчерез гормонмелатонін.

ГІПОФІЗ; МОЗКОВИЙ ПРИДАТОК (hypophysis; glandulapituitaria)

Це залоза внутрішньої секреції (hypophysis), яка належить до неврогенної групи залоз, розміщених у гіпофізній ямці турецького сідла (fossahypophysialissellaeturcicae).

Гіпофіз (hypophysis) відмежований від порожнини черепа (cavitascranii) діафрагмою сідла (diaphragmasellae) і через отвір у цій діафрагмі за допомогою лійки (infundibulum) сполучається з гіпоталамусом проміжного мозку (hypothalamusdiencephali).

У гіпофізі (hypophysis) розрізняють:

- аденогіпофіз;передню частку(adenohypophysis; lobusanterior);

- нейрогіпофіз;задню частку(neurohypophysis; lobus posterior).

- Середня частка - слабко розвинена

У аденогіпофізі; передній частці (adenohypophysis; lobus anterior) є:

- дальша частина (pars distalis);

- проміжна частина (pars intermedia);

- горбова частина (pars tuberalis).

Нейрогіпофіз;задня частка(neurohypophysis; lobus posterior)складається з:

- нервової частки;нервової частини(lobus nervosus; pars nervosa);

- лійки (infundibulum).

Аденогіпофіз (adenohypophysis)виробляє:

- соматотропний гормон,соматотропін,що викликає ріст організму;

- адренокортикотропний гормон,адренокортикотропін,що стимулює секрецію стероїднихгормонів наднирковою залозою;

- тиреотропний гормон,тиротропін,що стимулює діяльність щитоподібної залози;

- гонадотропні гормони,що впливають на статеве дозрівання,у чоловіків на сперматогенез,ужінок – на розвиток фолікулів у яєчнику, овуляцію, ріст молочних залоз, продукцію молока;

- ліпотропний гормон,ліпотропін,який впливає на обмін жирів у організмі.

Проміжначастина аденогіпофіза утворює:

- меланоцитостимулювальний гормон,який регулює колір шкіри,контролюючи утворення в

організмі людини пігменту маланіну.

Нейрогіпофіз є гормонокумулювальною ділянкою, яка накопичує:

- вазопресин;

- окситоцин. Вони виробляються ядрами гіпоталамуса.

Від цих ядер по лійці у складі гіпоталамо - гіпофізарного шляху (tractushypothalamohypophisialis)

гормони вазопресин та окситоцин надзорового (nucleussupraopticus) та пришлуночкового (nucleusparaventricularis) ядер гіпоталамуса через аксони нервових клітин стікають у нервову частину нейрогіпофіза (parsnervosaneurohypophysis), де вони накопичуються. Далі з нервової частини ці гормони потрапляють у кров.