| Масштаб карти | Розміри сторони квадрата | Площа квадрата | ||
| в см | в км | км2 | га | |
| 1:25 000 | ||||
| 1:50 000 | ||||
| 1:100 000 | ||||
| 1:200 000 | 1 600 | |||
| 1:500 000 | 2* | 10 000 |
* Сітка не проводиться, але проведені риски через 2 см
Більш точно площі можна визначати за допомогою палетки (аркуша прозорого пластика або кальки з нанесеною сіткою квадратів у сантиметрах або міліметрах), офіцерською лінійкою або артилерійським кругом. Накладаючи таку палетку на вимірювану ділянку карти, підраховують по ній кількість повних квадратів, а потім підсумовують, оцінюючи їх окомірно. Визначивши таким чином площу ділянки у квадратних сантиметрах, отриманий результат множать на квадрат величини масштабу карти. Наприклад, якщо на карті масштабу 1:50 000 ділянка займає 8,8 см2, то на місцевості їй буде відповідати площа Р: Р = 8,8 · 5002 = 2 200 000 м2 = 2,2 км2 = 220 га.
Площу зруйнувань у районі ядерного вибуху підраховують за формулою Р = π R 2 . Величину радіуса вимірюють за картою. Наприклад, радіус сильних зруйнувань в епіцентрі ядерного вибуху дорівнює 3,5 км, тоді
Р = 3,14·3,52 = 38,5 км2.
Після обговорення та показу студенти виконують завдання в робочих зошитах (конспектах)
Завдання 1. Визначити фактичну вiдстань за обраним маршрутом мiж заданими на картi об'єктами (збірник задач, задача 5).
| Маршрут ____________ - _____________ | Способи вимiрювання | |
| Курвiметр | Вимірювальний циркуль | |
| Вимiряна вiдстань за картою, м | ||
| Коефiцiєнт збiльшення довжини маршруту | ||
| Фактична вiдстань на мiсцевостi, м |
Порядок виконання. Із збірника задач студенти виписують два маршрути руху, наносять їх на карту і проводять вимірювання їх довжини. Спочатку курвіметром, а потім вимірювальним циркулем. Результати вимірювань заносять в таблицю у графу “Виміряна відстань за картою, м”. Потім, в залежності від типу рельєфу для карти М-1:50 000 визначають поправку у довжину маршруту і записують її у графу “ Коефiцiєнт збiльшення довжини маршруту ”. Помноживши виміряну відстань за картою на коефіцієнт збільшення довжини маршруту, отримують значення фактичної відстані на місцевості і записують у графу “Фактична вiдстань на мiсцевостi, км ”.
Завдання 2. Координати точок М, N і К визначені в умовнiй прямокутнiй системi координат Х1,О1,У (збірник задач, задача 6).
Визначити номер зони i координати точок М, N, К у дiйснiй системi координат Х,О, Y. Указати на схемi положення точок М, N, К. Обчислити довготу осьового меридiана зони.
М: Х = 8 131 250, Y = 34 430 149;
N: Х = 5 500 750, Y = 6 535 141;
К: Х = 6 500 750, Y = 15 720 510
| Точки | М | N | К |
| Номер зони | |||
| Y дiйсна | – 69 851 | 35 141 | 220 510 |
| Довгота осьового меридiана | 201º | 33º | 87º |
Порядок виконання. Із збірника задач студенти виписують значення Х та Y для точок М, N, К. Указують на схемі положення цих точок в зоні. Потім визначають номер зони, в якій розташовані ці точки (три останні цифри величини ординати Y – це метри, наступні три – кілометри, а решта, одна або дві цифри – номер зони). По номеру зони знаходять довготу осьового меридіану зони за формулою:
,
де: L0 – довгота осьового меридіану зони;
Nз – номер зони.
Y дійсна визначається наступним чином: від значення Y (км, м) в умовній системі координат Х1, О1, Y відняти 500 000 м, тобто, умовно віднесений на захід на 500 км осьовий меридіан зони повернути назад.
Як що Y в умовній системі координат Х1, О1, Y буде більше 500 000 м – то Y дійсна буде – додатна, а якщо менше – від’ємна. Отримані значення для точок М, N і К заносяться в таблицю.
Зробити висновки. Перейти до наступного питання.
