Затверджено на
Методичній нараді кафедри
Р.
Протокол №
Зав. кафедри, проф.
Н.А.Мацегора
Одеса
1. Тема: “Первинна діагностика (виявлення) туберкульозу за зверненням в заклади загальної лікарняної мережі. Клінічний розбір хворих.”- 2 г.
2.Актуальність теми:
Мета діагностики туберкульозу спрямована на переривання передачі збудника захворювання і ліквідацію джерел інфекції шляхом виявлення епідеміологічно найнебезпечних хворих, що виділяють з харкотинням мікобактерії туберкульозу. Удосконалення виявлення, діагностики і лікування туберкульозу є пріоритетним напрямком розвитку системи протитуберкульозної допомоги.
Відповідно до концепцій Національних програм по боротьбі з туберкульозом різних країн, у тому числі й України, виявлення хворих на туберкульоз проводиться в лікувальних установах загальної медичної мережі персоналом цих установ. Діагноз туберкульозу повинний бути підтверджений у спеціалізованій протитуберкульозній установі. При цьому метою всіх заходів є максимально можливе виявлення підозрілих у відношенні туберкульозу осіб з клінічними чи рентгенологічними симптомами, які повинні бути обстежені для підтвердження або виключення діагнозу туберкульозу.
Своєчасна діагностика туберкульозу органів дихання є важливою спільною задачею фтизіатрів і лікарів багатьох інших спеціальностей, від успішного виконання якої багато в чому залежать здоров'я і благополуччя нашого суспільства. У той же час грамотне використання сучасних діагностичних можливостей в умовах загальної цілком виправданої фтизіатричної сторожкості буде сприяти скороченню випадків гіпердіагностики туберкульозу і можливих ятрогенних наслідків невиправданої протитуберкульозної терапії.
3. Цілі занятя:
3.1 Загальні цілі:
Ознайомитися із організацією виявлення і діагностики туберкульозу, її особливостями на сучасному етапі.
3.2.Виховні цілі:
Ознайомитися з протоколом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (Наказ МОЗ України від 21.12.2012 р., № 1091 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Туберкульоз»).
3.3.Конкретні цілі:
- знати:
1.Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.
2. Ознаки туберкульозу органів дихання та позалегеневої локалізації.
3. Симптомокомплекси, що вимагають обов’язкового обстеження на туберкульоз.
4. Критерії діагностики туберкульозу.
5. Роль протитуберкульозного диспансеру у виявленні туберкульозу.
3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- вміти:
1.Зібрати анамнез (особливо епіданамнез) та встановити фактори ризику захворювання на туберкульоз.
2.Зібрати скарги та виділити ознаки, які характерні для туберкульозу.
3.Провести об’єктивне обстеження хворого з підозрою на туберкульоз (огляд, пальпація, перкусія, аускультація).
4.Скласти індивідуальну схему подальшого обстеження хворого (виділити обов’язковий діагностичний мінімум, додаткові та факультативні методи обстеження).
5. Розподілити контингент хворих за категоріями диспансерного нагляду.
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
| № | Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Попередні дисципліни 1. Анатомія 2. Патоморфологія 3. Мікробіологія 4. Рентгенологія 5. Пропедевтика внутрішньої медицини | Анатомію легень та бронхів. Сегментарну будову легень. Патоморфологію туб. процесу 3будник туберкульозу та методи його виявлення. Рентгенологічне дослідження легень та діафрагми. Симптоматологію захворю-вання органів дихання. Фі-зичні методи обстеження органів грудної клітини, (ог-ляд, пальпація, перкусія, аускультація). | Визначити локаліза-цію процесу за частками та сегмента-ми легень на Rgr, ТГ. Інтерпретувати дані макро-та мікроскопіч- них досліджень при туберкульозі. Розпізнавати збудник туберкульозу в мазку під мікроскопом Написати протокол рентген. дослідження. Проводити об'єктивне обстеження хворих з патологією органів дихання. |
| 2. | Наступні дисципліни 1.Внутрішня медицина 2. Педіатрія | Диференціальну діагностику туберкульозу та неспецифіч -них захворювань легень. Диференціальну діагностику туберкульозу у дітей та підлітків з неспецифічними захворюваннями легень. | Обстежити хворого з підозрою на туберку- льоз легень. Обстежити хвору дитину та підлітка з підозрою на туберку –льоз. |
| 3. | Внутрішньопредметна інтеграція 1.Клінічні форми первинного та вторинного туберкульозу | Клініку та перебіг клінічних форм туберкульозу легень. | Обстежити хворого на туберкульоз легень. |
5. Зміст теми.
Мета діагностики туберкульозу спрямована на переривання передачі збудника захворювання і ліквідацію джерел інфекції шляхом виявлення епідеміологічно найнебезпечних хворих, що виділяють з харкотинням мікобактерії туберкульозу.
Удосконалення виявлення, діагностики і лікування туберкульозу є пріоритетним напрямком розвитку системи протитуберкульозної допомоги.
Відповідно до концепцій Національних програм по боротьбі з туберкульозом різних країн, у тому числі й України, виявлення хворих на туберкульоз проводиться в лікувальних установах загальної медичної мережі персоналом цих установ. Діагноз туберкульозу повинний бути підтверджений у спеціалізованій протитуберкульозній установі. При цьому метою всіх заходів є максимально можливе виявлення підозрілих у відношенні туберкульозу осіб з клінічними чи рентгенологічними симптомами, які повинні бути обстежені для підтвердження або виключення діагнозу туберкульозу.
Своєчасна діагностика туберкульозу органів дихання є важливою спільною задачею фтизіатрів і лікарів багатьох інших спеціальностей, від успішного виконання якої багато в чому залежать здоров'я і благополуччя нашого суспільства. У той же час грамотне використання сучасних діагностичних можливостей в умовах загальної цілком виправданої фтизіатричної сторожкості буде сприяти скороченню випадків гіпердіагностики туберкульозу і можливих ятрогенних наслідків невиправданої протитуберкульозної терапії.
Оскільки туберкульоз є інфекційне захворювання, яке характеризується утворенням в органах і тканинах специфічних гранульом, для верифікації діагнозу, крім характерних для захворювання ознак, необхідно виділення збудника туберкульозу — мікобактерії туберкульозу з патологічно уражених органів і тканин або гістологічне підтвердження діагнозу. МБТ виділяються при руйнуванні уражених тканин внаслідок казеозного некрозу зумовленого продуктами життєдіяльності мікобактерій. Казеозний некроз це остання стадія розвитку туберкульозної гранульоми. До розпаду тканин виділення МБТ мало ймовірно. В такому разі верифікацію діагнозу проводять гістологічно при біопсії ураженого органа або за комплексом показників, які з найбільшою ймовірністю підтверджують діагноз туберкульозу. До таких показників відносять: ознаки туберкульозу, перебіг захворювання, виключення інших захворювань після диференційної діагностики та позитивний результат від протитуберкульозної терапії, який проявляється регресією патологічних змін в органах та тканинах.
Ознаки туберкульозувизначаються за симптомами, притаманними для органів, які залучені в патологічний процес та патологічними змінами цих органів та тканин. Ознаки туберкульозу різних локалізацій та критерії його діагностики наведені в таблицях 1 – 2.
За клінічними формами розрізняють: туберкульоз легень та позалегеневий туберкульоз. Замість стадій, які характеризують перебіг захворювання, для характеристики туберкульозного процесу виділяють тип, локалізацію і поширеність туберкульозного процесу, фазу процесу та метод підтвердження діагнозу.
Таблиця 1 — Ознаки туберкульозу різної локалізації
| Локалізація туберкульозу | Ознаки туберкульозу |
| Туберкульоз різної локалізації | Інтоксикаційний синдром (фебрильна або субфебрильна темпера-тура, втрата маси тіла, блідість, слабкість тощо), симптоми, притаманні для органів, які залучені в патологічний процес. |
| Туберкульоз легень | Інтоксикаційний синдром, кашель, виділення харкотиння, крово-харкання, біль в грудній клітині, патологічні зміни в легенях на рентгенограмі органів грудної клітини. |
| Позалегеневий туберкульоз: | |
| Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів | Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), кашель, виділення харкотиння, розширення тіні коренів легень на рентгенограмі органів грудної клітини, ураження бронхів при бронхоскопії. |
| Туберкульозний плеврит | Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), біль в грудній клітині, задишка, сухий кашель, наявність випоту в плевральній порожнині. |
| Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок | Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), менінгеальний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), патологічні зміни в лікворі, вогнищеві симптоми ураження мозку. |
| Туберкульоз кісток та суглобів | Інтоксикаційний синдром, локальний біль в кістках та суглобах, холодні абсцеси в м’яких тканинах, патологічні зміни в кістках і суглобах при рентгенологічному дослідженні. |
| Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів | Інтоксикаційний синдром, збільшення периферичних лімфовузлів, нориці над збільшеними периферичними лімфовузлами. |
| Міліарний туберкульоз | Інтоксикаційний синдром (різко виражений), міліарні висипання в легенях при рентген обстеженні. |
Таблиця 2 — Критерії діагностики туберкульоз
| Діагноз туберкульозу різної локалізації: | Критерії діагностики туберкульозу |
| Туберкульоз МБТ+ | Ознаки туберкульозу органів або тканин, виявлення МБТ методом мікроскопії або посіву в матеріалі, отриманому з уражених органів і тканин. |
| Туберкульоз ГІСТ + | Ознаки туберкульозу органів або тканин, гістологічна верифікація туберкульозу при біопсії уражених органів і тканин. |
| Туберкульоз МБТ – | Ознаки туберкульозу органів або тканин, позитивний результат від застосування протитуберкульозної терапії (регресія патологічних змін в уражених органах і тканинах). |
Виявлення туберкульозу шляхом скринінгової флюорографії або мікроскопії мазка серед груп ризику у дорослих
Проводиться поліклінічними відділення будь-якого профілю. Р ентгенологічне відділення (кабінет) веде картотечний або комп’ютерний облік населення району з груп ризику, яке підлягає флюорографічному обстеженню, та організовує його обстеження. Виявлення туберкульозу шляхом скринінгової флюорографії проводиться тільки в медичних та соціальних групах ризику (табл. 4).
Виявлення хворих на туберкульоз органів дихання проводиться при обстеженні пацієнтів, що звернулися за первинною медичною допомогою зі скаргами і/чи симптомами, підозрілими на туберкульоз (таблиця 3).
Уточнення контингентів, що підлягають активному обстеженню на туберкульоз, здійснюють співробітники лікувальних установ загальної медичної мережі і санітарно-епідемічного нагляду. Організаційно-методичними центрами по обстеженню груп ризику є протитуберкульозні диспансери.
Таблиця 3 - Симптомокомплекси, що вимагають обов'язкового обстеження на туберкульоз
| Бронхолегеневі симптоми | Симптоми інтоксикації, які тривають понад 2 тижні |
| Кашель сухий або з виділенням харкотиння понад 2 тижні | Фебрильна, субфебрильна температура |
| Біль в грудній клітині, що пов’язана з диханням | Схуднення, втрата апетиту, підвищена пітливість |
| Кровохаркання, легенева кровотеча | Слабкість |
Таблиця 4 — Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз
| Контакти з хворими на туберкульоз | Соціальні групи ризику | Медичні групи ризику |
| Сімейні та побутові | Особи без визначеного місця проживання | Пацієнти з професійними захворюваннями легень |
| Професійні | Мігранти, біженці,переселенці | Хворі на цукровий діабет |
| Нозокоміальні | Алкоголіки, наркомани, безробітні | Хворі, які постійно приймають системні глюкокортикоїди, цитостатики |
| Пенітенціарні, СІЗО | Особи, які перебувають або звільнилися з пенітенціарних установ | ВІЛ-інфіковані |
У разі виявлення змін на рентгенфлюорограмі пацієнт направляється на триразове дослідження мокротиння на КСП.
