Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ дирекц≥йних кут≥в ≥ азимут≥в. «алежн≥сть м≥ж ними.




ѕоложенн€ €коњ-небудь точки (ц≥л≥) на м≥сцевост≥ част≥ш за все визначають ≥ вказують в пол€рних координатах, тобто кутом м≥ж початковим (заданим) напр€мом ≥ напр€мом на точку ≥ в≥дстанню до точки. як початковий вибирають напр€м географ≥чного (≥стинного) мерид≥ана, магн≥тного мерид≥ана або вертикальноњ л≥н≥њ координатноњ с≥тки карти (рис.15). «а початковий може бути прийн€тий ≥ напр€м на €кий-небудь в≥ддалений ор≥Їнтир.

” залежност≥ в≥д того, €кий напр€м прийн€тий за початковий, розр≥зн€ють так≥ кути: ≥стинний (геодезичний) азимут ј , магн≥тний азимут ј м, дирекц≥йнийкут α ≥ кут положенн€ Θ.

≤стинний азимут (ј ) Ц це кут (рис.15), €кий вим≥рюЇтьс€ за годинниковою стр≥лкою в≥д 0 до 360º м≥ж п≥вн≥чним напр€мом ≥стинного мерид≥ана ≥ напр€мом на точку.

ћагн≥тний азиму (ј м) Ц це кут (рис. 15), €кий вим≥рюЇтьс€ за годинниковою стр≥лкою в≥д 0 до 360º м≥ж п≥вн≥чним напр€мом магн≥тного мерид≥ана (напр€м магн≥тноњ стр≥лки компаса, бусол≥) ≥ напр€мом на точку.

ƒирекц≥йний кут (α) Ц це кут (рис.15), вим≥р€ний за картою за годинниковою стр≥лкою в≥д 0 до 360º м≥ж п≥вн≥чним напр€мом вертикальноњ л≥н≥њ к≥лометровоњ с≥тки або л≥н≥њ, паралельн≥й њй, ≥ напр€мом на точку.

 ут положенн€ (Θ) Ц це кут (рис.15), €кий вим≥рюЇтьс€ в обидв≥ сторони в≥д напр€му, прийн€того за початковий. ѕеред тим, €к назвати кут положенн€ точки, вказують, в €ку сторону (вправо, вл≥во) в≥д початкового напр€му в≥н вим≥р€ний.

¬им≥рюванн€ дирекц≥йних кут≥в. ƒирекц≥йн≥ кути вим≥рюють транспортиром у так≥й посл≥довност≥ (рис.16). ѕочаткову точку ≥ м≥сцевий предмет (ц≥ль) зТЇднують пр€мою л≥н≥Їю, довжина €коњ в≥д точки њњ перетину з вертикальною л≥н≥Їю координатноњ с≥тки маЇ бути б≥льше в≥д рад≥уса транспортира.

ѕот≥м сполучають транспортир з вертикальною л≥н≥Їю координатноњ с≥тки в залежност≥ в≥д величини кута. ¬≥дл≥к за шкалою транспортира навпроти проведеноњ л≥н≥њ буде в≥дпов≥дати величин≥ вим≥р€ного дирекц≥йного кута.

—ередн€ помилка вим≥рюванн€ кут≥в транспортиром оф≥церськоњ л≥н≥йки становить 0,5º. ўоб провести на карт≥ напр€м, заданий дирекц≥йним кутом в градусному вим≥р≥, потр≥бно через головну точку умовного знака вих≥дного пункту провести л≥н≥ю, паралельну вертикальн≥й л≥н≥й координатноњ с≥тки. ƒо проведеноњ л≥н≥њ прикласти транспортир ≥ навпроти в≥дпов≥дноњ под≥лки шкали транспортира, €ка дор≥внюЇ дирекц≥йному куту, поставити в≥дм≥тку (точку). ѕ≥сл€ чого через дв≥ точки провести пр€му л≥н≥ю, €ка ≥ буде напр€мом заданого дирекц≥йного кута.

«ближенн€ мерид≥ан≥в (γ) Ц це кут м≥ж п≥вн≥чним напр€мом ≥стинного мерид≥ана даноњ точки ≥ вертикальною л≥н≥Їю к≥лометровоњ с≥тки. Ќапр€му геодезичного мерид≥ана на топограф≥чн≥й карт≥ в≥дпов≥дають боков≥ сторони њњ рамки, а також пр€м≥ л≥н≥њ, €к≥ можна провести через однаков≥ м≥нутн≥ (секундн≥) под≥лки довготи.

ѕ≥драхунок зближенн€ мерид≥ан≥в ведетьс€ в≥д геодезичного мерид≥ана. «ближенн€ мерид≥ан≥в вважаЇтьс€ сх≥дним (додатним), €кщо п≥вн≥чний напр€м ос≥ абсцис в≥дхилений на сх≥д в≥д геодезичного мерид≥ана, ≥ зах≥дним (в≥дТЇмним), €кщо цей напр€м в≥дхилений на зах≥д.

¬еличина зближенн€ мерид≥ан≥в, що вказуЇтьс€ на топограф≥чн≥й карт≥ в л≥вому нижньому кут≥, в≥дноситьс€ до центра аркуша карти (рис.17).

«а необх≥дност≥ величину зближенн€ мерид≥ан≥в можна розрахувати за формулою

γ = (L Ц L 0) sin B,

де L Ц довгота даноњ точки; L 0 Ц довгота осьового мерид≥ана; B Ц широта даноњ точки.

Ўироту ≥ довготу точки визначають за картою з точн≥стю 30′, довготу осьового мерид≥ана зони розраховують за формулою

L 0 = 6 Ј N Ц3º, де N Ц номер зони.

«ближенн€ мерид≥ан≥в дор≥внюЇ нулю, €кщо точка розташовуЇтьс€ на осьовому мерид≥ан≥ або на екватор≥. ƒл€ будь-€коњ точки в межах одн≥Їњ координатноњ шестиградусноњ зони зближенн€ мерид≥ан≥в за абсолютною величиною не перевищуЇ 3º.

¬ластив≥сть магн≥тноњ стр≥лки займати певне положенн€ в дан≥й точц≥ простору обумовлено взаЇмод≥Їю њњ магн≥тного пол€ з магн≥тним полем «емл≥.

Ќапр€м магн≥тноњ стр≥лки, €ка встановилась в горизонтальн≥й площин≥, в≥дпов≥даЇ напр€му

 

магн≥тного мерид≥ана в дан≥й точц≥. ћагн≥тний мерид≥ан у загальному випадку не зб≥гаЇтьс€

з геодезичним (≥стинним) мерид≥аном.

ћагн≥тне схиленн€ (δ) Ц це кут м≥ж п≥вн≥чним напр€мком геодезичного мерид≥ана ≥ п≥вн≥чним напр€мком магн≥тного мерид≥ана точки.

ћагн≥тне схиленн€ буде сх≥дним (додатним), €кщо п≥вн≥чний к≥нець магн≥тноњ стр≥лки в≥дхилений на сх≥д в≥д геодезичного мерид≥ана, ≥ зах≥дним (в≥дТЇмним), €кщо в≥н в≥дхилений на зах≥д.

ћагн≥тне схиленн€ зм≥нюЇтьс€ з часом ≥ зм≥ною м≥сц€. «м≥ни бувають пост≥йними ≥ випадковими. ÷ю властив≥сть магн≥тного схиленн€ необх≥дно враховувати при точному визначенн≥ магн≥тних азимут≥в напр€мк≥в, наприклад, при наведенн≥ гармат ≥ пускових установок, ор≥Їнтуванн≥ за допомогою бусол≥ техн≥чних засоб≥в розв≥дки, п≥дготовц≥ даних дл€ роботи з нав≥гац≥йною апаратурою, руху за азимутами тощо.

¬≥домост≥ про середнЇ дл€ аркуша карти магн≥тне схиленн€ на момент його визначенн€ ≥ р≥чну зм≥ну магн≥тного схиленн€ розм≥щують на топограф≥чних карта масштабу 1:200 000 ≥ крупн≥ше.

Ќа м≥сцевост≥ за допомогою компаса (бусол≥) вим≥рюють магн≥тн≥ азимути напр€м≥в, в≥д €ких пот≥м переход€ть до дирекц≥йних кут≥в. Ќа карт≥, навпаки, вим≥рюють дирекц≥йн≥ кути ≥ в≥д них переход€ть до магн≥тних азимут≥в напр€м≥в на м≥сцевост≥. ƒл€ вир≥шенн€ таких завдань необх≥дно знати величину в≥дхиленн€ магн≥тного мерид≥ана в дан≥й точц≥ в≥д вертикальноњ л≥н≥њ координатноњ с≥тки карти.

ѕоправка напр€му (ѕЌ) Ц це кут м≥ж п≥вн≥чним напр€мом вертикальноњ л≥н≥њ координатноњ с≥тки в дан≥й точц≥ та магн≥тним мерид≥аном. ¬≥н в≥драховуЇтьс€ в≥д п≥вн≥чного напр€му вертикальноњ л≥н≥њ координатноњ с≥тки ≥ вважаЇтьс€ додатним, €кщо п≥вн≥чний к≥нець магн≥тноњ стр≥лки в≥дхил€Їтьс€ на сх≥д в≥д ц≥Їњ л≥н≥њ, ≥ в≥дТЇмним при зах≥дному в≥дхиленн≥ магн≥тноњ стр≥лки. ѕоправку напр€му та њњ складов≥ зближенн€ мерид≥ан≥в ≥ магн≥тне схиленн€ вказують на карт≥ п≥д п≥вденною стороною рамки у вигл€д≥ схеми з по€снювальним текстом (рис.17). ѕоправку напр€му в загальному випадку можна виразити формулою

ѕЌ = (±δ) Ц (±γ).

Ќа рис.17 поправка напр€му дор≥внюЇ Ц 5º05′ Ц (+2º19′) = Ц 7º24′.

ѕерех≥д в≥д дирекц≥йних кут≥в до азимут≥в. ѕерех≥д в≥д дирекц≥йного кута до азимута ≥стинного та азимута магн≥тного ≥ навпаки можна виконати алгебрањчним або граф≥чним способом.

јлгебрањчний спос≥б переходу пол€гаЇ у використанн≥ формул. ≤стинний азимут напр€му в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д дирекц≥йного на величину зближенн€ мерид≥ан≥в «алежн≥сть м≥ж ними може бути виражена формулою

ј = α + (±γ).

≤з формули легко знайти вираз дл€ визначенн€ дирекц≥йного кута за в≥домими значенн€ми ≥стинного азимута ≥ зближенн€ мерид≥ан≥в:

α = ј Ц (±γ).

якщо за картою вим≥р€ний дирекц≥йний кут напр€му, то магн≥тний азимут цього напр€му на м≥сцевост≥ буде

ј м = α Ц (±ѕЌ).

¬им≥р€ний на м≥сцевост≥ магн≥тний азимут напр€му переводитьс€ у дирекц≥й-ний кут напр€му за формулою

α = ј м + (±ѕЌ).

√раф≥чний спос≥б переходу заснований на використанн≥ схеми пол€рних осей (рис. 18) дл€ даного аркуша карти, €ка вказуЇтьс€ внизу аркуша л≥воруч в≥д л≥н≥йного

масштабу.

Ќа карт≥ доповнюють схему (подумки чи ол≥вцем) напр€мом на м≥сцевий предмет ≥, використовуючи сполучн≥ кути, визначають азимути. ѕри цьому знаки не враховуютьс€, берутьс€ т≥льки абсолютн≥ значенн€ сполучних кут≥в.

Ќаприклад, вим≥р€ний за картою дирекц≥йний кут на м≥сцевий предмет дор≥внюЇ 70º. ¬иход€чи з абсолютних величин сполучних кут≥в, вказаних на схем≥, знаходимо:

ј = 70º +2º39′ = 72º39′, ј м = 70º +1º10′ = 71º10′.

¬икористанн€ граф≥чного способу дозвол€Ї уникнути помилок при визначенн≥ величини ≥ знака поправки напр€му.

ѕор€док визначенн€ зближенн€ мерид≥ан≥в даноњ точки був наведений ран≥ше.

ј
ѕот≥м визначають магн≥тне схиленн€ Ц вказану на карт≥ р≥чну зм≥ну схиленн€ магн≥тноњ стр≥лки множать на к≥льк≥сть рок≥в, що минули п≥сл€ складанн€ карти. ќтриману величину п≥дсумовують з величиною магн≥тного схиленн€, указаного на карт≥. ѕ≥сл€ цього визначають величину поправки напр€мку ≥ зд≥йснюють перех≥д в≥д вим≥р€ного дирекц≥йного кута до магн≥тного азимута за приведеними вище формулами або граф≥чним способом.

¬»—Ќќ¬ » ѕќ ѕ»“јЌЌё:

 

ƒирекц≥йний кут дор≥внюЇ алгебрањчн≥й сум≥ магн≥тного азимута ≥ поправки напр€мку:

α = јм + (+ѕн);

ћагн≥тний азимут дор≥внюЇ алгебрањчноњ р≥зниц≥ дирекц≥йного кута ≥ поправки напр€мку:

јм = α Ц (+ ѕн);

ѕоправка напр€мку дор≥внюЇ алгебрањчноњ р≥зниц≥ зближенн€ мерид≥ан≥в ≥ магн≥тного схиленн€: ѕн = (+δ) Ц (+ γ).

«наченн€ поправки напр€мку обчислюЇтьс€ в першу чергу ≥ т≥льки один раз дл€ даного аркуша карти.

¬»—Ќќ¬ќ »

 оординати визначають положенн€ точки на поверхн≥ або простор≥. ≤снуЇ безл≥ч р≥зних систем координат, однак у в≥йськах найб≥льш поширен≥ географ≥чн≥, пр€мокутн≥ ≥ пол€рн≥ координати.

ѕри визначенн≥ координат, вим≥рюванн≥ кут≥в та ≥нших величин за картою дан≥ отримують з визначеною точн≥стю на €ку впливають: точн≥сть самоњ карти, помилки граф≥чних роб≥т, помилки округлень.

 

–озробив старший викладач кафедри

загальнов≥йськовоњ та гуман≥тарноњ п≥дготовки

прац≥вник «— ”крањни ______________¬.¬. —трижак

 

ћетодична розробка обговорена ≥ схвалена

на зас≥данн≥ кафедри є 801

ѕротокол є _____ в≥д ____. ____. 12

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2539 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1463 - | 1464 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.