Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћал. 156. —егменти печ≥нки. ƒ≥афрагмова поверхн€.




Segmentum posterius laterale sinistrum(л≥вий б≥чний задн≥й сегмент) Ч SII.

Segmentum anterius laterale sinistrum(л≥вий б≥чний передн≥й сегмент) Ч SIII.

Segmentum mediale sinistrum(л≥вий присередн≥й сегмент) Ч SIV.

Segmentum anterius mediale dextrum(правий присередн≥й передн≥й сегмент) Ч SV.

Segmentum anterius laterale dextrum(правий б≥чний передн≥й сегмент) Ч SVI.

Segmentum posterius laterale dextrum(правий б≥чний задн≥й сегмент) Ч SVII.

Segmentum posterius mediale dextrum(правий присередн≥й задн≥й сегмент) Ч SVIII.

 

 

Ћ≥вий б≥чний передн≥й та л≥вий присередн≥ сегменти займають передню д≥л€нку л≥воњ частки печ≥нки. ѕравий присередн≥й пердн≥й сегмент розташований на на нутрощев≥й поверхн≥ правоњ частки печ≥нки спереду в≥д л≥вого присерднього сегмента. ѕравий б≥чний предн≥й сегмент займаЇ передньо-б≥чну д≥л€нку правоњ частки печ≥нки поруч њз правим присередн≥м передн≥м сегментом.

ѕравий б≥чний задн≥й та правий присередн≥й задн≥й сегменти розташован≥ в задн≥й д≥л€нц≥ правоњ частки печ≥нки, правий б≥чний задн≥й сегмент - ззаду в≥д правого б≥чного переднього сегмента, правий присередн≥й задн≥й сегмент ззаду в≥д правого присереднього преднього сегмента.

«а своЇю г≥столог≥чною будовою печ≥нка Ї складною розгалуженою трубчастою залозою. –ечовина печ≥нки складаЇтьс€ з часточок печ≥нки (lobulus hepatis), форма €ких нагадуЇ шестигранну призму, з д≥аметром поперечника 1 - 2,5 мм. ÷е утворенн€ вважають структурно-функц≥ональною одиницею печ≥нки. „асточок нараховують близько 5.000.000. Ќа перифер≥њ кожноњ часточки розташован≥ м≥жчасточков≥ вени (venae interlobulares), що належать до системи вор≥тноњ вени, та м≥жчасточков≥ артер≥њ (arteriae interlobulares), а також м≥жчасточков≥ жовчовив≥дн≥ проточки (ductuli biliferi interlobulares). ћ≥жчасточков≥ жовчовив≥дн≥ проточки, артер≥њ й вени прил€гають одна до одноњ й утворюють печ≥нкову тр≥аду. „асточки побудован≥ ≥з зТЇднаних м≥ж собою печ≥нкових кл≥тин. ћ≥ж часточками йдуть м≥жчасточков≥ вени ≥з системи вор≥тноњ вени, вони вливаютьс€ в так зван≥ синусоњдн≥ кап≥л€ри. —инусоњдн≥ кап≥л€ри розташован≥ м≥ж р€дами печ≥нкових кл≥тин ≥ спр€мован≥ до до центру печ≥нковоњ часточки. ” ц≥ ж синусоњдн≥ кап≥л€ри вливаютьс€ ≥ м≥жчасточков≥ артер≥њ (≥з системи власноњ печ≥нковоњ артер≥њ).

” середин≥ печ≥нковоњ часточки розм≥щен≥ артер≥альн≥ кап≥л€ри, €к≥ в≥дход€ть в≥д г≥лок власноњ печ≥нковоњ артер≥њ ≥ впадають у синусоњдн≥ кап≥л€ри печ≥нки, в≥ддаючи кисень ≥ поживн≥ речовини. ¬≥дтак кров стаЇ венозною ≥ вливаЇтьс€ в центральну вену. ¬ цю саму центральну вену надходть венозна кров, €ка була принесена по вор≥тн≥й вен≥ ≥ очищена в≥д токсичних продукт≥в завд€ки дез≥нтоксикац≥йн≥й функц≥њ печ≥нки.  ≥лька центральних вен зливаютьс€ м≥ж собою, утворюючи п≥дчасточков≥ вени (vv. sublobulares). ÷≥ вени, зливаючись, утворюють три-чотири печ≥нков≥ вени (venae hepaticae), €к≥ виход€ть на задн≥й поверхн≥ печ≥нки в борозн≥ нижньоњ порожнистоњ вени ≥ впадають у нижню порожнисту вену.

“аким чином у центральн≥ вени збираЇтьс€ венозна кров в≥д двох приточних трубчастих систем печ≥нки - системи вор≥тноњ вени та системи власноњ печ≥нковоњ артер≥њ.

 л≥тини печ≥нковоњ часточки виробл€ють жовч, що надходить у жовчовив≥дн≥ внутр≥шньочасточков≥ проточки (ductuli biliferi intralobulares), €к≥ в початкових в≥дд≥лах б≥л€ центральноњ вени закрит≥. Ќа перифер≥њ часточки ц≥ проточки впадають жовчовив≥дн≥ м≥жчасточков≥ проточки (ductuli biliferi interlobulares), в м≥жчастков≥ жовчн≥ протоки, а пот≥м у праву та л≥ву печ≥нков≥ протоки (ductus hepaticus dexter et sinister). ¬ийшовши з вор≥т печ≥нки, права та л≥ва печ≥нков≥ протоки зливаютьс€ ≥ утворюють загальну печ≥нкову протоку (ductus hepaticus communis).

« вор≥т печ≥нки кр≥м жовчних проток виход€ть л≥мфатичн≥ судини. ¬они доповнюють венозну систему, оск≥льки в≥двод€ть в≥д печ≥нки продукти обм≥ну речовин. ” часточках печ≥нков≥ л≥мфатичн≥ кап≥л€ри в≥дсутн≥. √либок≥ печ≥нков≥ л≥мфатичн≥ кап≥л€ри починаютьс€ навколо часточок, у м≥жчасточков≥й сполучн≥й тканин≥. ¬они проход€ть разом ≥з м≥жчасточковими кап≥л€рами артер≥альних ≥ венозних судин та з м≥жчасточковими жовчними проточками. Ћ≥мфатичн≥ кап≥л€ри утворюють так звану пТ€ту трубчасту систему печ≥нки.  р≥м глибоких л≥мфатичних судин, €к≥ виход€ть ≥з вор≥т печ≥нки, Ї ще поверхнева л≥мфатична с≥тка, що розташована в серозн≥й ≥ волокнист≥й оболонках печ≥нки.

√либок≥ ≥ поверхнев≥ л≥мфатичн≥ судини зТЇднуютьс€ м≥ж собою ≥ виход€ть не т≥льки з вор≥т печ≥нки, а й у м≥сц€х в≥дходженн€ в≥д печ≥нки звТ€зок малого чепц€ (в≥нцевоњ, трикутних, серпопод≥бноњ, круглоњ). Ћ≥мфатичн≥ печ≥нков≥ судини спочатку впадають у рег≥онарн≥ л≥мфатичн≥ вузли у воротах печ≥нки, пот≥м створюють анастомози ≥з л≥мфатичними судинами жовчного м≥хура, дос€гаючи сус≥дн≥х л≥мфатичних вузл≥в - черевних, поперекових, шлункових, д≥афрагмових, пригруднинних та ≥н. ¬ивченн€ звТ€зк≥в л≥мфатичноњ системи маЇ велике практичне значенн€, тому що по л≥мфатичних судинах перенос€тьс€ раков≥ кл≥тини.

“аким чином, у печ≥нц≥ розвинен≥ пТ€ть так званих трубчастих систем:

i система вор≥тноњ вени;

i система власноњ печ≥нковоњ артер≥њ;

i система печ≥нкових вен;

i система л≥мфатичних судин печ≥нки;

i система жовчних проток.

∆овчний м≥хур (vesica biliaris) маЇ форму видовженого м≥шка, завдовжки - 8-12 см, завширшки - 3-5 см, обТЇмом - 40-70 см3. –озр≥зн€ють дно жовчного м≥хура (fundus vesicae biliaris), т≥ло жовчного м≥хура (corpus vesicae biliaris) та шийку жовчного м≥хура (collum vesicae biliaris; мал. 157).

ƒно жовчного м≥хура - найб≥льш розширена заокруглена частина, спр€мована вперед, до нижнього краю печ≥нки, вона дещо висуваЇтьс€ з-п≥д цього краю. “≥ло маЇ цил≥ндричну форму. Ўийка - вузька частина м≥хура, €ка поступово переходить у м≥хурову протоку (ductus cysticus). ћ≥хурова протока йде вниз м≥ж шарами очеревини, що утворюють печ≥нково-дванадц€типало-кишкову звТ€зку ≥, злившись ≥з загальною печ≥нковою протокою, утворюЇ сп≥льну жовчну протоку (duсtus choledochus), €ка в≥дкриваЇтьс€ на верх≥вц≥ великого сосочка дванадц€типалоњ кишки.

ѕ≥д час травленн€ жовч ст≥каЇ з жовчного м≥хура по м≥хуров≥й протоц≥, а дал≥ по сп≥льн≥й жовчн≥й протоц≥ у дванадц€типалу кишку. «найд≥ть ц≥ жовчн≥ протоки на препарат≥. «нанн€ топограф≥њ жовчних проток маЇ велике практичне значенн€. ’≥рурги вид≥л€ють чотири в≥дд≥ли сп≥льноњ жовчноњ протоки. ѕерший в≥дд≥л розташований у товщ≥ печ≥нково-дванвдц€типалокишковоњ звТ€зки над дванадц€типалою кишкою. ƒругий в≥дд≥л проходить позаду в≥д верхньоњ частини дванадц€типалоњ кишки. “рет≥й в≥дд≥л проходить через паренх≥му головки п≥дшлунковоњ залози. „етвертий в≥дд≥л розташований у межах присередньоњ ст≥нки низх≥дноњ частини дванадц€типалоњ кишки в товщ≥ поздовжньоњ складки дванадц€типалоњ кишки, в≥дкриваЇтьс€ на великому сосочку дванадц€типалоњ кишки.

ѕ≥сл€ злитт€ сп≥льноњ жовчноњ протоки з протокою п≥дшлунковоњ залози утворюЇтьс€ розширенн€ - печ≥нково-п≥дшлункова ампула (ampulla hepatopancreatica), оточена мТ€зом - замикачем ампули (m. sphincter ampullae), €кий ще називають сф≥нктером ќдд≥ (мал. 157).

 

ћал. 157. ∆овчний м≥хур, жовчн≥ протоки на розр≥з≥:

 

1. vesica biliaris(жовчний м≥хур);

2. fundus vesicae biliaris(дно жовчного м≥хура);

3. corpus vesicae biliaris(т≥ло жовчного м≥хура);

4. collum vesicae biliaris(шийка жовчного м≥хура);

5. ductus cysticus(м≥хуров≥ протока);

6. ductus hepaticus dexter(права печ≥нкова протока);

7. ductus hepaticus sinister(л≥ва печ≥нкова протока);

8. ductus hepaticus communis(загальна печ≥нкова протока);

9. ductus choledochus(сп≥льна жовчна протока);

10. ductus pancreaticus(протока п≥дшлунковоњ залози);

11. ampulla hepatopancreatica(печ≥нково-п≥дшлункова ампула);

12. papilla duodeni major(великий сосочок дванадц€типалоњ кишки);

13. duodenum(дванадц€типала кишка).

 

—т≥нки жовчного м≥хура складаЇтьс€ з трьох оболонок - серозна оболонка (tunica serosa) покриваЇ б≥льшу частину жовчного м≥хура, вона переходить на нього з нижньоњ поверхн≥ печ≥нки. ¬≥дносно очеревини жовчний м≥хур займаЇ мезоперитонеальне положенн€. ¬ерхн€ поверхн€ м≥хура обернена до печ≥нки ≥ не маЇ серозноњ оболонки. ѕ≥дсерозний прошарок погано розвинений. ћТ€зова оболонка (tunica muscularis) також мало виражена й представлена переважно коловим шаром непосмугованих мТ€зових волокон.

—лизова оболонка (tunica mucosa) маЇ п≥дслизовий прошарок, в≥дпов≥дно на дн≥ й т≥л≥ жовчного м≥хура утворюЇ др≥бн≥ складки, а в шийц≥ м≥хура ≥ в м≥хуров≥й протоц≥ - сп≥ральну складку (plica spiralis).

∆овчний м≥хур - це резервуар, в €кий надходить по загальн≥й печ≥нков≥й та м≥хуров≥й протоках жовч, €ка виробл€Їтьс€ печ≥нкою. ¬их≥д жовч≥ у дванадц€типалу кишку в цей час закритий завд€ки скороченню мТ€за - замикача сп≥льноњ жовчноњ протоки (m. sphincter ductus choledochi).

ѕеч≥нка, €к залоза травноњ системи виконуЇ екскреторну функц≥ю - виробл€Ї жовч. ” жовч≥ нараховують 40 х≥м≥чних сполучень, синтезованих в печ≥нц≥ або захоплених ≥з кров≥: холестерин, жовчн≥ кислоти, б≥л≥руб≥н тощо. ∆овч - р≥дина зелено-бурого кольору, лужноњ реакц≥њ, г≥рка на смак. ѕеретворюючи жири на емульс≥ю, жовч спри€Ї подальшому розщепленню њх п≥д д≥Їю л≥пази п≥дшлунковоњ залози.  р≥м того, жовч посилюЇ перистальтику кишок. ” дорослого прот€гом доби печ≥нка виробл€Ї 700 - 800 см3жовч≥. ѕеч≥нц≥ властива також барТЇрна функц≥€: токсичн≥ продукти б≥лкового обм≥ну, €к≥ принос€тьс€ до печ≥нки кровТю, нейтрал≥зуютьс€ в н≥й.  р≥м того, ендотел≥й печ≥нкових кап≥л€р≥в та з≥рчаст≥ ретикулоендотел≥альн≥ кл≥тини мають фагоцитарн≥ властивост≥, завд€ки €ким знешкоджуютьс€ р≥зн≥х шк≥длив≥ речовини, що всмоктуютьс€ в тонк≥й ≥ товст≥й кишках. ѕеч≥нка бере участь в ус≥х видах обм≥ну речовин: водному, б≥лковому, жировому, вуглеводному, м≥неральному, в н≥й депонуЇтьс€ р€д в≥там≥н≥в ј, D,  , —, ––, вона Ї депо зал≥за (15% всього зал≥за в орган≥зм≥ м≥ститьс€ в печ≥нц≥), м≥д≥, цинку та ≥нших метал≥в. ѕеч≥нка виконуЇ також гормональну функц≥ю, вона маЇ звТ€зок ≥з нирками, наднирковими залозами (рен≥н-анг≥отензин-альдостеронова система). ¬ ембр≥ональний пер≥од печ≥нц≥ властива функц≥€ кровотворенн€.

ѕ≥дшлункова залоза (pancreas) - одна з найб≥льших залоз т≥ла людини, це друга (п≥сл€ печ≥нки) за розм≥рами травна залоза. ƒовжина њњ 16 - 20 см, ширина 3 - 8 см, товщина 2 - 3 см, маса 70 - 80 г.

“опограф≥€ п≥дшлунковоњ залози.

√олотоп≥€: залоза розм≥щена в надчеревТњ, заочеревинно. ¬она займаЇ л≥ву п≥дреброву д≥л€нку, надчеревну д≥л€нку ≥ заходить у праву п≥дреброву д≥л€нку. —келетотоп≥€: залоза розм≥щена поперечно в≥дносно хребтового стовпа: головка - на р≥вн≥ ≤, II поперекових хребц≥в, т≥ло - на р≥вн≥ ≤ поперекового хребц€, хв≥ст залози дос€гаЇ вор≥т селез≥нки, що в≥дпов≥даЇ р≥вню XII грудного хребц€. “аким чином, 1/3 п≥дшлунковоњ залози розташовуЇтьс€ праворуч в≥д серединноњ площини т≥ла людини, 2/3 - л≥воруч. —интоп≥€: спереду в≥д залози розташований шлунок, позаду в≥д нењ - т≥ла поперекових хребц≥в, нижн€ порожниста вена, черевна частина аорти, автономне черевне сплетенн€, л≥ва нирка та л≥ва надниркова залоза. ѕраворуч в≥д залози у вигл€д≥ п≥дкови њњ головку огинаЇ дванадц€типала кишка.

ќчеревина покриваЇ передньо-верхню ≥ передньо-нижню поверхн≥ залози й утворюЇ дв≥ звТ€зки: п≥дшлунково-ободовокишкову (lig. pancreatocolicum), п≥дшлунково-селез≥нкову (lig. pancreat≥сosplenicum). ÷≥ звТ€зки зТЇднують п≥дшлункову залозу з поперечно-ободовою кишкою та селез≥нкою.

ѕ≥дшлункова залоза маЇ тригранну форму, в н≥й розр≥зн€ють чотири частини: головку, шийку, т≥ло та хв≥ст (мал. 158). √оловку п≥дшлунковоњ залози (caput pancreatis) огинаЇ у вигл€д≥ п≥дкови дванадц€типала кишка. √оловка сплощена спереду назад. Ќа меж≥ њњ з т≥лом по нижньому краю розташована вир≥зка п≥дшлунковоњ залози (incisura pancreatis). “ут розташована шийка п≥дшлунковоњ залози (collum pancreatis). “≥ло залози (corpus pancreatis) маЇ три поверхн≥: передньо-верхню (facies anterosuperior), задню (facies posterior) та передньо-нижню (facies anteroinferior). ’в≥ст п≥дшлунковоњ залози (cauda pancreatis) - найб≥льш звужена њњ частина, зак≥нчуЇтьс€ б≥л€ вор≥т селез≥нки; позаду в≥д хвоста розташовуютьс€ л≥ва надниркова залоза ≥ верхн≥й к≥нець л≥воњ нирки.

 

ћал. 158. ѕ≥дшлункова залоза, зовн≥шн€ будова з протоками:

 

1. caput pancreatis(головка п≥дшлунковоњ залози);

2. corpus pancreatis(т≥ло п≥дшлунковоњ залози);

3. cauda pancreatis(хв≥ст п≥дшлунковоњ залози);

4. ductus pancreaticus(протока п≥дшлунковоњ залози);

5. ductus pancreaticus accessorius(додаткова протока п≥дшлунковоњ залози);

6. ductus choledochus(сп≥льна жовчна протока);

7. ampulla hepatopancreatica(печ≥нково-п≥дшлункова ампула).

 

” товщ≥ п≥дшлунковоњ залози, починаючи в≥д хвоста, у напр€мку до головки проходить п≥дшлункова протока (ductus pancreaticus), в €ку в≥дкриваютьс€ протоки часточок залози. „асточки залози (њх видно на препарат≥ залози) розмежован≥ прошарками пухкоњ волокнистоњ сполучноњ тканини. ” цих м≥жчасточкових перегородках (septum interlobulare) розм≥щен≥ судини, нерви та м≥жчасточков≥ вив≥дн≥ протоки. ќстанн≥ утворюютьс€ п≥сл€ злитт€ внутр≥шньочасточкових проток, кожна з €ких починаЇтьс€ в≥д ацинуса (acinus pаncreaticus) - структурно-функц≥ональноњ одиниц≥ залози, де виробл€ютьс€ травн≥ ферменти. јцинус маЇ форму зр≥заного конуса, €кий обернений основою назовн≥, а верх≥вкою до центру. ¬ центр≥ кожного ацинуса Ї отв≥р, в €кий вид≥л€Їтьс€ секрет ацинозних кл≥тин.

ѕ≥дшлункова протока в≥дкриваЇтьс€ разом ≥з сп≥льною жовчною протокою на великому сосочку дванадц€типалоњ кишки, попередньо зТЇднуючись з нею. ” к≥нцевому в≥дд≥л≥ протока п≥дшлунковоњ залози маЇ мТ€з - замикач протоки п≥дшлунковоњ залози (m. sphincter ductus pancreatici).  онструктивний звТ€зок загальноњ жовчноњ протоки ≥ протоки п≥дшлунковоњ залози зумовлений розвитком обох цих залоз ≥з первинноњ кишки. ≤нод≥ п≥дшлункова залоза маЇ додаткову п≥дшлункову протоку (ductus pancreaticus accessorius), €ка в≥дкриваЇтьс€ на малому сосочку дванадц€типалоњ кишки на 12 см вище в≥д великого сосочка дванадц€типалоњ кишки.

“аким чином, п≥дшлункова залоза вид≥л€Ї в просв≥т дванадц€типалоњ кишки п≥дшлунковий с≥к, €кий м≥стить ферменти (трипсин, ам≥лазу, л≥пазу, мальтазу та ≥н.), що розщеплюють б≥лки до ам≥нокислот, жири - до жирних кислот та вуглеводи - до моносахарид≥в. ÷€ функц≥€ залози називаЇтьс€ екзокринною.

 р≥м того, сл≥д звернути увагу на те, що в п≥дшлунков≥й залоз≥ Ї особлив≥ скупченн€ залозистих кл≥тин п≥дшлунков≥ остр≥вц≥ (insulae pancreaticae), вкраплен≥ м≥ж ацинусами залози. ÷≥ остр≥вц≥ становл€ть ендокринну частинау п≥дшлунковоњ залози (pars endocrina pancreatis).

 

ќчеревина. „еревна порожнина

 

ќчеревина (peritoneum) - серозна оболонка, €ка вистилаЇ внутр≥шню поверхню черевноњ порожнини ≥ органи, що в н≥й розташован≥. ¬она €вл€Ї собою тонку прозору пл≥вку, в≥льна поверхн€ €коњ гладенька, блискуча, зволожена серозною р≥диною (serum - б≥лок, сироватка).

„еревна порожнина (cavitas abdominis) обмежована зверху д≥афрагмою, спереду та з бок≥в - мТ€зами живота, ззаду - поперековими хребц€ми, квадратними мТ€зами попереку ≥ клубово-поперековими мТ€зами. ¬она продовжуЇтьс€ в порожнину малого таза, €ка знизу обмежована д≥афрагмою таза.

¬ черевн≥й порожнин≥, включаючи порожнину малого таза, розташован≥: шлунок, тонка й товста кишки, печ≥нка, селез≥нка, п≥дшлункова залоза, нирки, наднирков≥ залози, сечоводи; в порожнин≥ таза пр€ма кишка, сечов≥ органи та внутр≥шн≥ статев≥ органи.  р≥м того, на задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини, спереду в≥д поперекових хребц≥в, розташован≥ черевна частина аорти, нижн€ порожниста вена, нервов≥ сплетенн€, л≥мфатичн≥ судини й вузли (мал. 159 - 161).

„еревну порожнину можна розгл€дати в ц≥лому т≥льки п≥сл€ видаленн€ внутр≥шн≥х орган≥в. ¬нутр≥шн€ поверхн€ ст≥нок черевноњ порожнини вистелена прист≥нковою фасц≥Їю живота (fascia abdominis parietalis), а на задн≥й ст≥нц≥ ще й заочеревинною фасц≥Їю (fascia extraperitonealis). „астини прист≥нковоњ фасц≥њ живота мають назви, в≥дпов≥дн≥ до тих д≥л€нок та мТ€з≥в, що њх фасц≥€ покриваЇ. ќчеревина, €ка вистилаЇ ст≥нки черевноњ порожнини, отримала назву прист≥нковоњ очеревини (peritoneum parietale). ѕрост≥р м≥ж очеревиною та прист≥нковою фасц≥Їю живота на задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини називаЇтьс€ заочеревинним простором (spatium retroperitoneale). ¬≥н виповнений жировою кл≥тковиною та органами. ќчеревина, що покриваЇ нутрощ≥, називаЇтьс€ нутрощевою очеревиною (peritoneum viscerale). «агальна поверхн€ нутрощевоњ ≥ прист≥нковоњ очеревини становить у середньому 2,5 м2. —ерозна оболонка розвиваЇтьс€ в ранн≥й ембр≥ональний пер≥од ≥з ст≥нок первинноњ порожнини т≥ла (coelom), €к пох≥дне нутрощавоњ та прист≥нковоњ пластинок мезобласта. –озвинений ≥з мезодерми кл≥тковинний покрив - мезотел≥й, ззовн≥ покриваЇ первинну кишку, а також утворенн€, €к≥ з нењ виникають, ≥ водночас вистилаЇ ст≥нки порожнини т≥ла.

ѕервинна кишка спочатку п≥дв≥шена на вентральн≥й ≥ дорсальн≥й брижах, €к≥ €вл€ють собою перех≥дн≥ складки первинного серозного покриву з≥ ст≥нок порожнини т≥ла на кишку. —початку з обох бок≥в кишки розм≥щен≥ права ≥ л≥ва черевн≥ порожнини, розд≥лен≥ вентральною й дорсальною брижами. ѕот≥м у процес≥ розвитку в каудальн≥й частин≥ кишки вентральна брижа зникаЇ, а водночас з утворенн€м д≥афрагми права ≥ л≥ва серозн≥ порожнини перетворюютьс€ на загальну очеревинну порожнину. ” верхн≥й частин≥ тулуба зародка виокремлюЇтьс€ осердна порожнина (cavitas pericardiaca) та дв≥ плевральн≥ порожнини (cavitas pleuralis).

 

 

ћал. 159. ќчеревина (видален≥ шлунок, частково поперечна ободова кишка, порожн€ та клубова кишки):

  1. hepar(печ≥нка); 2. lobus caudatus hepatis(хвостата частка печ≥нки); 3. lig. hepatoduodenale(печ≥нково-дванадц€типала звТ€зка); 4. splen(селез≥нка); 5.lig.gastrosplenicum(шлунково-селез≥нкова звТ€зка); 6. lig. phrenicosplenicum(д≥афрагмово-селез≥нкова звТ€зка); 7. bursa omentalis(чепцева сумка); 8. lig. falciforme hepatis(серпопод≥бна звТ€зка печ≥нки); 9. lig. teres hepatis(кругла звТ€зка печ≥нки); 10. duodenum(дванадц€типала кишка); 11. radix mesenterii(кор≥нь бриж≥); 12.recessus duodenalis inferior(нижн≥й дванадц€типалий закуток); 13 recessus duodenalis superior(верхн≥й дванадц€типалий закуток); 14.recessus ileocaecalis inferior(нижн≥й клубово-сл≥покишковий закуток); 15. mesosigmoideum(брижа сигмопод≥бноњ кишки); 16. recessus intersigmoideus(м≥жсигмопод≥бний закуток); 17. colon sigmoideum(сигмопод≥бна ободова кишка); 18. appendix vermiformis(червопод≥бний в≥дросток); 19. caecum(сл≥па кишка); 20. colon ascendens(висх≥дна ободова кишка); 21. colon transversum(поперечна ободова кишка); 22. mesocolon transversum(брижа поперечноњ ободовоњ кишки); 23. colon descendens(нисх≥дна ободова кишка); 24. rectum(пр€ма кишка).  

ќкр≥м черевноњ порожнини, ≥снуЇ обмежована замкнута очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) - щ≥линопод≥бний прост≥р м≥ж прист≥нковою та нутрощевою очеревиною. ” ж≥нок очеревинна порожнина сполучаЇтьс€ з зовн≥шн≥м середовищем через черевн≥ отвори маткових труб, матков≥ труби, порожнину матки й п≥хву. ¬ очеревинн≥й порожнин≥ м≥ститьс€ близько 20 - 50 см3серозноњ р≥дини, €ка продукуЇтьс€ зовн≥шн≥м шаром очеревини - одношаровим плоским еп≥тел≥Їм. ÷€ р≥дина зволожуЇ ст≥нки очеревинноњ порожнини, що зменшуЇ терт€ м≥ж внутр≥шн≥ми органами.

 

ћал. 160. ќргани черевноњ порожнини, вигл€д спереду:

 

1. hepar(печ≥нка);

2. ventriculus (gaster)(шлунок);

3. omentum majus(великий чепець);

4. intestinum tenue(тонка кишка).

 

—л≥д зауважити, що нутрощева очеревина неоднаково вкриваЇ органи. “ак, де€к≥ органи вона покриваЇ з ус≥х бок≥в (≥нтраперитонеально), ≥нш≥ лише з трьох бок≥в мезоперитонеально), а де€к≥ лише з одного боку (екстраперитонеально).

¬ивч≥ть органи, €к≥ покрит≥ очеревино ≥нтраперитонеально. ÷е шлунок, порожн€ кишка, клубова кишка, сл≥па кишка з червопод≥бним в≥дростком, поперечна ободова кишка, сигмопод≥бна ободова кишка, верхн€ частина пр€моњ кишки, печ≥нка, селез≥нка, матка, матков≥ труби. ¬≥зьм≥ть до уваги, що частина передньоњ поверхн≥ шийки матки, €ка обернена до сечового м≥хура, а також невелика д≥л€нка д≥афрагмовоњ поверхн≥ печ≥нки очеревиною не покрит≥.

ћезоперитонеально покрит≥ очеревиною так≥ органи: жовчний м≥хур, сечовий м≥хур, висх≥дна ободова кишка, низх≥дна ободова кишка та середн€ третина пр€моњ кишки.

“ак≥ органи, €к дванадц€типала кишка (за вийн€тком ампули), п≥дшлункова залоза, нирки, сечоводи, наднирков≥ залози, нижн€ третина пр€моњ кишки, покрит≥ очеревиною екстраперитонеально. Ќе покриваютьс€ очеревиною лише €Їчники.

ќчеревина, переход€чи з≥ ст≥нок черевноњ порожнини на орган або з органа на ≥нший орган, утворюЇ звТ€зки, складки, чепц≥ та бриж≥. Ќаприклад, брижа тонкоњ кишки (mesenterium) складаЇтьс€ з двох шар≥в очеревини, завд€ки цьому порожн€ та клубова кишки покрит≥ очеревиною ≥нтраперитонеально.

Ќеобх≥дно зауважити, що за очеревиною майже завжди зал€гаЇ шар п≥дочеревинноњ кл≥тковини - п≥дсерозний прошарок. ÷е жирова або пухка сполучна тканина. Ќа передн≥й черевн≥й ст≥нц≥ Ї незначна њњ к≥льк≥сть; особливо добре сполучнотканинна кл≥тковина розвинена навколо сечового м≥хура, в малому таз≥, за очеревиною задньоњ черевноњ ст≥нки, навколо нирок. «аочеревинна кл≥тковина добре розвинена в брижах та чепц€х очеревини. ѕ≥дочеревинна кл≥тковина майже в≥дсутн€ на д≥афрагм≥, печ≥нц≥, селез≥нц≥, тонк≥й кишц≥.

 

ћал. 161. ќргани черевноњ порожнини, вигл€д спереду, великий сальник п≥дн€тий догори:

 

1. appendix vermiformis(червопод≥бний в≥дросток);

2. caecum(сл≥па кишка);

3. colon ascendens(нисх≥дна ободова кишка);

4. flexura coli dextra(правий згин ободовоњ кишки);

5. colon transversum(поперечна ободова кишка);

6. flexura coli sinistra(л≥вий згин ободовоњ кишки);

7. colon descendens(нисх≥дна ободова кишка);

8. jejunum(порожн€ кишка);

9. ileum(клубова кишка);

10. omentum majus(великий чепець).

 

“опограф≥€ очеревини. „еревну порожнину умовно можна под≥лити на три в≥дд≥ли: верхн≥й, середн≥й та нижн≥й (мал. 162).

¬ерхн≥й в≥дд≥л обмежований зверху д≥афрагмою ≥ знизу брижею поперечноњ ободовоњ кишки. ” ньому розташован≥ печ≥нка, шлунок, селез≥нка, дванадц€типала кишка, п≥дшлункова залоза.

” середньому в≥дд≥л≥ розташован≥ нирки з наднирковими залозами, черевн≥ частинии сечовод≥в, петл≥ брижовоњ частини тонкоњ кишки (порожн€ та клубова кишки). ” нижньому в≥дд≥л≥, або в порожнин≥ таза розташован≥ тазов≥ частини сечовод≥в, сечовий м≥хур, пр€ма кишка, внутр≥шн≥ статев≥ органи.

ўоб краще засвоњти топограф≥чн≥ утворенн€ очеревини необх≥дно розпочинати њх втвченн€ з верхнього в≥дд≥лу черевноњ порожнини. ѕрист≥нкова очеревина з пердньоњ та задньоњ ст≥нок черевноњ порожнини переходить на д≥афрагму, а в≥д нењ - на печ≥нку, утворюючи так≥ звТ€зки печ≥нки: в≥нцеву звТ€зку печ≥нки,праву та л≥ву трикутн≥ звТ€зки, серпопод≥бну ≥ круглу звТ€зку печ≥нки. ѕотрапл€ючи на поверхню печ≥нки очеревина утворюЇ серозну оболонку. “аким чином, печ≥нка, за вийн€тком голого пол€, покрита нутрощевою очеревиною. Ќа задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини прист≥нкова очеревина утворюЇ печ≥нково-ниркову звТ€зку (lig. splenicocolicum), що зТЇднуЇ верхн≥й к≥нець правоњ нирки з правою часткою печ≥нки. ¬ д≥л€нц≥ вор≥т печ≥нки два шари очеревини утворюють звТ€зки, що зТЇднують печ≥нку з≥ шлунком - печ≥нково-шлункова звТ€зка, з дванадц€типалою кишкою - печ≥нково-дванадц€типалокишкова звТ€зка, стравоходом - печ≥нково-стравох≥дна звТ€зка та з д≥афрагмою - печ≥нкво-д≥афрагмова звТ€зка. ”с≥ ц≥ звТ€зки уторюють малий чепець (omentum minus). ћ≥ж двома шарами очеревини, що утворюють вище назван≥ звТ€зки, Ї невелика

 

 

ћал. 162. ќчеревина (cерединний розр≥з чолов≥чого тулуба):

 

1. hepar(печ≥нка);

2. ventriculus (gaster)(шлунок);

3. colon transversum(поперечна ободова кишка);

4. intestinum tenue (тонка кишка);

5. rectum(пр€ма кишка);

6. vesica urinaria(сечовий м≥хур);

7. omentum minus(малий чепець);

8. bursa omentalis(чепцева сумка);

9. omentum majus(великий чепець);

10. mesocolon transversum(брижа поперечноњ ободовоњ кишки);

11. mesenterium(брижа тонкоњ кишки);

12. pancreas(п≥дшлункова залоза).

13. excavatio rectovesicalis(пр€мокишково-м≥хурове заглибненн€)

14. prostata(передм≥хурова залоза)

 

к≥льк≥сть жировоњ кл≥тковини, тут проход€ть судини ≥ нерви.

¬еликий чепець (omentum majus). Ўари очеревини малого чепц€ в д≥л€нц≥ малоњ кривини шлунка розход€тьс€ ≥ покривають передню ≥ задню ст≥нки шлунка, а в д≥л€нц≥ великоњ кривини вони знову сход€тьс€, утворюючи два передн≥ шари великого чепц€, що в≥льно звисають в черевн≥й порожнин≥ (на в≥дстан≥ 20 - 25 см в≥д великоњ кривини шлунка). ѕередн≥ шари великого чепц€ загинаютьс€ вгору й утворюють два задн≥х шари великого чепц€. ¬они над поперечною ободовою кишкою дос€гають задньоњ ст≥нки черевноњ порожнини на р≥вн≥ ≤≤ поперекового хребц€. ¬еликий чепець маЇ чотири шари очеревини, що звисають спереду в≥д тонкоњ кишки. ћ≥ж передн≥ми ≥ задн≥ми шарами у пер≥од розвитку плода Ї щ≥линопод≥бний прост≥р, €кий зТЇднуЇтьс€ з чепцевою сумкою (вона розташована за малим чепцем - див. дал≥). ” дорослих щ≥линопод≥бний прост≥р в≥дсутн≥й, в≥н виповнений невеликою к≥льк≥стю жировоњ кл≥тковини.

ѕочинаючи з р≥вн€ ≤≤ поперекового хребц€ (де задн≥ шари великого чепц€ д≥йшли до задньоњ ст≥нки черевноњ порожнини), шари очеревини розход€тьс€ у двох напр€мках: один шар покриваЇ задню черевну ст≥нку разом ≥з п≥дшлунковою залозою та дванадц€типалою кишкою, другий - переходить на поперечну ободову кишку, покриваючи њњ з ус≥х бок≥в, ≥ знову повертаЇ до задньоњ ст≥нки черевноњ порожнини. ”насл≥док злитт€ двох задн≥х шар≥в великого чепц€ ≥ двох шар≥в очеревини поперечноњ ободовоњ кишки формуЇтьс€ брижа поперечноњ ободовоњ кишки (mesocolon transversum).

” верхньому в≥дд≥л≥ черевноњ порожнини Ї чепцева сумка (bursa omentalis). ¬она розташована ззаду в≥д шлунка та малого чепц€ ≥ €вл€Ї собою порожнину, ≥зольовану в≥д очеревинноњ порожнини. –озгл€ньте на препарат≥ чепцевий отв≥р (foramen omentale), €кий зТЇднуЇ чепцеву сумку з п≥дпеч≥нковим закутком (мал. 163).

ћал. 163. √оризонтальний розр≥з тулуба (схема):

 

1. hepar(печ≥нка);

2. gaster (ventriculus)(шлунок);

3. pancreas(п≥дшлункова залоза);

4. ren dexter(права нирка);

5. ren sinister(л≥ва нирка);

6. splen(селез≥нка);

7. bursa hepatica(печ≥нкова сумка);

8. bursa pregastrica(передшлункова сумка);

9. bursa omentalis(чепцева сумка);

10. foramen omentalis(чепцевий отв≥р);

11. lig. hepatoduodenale(печ≥нково-дванадц€типала звТ€зка).

 

ќтв≥р маЇ чотири ст≥нки, в≥н невеликий за розм≥рами, д≥аметром 2 - 3 см. «верху отв≥р обмежований хвостатою часткою печ≥нки, знизу - верхньою частиною дванадц€типалоњ кишки, ззаду - прист≥нковою очеревиною, що покриваЇ нижню порожнисту вену, та печ≥нково-нирковою звТ€зкою. ѕередню ст≥нку чепцевого отвору утворюЇ печ≥нково-дванадц€типалокишкова звТ€зка.

Cт≥нки чепцевоњ сумки: верхню ст≥нку утворюЇ хвостата частка печ≥нки, задню ст≥нку - прист≥нкова очеревина, €ка покриваЇ нижню порожнисту вену, черевну аорту, п≥дшлункову залозу, л≥ву нирку ≥ л≥ву надниркову залозу. ѕрист≥нкова очеревина з п≥дшлунковоњ залози продовжуЇтьс€ вниз ≥ входить до складу бриж≥ поперечноњ ободовоњ кишки, €ка разом ≥з ц≥Їю кишкою утворюЇ нижню ст≥нку чепцевоњ сумки. ѕередню ст≥нку чепцевоњ сумки формують: малий чепець, задн€ ст≥нка шлунка, шлунково-ободова звТ€зка. Ћ≥ву ст≥нку утворюють селез≥нка ≥ шлунково-селез≥нкова тa д≥афрагмово-селез≥нкова звТ€зки.

„астина чепцевоњ сумки, розташована безпосередньо б≥л€ чепцевого отвору, позаду в≥д печ≥нково-дванадц€типалокишковоњ звТ€зки, маЇ назву прис≥нка чепцевоњ сумки (vestibulum bursae omentalis). „епцева сумка у вигл€д≥ обмежованоњ з ус≥х бок≥в щ≥лини маЇ позаду в≥д шлунка три закутки.

¬ерхн≥й закуток (recessus superior) розташований м≥ж поперековою частиною д≥афрагми ≥ хвостатою часткою печ≥нки.

Ћ≥воруч чепцева сумка маЇ селез≥нковий закуток (recessus splenicus); ст≥нками цього закутка Ї звТ€зки; зверху й спереду - шлунково-селез≥нкова, а ззаду - д≥афрагмово-селез≥нкова.

Ќижн≥й закуток (recessus inferior) розташований м≥ж шлунково-ободовокишковою звТ€зкою та брижею поперечноњ ободовоњ кишки.

ќчеревина у верхноьму в≥дд≥л≥ черевноњ порожнини п≥д д≥афрагмою праворуч в≥л серпопод≥бноњ звТ€зки печ≥нки утворюЇ п≥дд≥афрагмовий закуток (recessus subphrenicus). ѕ≥д правою часткою печ≥нки (п≥д њњ нутрощевою поверхнею) Ї ще один закуток - п≥дпеч≥нковий (recessus subhepaticus). ќбидва закутки справа сполучаютьс€ з≥ засл≥покишковим закутком через приободовокишков≥ борозни (sulc≥ paracolic≥), що розташован≥ м≥ж висх≥дною ободовою кишкою ≥ б≥чною ст≥нкою черевноњ порожнини.

Ќа€вн≥сть таких звТ€зк≥в зумовлюЇ поширенн€ запальних процес≥в ≥з верхнього в≥дд≥лу очеревинноњ порожнини в середн≥й ≥, нер≥дко, в нижн≥й (порожнина таза) в≥дд≥ли.

Ќа задн≥й ст≥нц≥ середнього в≥дд≥лу черевноњ порожнини прист≥нкова очеревина утворюЇ брижу тонкоњ кишки (mesenterium).  ор≥нь бриж≥ тонкоњ кишки (radix mesenterii) завдожки 18 -22 см проходить зверху вниз ≥ вправо в≥д р≥вн€ ≤≤ поперекового хребц€ дос€гаючи р≥вн€ правого крижово-клубового суглоба. –озгл€ньте на препарат≥ брижу тонкоњ кишки ≥ простежте напр€мок њњ корен€, €кий перетинаЇ черевну частину аорти, нижню порожнисту вену, правий сечов≥д. «верн≥ть увагу на те, що брижа тонкоњ кишки утворена двома шарами очеревини, в н≥й проход€ть судини ≥ нерви, м≥ст€тьс€ л≥мфатичн≥ вузли ≥ невелика к≥льк≥сть жировоњ кл≥тковини.

«л≥ва в≥д корен€ бриж≥ на задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини знайд≥ть м≥сце преходу дванадц€типалоњ кишки в порожню - дванадц€типало-порожньокишковий згин. ” ц≥й д≥л€нц≥ очеревина утворюЇ дв≥ невелик≥ €мки - верхн≥й дванадц€типалокишковий закуток (recessus duodenalis superior) ≥ нижн≥й дванадц€типалокишковий закуток (recessus duodenalis inferior). ¬они обмежован≥: справа дванадц€типало-порожньокишковим згином, зл≥ва - верхньою дванадц€типалокишковою складкою (plica duodenalis superior) ≥ нижньою дванадц€типалокишковою складкою (plica duodenalis inferior). ¬ерхн€ складка йде в≥д верх≥вки дванадц€типало-порожньокишкового згину до задньоњ ст≥нки черевноњ порожнини, а нижн€ - в≥д нижнього краю цього згину до задньоњ ст≥нки черевноњ порожнини. ” товщ≥ верхньоњ складки проходить верхн€ брижова вена.

¬≥дшукайте в л≥в≥й клубов≥й д≥л€нц≥ сигмопод≥бну ободову кишку та њњ брижу (mesocolon sigmoideum). ¬≥дгорнувши сигмопод≥бну кишку вгору ≥ вправо, знайд≥ть м≥жсигмопод≥бний закуток (recessus intersigmoideus). „асом у закутку ви€вл€ють отв≥р.

” м≥сц≥ переходу клубовоњ кишки в сл≥пу очеревина утворюЇ дв≥ клубовосл≥покишков≥ складки - верхню та нижню (plicae superior et inferior ileocaecalis), €к≥ проход€ть в≥д клубовоњ кишки до присередньоњ поверхн≥ сл≥поњ кишки. Ќад к≥нцевим в≥дд≥лом клубовоњ кишки розташований верхн≥й клубово-сл≥покишковий закуток (recessus ileocaecalis superior), п≥д к≥нцевим в≥дд≥лом клубовоњ кишки - нижн≥й клубово-сл≥покишковий закуток (recessus ilеocaecalis inferior).

“епер розгл€нньте д≥л€нку розташуванн€ сл≥поњ кишки. ѕереконайтес€ в тому, що сл≥па кишка розм≥щуЇтьс€ в прав≥й клубов≥й д≥л€нц≥, з ус≥х бок≥в покрита очеревиною. «адню поверхню сл≥поњ кишки можна побачити, т≥льки, в≥дт€гнувши њњ вперед ≥ вгору. ѕри цьому добре видно сл≥покишков≥ складки очеревини (plicae caecales), €к≥ йдуть в≥д поверхн≥ клубового мТ€за до б≥чноњ поверхн≥ сл≥поњ кишки.  р≥м того, знизу й позаду в≥д сл≥поњ кишки розташований засл≥покишковий закуток (recessus retrocaecalis). « бок≥в в≥д висх≥дноњ й низх≥дноњ ободових кишок Ї приободовокишков≥ борозни. ƒо л≥вого згину ободовоњ кишки в≥д д≥афрагми т€гнетьс€ складка очеревини - д≥афрагмово-ободовокишкова звТ€зка (lig. phrenicocolicum). ¬она йде п≥д нижн≥м краЇм селез≥нки й обмежовуЇ заглибину, що маЇ назву селез≥нкового закутка (recessus splenicus).

 

—кладки та €мки прист≥нковоњ очеревини на задн≥й поверхн≥ передньоњ ст≥нки черевноњ ст≥нки.

“ут прист≥нкова очеревина утворюЇ пТ€ть пупкових складок: одну серединну, дв≥ б≥чн≥ та дв≥ присередн≥.

—ерединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana) розташована по серединн≥й л≥н≥њ м≥ж верх≥вкою сечового м≥хура ≥ пупком, в н≥й розм≥щуЇтьс€ волокнистий т€ж - зарощена сечова протока.

« обох бок≥в в≥д ц≥Їњ складки спускаЇтьс€ в≥д пупка вниз ≥ в б≥к присередн€ пупкова складка (plica umbilicalis mеdialis), в н≥й зал€гаЇ другий т€ж в≥д зарощеноњ пупковоњ артер≥њ плода.

«боку в≥д попередньоњ складки Ї в менш пом≥тна, але важлив≥ша в практичному сенс≥ б≥чна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis). ” товщ≥ ц≥Їњ складки розташован≥ нижн≥ надчеревн≥ артер≥€ та вена. ћ≥ж пупковими складками розташован≥ три парн≥ €мки над пахвинною звТ€зкою. ѕригадайте, що ви њх уже вивчали ран≥ше. Ќайближче до серединноњ л≥н≥њ, збоку в≥д серединноњ пупковоњ складки розм≥щуЇтьс€ парна надм≥хурова €мка (fossa supravesicalis). «боку в≥д присередньоњ пупковоњ складки розм≥шуЇтьс€ парна присередн€ пахвинна €мка (fossa inguinalis medialis), €ка зб≥гаЇтьс€ з поверхневим пахвинним к≥льцем. «боку в≥д б≥чноњ пупковоњ складки розм≥шуЇтьс€ б≥чна пахвинна €мка (fossa inguinalis lateralis), €ка зб≥гаЇтьс€ з глибоким пахвинним к≥льцем.

Ќижче в≥д присередньоњ пахвинноњ €мки, п≥д пахвинною розташовуЇтьс€ стегнова €мка (fovea femoralis), що зб≥гаЇтьс€ ≥з внутр≥шн≥м к≥льцем стегнового каналу.

Ќижн≥й в≥дд≥л черевноњ порожнини локал≥зуЇтьс€ в малому таз≥, де очеревина утворюЇ складки ≥ закутки.

Ќутрощева очеревина покриваЇ сигмопод≥бну кишку ≥ продовжуЇтьс€ на пр€му кишку.

” чолов≥к≥в очеревина з пр€моњ кишки продовжуЇтьс€ на пухирчаст≥ залози, задню та верхню ст≥нки сечового м≥хура (мал. 164). ћ≥ж пр€мою кишкою ≥ сечовим м≥хуром у чолов≥к≥в утворюЇтьс€ пр€мокишково-м≥хурова заглибина (excavatio rectovesicalis), обмежована по боках пр€мокишково-м≥хуровими складками (plicae reсtovesicales).

 

 

ћал. 164. —ерединний розр≥з чолов≥чого таза (схема):

 

1. rectum(пр€ма кишка);

2. vesica urinaria(сечовий м≥хур);

3. prostata(передм≥хурова залоза);

4. peritoneum parietale(прист≥нкова очеревина);

5. excavatio rectovesicalis(пр€мокишково-м≥хурове заглибненн€);
6. urethra masculina(чолов≥чий сеч≥вник).

 

” ж≥нок (мал. 165) очеревина з передньоњ поверхн≥ середньоњ третини пр€моњ кишки переходить на задню ст≥нку верхньоњ частини п≥хви, а дал≥ п≥дн≥маЇтьс€ вгору, покриваючи дно та матки, за вийн€тком крањв, матков≥ труби ≥ переходить на сечовий м≥хур. ѕорожн≥й сечовий м≥хур у покритий очеревиною екстраперитонеально, наповнений - покриваЇтьс€ мезоперитонеально.

 

ћал. 165. —ерединний розр≥з ж≥ночого таза (схема):

 

1. rectum(пр€ма кишка);

2. uterus(матка);

3. vagina(п≥хва);

4. vesica urinaria(сечовий м≥хур);

5. urethra feminina(ж≥ночий сеч≥вник);

6. excavatio vesicouterina(м≥хурово-маткове заглибленн€);

7. excavatio rectouterina(пр€мокишково-маткове заглибленн€);

8. peritoneum parietale(прист≥нкова очеревина).

 

” малому таз≥ у ж≥нок м≥ж маткою ≥ пр€мою кишкою утворюЇтьс€ пр€мокишково-маткова заглибина (excavatio rectouterina). ¬она обмежована з бок≥в однойменними складками (plicae rectouterinae). ћ≥ж маткою ≥ сечовим м≥хуром розташована м≥хурово-маткова заглибина (excavatio vesicouterina).

ƒл€ визначенн€ функц≥онального значенн€ очеревини в житт≥ людини необх≥дно ознайомитис€ з њњ г≥столог≥чною будовою. ќчеревина складаЇтьс€ ≥з шести шар≥в: 1) мезотел≥ю; 2) власноњ пластинки; 3) поверхневого волокнистого калагенового шару; 4) поверхневоњ дифузноњ еластичноњ с≥тки; 5) глибокоњ поздовжньоњ еластичноњ с≥тки; 6) глибокого реш≥тчастого колагеново-еластичного шару. ћезотел≥й очеревини представлений шаром плоских кл≥тин. ¬ласна перетинка в поверхнев≥й частин≥ гомогенна, в глибок≥й частин≥ складаЇтьс€ з н≥жного сплетенн€ с≥тчастих волокон. ≤нш≥ чотири шари забезпечують щ≥льн≥сть та м≥цн≥сть очеревини. ÷≥ особливост≥ сл≥д враховувати п≥д час проведенн€ оперативних втручань на черевн≥й порожнин≥..

ќчеревина характеризуЇтьс€ високою чутлив≥стю, в н≥й зосереджена велика к≥льк≥сть нервових волокон, €к≥ утворюють поверхневе нервове сплетенн€ п≥д мезотел≥Їм ≥ глибоке - в колагеново-еластичному шар≥.

ѕ≥д очеревиною розташована велика к≥льк≥сть кровоносних ≥ л≥мфатичних судин.  л≥тинн≥ елементи очеревини (малодиференц≥йован≥ ф≥бробласти, г≥ст≥оцити, л≥мфоцити, тканнин≥ базоф≥ли та ≥н.) зосереджен≥ в основному в њњ глибокому реш≥тчастому колагеново-еластичному шар≥, де вони розташован≥ по ходу судин.

ќсновн≥ функц≥њ очеревини. ќск≥льки очеревина пост≥йно продукуЇ серозну р≥дину, ознайомтесь з механ≥змом њњ циркул€ц≥њ в очеревинн≥й порожнин≥. —ерозна р≥дина пост≥йно оновлюЇтьс€ завд€ки процесам вид≥лненн€ та всмоктуванн€, €к≥ в≥дбуваютьс€ одночасно. –ан≥ше помилково вважали, що в будь-€к≥й д≥л€нц≥ поверхн≥ очеревини ц≥ процеси одночасно. ќднак насправд≥ Ї три типи по-р≥зному диференц≥йованих д≥л€нок очеревини: вид≥льн≥, всмоктувальн≥ ≥ майже ≥ндиферентн≥ стосовно порожнинноњ р≥дини.

ƒо вид≥льних д≥л€нок очеревини належать брижа тонкоњ кишки, широк≥ звТ€зки матки; до всмоктувальних д≥л€нок прист≥нкова очеревина д≥афрагми, брижа сигмопод≥бноњ ободовоњ кишки, а також заглибина малого таза: у чолов≥к≥в пр€мокишково-м≥хурова заглибина, у ж≥нок - пр€мокишково-маткова заглибина. ѕрот€гом доби виробл€Їтьс€ ≥ всмоктуЇтьс€ близько 60 л р≥дини.

” всмоктувальних д≥л€нках очеревини Ї в≥дпов≥дн≥ щ≥лини - так зван≥ всмоктувальн≥ люки, тобто отвори, €к≥ внасл≥док скороченн€ д≥афрагми та рух≥в ≥нших розширюютьс€, р≥дина виводитьс€ з очеревиннноњ порожнини ≥ спр€мовуЇтьс€ в л≥мфатичн≥ судини. ¬ д≥л€нц≥ люк≥в, очеревина перфорована м≥кроскоп≥чними отворами, через €к≥ проход€ть р≥зн≥ зависл≥ частинки ≥ кл≥тини (п≥д час видиху - отвори розширюютьс€). ќсоблив≥стю д≥афрагмовоњ очеревини Ї здатн≥сть не т≥льки енерг≥йно всмоктувати р≥дину, а й розчинен≥ в н≥й р≥зн≥ речовини, кл≥тини ≥ частинки. ”се всмоктуЇтьс€ в л≥мфатичн≥ судини, €к≥ починаютьс€ безпосередньо в≥д люк≥в. ЌеозброЇним оком можна розгл€нути стовщен≥ б≥луват≥, або забарвлен≥ л≥мфатичн≥ судини.

÷иркул€ц≥€ серозноњ р≥дини маЇ важливе ф≥з≥олог≥чне значенн€, особливо за на€вност≥ патолог≥чних процес≥в у черевн≥й порожнин≥. ѕорушенн€ такоњ циркул€ц≥њ у хворих призводить до посиленн€ процес≥в всмоктуванн€ р≥зних отруйних речовин - продукт≥в життЇд≥€льност≥ м≥кроб≥в, що спричинюЇтьс€ до летальних насл≥дк≥в. ” всмоктувальних д≥л€нках очеревини в п≥дсерозному прошарку розм≥щен≥ густа с≥тка л≥мфатичних кап≥л€р≥в ≥ р≥зн≥ кл≥тинн≥ макрофаги, тод≥ €к в д≥л€нках, €к≥ вид≥л€ють серозну р≥дину, п≥д очеревиною розташован≥ переважно кровоносн≥ кап≥л€ри, що виробл€ють транссудат. ÷иркул€ц≥€ р≥дини в черевн≥й порожнин≥ в≥дбуваЇтьс€ по колу за годинниковою стр≥лкою: в≥д п≥дд≥афрагмовоњ д≥л€нки вл≥во по м≥ж низх≥дною ободовою кишкою ≥ б≥чною ст≥нкою очеревинноњ порожнини у заглибини малого таза, пот≥м м≥ж висх≥дною ободовою кишкою ≥ б≥чною ст≥нкою очеревинноњ порожнини до д≥афрагми.

ЅарТЇрн≥ функц≥њ очеревини. ‘ункц≥€ очеревини характеризуЇтьс€ на€вн≥стю двох тип≥в барТЇр≥в - серозно-гематол≥мфатичного барТЇру волокнистого типу ≥ сереозно-гематол≥мфатиного барТЇру кл≥тинного типу.

ЅарТЇр волокнистого типу зд≥йсюЇ над≥йний засл≥н на шл€ху проникненн€ в кров та м≥жкл≥тинну р≥дину екзо- й ендогенних фактор≥в (таких €к м≥кроби, токсини, патогенн≥ продукти розщеплен€ тощо). ÷е забезпечуЇтьс€ шарами очеревини з≥ щ≥льними волокнистими структурами та г≥ст≥оцитами очеревини.

ЅарТЇр кл≥тинного типу затримуЇ хворботворн≥ агенти, запускаючи механ≥зм кл≥тинного ≥мун≥тету. ÷ей процесс в≥дбуваЇтьс€ за усчаст≥ реактивних л≥мфатичних кл≥тин, що здатн≥ до фагоцитозу, густоњ с≥тки л≥мфатичних кап≥л€р≥в кровоносних судин.

ѕ≥дсумовуючи вивчене, необх≥дно зауважити значенн€ анатом≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ серозноњ оболонки дл€ функц≥онуванн€ внутр≥шн≥х орган≥в, передус≥м травноњ системи, €кий виконуЇ функц≥њ складноњ х≥м≥чноњ лаборатор≥њ.

 

–озвиток травноњ системи людини

 

ѕроцес еволюц≥йного розвитку внутр≥шн≥х орган≥в п≥дтверджуЇ сп≥льн≥сть њх походженн€. ” зародка на ранн≥х стад≥€х ембр≥онального розвитку утворюютьс€ з€бров≥ дуги та щ≥лини, з €ких пот≥м формуютьс€ ≥нш≥ органи.

Ќа 3-≥й тиждень ембр≥онального розвитку виникаЇ первинна кишка, €ка складаЇтьс€ з двох шар≥в: внутр≥шнього - ентодерми ≥ зовн≥шнього - мезодерми. ” цей час передн≥й та задн≥й к≥нц≥ зародка загинаютьс€ ≥ починаЇтьс€ под≥л первинноњ кишки на три в≥дд≥ли: передн≥й, середн≥й та задн≥й.

” 4 - 5 тижневих ембр≥он≥в у д≥л€нц≥ голови та у хвостов≥й частин≥ т≥ла зТ€вл€ютьс€ дв≥ заглибини, €к≥ поступово поглиблюютьс€, доход€чи до сл≥пих к≥нц≥в первинноњ кишки, а пот≥м прориваютьс€, утворюючи ротовий та клоачний отвори кишки. Ќа наступних етапах розвитку клоака под≥л€Їтьс€ на в≥дх≥дникову й сечово-статеву частини. Ќа 2-му м≥с€ц≥ розвитку у зародка з ротовоњ порожнини розвиваЇтьс€ передн€ частина ротовоњ порожнини, а з переднього в≥дд≥лу передньоњ кишки - задн€ частина ротовоњ порожнини, слинн≥ залози, щитопод≥бна залоза, €зик та глотка. ¬одночас утворюЇтьс€ стравох≥д, пот≥м - шлунок ≥ ампула дванадц€типалоњ кишки. Ќа м≥сц≥ майбутнього шлунка утворюЇтьс€ значне розширенн€ кишки. “рохи нижче ≥ позаду в≥д майбутнього шлунка ≥з середньоњ кишки зТ€вл€ютьс€ випини-зачатки п≥дшлунковоњ залози та печ≥нки. « т≥Їњ ж кишки розвиваЇтьс€ тонка кишка ≥ початковий в≥дд≥л товстоњ кишки (сл≥па кишка, висх≥дна ≥ права половина поперечноњ ободовоњ кишки, печ≥нка та п≥дшлункова залози). ≤з задньоњ кишки утворюЇтьс€ к≥нцевий в≥дд≥л товстоњ кишки (л≥ва половина поперечноњ ободовоњ кишки, низх≥дна ободова, сигмопод≥бна та пр€ма кишки).

ѕор€д з≥ швидким ростом нейрокран≥альноњ частини голови зародка ≥з початкового в≥дд≥лу передньоњ кишки швидко розвиваЇтьс€ з€бровий апарат, €кий становить основу майбутньоњ лицевоњ частини голови.

«€бровий апарат нараховуЇ 5 пар з€брових кишень ≥ з€брових дуг. «€бров≥ щ≥лини у людей не утворюютьс€. «€бров≥ кишен≥ розташовуютьс€ м≥ж д≥л€нками тканин, €к≥ отримали назву з€брових, або нутрощевих, дуг (мал. 166).

Ќайб≥льшою Ї перша з€брова дуга, €ка називаЇтьс€ нижньощелепною. « нењ утворюЇтьс€ зачатки верхньоњ ≥ нижньоњ щелеп, а також молоточок ≥ коваделко слухових к≥сточок. ƒруга з€брова дуга носить назву п≥дТ€зиковоњ, з нењ розвиваютьс€ мал≥ роги п≥дТ€зиковоњ к≥стки ≥ стрем≥нце. “рет€ з€брова дуга бере участь у формуванн≥ п≥дТ€зиковоњ к≥стки (т≥ла ≥ великих рог≥в) та щитопод≥бного хр€ща. Ќайменша, четверта, з€брова дуга зростаЇтьс€ з третьою.

≤з з€брових кишень формуютьс€ р≥зн≥ органи. « першоњ пари з€брових кишень утворюютьс€ порожнини середнього вуха та слухов≥ труби; друга пара з€брових кишень даЇ початок розвитку п≥днеб≥нним мигдаликам; з третьоњ та четвертоњ пар з€брових кишень виникають зачатки прищитопод≥бних залоз та загрудинноњ залози. « передн≥х в≥дд≥л≥в перших трьох з€брових кишень формуютьс€ зачатки €зика та щитопод≥бна залоза.

 

ћал. 166. —хема розташуванн€ в≥сцеральних ≥ з€брових дуг та њх пох≥дних:

 

1. перша нутрощева дуга (щелепна);

2. друга нутрощева дуга (п≥дТ€зикова);

3. молоточок;

4. коваделко;

5. стрем≥нце;

6. шилопод≥бний в≥дросток;

7. шилоп≥дТ€зикова звТ€зка;

8. малий р≥г п≥дТ€зиковоњ к≥стки;

9. т≥ло п≥дТ€зиковоњ к≥стки;

10. великий р≥г п≥дТ€зиковоњ к≥стки;

11. щитопод≥бний хр€щ;

≤ Ч ≤V - номера з€брових дуг.

 

–озвиток порожнини рота починаЇтьс€ з формуванн€ вузькоњ щ≥лини, обмежованоњ пТ€тьма в≥дростками з€брових дуг (мал. 167). ¬ерхн≥й край ротовоњ щ≥лини утворений непарним лобовим в≥дростком ≥ розташованим збоку в≥д нього парним верхньощелепним в≥дростком. Ќижн≥й край ротовоњ щ≥лини обмежований двома нижньощелепними в≥дростками, €к≥, так само, €к верхн≥ в≥дростки, Ї пох≥дними першоњ з€бровоњ дуги. ѕерерахован≥ в≥дростки не т≥льки обмежовують ротову порожнину, а й утворюють ст≥нки ротовоњ западини майбутн≥х порожнин рота ≥ носа. Ќижньощелепн≥ в≥дростки зростаютьс€ ≥ формують нижню щелепу, мТ€к≥ частини обличч€, нижню губу. ≤нод≥ спостер≥гаЇтьс€ в≥дсутн≥сть зрощенн€ нижньощелепних в≥дростк≥в. ÷е досить р≥дк≥сний дефект розвитку - серединне розщепленн€ нижньоњ щелепи.

ћал. 167. √олова зародка людини (вигл€д спереду):

 

1. б≥чний носовий в≥дросток;

2. середн≥й носовий в≥дросток;

3. верхньощелепний в≥дросток;

4. нижньощелепний в≥дросток;

5. лобний в≥дросток;

6. зачаток ока.

 

ѕарн≥ верхньощелепн≥ в≥дростки утворюють верхню щелепу, п≥днеб≥нн€ ≥ в≥дпов≥дн≥ мТ€к≥ частини обличч€. ¬ерхньощелепн≥ в≥дростки зростаютьс€ м≥ж собою, а м≥ж ними по серединн≥й л≥н≥њ вклинюЇтьс€ серединний носовий в≥дросток зародка. ÷ей в≥дросток утворюЇ носову перегородку ≥ частину твердого п≥днеб≥нн€, де формуЇтьс€ середн€ частина верхньоњ губи та њњ жолобок. «рощуючись з верхньощелепними в≥дростками, носовий в≥дросток в≥докремлюЇ ротову порожнину в≥д носовоњ. ќднак верхньощелепн≥ в≥дростки можуть залишатис€ незрощеними п≥сл€ народженн€, тод≥ м≥ж ними збер≥гаЇтьс€ щ≥лина твердого п≥днеб≥нн€, або вовча паща (palatum fissum, seu lupinum). ћожлив≥ випадки, коли не зрощуЇтьс€ верхн€ губа, €ка стаЇ схожою на губу зайц€, зв≥дки ≥ назва ц≥Їњ вади - за€ча губа (labium leporinum). ќск≥льки м≥сце зрощенн€ названих в≥дростк≥в розташоване збоку в≥д серединноњ л≥н≥њ, щ≥лина на верхн≥й губ≥ теж розташовуЇтьс€ збоку ≥ може бути одноб≥чною або двоб≥чною.  ≥нцев≥ складов≥ ротовоњ порожнини формуютьс€ частково з ектодерми ротовоњ порожнини (емаль зуб≥в та еп≥тел≥й передньоњ частини ротовоњ порожнини) ≥ частково з ектодерми первинноњ кишки (еп≥тел≥й €зика та слинн≥ залози).

 

язик утворюЇтьс€ з парних та непарних зачатк≥в на вентральн≥й ст≥нц≥ глотки в д≥л€нц≥ першоњ ≥ другоњ з€брових дуг. Ќа меж≥ м≥ж майбутньою передньою та задньою частинами €зика еп≥тел≥й вт€гуЇтьс€ й утворюЇтьс€ щитопод≥бна залоза. ћ≥сце початку цього вт€гненн€ збер≥гаЇтьс€ у дорослоњ людини у вигл€д≥ сл≥пого отвору, з €кого розвиваЇтьс€ перешийок щитопод≥бноњ залози. ≤нод≥ цей отв≥р не зарощуЇтьс€ ≥ збер≥гаЇтьс€ у вигл€д≥ протоки (ductus thyroglossus), €ка зТЇднуЇ ротову порожнину ≥з щитопод≥бною залозою.

 

«уби в зародка людини розвиваютьс€ з ектодерми, що покриваЇ крањ верхньощелепного та нижньощелепного в≥дростк≥в. —початку утворюЇтьс€ ектодермальне стовщенн€ по краю майбутнього ком≥ркового в≥дростка. ѕот≥м ц€ пластинка заглиблюЇтьс€ в мезенх≥му ком≥ркового в≥дростка, де з нењ формуютьс€ зуби. « мезенх≥ми утворюЇтьс€ т≥льки пульпа зуб≥в.

 

ћал. 168. —хема розвитку шлунку, кишечника та очеревини (а, б, в, г Ц стад≥њ розвитку):

1. Mesenterium ventrale.

2. Mesenterium dorsale.

3. Ventriculus.

4. Hepar.

5. Pancreas.

6. Splen.

7. Intestinum.

8. Intestinum tenue.

9. Intestinum crassum.

10. Duodenum

11. Ileum.

12.lig. gastrosplenicum.

13. Appendix vermiformis.

14. Lig. falciforme hepatis.

15. Omentum minus.

16. Omentum majus.

17. Caecum.

18. Colon ascendens.

19. Colon transversum.

20. Colon descendens.

21. Colon sigmoideum.

22. Rectum.

23. Mesenterium.

24. Mesocolon transversum.

25. Mesocolon sigmoideum.

 

 

—линн≥ залози формуютьс€ з еп≥тел≥ю первинноњ ротовоњ порожнини. –озростанн€ еп≥тел≥ю б≥чних поверхонь порожнини рота дають початок малим щ≥чним слинним залозам, верхньоњ ст≥нки - п≥днеб≥нним, в д≥л€нц≥ губ - губним.

”продовж 8 - 9-го тижн€ утворюютьс€ протоки та к≥нцев≥ ком≥рки привушних слинних залоз. ѕ≥дщелепн≥ слинн≥ залози зТ€вл€ютьс€ наприк≥нц≥ 6-го тижн€ у вигл€д≥ кл≥тинних т€ж≥в з еп≥тел≥ю первинноњ ротовоњ порожнини, пот≥м поступово зм≥щуютьс€ у п≥днижньощелепну €мку.

ѕ≥дТ€зиков≥ слинн≥ залози зТ€вл€ютьс€ наприк≥нц≥ 7-го тижн€ на дн≥ порожнини рота.

 

–озвиток порожнини глотки в≥дбуваЇтьс€ на початку 2-го м≥с€ц€. √оловна частина передньоњ кишки диференц≥юЇтьс€ в глотку. ѕри цьому з€бров≥ кишен≥, €к уже зазначалось, перетворюютьс€ на деф≥н≥тивну глотку. « передньоњ частини в≥дд≥лу первинноњ глотки формуЇтьс€ гортань.

–озвиток стравоходу. „астина передньоњ кишки нижче в≥д глотки звужуЇтьс€ ≥, починаючи з 4-го тижн€, перетворюЇтьс€ на стравох≥д. —початку стравох≥д короткий, пот≥м в≥н видовжуЇтьс€, а на м≥сц≥ переходу в шлунок звужуЇтьс€. ” ц≥й д≥л€нц≥ коловий шар мТ€з≥в стовщуЇтьс€.  р≥м того, формуЇтьс€ ще два звуженн€: у початков≥й частин≥ в м≥сц≥ переходу з глотки, а також в д≥л€нц≥ дуги аорти ≥ роздвоЇнн€ трахењ. “аким чином, Ї три звуженн€ стравоходу. «верху в кран≥альному в≥дд≥л≥ на стравох≥д нашаровуютьс€ мТ€зи мезодермального походженн€, створюючи посмуговану мТ€зову тканину.

 

–озвиток шлунка. Ќаприк≥нц≥ 4-го тижн€ розвитку нижче в≥д стравоходу передн€ кишка починаЇ розширюватись ≥ на 6-ий тиждень визначаЇтьс€ €к добре розвинений резервуар, €кий за формою нагадуЇ деф≥н≥тивний шлунок. ” нього формуЇтьс€ велика кривина на м≥сц≥ дорсальноњ частини та мала кривина в д≥л€нц≥ вентральноњ ст≥нки. ќдночасно з ростом в≥дбуваЇтьс€ поворот шлунка вправо таким чином, що його л≥ва поверхн€ стаЇ передньою, а права - задньою. ƒорсальна випукла частина, майбутн€ велика кривина, спр€мована вниз та вл≥во, а вв≥гнута передн€ частина, майбутн€ мала кривина, спр€мована вгору та вправо. “аке обертанн€ шлунка призводить до скрученн€ к≥нцевого в≥дд≥лу стравоходу вправо. –азом з обертанн€м шлунка зм≥нюЇтьс€ положенн€ дорсальноњ та вентральноњ бриж. ƒорсальна брижа внасл≥док обертанн€ шлунка з≥ стр≥лового положенн€ переходить у поперечне. ѕрискорений њњ р≥ст призводить до видовженн€ вл≥во ≥ вниз, поступового створенн€ великого чепц€ (мал. 168 а, б).

 

–озвиток тонкоњ та товстоњ кишок в≥дбуваЇтьс€ наприк≥нц≥ 1-го м≥с€ц€ ембр≥онального розвитку. —творюЇтьс€ кишкова, або шлункова, петл€, €ка верх≥вкою зрощена з пупковим к≥льцем ≥ жовточною стеблинкою (мал. 168). ¬ерхн€ частина пупковоњ петл≥ в≥д шлунка до жовточноњ стеблинки носить назву верхньоњ н≥жки петл≥, а нижн€ частина - нижньоњ н≥жки. « верхньоњ н≥жки пупковоњ петл≥ утворюютьс€ дванадц€типала, порожн€ кишки ≥ б≥льша частина клубовоњ кишки; а з нижньоњ н≥жки - к≥нцевий в≥дд≥л клубовоњ кишки ≥ вс€ товста кишка. ” нижн≥й н≥жц≥ наприк≥нц≥ 5-го тижн€ розвитку стаЇ пом≥тним невелике розширенн€, €ке Ї початком розвитку сл≥поњ кишки.

ѕрот€гом 2-3 м≥с. внутр≥шньоутробного розвитку розвиваЇтьс€ тонка кишка, €ка зд≥йснюЇ обертанн€ за годинниковою стр≥лкою на 180∞. ” насл≥док такого обертанн€ сл≥па кишка зм≥щуЇтьс€ в праве верхнЇ положенн€, а пот≥м обертаЇтьс€ вправо ≥ вниз на 90∞, тобто проти годинниковоњ стр≥лки. “аким чином товста кишка створюЇ правий ≥ л≥вий згини.

 

–озвиток печ≥нки ≥ п≥дшлунковоњ залози в≥дбуваЇтьс€ на 4-ий тиждень розвитку. Ќа вентральн≥й поверхн≥ ентодермального покриву середньоњ кишки виникаЇ вир≥ст - зачаток майбутньоњ печ≥нки. « верхньоњ його частини розвиваЇтьс€ печ≥нка, з нижньоњ жовчний м≥хур. ” процес≥ розвитку печ≥нки вентральний в≥дд≥л бриж≥ перетворюЇтьс€ на серпопод≥бну звТ€зку печ≥нки, а задн≥й - на малий чепець. —ерпопод≥бна звТ€зка ф≥ксуЇ печ≥нку б≥л€ передньоњ ст≥нки черевноњ порожнини та д≥афрагми, а малий чепець розташовуЇтьс€ зверху ≥ справа м≥ж печ≥нкою, знизу ≥ зл≥ва м≥ж шлунком ≥ дванадц€типалою кишкою.

ѕ≥дшлункова залоза утворюЇтьс€ з двох ектодермальних згин≥в первинноњ кишки - дорсального та вентрального. «ТЇднавшись, вони утворюють зачаток п≥дшлунковоњ залози, €кий вростаЇ м≥ж шарами дорсальноњ бриж≥. ” насл≥док обертанн€ шлунка ≥ росту печ≥нки та редукц≥њ дорсальноњ частини бриж≥ дванадц€типала кишка розташовуЇтьс€ на задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини разом з п≥дшлунковою залозою. ÷≥ органи покриваютьс€ очеревиною екстраперитонеально ≥ втрачають рухом≥сть.  ожен ≥з зачатк≥в маЇ свою вив≥дну протоку: з протоки дорсального зачатка утворюЇтьс€ головна п≥дшлунковозалозова протока, а з протоки вентрального зачатка - допом≥жна протока.

 

¬ажливо знати вар≥анти та аномал≥њ орган≥в травленн€. ” звТ€зку з порушенн€м ембр≥онального розвитку п≥сл€ народженн€ дитини ≥нод≥ спостер≥гають р≥зного роду вади верхньоњ губи. —еред них досить часто трапл€Їтьс€ щ≥лина верхньоњ губи, розташована дещо збоку в≥д верхньогубного жолобка, тобто на м≥сц≥ зрощенн€ серединного ≥ верхньощелепного в≥дростк≥в. “аку щ≥лину верхньоњ губи називають за€чою (мал. 169). ѕри цьому щ≥лина верхньоњ губи частково або повн≥стю розд≥л€Ї њњ на праву та л≥ву частини. Ѕ≥льш т€жкою Ї вада розвитку обличч€, коли щ≥лина з верхньоњ губи продовжуЇтьс€ на крило носа ≥ дал≥ так, що крило носа в≥докремлюЇтьс€ глибокою щ≥линою в≥д недорозвинутоњ в таких випадках спинки носа. якщо незрощенн€ верхньощелепного в≥дростка з лобовим в≥дростком продовжуЇтьс€ на тверде п≥днеб≥нн€, то виникаЇ б≥льш або менш виражена щ≥лина, так звана вовча паща. ѕри цьому спостер≥гаЇтьс€ розщепленн€ всього п≥днеб≥нн€, включаючи мТ€ке, з одного боку, або з обох бок≥в лобного в≥дростка (мал. 170).

 

 

ћал. 169. —хема вад розвитку верхньоњ губи:

а. односторонн€ щ≥лина верхньоњ губи;

б. двосторонн€ щ≥лина верхньоњ губи:

1, 3 Ч щ≥лина м≥ж середн≥м носовим ≥ верхньощелепним (2, 4) в≥дростками.

 

 

ћал. 170. —хема вад розвитку твердого п≥днеб≥нн€:

а. правостороннЇ розщепленн€ верхньоњ губи ≥ твердого п≥днеб≥нн€;

б. двостороннЇ розщепленн€ верхньоњ губи ≥ твердого п≥днеб≥нн€:

 

1. губний жолобок;

2. м≥жщелепна д≥л€нка;

3. дефектна п≥днеб≥нна перетинка;

4. п≥днеб≥нний в≥дросток;

5. €зичок.

 

—постер≥гаютьс€ так≥ вади розвитку обличч€: в≥дсутн≥сть обличч€ (aprosopus), малий лицевий череп (mikrosopus), мала нижн€ щелепа (mikrognathia), в≥дсутн≥сть губ (achelia), мал≥ губи (mikrochelia), в≥дсутн≥сть ротовоњ щ≥лини (asthomia), щ≥лини нижньоњ губи (fissura labii inferioris).  р≥м того, на б≥чних д≥л€нках шињ зустр≥чаютьс€ нориц≥ Ц унасл≥док перериванн€ з€брових кишень на поверхн≥ шињ. “рапл€ютьс€ також випини дивертикули, к≥сти, нориц≥ стравоходу, що утворюютьс€ ≥з залишк≥в ембр≥ональних з€брових щ≥лин.

” шлунку спостер≥гаютьс€ так≥ вади розвитку, €к звуженн€ р≥зноњ форми ≥ величини б≥л€ воротарноњ частини, подвоЇнн€ шлунка ≥ нав≥ть зрощенн€ його ст≥нок.

—еред вар≥ант≥в вад розвитку тонкоњ ≥ товстоњ кишок найчаст≥ше зустр≥чаютьс€ видовженн€ або скороченн€ кишок, звуженн€ њх просв≥ту. ќписан≥ випадки в≥дсутност≥ окремих кишок, тощо. ” д≥л€нц≥ клубовоњ кишки трапл€Їтьс€ в≥дкритий дивертикул, €кий зТЇднуЇтьс€ з отвором пупка. „аст≥ше зустр≥чаЇтьс€ дивертикул з отвором, в≥дкритим у порожнину кишки.

ƒуже р≥дко в процес≥ ембр≥огенезу ст≥нка пр€моњ кишки не прориваЇтьс€ у в≥дх≥дникову заглибину, таку ваду називають закритим в≥дх≥дником (atresia ani). —туп≥нь закритт€ в≥дх≥дника залежить в≥д товщини в≥дх≥дниковоњ перетинки. ¬ окремих випадках цю перетинку розс≥кають ще до народженн€ дитини в утроб≥ матер≥.

 

 

ƒихальна система (systema respiratorium)

Ќосова порожнина. √ортань

ћал. 171. ƒихальна система:

1. cavitas nasi(порожнина носа);

2. pars nasalis pharyngis(носова частина глотки);

3. pars oralis pharyngis(ротова частина глотки);

4. larynx(гортань);

5. trachea(трахе€);

6. bronchus principalis sinister(л≥вий головний бронх);

7. pulmo dexter(права леген€);

8. pulmo sinister(л≥ва леген€).

 

ƒо орган≥в дихальноњ системи (systema resp≥ratorium) належать: н≥с, носова частина глотки, ротова частина глотки, гортань, трахе€, бронхи, леген≥ (мал. 171).

 

” кл≥н≥чн≥й практиц≥ серед орган≥в дихальноњ системи вид≥л€ють верхн≥ та нижн≥ дихальн≥ шл€хи. ƒо верхн≥х дихальних шл€х≥в кл≥н≥цисти в≥днос€ть: носову порожнину, носову та ротову частини глотки, гортань, трахею, до нижн≥х - правий та л≥вий головн≥ бронхи, њх розгалуженн€, бронхове та альвеол€рне дерево.

 

Ќiс (nasus) Ц подiл€Їтьс€ на зовнiшнiй нiс (nasus externus) та носову порожнину (cavitas nasi). Ќа вологому препаратi голови вивчiть будову зовнiшнього носа (мал. 172). ¬iн маЇ: корiнь носа (radix nasi), спинку носа (dorsum nasi), к≥нчик носа (apex nasi) та крила носа (alae nasi). ¬они обмежовують з бок≥в нiздрi (nares), €к≥ роздiленi мiж собою перетинчастою (рухомою) частиною перегородки носа (pars membranacea septi nasi). Ќа черепi та на вологому препаратi голови розгл€ньте кiсткову ≥ хр€щову основу (скелет) зовнiшнього носа (мал. 173, 174).  iстковий скелет утворюють носовi кiстки та лобовi вiдростки верхнiх щелеп. Ќа препаратах ≥ малюнках розгл€ньте хр€щi носа: великий криловий хр€щ (cartilago alaris major), €кий маЇ при середню нiжку (crus mediale)та б≥чну нiжку (crus laterale), мал≥ крилов≥ хр€щ≥ (cartilagines alares minores), додатковi носовi хр€щi (cartilagines nasales accessoriae).

 

 

ћал. 172. «овн≥шн≥й н≥с:

 

1. radix nasi(кор≥нь носа);

2. dorsum nasi(спинка носа);

3. apex nasi(к≥нчик носа);

4. alae nasi(крила носа);

5. nares(н≥здр≥);

6. pars mobilis septi nasi(рухома частина перегородки носа).

 

 

ћал. 173.  ≥стковий та хр€щовий скелет зовн≥шнього носа:

1. cartilago alaris minor(малий криловий хр€щ);

2. cartilago alaris major(великий криловий хр€щ);

3. cartilago nasi lateralis(б≥чний хр€щ носа);

4. cartilago septi nasi(хр€щ перегородки носа);

5. os nasale(носова к≥стка).

 

Ќосова порожнина (cavitas nasi) починаЇтьс€ двома отворами Ц нiздр€ми, а закiнчуЇтьс€ двома хоанами, що вiдкриваютьс€ в носову частину глотки (мал. 175).

Ќосова порожнина подiл€Їтьс€ на двi частини носовою перегородкою. Ќосова перегородка (septum nasi) маЇ перетинчасту частину (pars membranacea) та кiсткову частину (pars ossea). ќкрiм того Ї хр€щова частина носовоњ перегородки (cartilago septi nasi). ѕеретинчаста та хр€щова частини носовоњ перегородки разом становл€ть њњ рухому частину.

 

 

ћал. 174. Ќ≥здр≥:

 

1. сartil





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 952 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1929 - | 1779 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.364 с.