Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћал. 141. Ўлунок. ¬игл€д спереду.




 

1. ostium cardiacum(кард≥альний отв≥р);

2. fundus (fornix) gastricus(дно(склеп≥нн€)шлунка);

3. cardia(кард≥€);

4. corpus gastricum(т≥ло шлунка);

5. curvatura minor(мала кривина);

6. curvatura major(велика кривина);

7. pars pylorica(воротарна частина);

8. pylorus(воротар);

9. duodenum(дванадц€типала кишка).

 

Ўлунок маЇ передню та задню ст≥нки (paries anterior et posterior). ѕо кра€х шлунка одна його ст≥нка переходить в ≥ншу, утворюючи малу кривину шлунка (curvatura minor), обернену вгору й праворуч, та велику кривину шлунка (curvatura major), обернену вниз й л≥воруч. «найд≥ть на шлунку його частини. ¬х≥дна частина - кард≥€ (cardia), €ка розм≥щена б≥л€ к≥нц€ стравоходу, отв≥р кард≥њ називаЇтьс€ кард≥альним отвором (ostium cardiacum). Ќазва його походить в≥д назви серц€, €ке розташоване над шлунком ≥ в≥докремлюЇтьс€ в≥д нього т≥льки д≥афрагмою. ќпукла догори частина, €ка прил€гаЇ до л≥воњ половини д≥афрагми, називаЇтьс€ дном шлунка (fundus gastricus), склеп≥нн€ шлунка (fornix gastricus). Ќаймасивн≥ша частина шлунка - його т≥ло (corpus gastricum), воно продовжуЇтьс€ у воротарну частину шлунка (pars pylorica), в €коњ Ї найб≥льш звужена д≥л€нка - воротар (pylorus). “аким чином, т≥ло шлунка розташоване м≥ж його кард≥альною частиною та дном, з одного боку, та воротарною частиною - з ≥ншого. “≥ло шлунка ≥ воротарна частина розд≥л€ютьс€ на його мал≥й кривин≥ кутовою вир≥зкою (incisura angularis). Ўирокий в≥дд≥л воротарноњ частини, розташований ближче до т≥ла шлунка, називають воротарною печерою (antrum pyloricum), а трубкопод≥бну частину, що прил€гаЇ безпосередньо до воротар€ - воротарним каналом (canalis pyloricus). ÷ей канал зак≥нчуЇтьс€ воротарним отвором (ostium piloricum).

“опограф≥€ шлунка.

√олотоп≥€: шлунок розташований у верхньому в≥дд≥л≥ черевноњ порожнини п≥д д≥афрагмою й печ≥нкою. “ри чверт≥ шлунка розм≥щуЇтьс€ в л≥в≥й п≥дребров≥й д≥л€нц≥ (regio hypochondriаca sinistra), одна чверть шлунка - в надчеревн≥й д≥л€нц≥ (epigastrium).

—келетотоп≥€: кард≥альний отв≥р розташований на р≥вн≥ XI грудного хребц€ зл≥ва; воротарний отв≥р - на р≥вн≥ правого краю XII грудного хребц€. ƒно шлунка розм≥щуЇтьс€ там, де проектуЇтьс€ верх≥вка серц€ - в пТ€тому л≥вому м≥жреберТњ, на 1,5 см досередини в≥д середньоключичноњ л≥н≥њ. ћала кривина розташовуЇтьс€ на р≥вн≥ мечопод≥бного в≥дростка груднини. ¬елика кривина може зм≥нювати своЇ положенн€ залежно в≥д наповненн€ шлунка: у раз≥ нормального наповненн€ шлунка вона розташована на р≥вн≥ л≥н≥њ, €ка зТЇднуЇ передн≥ к≥нц≥ ’ ребер, тобто на р≥вн≥ другого поперекового хребц€.

—интоп≥€: кард≥Їю, дном ≥ частково передньою ст≥нкою шлунок прил€гаЇ до д≥афрагми; до малоњ кривини, воротарноњ частини прил€гаЇ л≥ва частка печ≥нки, зл≥ва в≥д дна шлунка розм≥щена селез≥нка. „астина передньоњ ст≥нки шлунка прил€гаЇ до передньоњ черевноњ ст≥нки. ѕозаду в≥д шлунка розташована чепцева сумка, п≥дшлункова залоза, верхн≥й кнець л≥воњ нирки з л≥вою наднирковою залозою, черевна частина аорти. «низу ≥ дещо ззаду розм≥щуЇтьс€ поперечна ободова кишка.

ќск≥льки шлунок з ус≥њ бок≥в покритий очеревиною (≥нтраперитонеально) переважна б≥льш≥сть його звТ€зок утворена двома шарами нутрощевоњ очеревини, €ка переходить ≥з сус≥дн≥х орган≥в. –озгл€ньте на препарат≥ так≥ звТ€зки:

1) печ≥нково-шлункова звТ€зка (lig. hepatogastricum), зТЇднуЇ ворота печ≥нки ≥ малу кривину шлунка;

2) шлунково-д≥афрагмова звТ€зка (lig. gastricophrenicum) зТЇднуЇ д≥афрагму з малою кривиною в д≥л€нц≥ кард≥њ, обидв≥ звТ€зки вход€ть до складу малого чепц€, вони Ї залишками вентральноњ бриж≥ первинноњ кишки;

3) шлунково-селез≥нкова звТ€зка (lig. gastrosplenicum);

4) шлунково-ободовокишкова звТ€зка (lig. gastrocolicum), останн≥ дв≥ звТ€зки вход€ть до складу великого чепц€ ≥ Ї залишками дорсальноњ бриж≥ первинноњ кишки.

Ѕудова ст≥нки шлунка (мал. 142, 143). —т≥нка складаЇтьс€ з трьох оболонок: серозноњ, мТ€зовоњ та слизовоњ. —ерозна оболонка (tunica serosa) - це нутрощева очеревина, €ка покриваЇ шлунок з ус≥х бок≥в, за вин€тком вузьких смужок на мал≥й та велик≥й кривинах. ” цих м≥сц€х шари очеревини з передньоњ та задньоњ ст≥нок шлунка сход€тьс€ й утворюють перш≥ чотири звТ€зки шлунка. ћ≥ж шарами очеревини розм≥щен≥ судини та нерви, €к≥ йдуть до шлунка. Ќедостатньо розвинений п≥дсерозний прошарок (tela subserosa), в≥дд≥л€Ї серозну оболонку в≥д мТ€зовоњ. ћТ€зова оболонка (tunica muscularis) - найтовща серед оболонок шлунка. ”творена трьома шарами непосмугованих мТ€зових кл≥тин.

«овн≥шн≥й, поздовжн≥й шар мТ€зовоњ оболонки (stratum longitudinale) Ї продовженн€м однойменного шару стравоходу, мТ€зов≥ пучки розташовуютьс€ переважно вздовж малоњ й великоњ кривин шлунка. Ќа передн≥й ≥ задн≥й ст≥нках шлунка цей шар представлений окремими пучками, краще розвиненими у воротарн≥й частин≥. —ередн≥й, коловий шар мТ€зовоњ оболонки (stratum circulare), розвинений сильн≥ше, н≥ж попередн≥й, Ї також продовженн€м однотипних кл≥тин стравоходу, в д≥л€нц≥ воротар€ утворюЇ значне стовщенн€ - воротарний мТ€з - замикач (m. sphincter pyloricus), €кий Ї межею шлунка ≥ дванадц€типалоњ кишки.

 

ћал. 142. ћТ€зова оболонка шлунка:

 

a. зовн≥шн≥й та середн≥й мТ€зов≥ шари:

 

1. stratum longitudinale(повздовжн≥й шар);

2. stratum circulare(коловий шар);

 

б. середн≥й та внутр≥шн≥й мТ€зов≥ шари; середн≥й, коловий шар частково видалений:

 

1. stratum circulare(коловий шар);

2. fibrae obliquae(кос≥ волокна);

3. musculus sphincter pyloricus(воротарний мТ€з-замикач).

 

¬нутр≥шн≥й шар мТ€зовоњ оболонки - кос≥ волокна (fibrae obliquae), €к≥ йдуть по передн≥й та задн≥й ст≥нках шлунка в≥д його кард≥њ до великоњ кривини, н≥би п≥дтримуючи њњ.  ос≥ волокна розвинен≥ добре лише на дн≥ та т≥л≥ шлунка.

ѕ≥дслизовий прошарок (tela submucosa) досить товстий, завд€ки ньому слизова оболонка збираЇтьс€ в складки. —лизова оболонка (tunica mucosa) маЇ с≥ро-жовтий кол≥р, покрита одношаровим стовпчастим еп≥тел≥Їм, товщина њњ коливаЇтьс€ в≥д 1 до 2,5 мм, утворюЇ численн≥ шлунков≥ складки (plicae gastricae), €к≥ йдуть у р≥зних напр€мках у р≥зних в≥дд≥лах шлунка. “ак, уздовж малоњ кривини розташован≥ поздовжн≥ складки, в д≥л€нц≥ дна й т≥ла шлунка - поперечн≥, кос≥ та поздовжн≥. Ќа меж≥ переходу шлунка у дванадц€типалу кишку розм≥щуЇтьс€ к≥льцепод≥бна складка, €ка п≥д час скороченн€ воротарного мТ€за - замикача повн≥стю в≥докремлюЇ порожнину шлунка в≥д порожнини дванадц€типалоњ кишки. Ќа препаратах слизовоњ оболонки шлунка розгл€ньте невелик≥, до 1 см п≥двищенн€, €к≥ називають шлунковими пол€ми (areae gastricae). Ќа поверхн≥ слизовоњ оболонки цих пол≥в Ї шлунков≥ €мочки (foveolae gastricae), в €к≥ в≥дкриваютьс€ численн≥ шлунков≥ залози (glandulae gastriae), що вид≥л€ють шлунковий с≥к дл€ х≥м≥чного обробленн€ њж≥. Ќа слизов≥й оболонц≥ шлунка Ї ще ворсинчаст≥ складки (plicae villosae).

” п≥дслизовому прошарку шлунка розм≥щуютьс€ артер≥альн≥, венозн≥ та л≥мфатичн≥ судини, нерви, а також л≥мфатичн≥ вузлики.

¬елике практичне значенн€ шлунка не обмежене т≥льки його функц≥Їю, €к органа травленн€. Ўлунок бере також участь у кровотворенн≥. « њжею в шлунок потрапл€Ї фол≥Їва кислота (в≥там≥н ¬12), €ка потр≥бна дл€ синтезу –Ќ  еритроцит≥в. —лизова оболонка шлунка в норм≥ виробл€Ї гастромукопротењн (фактор  астла), €кий зТЇднуЇтьс€ з фол≥Ївою кислотою ≥ захищаЇ њњ в≥д розщепленн€ ферментами шлунка ≥ тонкоњ кишки. ÷ей важливий дл€ житт€ в≥там≥н не перетравлюЇтьс€, а всмоктуЇтьс€ в кров ≥ виконуЇ кровотворну функц≥ю.

ѕ≥сл€ тотальноњ чи субтотальноњ резекц≥њ шлунка може розвинутис€ так звана перн≥ц≥озна, або згубна, анем≥€ у ос≥б з хрон≥чним атроф≥чним гастритом.

 

ћал. 143. —лизова оболонка шлунка. ѕередн€ ст≥нка шлунка видалена:

 

1. oеsophagus(стравох≥д);

2. ostium cardiacum(кард≥альний отв≥р);

3. plicae gastricae(шлунков≥ складки);

4. valva pylorica(засл≥нка воротар€);

5. duodenum(дванадц€типала кишка).

 

–ентгенанатом≥€ шлунка. ” живоњ людини залежно в≥д тонусу мТ€зовоњ оболонки й наповненн€ шлунка зм≥нюЇтьс€ його форма. ¬раховуючи рухову евакуац≥йну функц≥ю шлунка, рентгенологи вид≥л€ють в ньому дв≥ частини: травний м≥шок (saccus digestorius), до €кого вход€ть дно ≥ т≥ло шлунка; вив≥дний канал (canalis egestorius) - воротарна частина. јнатом≥чною межею м≥ж цими частинами Ї кутова вир≥зка, про €ку йшлос€ ран≥ше.

” живоњ людини вид≥л€ють три основн≥ форми шлунка, залежно в≥д конституц≥њ т≥ла. ” людей брах≥морфного типу положенн€ шлунка наближаЇтьс€ до горизонтального, шлунок маЇ форму рога (конуса). Ћюд€м мезоморфного типу властива форма шлунка у вигл€д≥ рибальського гачка. “≥ло шлунка такого типу розташоване майже вертикально, воротарний в≥дд≥л випинаЇтьс€ вправо й вгору. ” людей дол≥хоморфного типу шлунок маЇ форму панчохи. Ќизх≥дний в≥дд≥л опускаЇтьс€, воротарна частина €вл€Ї собою евакуаторний канал, €кий круто загинаЇтьс€ й п≥д≥ймаЇтьс€ вгору, розташовуючись по середн≥й л≥н≥њ т≥ла.

“ак≥ форми шлунка це крайн≥ типи, водночас ≥снуЇ багато пром≥жних вар≥ант≥в, але вс≥ вони визначаютьс€ т≥льки у вертикальному положенн≥ т≥ла. ” горизонтальному положенн≥, коли людина лежить на спин≥ або на боку, форма шлунка зм≥нюЇтьс€. ¬она залежить також в≥д в≥ку й стат≥ людини.

ћал. 144. ƒванадц€типала кишка та п≥дшлункова залоза (передн€ ст≥нка кишки частково розс≥чена ≥ в≥двернута):

 

1. pars superior duodeni(верхн€ частина дванадц€типалоњ кишки);

2. pars descendens duodeni(низх≥дна частина дванадц€типалоњ кишки);

3. pars horizontalis (inferior) duodeni(горизонтальна(нижн€) частина дванадц€типалоњ кишки);

4. pars ascendens duodeni(висх≥дна частина дванадц€типалоњ кишки);

5. flexura duodenojejunalis(дванадц€типало-порожньокишковий згин);

6. papilla duodeni major(великий сосочок дванадц€типалоњ кищки);

7. plica longitudinalis duodeni(повздовжн€ складка дванадц€типалоњ кишки);

8. caput pancreatis(головка п≥дшлунковоњ залози);

9. corpus pancreatis(т≥ло п≥дшлунковоњ залози);

10. cauda pancreatis(хв≥ст п≥дшлунковоњ залози);

11. arteria et vena mesenterica superior(верхн≥ брижов≥ артер≥€ ≥ вена);

12. flexura duodeni superior(верхн≥й згин дванадц€типалоњ кишки);

13. flexura duodeni inferior(нижн≥й згин дванадц€типалоњ кишки).

“онка кишка (intestinum tenue) починаЇтьс€ в≥д виходу з≥ шлунка ≥ зак≥нчуЇтьс€ в м≥сц≥ впаданн€ њњ в товсту кишку. ÷е найдовша частина травного каналу. ƒовжина тонкоњ кишки у мертвоњ людини, внасл≥док втрати тонусу мТ€зовоњ оболонки становить 5 - 7 м, у

живоњ - 2,5 - 4,5 м. ” чолов≥к≥в тонка кишка довша, н≥ж у ж≥нок. Ўирина кишки у верхн≥х в≥дд≥лах 4 - 6 см, а в нижн≥х - 2 - 3 см. “онку кишку под≥л€ють на три частини: дванадц€типалу кишку, порожню кишку та клубову.  л≥н≥цисти под≥л€ють тонку кишку на безбрижову частину (дванадц€типала кишка) та брижову (порожн€ та клубова кишка).

ƒванадц€типала кишка (duodenum) розташована в надчеревТњ, розм≥щена спереду й праворуч в≥д поперековоњ частини д≥афрагми у вигл€д≥ п≥дкови, €ка огинаЇ головку п≥дшлунковоњ залози. Ѕ≥льша частина кишки розм≥щена за очеревиною, тому њњ не видно в очеревинн≥й порожнин≥. ƒванадц€типала кишка маЇ чотири частини: 1) верхню, 2) низх≥дну, 3) горизонтальну, 4) висх≥дну. ƒовжина кишки у дорослих - 25 - 30 см (мал. 144).

¬ерхн€ частина (pars superior) починаЇтьс€ в≥д воротар€ на р≥вн≥ XII грудного хребц€ ампулою (аmрullа), ц€ частина кишки покрита очеревиною з ус≥х бок≥в, њњ можна роздивитис€ так само, €к ≥ воротар. ÷е найрухлив≥ша частина дванадц€типалоњ кишки завдовжки њњ до 5 см. ѕозаду в≥д верхньоњ частини дванадц€типалоњ кишки розташовуютьс€ вор≥тна печ≥нкова вена, сп≥льна жовчна протока, а зверху - квадратна частка печ≥нки.

Ќизх≥дна частина дванадц€типалоњ кишки (pars descendens) починаЇтьс€ в≥д верхнього згину (flехurа duodeni superior) на р≥вн≥ ≤ поперекового хребц€ й опускаЇтьс€ вздовж правого краю хребтового стовпа до р≥вн€ III поперекового хребц€, де р≥зко повертаЇ вл≥во, утворюючи нижн≥й згин дванадц€типалоњ кишки (flexura duodeni inferior). ƒовжина ц≥Їњ частини - до 10 см. Ќизх≥дна частина вкрита очеревиною т≥льки з одного боку - спереду, цей в≥дд≥л кишки прил€гаЇ до правоњ нирки (нирка позаду в≥д кишки), головки п≥дшлунковоњ залози, а спереду перехрещуЇтьс€ брижею поперечноњ ободовоњ кишки. ѕриблизно посередин≥ довжини ц≥Їњ частини, на слизов≥й оболонц≥ задньо-присередньоњ ст≥нки њњ Ї одиночна поздовжн€ складка дванадц€типалоњ кишки (plica longitudinalis duodeni), на нижньому к≥нц≥ €коњ розташований великий сосочок дванадц€типалоњ кишки (papilla duodeni mаjor), де в≥дкриваютьс€ загальна жовчна протока та протока п≥дшлунковоњ залози.

 

√оризонтальна частина (pars horizontalis) дванадц€типалоњ кишки, вона починаЇтьс€ в≥д њњ нижнього згину, йде горизонтально вл≥во, на р≥вн≥ III поперекового хребц€ перетинаЇ нижню порожнисту вену ≥ продовжуЇтьс€ у висх≥дну частину.

¬исх≥дна частина(pars asсendens) разом з горизонтальною частиною завдовжки до 15 см, розташована п≥д головкою й т≥лом п≥дшлунковоњ залози, на р≥вн≥ л≥вого краю II поперекового хребц€ зак≥нчуЇтьс€ р≥зким дванадц€типало-порожньокишковим згином (flexura duodenojejunalis). ÷е м≥сце переходу дванадц€типалоњ кишки в порожню кишку ф≥ксоване до д≥афрагми мТ€зом - п≥дв≥шувачем дванадц€типалоњ кишки (m. suspensorius duodeni).

ѕозаду в≥д висх≥дноњ частини розташован≥ черевна частина аорти, верхн≥ брижов≥ артер≥€ та вена, що вход€ть до складу корен€ бриж≥ тонкоњ кишки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 569 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1830 - | 1807 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.