ПРОПЕДЕВТИКА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
У ПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ
Навчально – методичний посібник для студентів II курсу навчання
(2-ге видання, перероблене та доповнене).
Спеціальність – 7.110106 «Стоматологія»
Запоріжжя 2010
УДК: 616.1/4-07
Автори:
- В.В.Сиволап, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, д.мед.н., професор.
- З.Ю.Григор'єва, О.І.Олійник – доценти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.
- Н.Ф.Авраменко, І.В.Лихасенко, С.В.Полівода – асистенти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.
Посібник розглянуто та затверджено на засіданні ЦМР ЗДМУ
від «02»_ 12 _________2010, протокол № 2
Рецензенти:
1. В.А. Візір - зав. кафедри внутрішніх хвороб 2 ЗДМУ, д.мед.н., професор
2. В.Д.Сиволап, завідувач кафедри терапії №1 ЗДМУ, д..мед.н., професор.
ЗМІСТ
Питання для визначення базового рівня знань...…………………………....6
Загальна частина...…………………………………………………………….8
Дихальна система...……………………………………………………...........12
Основні синдроми в пульмонології………………………………………….16
Серцево-судинна система...………………………………………………......19
Основні синдроми при захворюваннях серцево-судинної системи……….30
Травна система...………………………………………………………………32
Основні синдроми в гастроентерології………………………………………38
Система сечовиділення………………………………………………………..39
Система крові...…………………………………………………………….......40
Основні синдроми в гематології……………………………………………...46
Ендокринна система...…………………………………………………………47
Основні синдроми в ендокринології………………………………………….53
Дифузні захворювання сполучної тканини. Алергози...……….…..………..54
Основні синдроми в алергології………………………………………………57
Контрольні питання...……………………………………………………….....58
Перелік практичних навичок...…………………………………………..……64
Короткий словник медичних термінів...………………………………….......65
Джерела інформації…………………………………………............................67
«Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок швидкоплинний, досвід оманний, судження важко. Тому не тільки сам лікар повинен пускати в діло все, що необхідно, але й хворий і навколишні, і всі зовнішні обставини повинні сприяти лікареві в його діяльності».
Гіппократ
ПЕРЕДМОВА
Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими передбачає вивчення методів дослідження, основних симптомів і синдромів, що виявляють за допомогою цих методів, а також принципів догляду за хворими в терапевтичній клініці.
З метою уніфікації викладання й полегшення засвоєння предмету, співробітниками кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб створений посібник, що передбачає виклад питань із короткими, але докладними відповідями на них, по розділах внутрішньої медицини (загальному стану, органам дихання, серцево-судинній і травній системам, системі крові, ендокринній системі, дифузним захворюванням сполучної тканини й алергозам). У посібнику представлені також питання для визначення базового рівня знань, контрольні питання з пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими, а також перелік практичних навичок, які студенти повинні опанувати за період навчання на кафедрі.
Закінчується посібник коротким словником медичних термінів і літературним довідником.
Таким чином, посібник дозволяє студентам краще зорієнтуватися в суті предмета, оцінити себе за допомогою контрольних питань, скористатися рекомендованою літературою.
ПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ:
1. Фізіологія ЦНС і вегетативної нервової системи. Симпатична й парасимпатича іннервація внутрішніх органів. Які ефекти збудження симпатичної й парасимпатичної нервової системи?
2. Кров. Основні функції крові. Форменні елементи крові. Будова клітин крові. Їхня функція й кількість у нормі.
3. Кров. Система зсідання і незсідання крові.
4. Фізіологія (механізм) акту дихання. Дихальні об’єми в нормі.
5. Фізіологія кровообігу: хронотропний, батмотропний, дронотропний ефекти серцевого м'яза. Стан клапанного апарата в систолу й діастолу.
6. Артеріальний тиск: поняття, його визначальні фактори (ударний об’єм, об’єм циркулюючої крові, загальний периферичний судинний опір). Вимір артеріального тиску, поняття про систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.
7. Серце: камери, клапанний апарат. Велике й мале коло кровообігу. Розміри серця у здорової людини.
8. Кровопостачання серця.
9. Визначення периферичної пульсації в нормі. Поняття про артеріальний, венозний і капілярний пульс.
10. Місця проекції й найкращого вислуховування клапанів серця.
11. ЕКГ у нормі. Трактування походження зубців і інтервалів.
12. Фізіологія травлення: функції шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози.
13. Нирки: анатомо-морфологічна будова, функція.
14. Вітаміни. Водорозчинні й жиророзчинні вітаміни. Їхні джерела. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.
15. Поняття про гормони. Класифікація, загальні властивості. Симптоми порушення гормональної функції кожної з основних залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і ін. Використання гормонів як лікарських препаратів.
16. Білки: визначення, класифікація простих і складних білків (альбуміни, глобуліни, гемоглобін, ліпопротеїди й ін.).
17. Поняття про ферменти (ензими). Сучасні принципи класифікації ферментів. Механізм дії ферментів. Практичне значення й джерела одержання ферментів. Ензимотерапія й ензимодіагностика.
18. Загальна характеристика й класифікація ліпідів. Найважливіші біологічні функції ліпідів живих організмів. Метаболізм холестерину й порушення його обміну. Атеросклероз. Ліпотропні препарати.
19. Іонні канали. Механізм руху іонів через іонні канали.
20. Основні види тканин живого організму: епітеліальна, м'язова, сполучна, кісткова, хрящова, нервова. Їхні основні функції.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Що таке пропедевтика (propaedeutica)?
- Вступний курс до клінічної дисципліни, що передбачає навчання методам обстеження хворого й семіотиці хвороб (від грец. «propaideuo» - попередньо навчати).
2. Що таке симптом (symptoma, seu symptomus)?
- Ознака, прояв патологічного стану, хвороби.
3. Що таке синдром (syndromum)?
- Сукупність симптомів, об'єднаних загальним патогенезом; об'єднання ознак, характерних для однієї або декількох хвороб.
4. Що таке семіотика (semiotica, symptomatologia, semiologia)?
- Вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів.
5. За якими ознаками деталізують біль (dolor)?
- Характер;
- локалізація;
- іррадіація;
- інтенсивність;
- у зв'язку із чим виникає або підсилюється;
- від чого припиняється або зменшується;
- чим супроводжується;
- тривалість;
- періодичність.
6. Що таке загальний огляд (inspectio)?
- Огляд усього тіла з голови до ніг, незалежно від локалізації патологічного процесу.
7. Яка послідовність проведення загального огляду?
- Визначення загального стану;
- оцінка стану притомності;
- визначення положення хворого;
- визначення статури (habitus);
- оцінка типу конституції (constitutio);
- визначення постави;
- оцінка ходи;
- проведення антропометричних вимірів;
- огляд шкіри, доступних огляду слизових оболонок;
- оцінка стану підшкірної жирової клітковини;
- визначення наявності набряків (oedema);
- оцінка стану м'язів і кістково-суглобної системи;
- оцінка стану лімфатичних вузлів, доступних пальпації;
- вимір температури тіла.
8. Яким буває стан притомності у хворого?
- Ясним;
- потьмареним;
- ступор;
- сопор;
- свідомість повністю відсутня (наприклад, при комі);
- с ірітативними порушеннями у вигляді марення, галюцинацій.
9. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого?
- На колір (color);
- наявність висипки, крововиливів, рубців;
- вологість;
- еластичність (turgor).
10. Від яких факторів залежить колір шкіри?
- Від ступеня розвитку судин шкіри, наповнення їх кров'ю, хімічного й морфологічного складу крові, товщини шкіри.
11. Коли може спостерігатися патологічний гіпергідроз?
- При лихоманці (у період зниження температури тіла);
- при туберкульозі легенів (у другій половині ночі);
- при ревматичних захворюваннях;
- при гострій або хронічній інтоксикації;
- після перенесених інфекційних і особливо вірусних захворювань;
- при застосуванні жарознижуючих і протизапальних препаратів;
- при шоку, колапсі й непритомності;
- при патологічному клімаксі;
- при тиреотоксикозі;
- при лімфогранулематозі;
- при лейкозі, особливо гострому;
- при виникненні сильного болю;
- при гіпоглікемії;
- у хворих алкоголізмом у період абстиненції й деліріозних станів;
- при функціональних вегетативних розладах.
12. У яких випадках спостерігається сухість шкіри?
- При неприборканій блювоті, тривалому проносі (у хворих холерою, сальмонельозом);
- при цукровому й нецукровому діабеті;
- при гіпотиреозі;
- при іхтіозі;
- при гіповітамінозі А;
- при системній склеродермії;
- у випадку непрохідності воротаря;
- після застосування атропіну сульфату;
- у людей старечого віку.
13. Які розрізняють види набряків залежно від патогенезу?
- Застійні (виникають у випадку недостатності кровообігу);
- ниркові;
- алергійні;
- дисгормональні (наприклад, при гіпотиреозі, тиреотоксикозі);
- кахектичні;
- гіпопротеінемічні й ін.
14. Що таке петехія (petechia)?
- Дрібна крапкова пляма на шкірі або слизовій оболонці, обумовлена крововиливом.
15. При яких захворюваннях і патологічних станах можуть з'являтися петехії?
- Геморагічному васкуліті (хворобі Шенляйна-Геноха);
- при деяких інфекційних захворюваннях (висипному тифі, скарлатині, ендемічних рикетсіозах, менінгококсемії, геморагічній лихоманці й ін.).
16. Як описують м'язову систему у хворого?
- М'язи розвинені добре або недостатньо;
- тонус їх підвищений, збережений, знижений;
- болючі або безболісні при пальпації.
17. Як описують кістково-суглобну систему у хворого?
- Без помітних змін;
- наявність припухлості (указати локалізацію);
- наявність деформації (указати, яких кісток, суглобів);
- обмеження рухливості (яких суглобів і до скількох градусів).
18. Як описують лімфатичні вузли, доступні пальпації?
- Не збільшені;
- збільшені (указати, які саме, їхню величину, болючість, консистенцію, спаяність між собою, з навколишніми тканинами, зі шкірою, наявність змін шкіри над ними).
19. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів?
- Спочатку по обидва боки обмацують шийні, підщелепні, надключичні й підключичні лімфатичні вузли, потім пахвові, ліктьові, пахові й підколінні.
20. На що варто звернути увагу при огляді очей хворого?
- На величину очних щілин, стан повік, кон’юктиву, очні яблука, склери, роговиці й зіниці.
21. Що таке синдром Бернара-Горнера?
- Однобічне звуження очної щілини з одночасним западанням ока, звуженням зіниці й опущенням верхньої повіки: енофтальм, міоз, птоз (enophthalmus, myosis, ptosis).
22. Коли спостерігається синдром Бернара-Горнера?
- При ураженні шийної або грудної частини симпатичного нерва, нерідко внаслідок стиснення його пухлиною середостіння, легені або аневризмою аорти.
23. Що можна виявити при огляді кінцівок хворого?
- Деформацію кісток і суглобів;
- припухлість і почервоніння шкіри в ділянці ураження;
- паралічі;
- тремтіння пальців рук;
- варикозне розширення вен (на гомілках і стегнах);
- варикозні й трофічні виразки;
- шкірні ураження;
- атрофію м'язів;
- рубці після перенесених травм, туберкульозу кісток, гнійного остеомієліту.
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
1. Для якої патології характерне кров'янисте харкотиння (sputum cruentum)?
- Вірусного трахеїту;
- легеневої кровотечі (туберкульоз, рак, бронхоектази);
- інфаркту легенів (infarctus pulmonis);
- гангрени легенів (gangrena pulmonis);
- абсцесу легенів (abscessus pulmonum).
2. Що можна визначити за допомогою спірографії?
- Дихальний і хвилинний об’єми вентиляції;
- резервні об’єми вдиху й видиху;
- життєву ємність легенів;
- максимальну вентиляцію легенів;
- об’єм форсованого видиху;
- поглинання кисню за 1 хв.
3. При якій патології спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого?
- Стиснення головних бронхів збільшеними біфуркаційними лімфатичними вузлами (туберкульоз, саркоїдоз);
- Сухий плеврит.
4. Які основні скарги висловлюють хворі із захворюваннями системи органів дихання?
- Кашель (tusis);
- кровохаркання (haemoptoе);
- біль у грудній клітці;
- задишка (dyspnoе);
- підвищення температури тіла.
5. На що звертають увагу при огляді грудної клітки?
- На її форму;
- симетричність обох половин грудної клітки;
- величину епігастрального кута;
- участь обох половин грудної клітки в акті дихання;
- симетричність ключиць;
- стан над- і підключичних ямок;
- напрямок ходу ребер;
- ширину міжреберних проміжків;
- положення лопаток;
- наявність викривлень хребта;
- тип дихання;
- частоту дихання;
- глибину дихання.
6. Що можна визначити за допомогою пальпації грудної клітки?
- Її болісність;
- резистентність (ригідність);
- голосове тремтіння.
7. Хто розробив і вперше застосував перкусію (percussio) як метод обстеження хворого?
- Л. Ауенбруггер в 1791 р.
8. У яких випадках спостерігається опущення нижніх країв легенів?
- При емфіземі;
- при нападі бронхіальної астми;
- у випадку різкого ослаблення тонусу м'язів передньої черевної стінки й опущення органів черевної порожнини.
9. При якій патології зменшується рухливість нижнього краю легенів?
- Емфіземі легенів;
- нападі бронхіальної астми;
- нижньодольовій пневмонії.
10. На що варто звертати увагу при аускультації легенів?
- На те, який чути звук: «ф» або «х»;
- у якій фазі дихання чути зазначені звуки - у фазі вдиху або у фазі видиху;
- на силу звуків;
- на те, які ще звукові явища чутні: свист, дзижчання, потріскування, хрускіт.
11. Які дихальні шуми відносяться до основних?
- везикулярне дихання (respiratio vesicularis);
- бронхіальне дихання (respiratio bronchialis).
12. У яких випадках вислуховується патологічно ослаблене везикулярне дихання?
- При емфіземі легенів симетрично над всіма точками (внаслідок зниження тонусу альвеол і зменшення їхньої кількості, зменшення швидкості надходження повітря в результаті зниження еластичності легеневої тканини);
- при обтураційному ателектазі;
- при стовщенні листків плеври, наявності плевральних спайок;
- при нагромадженні рідини в плевральній порожнині;
- при нагромадженні повітря в плевральній порожнині.
13. Що таке везикулярне дихання?
- Дихання, що нагадує звук «ф», вислуховується над легенями й обумовлене шумом альвеол, які розправляються.
14. Що таке бронхіальне дихання?
- Дихання, яке нагадує звук «х», вислуховується в здорових осіб над гортанню, трахеєю й великими бронхами; виникає при проходженні повітря через голосову щілину.
15. Які причини спричиняють проведення патологічного бронхіального дихання на поверхню грудної клітки?
- Ущільнення легеневої тканини (крупозна пневмонія в стадії опечінкування, інфаркт-пневмонія, зливна бронхопневмонія й т.п.);
- наявність у легені порожнини, з'єднаної із бронхом;
- компресійний ателектаз (бронховезикулярне дихання).
16. Що належить до додаткових, або побічних, дихальних шумів?
- Хрипи (rhonchi);
- крепітація (crepitatio);
- шум тертя плеври (affrictus pleurae).
17. При якій патології органів дихання вислуховуються сухі хрипи?
- Бронхіті (bronchitis);
- нападі бронхіальної астми;
- наявності каверни.
18. Який механізм лежить в основі виникнення вологих хрипів?
- Рух повітря через рідкий вміст (запальну або застійну рідину, кров) у бронхах або порожнинах;
- тріскуче пролабування на видиху й розправлення на вдиху стінок дрібних бронхів, на внутрішній поверхні яких утримується липкий фібринозний випіт (виникає переважно при запаленні склеротично змінених дрібних бронхів, у яких зникла еластичність).
19. Що лежить в основі виникнення крепітації?
- Розлипання на висоті вдиху альвеол, що злиплися при видиху внаслідок наявності на їхніх стінках фібринозного випоту.
20. Що може бути причиною виникнення синдрому дихальної недостатності?
- Обструкція дихальних шляхів (бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, ларингоспазм);
- зниження еластичності легеневої тканини (емфізема легенів, пневмосклероз);
- зменшення площі дихальної поверхні легенів (пневмонія, компресійний ателектаз, порожнини в легенях, пневмоторакс);
- торакодіафрагмальна патологія (міастенія, кіфосколіоз, травма грудної клітки).
21. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, перкусії й аускультації характерні для синдрому ущільнення легеневої тканини?
- Відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;
- посилення голосового тремтіння;
- тупий або притуплений перкуторний звук;
- бронхіальне дихання.
22. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, порівняльної перкусії, топографічної перкусії й аускультації характерні для синдрому збільшення повітряності легеневої тканини (зниження еластичності легеневої тканини, емфізема)?
- Діжкоподібна грудна клітка;
- ослаблення голосового тремтіння;
- коробковий перкуторний звук;
- опущення нижніх країв легенів і обмеження їхньої рухливості;
- ослаблене везикулярне дихання.
23. Які дані огляду, пальпації, порівняльної перкусії й аускультації характерні для нападу бронхіальної астми?
- Положення ортопное, діжкоподібна грудна клітка;
- ослаблене голосове тремтіння;
- коробковий перкуторний звук;
- опущення нижніх країв легенів, обмеження їхньої рухливості;
- жорстке везикулярне, у важких випадках різко ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих свистячих і хрипів, що дзижчать (наприкінці нападу вологі незвучні хрипи).
24. Які дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для синдрому наявності порожнини в легенях?
- Можливе відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;
- посилення голосового тремтіння;
- тимпанічний перкуторний звук;
- бронхіальне, іноді амфоричне дихання, можливі сухі й вологі хрипи різного калібру.
25. Які скарги, дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для пневмотораксу?
- Раптова поява задишки (у випадку клапанного пневмотораксу - наростаючої) після гострого болю в грудній клітці;
- ціаноз і одутлість обличчя, збільшення в розмірах ураженої половини грудної клітки з виключенням її з акту дихання;
- відсутність голосового тремтіння;
- тимпанічний перкуторний звук;
- відсутність дихальних шумів (у випадку пневмотораксу, при якому плевральна порожнина постійно з’єднана з великим бронхом - бронхіальне дихання).
26. Які дані фізикального обстеження хворого в астматичному стані?
- При перкусії визначається коробковий звук;
- нижні межі легенів зміщені вниз, екскурсія нижніх легеневих країв відсутня;
- межі абсолютної серцевої тупості не визначаються;
- при аускультації - різко ослаблене везикулярне дихання, кількість хрипів зменшується, виявляються зони «німої легені»;
- виражена тахікардія, часто з'являється парадоксальний пульс - зменшення наповнення пульсу під час вдиху;
- артеріальний тиск частіше знижений;
- виражені гіпоксемія й гіперкапнія.
Основні синдроми в пульмонології:
- кашель (tusis);
- кровохаркання (haemoptoe);
- біль в грудній клітці;
- задишка (dyspnoe), ядуха;
- підвищення температури тіла.
Біль у грудній порожнині (dolarin thoracis):
Поверхневий (соматичний) біль:
- ураження шкіри;
- посмугованих м’язів;
- ребер;
- ребрових хрящів;
- міжребрових нервів;
- пристінкової плеври.
Глибокий (вісцеральний) біль:
- ураження і захворювання органів грудної порожнини:
- серця;
- аорти;
- легень;
- нутрощевої плеври;
- середостіння;
- стравоходу;
- трахеї;
- бронхів.
Задишка (dyspnoe) може бути патологічна при:
- емфіземі легень;
- бронхіальній астмі;
- хронічному бронхіті;
- пневмосклерозі;
- ексудативному та змінливому плевриті;
- пневмонії;
- раку легень, бронхів, плеври;
- тромбоемболії гілок легеневої артерії;
- туберкульозі;
- оперативних втручаннях на легенях;
- травмах грудної клітки;
- пневмотораксі;
- гідротораксі.
Ядуха – нападоподібна задишка може бути при:
- бронхіальній астмі;
- гострій лівопредсердній і лівошлуночковій недостатності;
- емболіїі тромбозі легеневої артерії;
- пневмотораксі;
- спазмі голосової щілини;
- набряку голосових зв’язок;
- дифтерії;
- потраплянні в дихальні шляхи стороннього тіла.
Підвищення температури тіла – лихоманка, гарячка (febris) може бути при:
- інфекційних хворобах;
- інфекційно – алергічних або аутоімунних станах;
- тепловому і сонячному ударі;
- крововиливу у мозок;
- переломі кісток;
- післяопераційних ускладненнях;
- внутрішній кровотечі;
- переливанні крові;
- появі в крові гемолітичних отрут;
- підвищення функції щитоподібної залози;
- злоякісних пухлинах різної локалізації;
- лімфогранулематозі;
- неврозах;
- істерії.
Кровохаркання може бути при:
- мітральному стенозі;
- набряку легень;
- деструкції легеневої тканини при абсцесі, туберкульозі, раку та ін.;
- тромбоемболії легеневої артерії;
- інфаркту легень;
- вірусному трахеобронхіті.
Кашель (tusis) може бути легеневий та зовнішньо-легеневий.
Легеневий кашель буває при:
- трахеїті;
- бронхіті;
- пневмонії;
- деструкції легеневої тканини.
Зовнішньо-легеневий кашель буває при:
- сухому плевриті;
- збільшенні перибронхіальних лімфовузлів;
- подразненні голосових зв’язок;
- переломі ребер.
ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ:
1. Що таке задишка, її види?
2. Що таке астма, її види?
3. Яка перша допомога при задишці й астмі?
4. Методи й правила проведення оксигенотерапії.
5. Правила надання хворому дренажного положення.
6. Перша допомога при легеневій кровотечі.
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
1. Що входить до складу апарата мітрального клапана (apparatus valvulae mitralis seu bicuspidalis)?
- Дві стулки мітрального клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки, сосочкові м'язи.
2. Яку будову має клапанний апарат правого атріовентрикулярного отвору?
- Три стулки клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки,
сосочкові м'язи.
3. Яку будову має клапанний апарат аорти й легеневого стовбура?
- Складається із трьох напівмісячних заслінок.
4. Що таке велике коло кровообігу (circulus sanguinis major)?
- Відділ кровоносного русла, що починається від лівого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають в праве передсердя.
5. Що таке мале коло кровообігу (circulus sanguinis minor)?
- відділ кровоносного русла, що починається від правого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають у ліве передсердя.
6. Що входить до системи автоматизму й провідної системи серця?
- Синусовий вузол - Кіс-Флака (nodus sinuatrialis);
- три міжвузлові пучки: передній - Брахмана, середній - Венкебаха, задній - Тореля;
- передсердно-шлуночковий вузол - Ашоффа-Тавара (nodus atrioventricularis);
- передсердно-шлуночковий пучок - пучок Гіса (fasciculus atrioventricularis);
- ніжки пучка Гіса;
- волокна Пуркіньє.
7. Де знаходиться синусовий вузол?
- У стінці правого передсердя між вушком і верхньою порожнистою веною в області венозного синуса.
8. Де знаходиться атріоветрикулярний вузол?
- У нижній частині стінки правого передсердя, біля основи медіальної стулки тристулкового клапана.
9. Де знаходиться пучок Гіса?
- У верхній частині міжшлуночкової перегородки.
10. Який у нормі хвилинний об’єм серця в дорослої людини?
- 4 - 5 л/хв.
11. У яку фазу серцевої діяльності з'являється верхівковий поштовх?
- У фазу ізометричного скорочення.
12. Які біологічні фактори підвищують скорочувальну здатність серця?
- Катехоламіни, серотонін, гормони коркової речовини надниркових залоз, тироксин.
13. Від чого залежить сила скорочення міокарда?
- Від вихідної довжини м'язових волокон (від ступеня розтягання міокарда під час діастоли - гетерометричний механізм регуляції);
- ступеня підвищення артеріального тиску в аорті (ефект Анрепа, гомеометричний механізм).
14. Який механізм компенсації спрацьовує у випадку перевантаження серця об’ємом?
- Гетерометричний (закон Франка-Старлінга).
15. Що таке тоногенна дилатація (dilatation)?
- Розширення порожнини серця, що супроводжується збільшенням ударного й хвилинного об’ємів серця.
16. Що таке міогенна дилатація серця?
- Розширення порожнини серця, що супроводжується зниженням ударного й хвилинного об’ємів серця.
17. Який рефлекс з'являється при підвищенні тиску в правому передсерді в результаті серцевої недостатності?
- Рефлекс Бейнбриджа.
18. Чим проявляється рефлекс Бейнбриджа?
- Збільшенням частоти й сили серцевої діяльності.
19. Де спостерігається застій крові при недостатності кровообігу за правошлуночковим типом?
- У венах великого кола кровообігу.
20. Як змінюються гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності?
- Знижується хвилинний об’єм серця;
- виникає тахікардія;
- уповільнюється швидкість кругообігу крові в 2-4 рази;
- збільшується тиск у венах великого кола кровообігу.
21. Чому при серцевій недостатності виникає ціаноз (cyanosis)?
- Через підвищений вміст у крові відновленого гемоглобіну в результаті:
а) застою крові в малому колі кровообігу й погіршення артеріалізації крові в легенях;
б) уповільнення кровотока й підвищення утилізації тканинами кисню;
в) розширення шкірної венозної сітки й підвищення тиску у венах.
22. До яких змін в крові приводить гіпоксія (hypoxia) при серцевій недостатності?
- До метаболічного ацидозу;
- стимуляції еритропоезу й збільшення об’єму циркулюючої крові.
23. Чому при серцевій недостатності виникають набряки?
- У результаті підвищення гідростатичного тиску в капілярах і транссудації рідини в тканини;
- у результаті викиду реніну, активізації ренін-ангіотензивної системи й збільшення секреції альдостерону внаслідок погіршення кровопостачання нирок, що приводить до затримки натрію й води в організмі;
- у результаті збільшення вироблення антидіуретичного гормону й уповільнення його руйнування в застійній печінці;
- у результаті збільшення кількості циркулюючої крові;
- у результаті зниження онкотичного тиску крові внаслідок порушення білково-синтетичної функції печінки.
24. Якій фазі серцевої діяльності відповідає I тон серця?
- Фазі ізометричного скорочення.
25. Якій фазі серцевої діяльності відповідає II тон серця?
- Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання.
26. Який механізм утворення фізіологічного III тону?
- Коливання стінки шлуночків у фазі швидкого наповнення.
27. Який механізм утворення фізіологічного IV тону?
- Скорочення передсердь.
28. Хто й коли запропонував непрямий метод виміру систолічного й
діастолічного тиску?
- Санкт-петербурзький військовий лікар Н.С. Коротков в 1905 році.
29. Яка швидкість поширення пульсової хвилі по периферичних артеріях?
6 - 9 м/с.
30. Яке захворювання супроводжується збільшенням швидкості
поширення пульсової хвилі?
- Атеросклероз (atherosclerosis).
31. Які найбільш типові скарги хворих із серцевою патологією?
- Біль за грудиною;
- серцебиття;
- перебої в роботі серця;
- задишка;
- кашель;
- кровохаркання;
- почуття тяжкості в правому підребер'ї;
- набряки.
32. Чому у хворих із серцевою патологією можуть з'являтися кашель, кровохаркання?
- Через виражений застій у малому колі кровообігу (наприклад, при мітральному стенозі).
33. Про наявність якої патології може свідчити високий верхівковий
поштовх?
- Гіпертрофії лівого шлуночка;
- Недостатності аортальних клапанів;
- Тиреотоксикозу;
- Гарячкового стану.
34. При якій патології виникає артеріальна пульсація печінки?
- Недостатності аортальних клапанів.
35. При якій патології виникає венозна пульсація печінки?
- Недостатності тристулкового клапана.
36. При якій патології й у якій області визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?
- Стенозі лівого атріовентрикулярного отвору над верхівкою серця.
37. При якій патології й у якій області визначається систолічне тремтіння грудної клітки?
- Стенозі гирла аорти в другій міжребрині праворуч біля краю грудини.
38. Про що свідчить відносна серцева тупість?
- Про дійсні розміри серця.
39. Що таке абсолютна серцева тупість?
- Ділянка серця, не прикрита легенями.
40. Що таке талія серця?
- Кут на лівому контурі серця між судинним пучком і лівим шлуночком.
41. Чим представлений правий контур серця?
- Верхньою порожнистою веною (до верхнього краю III ребра) і правим передсердям.
42. Чим представлений лівий контур серця?
- Дугою аорти, легеневим стовбуром, вушком лівого передсердя (на рівні III ребра) і лівим шлуночком.
43. Якою може бути конфігурація серця?
- Нормальною;
- аортальною (талія підкреслена);
- мітральною (талія згладжена);
- гідроперикардною (у вигляді даху з димоходом) і ін.
44. При якій патології визначається різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?
- Неспецифічному аортоартеріїті - синдромі Такаясу (облітерація в результаті хронічного запального процесу дуги аорти й великих судин, які відходять від неї);
- стенозі лівого атріовентрикулярного отвору (ліве передсердя здавлює ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельєва;
- загрудинному зобі великих розмірів;
- наявності аномалій розвитку судин (аномалія променевої артерії).
45. У яких випадках визначається частий пульс (pulsus frequens)?
- При підвищенні температури тіла;
- при тиреотоксикозі;
- при фізичному навантаженні;
- при психоемоційному стресі;
- при надмірному вживанні кави, нікотину й алкоголю;
- при патології міокарда;
- при гіпертензії в малому колі кровообігу.
46. У яких випадках визначається рідкий пульс (pulsus rarus)?
- При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (внутрішньочерепна гіпертензія, патологія органів черевної порожнини);
- при повній передсердно-шлуночковій блокаді;
- при синдромі слабості синусового вузла;
- при вузловому й ідіовентрикулярних ритмах;
- при аллоритмії (бігеменії, тригеменії).
47. Що таке переміжний пульс (pulsus alternans)?
- Ритмічний пульс із правильним чергуванням слабких і сильних хвиль.
48. При якій патології визначається pulsus celer et altus?
- Недостатності аортальних клапанів.
49. При якій патології визначається pulsus tardus et parvus?
- Стенозі гирла аорти.
50. При якій патології визначається нерівномірний пульс (pulsus irregularis)?
- Миготливій аритмії;
- екстрасистолії;
- неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня.
51. У яких випадках визначається переміжний пульс (pulsus alternans)?
- При енергетичному виснаженні міокарда, важкому його ураженні;
- при міграції водія ритму.
52. З яких компонентів складається I тон серця?
- М'язового;
- клапанного;
- судинного;
- передсердного.
53. З яких компонентів складається II тон серця?
- Клапанного (закриття напівмісячних клапанів);
- судинного.
54. У якій послідовності проводять аускультацію серця?
- Над верхівкою серця - мітральний клапан;
- біля основи мечоподібного відростка грудини - тристулковий клапан;
- у другій міжребрині праворуч від грудини - аортальний клапан;
- у другій міжребрині ліворуч від грудини - клапан легеневого стовбура;
- у четвертій міжребрині між лівими грудинною і пригрудинною лініями (точка Боткіна-Ерба).
55. Де оцінюють I тон?
- Над верхівкою серця і біля основи мечоподібного відростка.
56. Де оцінюють II тон?
- У другій міжребрині праворуч і ліворуч від грудини.
57. При якій патології вислуховується посилений I тон над верхівкою серця?
- Мітральному стенозі;
- періодично при миготливій аритмії й екстрасистолії, коли в період короткої діастоли шлуночки скорочуються періодично недостатньо наповненими й тому з більшою швидкістю;
- у випадку періодичної синхронної систоли передсердь і шлуночків при повній атріо-вентрикулярній блокаді.
58. Що таке акцент II тону?
- Посилення II тону над аортою або легеневою артерією.
59. Що лежить в основі розщеплення I тону серця?
- Асинхронність діяльності однойменних лівих і правих відділів серця (поздовжній асинхронізм);
- відщеплення передсердного компонента.
60. При якій патології вислуховується розщеплення (роздвоєння) II тону серця?
- Гіпертензії в малому колі кровообігу (розщеплення над легеневою артерією;
- артеріальній гіпертензії (розщеплення над аортою).
61. Чому виникає роздвоєння II тону над легеневою артерією?
- У випадку гіпертензії в малому колі кровообігу систола правого шлуночка більш тривала й закінчується пізніше, ніж систола лівого шлуночка, тому напівмісячні клапани легеневої артерії закриваються пізніше, ніж клапани аорти.
62. Що таке ритм галопу (rhythmus gallopans seu triplex)?
- Патологічний тричленний ритм, що характеризується появою додаткового тону на фоні тахікардії.
63. Які розрізняють види ритму галопу?
- Систолічний;
- протодіастолічний;
- преситолічний.
64. Який ритм галопу є найнебезпечнішим?
- Протодіастолічний.
65. Який ритм галопу В.П.Образцов назвав криком серця про допомогу?
- Протодіастолічний.
66. Що таке ритм перепела?
- Патологічний тричленний ритм, що вислуховується над верхівкою серця й характеризується посиленим (ляскаючим) I тоном і тоном (щигликом) відкриття мітрального клапана.
67. Які розрізняють екстракардіальні шуми?
- Кардіопульмональний;
- перикардіальний;
- плевроперикардіальний.
68. Що таке органічні шуми?
- Шуми, що виникають при ушкодженні клапанного апарата серця або при порушенні цілості перегородок.
69. Які шуми називають функціональними?
- Шуми, що виникають у серці з неушкодженим клапанним апаратом і без дефектів перегородок.
70. Чим відрізняються функціональні шуми від органічних?
- Функціональні шуми переважно систолічні, непостійні (можуть зникати при зміні положення тіла, після фізичного навантаження, у різні фази дихання);
- найчастіше вислуховуються над легеневою артерією, рідше - над верхівкою серця;
- нетривалі, рідко займають весь період систоли;
- по характеру м'які, «дуючі»;
- не проводяться;
- не супроводжуються іншими ознаками поразки клапанів (збільшенням відділів серця, зміною тонів та ін.).
71. Які розрізняють органічні шуми?
- Систолічні (murmura systolica) і діастолічні (murmura diastolica);
- регургітації (murmura regurgitans) і вигнання (murmura ejectionis);
- крещендо (murmura crescendo) і декрещендо (murmura decrescendo).
72. Які розрізняють діастолічні шуми?
- Протодіастолічні (murmura protodiastolica);
- мезодіастолічні (murmura mesodiastolica);
- пресистолічні (murmura praesystolica);
- голодіастолічні.
73. Для яких придбаних вад серця характерні органічні систолічні шуми (murmura systolica)?
- Стенозу устя аорти;
- стенозу устя легеневої артерії;
- недостатності мітрального клапана;
- недостатності тристулкового клапана.
74. Для яких придбаних вад серця характерні органічні діастолічні шуми (murmura diastolicus)?
- Стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору;
- стенозу правого передсердно-шлуночкового отвору;
- недостатності аортальних клапанів;
- недостатності клапанів легеневої артерії.
75. Куди проводяться органічні шуми?
- По гіпертрофованому м'язу серця й за течією крові в напрямку за перешкодою.
76. Якими переважно бувають анемічні (гідремічні) функціональні шуми?
- Систоло-діастолічні.
77. Що таке симптом Сіротініна-Куковерова?
- Посилення шуму над аортою у хворого з аортитом або недостатністю клапанів аорти при закладанні ним рук за голову й розправленні грудної клітки.
78. Які розрізняють діастолічні функціональні шуми?
- Шуми Флінта й Грехема - Стілла.
79. Чому виникає шум Флінта?
- У період діастоли кров, вертаючись у лівий шлуночок, піднімає стулки мітрального клапана, внаслідок чого виникає стан псевдостеноза лівого передсердно-шлуночкового отвору.
80. Чому виникає шум Грехема - Стілла?
- Виражена легенева гіпертензія приводить до дилатації правого шлуночка й відносної недостатності клапанів легеневої артерії.
81. Які властивості має м'язово-провідна система серця?
- Автоматизм;
- провідність;
- збудливість;
- скоротність.
82. Який інструментальний метод дослідження дозволяє найбільш вірогідно оцінювати ступінь гіпертрофії відділів серця?
- Ехокардіографія.
83. Які ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистоли?
- У передчасному комплексі відсутній зубець Р, комплекс QRS має вигляд, як при поперечних збудженнях шлуночків, є компенсаторна пауза.
84. Який механізм виникнення мерехтіння передсердь?
- Одночасне порушення збудливості й провідності міокарда передсердь.
85. Які найбільш часті причини миготливої аритмії (fibrillatio atriorum, arrhythmia absoluta)?
- Мітральний стеноз;
- ішемічна хвороба серця;
- тиреотоксикоз.
86. Що таке синдром Морганьї-Адамса-Стокса (Morgagni-Adams-Stokes)?
- У хворого з атріоветрикулярною блокадою II типу за Мобітцом високого ступеня або ж з повною поперечною (атріоветрикулярною) блокадою випадає підряд більше одного комплексу QRS, що супроводжується гострими порушеннями гемодинаміки (відчуття зупинки серця, слабість, запаморочення, можливі втрата свідомості, судоми й навіть смерть).
87. У чому полягає невідкладна допомога при розвитку синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?
- У нанесенні різкого сильного удару по грудині.
88. Чому виникає легенева гіпертензія при стенозі лівого атріоветрикулярного отвору?
- Внаслідок погіршення відтоку крові з легеневих вен.
89. У чому полягає захисна дія рефлексу Кітаєва?
- Захищає легеневі капіляри від надмірного підвищення тиску в них.
90. У чому полягає негативний ефект рефлексу Кітаєва?
- Приводить до розвитку морфологічних склеротичних змін в артеріях малого кола кровообігу, погіршення дифузії газів;
- сприяє росту навантаження на правий шлуночок.
91. Які скарги хворого зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені підвищенням тиску в малому колі кровообігу?
- Задишка;
- періодичні напади ядухи;
- кашель;
- кровохаркання.
92. Які скарги хворих зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені зниженням хвилинного об’єму серця?
- Головний біль;
- запаморочення;
- загальна слабість;
- підвищена стомлюваність.
93. Які розрізняють причини серцевої недостатності?
- Перевантаження серця при вадах серця, артеріальній гіпертензії;
- ураження міокарда (міокардит, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, інші захворювання);
- порушення діастоли серця (ексудативний або констриктивний перикардит).
94. Які зміни виявляються під час огляду хворого з важкою серцевою недостатністю?
- Ціаноз, акроціаноз;
- набряки на нижніх кінцівках або анасарка;
- асцит.
95. Що лежить в основі патогенезу судинної недостатності?
- Зниження тонусу судин, в основному артеріол;
- перерозподіл крові з погіршенням кровопостачання життєво важливих органів;
- зменшення об’єму циркулюючої крові.
96. Яка клінічна картина непритомності?
- Бліда шкіра;
- холодний піт;
- похолодання кінцівок;
- нудота;
- потемніння в очах;
- запаморочення;
- малий або нитковидний пульс;
- низький артеріальний тиск;
- рідке поверхневе дихання.
97. У чому полягає невідкладна допомога при непритомності?
- Для поліпшення приливу крові до головного мозку хворого варто укласти, піднявши нижню частину тіла;
- забезпечити доступ свіжого повітря;
- звільнити шию й грудну клітку від одягу, що здавлює;
- змочити лице холодною водою;
- поплескати по щоках;
- піднести до носа хворого тампон або вату, змочені нашатирним спиртом;
- розтерти руками скроні й передньо-верхню частину грудної клітки;
- прикласти грілки до кінцівок і вкрити хворого.
98. Що таке колапс (collapses)?
- Гостра судинна недостатність, що виникає при вираженому тривалому падінні тонусу судин і зменшенні обсягу циркулюючої крові.
99. Яка клінічна картина спостерігається при колапсі?
- Гострий, раптовий розвиток;
- прострація;
- виражена слабість;
- запаморочення;
- шум у вухах;
- «туман» перед очами, зниження зору;
- похолодання кінцівок;
- блідість шкіри й видимих слизових оболонок;
- зниження температури тіла;
- поверхневе часте дихання;
- частий, слабкого наповнення пульс;
- низький артеріальний тиск.
100. У чому полягає невідкладна допомога при колапсі?
- Усунути причину колапсу (зупинка кровотечі, дезінтоксикація й т.п.);
- забезпечити хворому повний спокій, горизонтальне положення із трохи піднятими нижніми кінцівками;
- укрити хворого ковдрою, до ніг прикласти грілки;
- забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню;
- ввести препарати, що підвищують артеріальний тиск (адреналіну гідрохлорид, мезатон, глюкокортикоїди).
101. Які основні причини розвитку гострої серцевої недостатності лівого типу?
- Мітральный стеноз;
- артеріальна гіпертензія;
- інфаркт міокарда;
- недостатність аортальних клапанів.
102. Що є типовим клінічним проявом гострої серцевої недостатності лівого типу?
- Серцева астма й набряк легенів.
103. Які основні клінічні прояви серцевої астми (asthma cardiale)?
- Відчуття вираженої недостачі повітря;
- страх смерті;
- ціаноз шкіри;
- частий поверхневий подих;
- ортопное
- кашель, можливе кровохаркання.
104. Які основні клінічні прояви набряку легенів (oedema pulmonum seu pneumooedema)?
- Виражена задишка;
- клекітливе дихання чутне на відстані;
- кашель із виділенням пінистого або кров'янистого-пінистого мокротиння;
- вологі хрипи в нижніх відділах легенів.
105. У чому полягає невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності?
- Створити хворому положення з опущеними нижніми кінцівками;
- накласти венозні (з тиском до 50 мм рт. тт.) джгути поперемінно на нижні й верхні кінцівки на 10-15 хв, потім зняти й накласти після 10-хвилинної перерви повторно;
- нітрогліцерин під язик;
- оксигенотерапія через носові катетери зі швидкістю подачі кисню 6-10 л/хв;
- вдихання через маску парів 20% етилового спирту або 10% спиртового розчину антифомсілана (тривалість вдихання суміші парів етилового спирту й кисню не повинна перевищувати 30-40 хв);
- при значному піноутворенні - аспірація піни з верхніх дихальних шляхів;
- кровопускання в обсязі 300-400 мл.
106. Які найчастіші причини розвитку гострої серцевої недостатності правого типу?
- Тромбоемболія легеневої артерії;
- важка легенева патологія;
- недостатність тристулкового клапана.
107. Які основні клінічні прояви гострої серцевої недостатності правого типу?
- Сонливість;
- ступор;
- різко виражений ціаноз губ, щік, кінчика носа, кінцівок (акроціаноз);
- гострий набряк і збільшення печінки, різка її болючість;
- розвиток застійних явищ в інших органах;
- набряки (анасарка);
- водянка порожнин (асцит, гідроторакс, гідроперикард);
- виражене набрякання й пульсація шийних вен;
- значне підвищення венозного тиску (до 250 мм вод. ст. і вище);
- здуття живота;
- нудота, блювота;
- задишка.
108. У чому полягає невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності правого типу?
- Кровопускання (350-400 мл);
- внутрішньовенне введення строфантину або корглюкону;
- п'явки на область печінки;
- сечогінні засоби.
109. Які основні скарги висловлюють хворі із синдромом ураження міокарда?
- Задишка;
- серцебиття;
- перебої в роботі серця;
- тупий, ниючий або приступоподібний біль в області серця;
- загальна слабість.
110. Які зміни виявляються при аускультації серця у хворого із синдромом враження міокарда?
- Ослаблення тонів серця, особливо I тону;
- розщеплення або роздвоєння I тону серця над верхівкою серця;
- ритм галопу у випадку значного ослаблення скорочувальної функції міокарда;
- м'язовий систолічний шум над верхівкою серця.
Основні синдроми при захворюваннях серцево – судинної системи
- Артеріальна гіпертензія
- Гіпертонічні кризи
- Синдром стенокардії
- Синдром інфаркту міокарда
- Синдром серцевої недостатності
- Мітральні вади серця
- Аортальні вади серця
Аортальна гіпертензія:
- підвищення аортального тиску більше 140/90 мм;
- враження органів – мішеней: серця, головного мозку, сітківки ока, нирок;
- наявність ознак враження внутрішніх органів, для яких характерно підвищення артеріального тиску: щитоподібної залози, надниркових залоз, нирок та ін.
Гіпертонічні кризи – раптово наступаючі вегетативні пароксизми з
підвищенням артеріального тиску, серцебиттям, запамороченням,
внутрішнім тремтінням, мерзляковатістю кінцівок.
Синдром стенокардії:
- локалізація болю – за грудиною;
- умови виникнення – стрес, фізичне навантаження іррадіація – ліва рука, шия, ліву лопатку;
- зняття болю – нітрогліцерин через 2 – 3 хвилини.
Синдром інфаркту міокарда:
- інтенсивна біль за грудиною;
- умови виникнення – стрес, фізичне навантаження;
- нітрогліцерин не допомагає;
- втрата свідомості.
Синдром серцевої недостатності:
- задишка;
- серцебиття;
- набряки;
- ціаноз;
- збільшення серця в розмірах.
Мітральні вади серця:
- синдром серцевої недостатності;
- аортальні вади серця;
- церебральний синдром – запаморочення, непритомність;
