Розділ 1. Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності

Матеріали психодіагностики

До педагогічної практики

 

 

 

КИЇВ – 2012

Матеріали психодіагностики до педагогічної практики / Авт.- уклад.: М. В. Артюшина, О.М.Котикова, Є. О. Варбан. – К.: КНЕУ, 2012. – 80 с.

 

Автори – укладачі: М.В. Артюшина, д.пед.наук, доцент,

О.М.Котикова к.пед.наук, доцент

Є.О. Варбан к.псих.наук, доцент

 

Зміст

 

Передмова. 4

Розділ 1. Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності 5

Тест «Художник чи мислитель?». 5

Діагностика домінуючого типу сприймання інформації 9

Методика «Тип мислення». 13

Розділ. 2. Аналіз індивідуально-типологічного розподілу учнів угрупі 16

Визначення темпераменту школяра методом спостереження. 16

Методика вивчення властивостей нервової системи учнів. 19

Методика EPI Г.Айзенка (адаптація А.Г.Шмельова) 24

Методика “Експрес-самооцінка темпераменту”. 29

Методика «Формула темпераменту» (за А.В.Бєловим) 32

Цифровий тест «Соціотип» (В.Мегель, А.Овчаров) 36

Діагностика типу особистості за методикою Д.Кейрсі 41

«Пcихогеометричний тест» С. Деллінгер, адаптований О.О. Алексеєвою и Л.О.Громовою.. 47

Розділ 3. Виявлення домінуючої мотивації навчання в групі 49

Діагностика шкільної мотивації учнів початкових класів. 49

Діагностика структури навчальної мотивації школяра. 52

Методика вивчення ставлення до шкільних предметів Г.Н.Казанцевої 56

Опитувальник мотиваційних джерел (за Д. Барбуто та Р.Сколком, переклад О. Сидоренко) 59

Розділ 4. Дослідження соціально-психологічних особливостей навчальної групи 62

Соціометрична методика. 62

Соціометрична методика «Подарунок на день народження». 66

Визначення індексу групової згуртованості Сішора. 68

Методика оцінки психологічної атмосфери в колективі за А.Ф.Фідлером. 70

Психологічний клімат класного колективу (В.С.Івашкін, В.В.Онуфрієва) 72

Методика «Соціальна роль» Р.М. Белбіна. 74

Методика парних порівнянь. 78

 

Передмова

Шановні студенти! Вам пропонується збірник психодіагностичних методик, які можуть бути використані для проведення дослідження психологічних особливостей учнів.

При підготовці даних матеріалів вирішувалося кілька вагомих завдань. По-перше, ми прагнули підібрати такі психодіагностичні методики, які б дозволили отримати важливу інформацію щодо психологічних особливостей учнів з метою подальшого урахування цих властивостей при реалізації власної педагогічної діяльності. По-друге, слід було обрати методики різного рівня складності, що могли б використовуватись для учнів різних вікових категорій. По-третє, ці методики мали бути нескладними у виконанні студентами, не вимагати багато часу для проведення. Сподіваємось, що ці завдання були вирішені на достатньому рівні.

Існує ще й така проблема: на сьогодні у психології використовується дуже мало методик, перекладених українською мовою. В основному пропонуються російськомовні варіанти тестів і опитувальників. Водночас в умовах Києва, де переважно і проводиться педагогічна практика, переважають україномовні школи, і діти можуть просто не володіти російською мовою на достатньому рівні. Загалом, переклад психологічних методик на іншу мову – це складна процедура, що вимагає не стільки знаходження відповідних слів, скільки адаптації текстового матеріалу до культурних особливостей народу, на мову якого здійснюється переклад. Однак враховуючи відносну близькість російської та української культур, ми взяли на себе сміливість здійснити переклад окремих методик українською мовою. Сподіваємось, що з часом ми здійснимо додаткову експертизу здійснених перекладів і доведемо правомірність їх використання як психодіагностичного інструментарію, відповідного оригінальним варіантам.

Також для зручності використання був вдосконалений опис процедури досліджень за кожною методикою (здійснений за єдиним алгоритмом); розроблені бланки відповідей, що можна роздруковувати і надавати досліджуваним для заповнення; уточнені інструкції для учнів; розроблені підсумкові таблиці, що містять результати психодіагностики і мають наводитись у звітах з педагогічної практики; суттєво доповнена інтерпретація дослідних даних з метою їх врахування у реальному навчальному процесі. У кожній методиці вказано її призначення, а також вік досліджуваних, з якого її рекомендується використовувати та орієнтовна тривалість проведення процедури тестування.

Пам’ятайте, що Вам рекомендується провести дослідження учнів лише за однією методикою на вибір. Однак поставтеся до такого вибору серйозно і використайте саме ту методику, яка буде доцільною у вашому випадку. З метою кращого опанування обраною методикою радимо провести пробне тестування на собі.

Пропонуємо всім бажаючим висловлювати свої думки з приводу набору запропонованих психодіагностичних методик та їх подання у даному збірнику.

Бажаємо успіхів!

Розділ 1. Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності

Тест «Художник чи мислитель?»

Складено за джерелом:

Дослідження індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності // Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни «Основи психології та педагогіки». – К.: КНЕУ, 1998. - 48 с.

Призначення методики: Дозволяє виявити домінантність півкуль головного мозку учнів і таким чином з’ясувати переваги учнів у навчально-пізнавальній діяльності.

Вікова категорія: може використовуватись для учнів, починаючи з 14 років.

Орієнтовна тривалість проведення тесту – 15-20 хвилин.

Процедура виконання:

1. Підготуйте бланки для відповідей (для кожного учня). Постарайтеся розмістити бланк на одній сторінці, трохи зменшивши розмір шрифту.

Бланк для відповідей

№ питання	Бали
Сумарний бал	М= Х=

 

2. Роздайте учням бланки відповідей та проінструктуйте з виконання даної методики.

Інструкція для учнів

«Надайте відповіді на запитання опитувальника. Позначте у бланку один з варіантів відповіді на запитання. Для цього поставте «+» або «P» у рядку навпроти номеру питання і навпроти цифри, що позначає частоту прояву певної якості. Цифра 4 означає постійний прояв якості; З - частий прояв; 2 - середній; 1 - якість проявляє себе рідко. Коли ви не згодні, потрібно відмітити 0».

3. Послідовно зачитуйте запитання настільки швидко, щоб учні не могли довго вагатися із відповіддю, водночас настільки повільно, щоб вони могли зрозуміти сутність запитання. Повторіть запитання у разі необхідності.

Текст опитувальника 1. Я схильний до аналізу (розчленування об'єктів або явищ при їх вивченні). 2. Мої судження конкретні (не люблю абстрактних міркувань). 3. Знання про що-небудь я люблю отримувати в результаті умовиводів, взятих із книг, а не з безпосередніх вражень (спостережень). 4. У мене яскраве (образне) мислення (уява). 5. Я вмію робити висновки на майбутнє на основі свого досвіду. 6. Я кмітлива людина. 7. Мені вдається досить точно оцінювати тривалість подій. 8. Я погано запам'ятовую слова (пісень, віршів, іноземних мов). 9. У мене загострене сприйняття мовлення (чую навіть тоді, коли говорять пошепки). 10. Я практичний (добре орієнтуюсь в конкретних ситуаціях і досягаю успіху). 11. У мене поганий музичний слух (співаю фальшиво - не можу правильно відтворити мелодії, плутаю їх). 12. Я сприймаю явища світу в цілому, з усіма деталями. 13. У мене хороша пам'ять на навчальний матеріал (пам'ятаю усі шкільні премудрості). 14. Я схильний робити висновки на основі власних вражень. 15. Мені вдається встановити (розкрити, зрозуміти) зв'язки між об'єктами, явищами або процесами. 16. Мені вдається вичленити необхідні відомості (інформацію) на фоні шумів та перешкод. 17. У мене хриплий, глухуватий голос. 18. Я сприймаю мистецтво дуже емоційно (загострено). 19. У компанії з рівними я розпочинаю розмову першим. 20. Мені легко даються гуманітарні предмети. 21. Мої думки випереджають мову настільки, що я розмовляю так, що «захлинаюся» словами. 22. Я вмію наслідувати інших (імітувати, передражнювати, пародіювати голоси, манери, звички людей). 23. Я добре відчуваю музичні (та інші) ритми. 24. Для мене характерний песимістичний настрій. 25. Коли хто-небудь висуває нову ідею, у мене зразу ж виникає бажання запитати про основні аргументи на користь цієї ідеї. 26. Я буваю настороженим (підозріливим). 27. У мене переважає оптимістичний настрій. 28. Буває, що я швидко (миттєво) знаходжу рішення. 29. Мене дратують (заважають) жести (або міміка), якими людина супроводжує своє мовлення. 30. Буває так, що мої відчуття (інтуїція) підказують мені вихід із складного становища (наприклад, при розв'язанні задач, подоланні ускладнень у стосунках, пошуках дороги тощо). 31. Я схильний до систематизації того матеріалу, з яким мені доводиться працювати. 32. Однакові (або майже однакові) фрази я сприймаю то як погрозу, то як пораду, то як вияв дружнього ставлення. 33. Я вмію добре робити розрахунки. 34. Мені легко давались вимова та інтонації при вивченні іноземної мови. 35. Я люблю класифікувати те, з чим мені доводиться мати справу. 36. Я сприймаю аудіо-спектаклі або розповіді свідків подій як образні картини. 37. Я погано запам'ятовую обличчя. 38. Я добре чую такі звуки, як брязкіт скла, що розбивається, булькання води, цокання годинника, хропіння тощо. 39. Моїм діям передують роздуми про ці дії. 40. Коли я дивлюсь на що-небудь, я передусім сприймаю форму об'єкта. 41. Я схильний узагальнювати набутий досвід. 42. Я запам'ятовую нові мелодії швидко і можу повторити їх правильно. 43. Будь-що може стати для мене предметом обговорення (люблю поговорити). 44. Знання, отримані під час навчання, у мене погано (недовго) утримуються в пам'яті. 45. Я не помічаю таких звуків (шумів), як хід годинника, плюскіт води, гавкання собак, сміх тощо. 46. Я пам'ятаю запахи, звуки, кольори зі свого дитинства чи юності. 47. Я вважаю, що інтонації (почуття) в розмові - лише перешкода, головне – це смисл. 48. Я не схильний ініціювати розмову навіть в компанії з рівними. 49. Мені легко давалась алгебра. 50. Я вмію уявно в живих картинах зіставляти (співвідносити) образи об'єктів (або їх елементи).

4. Просумуйте окремо бали за таким «ключем»:

- типу «Мислитель» відповідають усі непарні твердження (№1, 3, 5 та ін.),

- типу «Художник» відповідають усі парні твердження (№2, 4, 6 та ін.)

- і запишіть їх у графі «Сумарний бал» біля літер М та Х.

Максимальна кількість балів для кожного типу дорівнює – 100.

Найбільше число вкаже на переважаючий тип або домінантність певної півкулі: «Мислитель» - лівої, «Художник» - правої. Можливим є варіант змішаного типу, коли обидва показники можуть виявитись однаковими або дуже близькими за ступенем прояву. Складіть узагальнюючу таблицю результатів дослідження.

Узагальнююча таблиця

Типи учнів	Розподіл учнів за типами сприймання
Кількість учнів	Відсоток учнів
Лівопівкульний («Мислитель»)
Правопікульний («Художник»)
Змішаний

5. Надайте рекомендації з навчальної діяльності учнів даної групи, скориставшись наведеною інтерпретацією отриманих результатів.

Інтерпретація результатів

“Мислитель” – переважання лівої пікулі. Специфікою лівої півкулі є аналітична функція сприйняття світу, здатність до логічного, послідовного мислення. Ті, хто опрацьовує інформацію за допомогою лівої півкулі, надають перевагу проблемам, що вирішуються логічним шляхом, шукають точні факти, люблять конкретні приклади і завдання. Вони часто залежать від думки оточуючих, правил і вимог. Вони скоріше зроблять висновки, ніж запропонують нові ідеї, швидше покращать існуючий процес або продукт, ніж винайдуть щось нове. Тому вони люблять опрацьовувати готову інформацію: класифікувати. систематизувати, виділяти головне, конспектувати та ін. У роботі вони більше покладаються на розрахунки, ніж на інтуїцію, до інформації з офіційних джерел в них довіри більше, ніж до власних вражень. У навчанні вони полюбляють чітку структуру викладання, організації роботи, конкретні, зрозумілі вимоги до виконання завдань, потребують чітких критеріїв оцінювання їх діяльності. Людям з переважанням лівої півкулі рекомендується більше читати, формувати при вивченні будь-якої дисципліни систему знань та постійно керуватись нею, але не забувати вносити в неї своєчасні корективи. Але до того ж їм необхідно і вчитись цінувати конкретний матеріал, використовувати спостереження, розвивати художню уяву, креативність.

“Художник” – переважання правої пікулі. Специфікою правої півкулі є здатність до цілісного сприйняття предметів і явищ дійсності при охопленні безлічі деталей і зв’язків. Ті, хто опрацьовує інформацію за допомогою правої півкулі, прагнуть вирішувати проблеми інтуїтивним шляхом, за допомогою образного мислення, їм подобаються винаходи, знаходження головної ідеї, відкриття через проблемну ситуацію. Тому у навчанні вони полюбляють дискусії, диспути, аналіз ситуації, ігри та інші активні методи навчання. Вони частіше нонконформісти (незалежні від групи), тяжіють до прояву особистої ініціативи. Їм подобаються гнучкі правила і вони суттєво людино-зорієнтовані (мають схильність до емпатії - співчуття). Люди художнього мислення більше покладаються на власні почуття, аніж на логічний аналіз подій, що не завжди на користь справи. Для них важливо знайти для себе особистісну зацікавленість у навчанні, більше спілкуватись з викладачем і одногрупниками, використовувати свою багату уяву. І разом з тим, вчитись виділяти головне, систематизувати, узагальнювати і аналізувати, розвивати логічне мислення.

Змішаний тип. Якщо у людини мають однаковий прояв два типи, то відкривається широкий спектр діяльностей: поєднання послідовності в роботі і, водночас, образно, цілісно, швидко сприймати події, прискіпливо обмірковувати свої вчинки, особливо в екстремальних ситуаціях. Такі учні можуть успішно працювати при різних формах і методах навчання.