Діагностика домінуючого типу сприймання інформації

Складено за джерелом: Психологія та педагогіка: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією Музичко Л.В.
– К.: КНЕУ, 2007. – С. 29-31.

Призначення методики: Дозволяє визначити домінуючі типи сприймання інформації і відповідно дізнатись, який спосіб подання інформації буде доцільнішим у цій групі учнів.

Вікова категорія: може використовуватись для учнів, починаючи з 14 років.

Орієнтовна тривалість проведення тесту – 15-20 хвилин.

Процедура виконання:

1. Підготуйте бланки для відповідей для кожного учня.

Бланк для відповідей

Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь
1.		13.		25.		37.
2.		14.		26.		38.
3.		15.		27.		39.
4.		16.		28.		40.
5.		17.		29.		41.
6.		18.		30.		42.
7.		19.		31.		43.
8.		20.		32.		44.
9.		21.		33.		45.
10.		22.		34.		46.
11.		23.		35.		47.
12.		24.		36.		48.
Зоровий тип =
Слуховий тип =
Кінестетичний тип =

2. Роздайте учням бланки відповідей та проінструктуйте з виконання даної методики.

Інструкція для учнів

«Визначте, наскільки наведені твердження характеризують саме вас, ваші уподобання, типову поведінку. Якщо вони відповідають вам, поставте (+), не відповідають (–). Відповідайте швидко, довго не роздумуючи, оскільки важливою є ваша перша реакція»

3. Послідовно зачитуйте запитання настільки швидко, щоб учні не могли довго вагатися із відповіддю, водночас настільки повільно, щоб вони могли зрозуміти сутність запитання. Повторіть запитання у разі необхідності.

Текст опитувальника 1. Люблю спостерігати за хмарами та зірками. 2. Часто наспівую собі щось тихенько. 3. Не визнаю “незручну” моду. 4. Люблю ходити в сауну. 5. Колір автомобіля є важливим для мене. 6. Можу за звуком кроків визначити, хто увійшов до кімнати. 7. Мені подобається наслідувати відомих людей. 8. Я багато часу приділяю своєму зовнішньому вигляду. 9. Люблю приймати масаж. 10. Коли є вільний час, люблю розглядати людей. 11. Погано почуваю себе, коли не рухаюсь. 12. Коли бачу гарний одяг у вітрині, знаю, що він мені пасуватиме. 13. Коли чую стару мелодію, то повертаюсь у минуле. 14. Часто читаю за їжею. 15. Дуже часто спілкуюсь по телефону. 16. Маю схильність до повноти. 17. Мені більш подобається слухати як хтось читає вголос, ніж читати самому. 18. Після поганого дня мій організм у напрузі. 19. Люблю фотографуватись та фотографувати. 20. Легко запам'ятовую, що мені сказали. 21. Легко віддаю гроші за квіти, тому що вони прикрашають життя. 22. Увечері люблю приймати гарячу ванну. 23. Намагаюсь занотовувати свої особисті справи. 24. Часто розмовляю сам з собою. 25. Після тривалої поїздки машиною довго прихожу до тями. 26. Тембр голосу мені багато говорить про людину. 27. Дуже часто оцінюю людей за їхньою манерою вдягатись. 28. Люблю потягуватися та розминати кінцівки. 29. Занадто м'яка або тверда постіль - це мука для мене. 30. Мені нелегко знайти зручне взуття. 31. Дуже люблю ходити в кіно. 32. Впізнаю раніш побачені обличчя навіть через роки. 33. Люблю ходити під дощем, коли краплі стукають у парасольку. 34. Вмію слухати те, що мені кажуть. 35. Люблю танцювати у вільний час, займатись спортом або гімнастикою. 36. Коли близько цокає будильник, не можу заснути. 37. Можу оцінити стереоапаратуру з точки зору якості звучання. 38. Коли чую музику, відбиваю такт ногою чи руками. 39. Під час відпочинку люблю оглядати пам’ятки архітектури. 40. Не виношу безладу. 41. Не люблю синтетичні тканини. 42. Вважаю, що в кімнаті багато чого залежить від освітлення. 43. Часто відвідую концерти. 44. Потиск руки багато розповідає мені про людину. 45. Охоче відвідую галереї та виставки. 46. Серйозна дискусія – це захоплююча справа. 47. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами. 48. Коли гамірно, не можу зосередитись.

4. Опрацюйте отримані результати. За допомогою «ключа» порахуйте для кожного учня кількість позитивних відповідей (+) у наведених судженнях окремо для кожного з типів сприймання інформації.

«Ключ до методики

Типи сприймання	Номери стверджень
Зоровий тип	1, 5, 8, 10, 12, 14, 19, 21, 23, 27, 31, 32, 39, 40, 42, 45
Слуховий тип	2, 6, 7, 13, 15, 17, 20, 24, 26, 33, 34, 36, 37, 43, 46, 48
Кінестетичний тип	3, 4, 9, 11, 16, 18, 22, 25, 28, 29, 30, 35, 38, 41, 44, 47

Найбільше число позитивних відповідей в одному з типів вкаже на переважаючий тип сприймання. Можливим є також варіант синтетичного типу сприймання, коли два, а то й три показники можуть бути однаковими або дуже близькими за ступенем прояву.

5. Складіть узагальнюючу таблицю результатів дослідження.

Узагальнююча таблиця

Типи сприймання	Розподіл учнів за типами сприймання
Кількість учнів	Відсоток учнів
Зоровий тип
Слуховий тип
Кінестетичний тип
Синтетичний тип

6. Надайте рекомендації з навчальної діяльності учнів даної групи, скориставшись наведеною інтерпретацією отриманих результатів.

Інтерпретація результатів

У кожного з нас серед органів чуття є провідний, який швидше та частіше від інших реагує на навколишні подразники й сигнали, найсуттєвіше впливає на наші відчуття та сприймання.

При домінуванні зорового (візуального) каналу сприймання людина вирізняється високою спостережливістю, інформацію краще запам'ятовує після прочитання або перегляду. Коли «візуали» читають або слухають, в їхній уяві виникають яскраві зорові образи. Тому при викладанні у групі, де переважає такий тип сприймання, рекомендується використовувати більше наочності, частіше використовувати роботу з підручником, дидактичними текстами.

При домінуванні слухового (аудіального) каналу людина краще сприймає і запам’ятовує інформацію, коли та промовляється вголос. Вона точно повторює почуте, схильна проговорювати те, про що пише або читає. Любить слухати музику. Легко засвоює іноземні мови. Коли у навчальній групі багато «аудіалів», інформацію краще подавати усно, організовуючи її обговорення та обмін думками між учнями.

При кінестетичному типі сприймання основна інформація про оточуючий світ надходить через дотик та рухи. «Кінестетики» характеризуються багатими фізичними реакціями, жестикуляцією, люблять танці та рухливі види спорту. При читанні, особливо в дитинстві, водять пальцем по тексту. У навчанні «кінестетики» мають потребу доторкнутися до предмету вивчення, тому рекомендується використовувати матеріальні засоби наочності (макети, «муляжі»). Краще всього навчаються, коли мають можливість фізично виконати роботу, наприклад, щось записати, вирішити, знайти. Таким учням необхідні активні форми роботи, що припускають пересування по аудиторії: дидактичні ігри, тренінги, вправи тощо.

Методика «Тип мислення»

Складено за джерелом: Резапкина Г.В. Отбор в профильные классы.— М.: Генезис, 2005. – 124 с. (Серия «Психолог в школе»). – С. 69-73.

Призначення методики: Дозволяє виявити в учнів індивідуальні способи перетворення інформації і підібрати відповідні методи навчальної діяльності.

Вікова категорія: може використовуватись для учнів, починаючи з 14 років.

Орієнтовна тривалість проведення тесту – 15-20 хвилин.

Процедура виконання:

1. Підготуйте бланки для відповідей для кожного учня.

Бланк для відповідей

Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь	Номери запитань	Відповідь
1.		11.		21.		31.
2.		12.		22.		32.
3.		13.		23.		33.
4.		14.		24.		34.
5.		15.		25.		35.
6.		16.		26.		36.
7.		17.		27.		37.
8.		18.		28.		38.
9.		19.		29.		39.
10.		20.		30.		40.
Тип мислення:
Предметно-дієве
Абстрактно-символічне
Словесно-логічне
Наочно-образне
Креативне (творче)

2. Роздайте учням бланки відповідей та проінструктуйте з виконання даної методики.

Інструкція для учнів

«Якщо згодні з висловом, біля його номеру поставте «+», якщо не згодні, поставте «–»

3. Послідовно зачитуйте запитання настільки швидко, щоб учні не могли довго вагатися із відповіддю, водночас настільки повільно, щоб вони могли зрозуміти сутність запитання. Повторіть запитання у разі необхідності.

Текст опитувальника 1. Мені легше що-небудь зробити самому, ніж пояснити іншим. 2. Мені було б цікаво складати комп'ютерні програми. 3. Я люблю читати книги. 4. Мені подобається живопис, скульптура, архітектура. 5. Навіть у налагодженій справі я намагаюся щось поліпшити. 6. Я краще розумію, якщо мені пояснюють на предметах або малюнках. 7. Я люблю грати в шахи. 8. Я легко висловлюю свої думки як в усній, так і в письмовій формі. 9. Коли я читаю книгу, я чітко бачу її героїв і описувані події. 10. Я віддаю перевагу самостійному плануванню своєї роботи. 11. Мені подобається все робити своїми руками. 12. У дитинстві я створював (ла) свій шифр для листування з друзями. 13. Я надаю велике значення сказаному слову. 14. Знайомі мелодії породжують спогади подій, які я чітко собі змальовую. 15. Різноманітні захоплення роблять життя людини багатшим і яскравішим. 16. При вирішенні завдання мені легше йти методом спроб і помилок. 17. Мені цікаво розбиратися в природі фізичних явищ. 18. Мені цікава робота ведучого теле-, радіопрограм, журналіста. 19. Мені легко уявити предмет або тварину, яких немає в природі. 20. Мені більше подобається процес діяльності, ніж її результат. 21. Мені подобалося в дитинстві збирати конструктор з деталей Лего. 22. Я віддаю перевагу точним наукам (математика, фізика). 23. Мене захоплює точність і глибина деяких віршів. 24. Знайомий запах викликає в моїй пам'яті минулі події. 25. Я не хотів (ла) би підпорядковувати своє життя певній системі. 26. Коли я чую музику, мені хочеться танцювати. 27. Я розумію красу математичних формул. 28. Мені легко говорити перед будь-якою аудиторією. 29. Я люблю відвідувати виставки, вистави, концерти. 30. Я сумніваюся навіть у тому, що для інших є очевидним. 31. Я люблю займатися рукоділлям, щось майструвати. 32. Мені цікаво було б розшифрувати стародавні тайнописі. 33. Я легко засвоюю граматичні конструкції мови. 34. Я згоден з Ф.М. Достоєвським, що краса врятує світ. 35. Не люблю ходити одним і тим самим шляхом. 36. Істинне тільки те, що можна помацати руками. 37. Я легко запам'ятовую формули, символи, умовні позначення. 38. Друзі люблять слухати, коли я їм щось розповідаю. 39. Я легко можу уявити в образах зміст оповідання або фільму. 40. Я не можу заспокоїтися, поки не доведу свою роботу до досконалості.

4. Опрацюйте отримані результати. За допомогою «ключа» порахуйте для кожного учня кількість позитивних відповідей (+) окремо для кожного з типів мислення.

«Ключ до методики

Типи мислення	Номери стверджень
Предметно-дієве	1 6 11 16 21 26 31 36
Абстрактно-символічне	2 7 12 17 22 27 32 37
Словесно-логічне	3 8 13 18 23 28 33 38
Наочно-образне	4 9 14 19 24 29 34 39
Креативне (творче)	5 10 15 20 25 30 35 40

 

Кількість балів у кожному рядку вказує на рівень розвитку даного типу мислення: 0-2 – низький, 3-5 – середній, 6-8 – високий.

Найбільше число позитивних відповідей в одному з типів вкаже на переважаючий тип мислення. Можливим є також поєднання кількох типів мислення.

5. Складіть узагальнюючу таблицю результатів дослідження.

Узагальнююча таблиця

Типи мислення	Розподіл учнів за рівнями прояву типів мислення
низький	середній	високий
Кількість	Відсоток	Кількість	Відсоток	Кількість	Відсоток
Предметно-дієве
Абстрактно-символічне
Словесно-логічне
Наочно-образне
Креативне (творче)

6. Надайте рекомендації з навчальної діяльності учнів даної групи, скориставшись наведеною інтерпретацією отриманих результатів.

Інтерпретація результатів

Тип мислення - це індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна спрогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності. Виділяють чотири базових типи мислення, кожен з яких має специфічні характеристики: предметне, образне, знакове і символічне мислення. У даній версії опитувальника типи мислення уточнені відповідно до наявних у вітчизняній психології класифікації (предметно-дієве, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне). Незалежно від типу мислення людина може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей). Профіль мислення, що відображає домінуючі способи переробки інформації та рівень креативності, є найважливішою індивідуальною характеристикою людини, що визначає її стиль діяльності, схильності, інтереси і професійну спрямованість.

Предметно-дієвий тип мислення притаманний людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони мають гарну координацією рухів. Їх руками створено весь оточуючий нас предметний світ. Вони водять машини, стоять біля верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискучішу ідею. Це мислення важливе для спортсменів, танцюристів, артистів. Учні з таким типом мислення потребують маніпуляцій з предметом, що вивчається, використання рухових вправ, матеріальних винагород, ділових ігор з моделюванням практичної діяльності, демонстрацій вправ, дослідів тощо.

Абстрактно-символічне мислення мають багато вчених: фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблено багато відкриттів у всіх галузях науки. Учні з таким типом мислення можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні помацати, ні уявити. Вони гарно сприймають графічну інформацію, схеми і діаграми.

Словесно-логічне мислення відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від лат. verbalis - словесний). Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідно керівникам, політикам і громадським діячам. Учні з таким типом мислення потребують мовленнєвого спілкування: бесіди, дискусії, інформаційні повідомлення тощо.

Наочно-образне мислення мають люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери, архітектори, конструктори, дизайнери тощо. У навчанні такі учні потребують використання наочності (фото-, відео-матеріали), віддають перевагу живому, динамічному викладу інформації, розповідям, полюбляють писати твори.

Креативність - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні вирішення завдання. Це рідкісна і нічим не замінна якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності. Учні з високим рівнем креативного мислення здатні виконувати творчі завдання: генерувати ідеї, розробляти проекти, знаходити нові рішення тощо.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Багато професій передбачають наявність у фахівця різних типів мислення, наприклад, професія психолога. Таке мислення називають синтетичним. Загалом у навчанні рекомендується використовувати різні навчальні методи, щоб забезпечити розвиток різних типів мислення учнів.