Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль обл≥ковоњ ≥нформац≥њ в управл≥нн≥




≤нформац≥€ Ч нев≥д'Їмна частина системи управл≥нн€.

”с€ економ≥чна ≥нформац≥€ на п≥дприЇмств≥ под≥л€Їтьс€ на п'€ть груп:

1) описова (обл≥кова);

2) ≥мов≥рн≥сна (прогнозна);

3) дискретна (отримуЇтьс€ в результат≥ д≥алог≥в людина Ч людина або людина Ч машина);

4) випадкова (дан≥, €к≥ попередньо вважалис€ непотр≥бними або €к≥ знадобилис€, але в поточному обл≥ку њх не було);

5) пропагандистська (отримуЇтьс€ дл€ дос€гненн€ певноњ мети).

ќбл≥кова ≥нформац≥€ €к складова економ≥чноњ Ї одним ≥з вид≥в даних, що характеризують виробничо-господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства. ќбл≥кова ≥нформац≥€ в≥др≥зн€Їтьс€ великим обс€гом ≥ р≥зноман≥тн≥стю, складн≥стю лог≥чноњ та в≥дносною простотою арифметичноњ обробки. њй властивий масовий характер обчислень, €к≥ виконують за типовими алгоритмами з певною пер≥одичн≥стю. ќбл≥кова ≥нформац≥€ маЇ складну ≥Їрарх≥чну структуру, на нижньому щабл≥ €коњ м≥ст€тьс€ ≥нформац≥йн≥ одиниц≥ Ч рекв≥зити, що не п≥ддаютьс€ подальшому лог≥чному под≥лу.

ядром економ≥чноњ ≥нформац≥њ п≥дприЇмства Ї обл≥кова ≥нформац≥€. ÷е пов'€зано з тим, що вона повн≥ша, точн≥ша й оперативн≥ша, всеб≥чн≥ша ≥ достов≥рн≥ша за будь-€ку ≥ншу. ¬она моделюЇ €к зв'€зки п≥дприЇмства з навколишн≥м середовищем, так ≥ його внутр≥шню структуру, даЇ можлив≥сть розпод≥л€ти права виконавц≥в та њхню в≥дпов≥дальн≥сть за економ≥чну ефективн≥сть.

ѕри цьому обл≥кова ≥нформац≥€ в≥дпов≥даЇ таким принципам:

а) багатократн≥сть використанн€;

6) концентрац≥€, тобто обираютьс€ т≥льки суттЇв≥ ознаки;

в) штучн≥сть Ч ≥нформац≥ю створюють люди (обл≥ков≥ прац≥вники), вона не виникаЇ природно, тобто сама по соб≥;

г) ц≥леспр€мован≥сть, тобто ≥нформац≥€ в≥дпов≥даЇ визначеним завданн€м;

д) анал≥тичн≥сть, тобто здатн≥сть надавати не лише заф≥ксован≥ в документах дан≥, а й п≥дсумков≥, розрахунков≥, додатков≥.

ƒл€ того, щоб обл≥кова ≥нформац≥€ була корисною, вона маЇ бути достов≥рною ≥ значимою.

ƒостов≥рн≥сть показуЇ, що ≥нформац≥€ повн≥стю в≥дображаЇ господарськ≥ процеси на п≥дприЇмств≥, легко перев≥р€Їтьс€ ≥ служить ≥нтересам конкретноњ особи.

«начим≥сть обл≥ковоњ ≥нформац≥њ пол€гаЇ в тому, що вона маЇ бути корисною дл€ складанн€ план≥в, ірунтуватис€ на зворотному зв'€зку ≥ надходити до користувача в потр≥бний час.

ƒл€ того, щоб обл≥кову ≥нформац≥ю однозначно сприймали т≥, хто брав участь в њњ п≥дготовц≥ на п≥дприЇмств≥, ≥ т≥, хто використовуЇ њњ поза межами п≥дприЇмства, вона маЇ задовольн€ти так≥ вимоги [15, с. 98]:

пор≥внюван≥сть ≥ пост≥йн≥сть Ч не можна прот€гом зв≥тного пер≥оду використовувати р≥зн≥ методи бухгалтерського обл≥ку, ≥накше зникаЇ можлив≥сть пор≥внювати дан≥;

суттЇв≥сть Ч не потр≥бно витрачати час на обл≥к незначних фактор≥в. якщо зусилл€ щодо обл≥ку дор≥внюють за варт≥стю засобам, €к≥ обл≥ковуютьс€, обл≥к необх≥дно спростити;

консерватизм Ч оск≥льки в≥дображенн€ факт≥в господарськоњ д≥€льност≥ в бухгалтерському обл≥ку не завжди Ї однозначним, необх≥дно вибирати оц≥нку, €ка Ї менш оптим≥стичною, тобто сл≥д враховувати можливий брак прибутку ≥ потенц≥йн≥ збитки. ÷е забезпечить обережн≥сть в оц≥нц≥ актив≥в, майна ≥ у визначенн≥ величини прибутку;

повноту Ч м≥стити максимум даних, необх≥дних користувачу. ≤нформац≥€ сама по соб≥ Ї значною ц≥нн≥стю, незалежно в≥д факт≥в, €к≥ вона ф≥ксуЇ. ÷€ ц≥нн≥сть зумовлена можливост€ми, котр≥ вона надаЇ дл€ прийн€тт€ р≥шень, тобто потенц≥йними д≥€ми.  ожна така д≥€ стаЇ бухгалтерською категор≥Їю. ѕод≥бний п≥дх≥д дозвол€Ї в≥докремити €вище (≥нформац≥йний аспект) в≥д факту (економ≥чний аспект) ≥ зосередити увагу бухгалтера на €вищ≥. « цього випливаЇ, що входом ≥ виходом бухгалтерськоњ системи Ї не дебет ≥ кредит, тобто не обл≥ков≥ координати, а обл≥кова процедура: вх≥д Ч первинн≥ документи (вх≥дн≥ дан≥), вих≥д Чзв≥тн≥сть (результатна ≥нформац≥€). ўоправда, п≥д результатною ≥нформац≥Їю розум≥ють не ст≥льки зв≥тн≥сть традиц≥йного обл≥ку, ск≥льки модель, €ка дозвол€Ї приймати багатовар≥антн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн€. ѕри цьому варт≥сть ≥нформац≥њ не маЇ перевищувати витрат на њњ отриманн€, тому будь-€ка втрата ≥нформац≥њ маЇ приносити б≥льш≥ збитки, н≥ж варт≥сть втрачених даних [43].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2275 - | 2088 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.