Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћоделюванн€ в економ≥ц≥ та бухгалтерському обл≥ку




ќдн≥Їю з ц≥кавих та корисних можливостей, €к≥ надають сучасн≥ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи управл≥нц€м, Ї можлив≥сть моделюванн€ виробничих процес≥в з метою найб≥льш ефективного на них впливу. јле дл€ того, щоб ефективно використовувати цей ≥нструмент, управл≥нц€м сл≥д у€вл€ти соб≥ його можливост≥ й бути об≥знаними з теор≥Їю економ≥ко-математичного моделюванн€.

«а найб≥льш загальним визначенн€м, модель Ч це природний або штучний, матер≥альний або ≥деальний зам≥нник об'Їкта, що маЇ сп≥льн≥ властивост≥ з цим досл≥джуваним об'Їктом. ¬≥домост≥ про ц≥ властивост≥, отриман≥ при вивченн≥ модел≥, виступають €к в≥домост≥ про властивост≥ самого об'Їкта.

ћодель (в≥д лат. modulus Ч м≥ра) Ч це у€вна або матер≥альна система, що, в≥дображаючи або в≥дтворюючи об'Їкт моделюванн€ у визначених в≥дносинах, здатна зам≥нювати його в такий спос≥б, щоб вивченн€ ц≥Їњ системи дозволило одержати нову ≥нформац≥ю про досл≥джуваний об'Їкт або процес. ћодель €вл€Ї собою в≥дображенн€ найб≥льш суттЇвих, з будь-€кого погл€ду, властивостей об'Їкта або процесу.

ѕроцедура побудови моделей ≥ вивченн€ за њх допомогою об'Їкт≥в або процес≥в називаЇтьс€ моделюванн€м.

—ьогодн≥ б≥льш≥сть математичних моделей, €к≥ широко застосовують у р≥зних галуз€х сусп≥льних та економ≥чних наук, под≥л€ютьс€ на два велик≥ класи:

а) математичн≥ (або анал≥тичн≥) модел≥;

б) ≥м≥тац≥йн≥ (або системн≥) модел≥.

ѕри цьому вважаЇтьс€, що в математичних модел€х застосовуютьс€ здеб≥льшого анал≥тичн≥ методи, зокрема апарат сучасного математичного анал≥зу та ≥нших розд≥л≥в математики, а в ≥м≥тац≥йних Ч принципово обов'€зков≥ елементи досл≥дженн€.

Ќасправд≥ важко провести ч≥тку межу м≥ж р≥зними видами моделюванн€, оск≥льки в математичних (анал≥тичних) модел€х часто доводитьс€ використовувати чисельний експеримент ≥з застосуванн€м комп'ютер≥в, а в ≥м≥тац≥йних (системних) модел€х неможливо об≥йтис€ без проведенн€ анал≥тичного розв'€зуванн€ поставленого завданн€.

¬иникненн€ в XIII ст. подв≥йного запису, а згодом спостереженн€ за динам≥кою господарського процесу за допомогою обл≥кових координат Ч дебету ≥ кредиту Ч стало про€вом моделюванн€ в специф≥чн≥й форм≥, характерн≥й саме дл€ бухгалтерського обл≥ку. Ќа початку XIX ст. ћарт≥н Ѕатайль спробував тлумачити основн≥ обл≥ков≥ категор≥њ €к модел≥. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в≥домий швейцарський бухгалтер ….‘. Ўер висунув балансову теор≥ю обл≥ку, основу €коњ становила функц≥ональне модель чотирьох тип≥в господарських операц≥й; ƒж. „србоп≥ запропонував лог≥смограф≥чну модель обл≥ку, за €коњ синтетичн≥ й анал≥тичн≥ рахунки було приведено до стрункоњ ≥Їрарх≥чноњ системи. ”же на початку XX ст. ™.™. —≥верс став широко застосовувати в процес≥ навчанн€ модел≥ рахунк≥в; ћ.ќ. Ѕлатов сконструював комплексну модель обл≥ку господарських операц≥й; ќ.ѕ. –удановський запропонував складний математичний апарат дл€ моделей бухгалтерського балансу; –. —тоун використовував л≥н≥йну алгебру дл€ створенн€ моделей так званого нац≥онального рах≥вництва.

ѕ≥дх≥д до бухгалтерського обл≥ку €к до ≥нформац≥йноњ модел≥ господарського процесу простежуЇтьс€ вже в роботах рос≥йських вчених ™.™. —≥верса ≥ ћ.ќ. Ѕлатова. €к≥, висловлюючись сучасною мовою, розробили комплексн≥ модел≥ обл≥ку господарських операц≥й дл€ р≥зних галузей д≥€льност≥. Ќе застосовуючи самого терм≥ну "моделюванн€", ц≥ автори зробили спробу знайти те загальне, що пов'€зуЇ ≥ визначаЇ орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку в р≥зних галуз€х сусп≥льного виробництва, тобто побудувати загальну модель обл≥ку. “ак, ћ.ќ. Ѕлатов сконструював спец≥альну модель ус≥х можливих вид≥в обм≥ну в господарств≥, €к≥ в≥дображаютьс€ подв≥йним записом (рис. 4.1).

” ц≥й модел≥ використовуютьс€ так≥ позначенн€: – Ч речов≥ ц≥нност≥, √ Ч грош≥, ” Ч умовн≥ ц≥нност≥.

–озгл€немо потоки, наведен≥ в модел≥:

1 Ч обм≥н речових ц≥нностей на грош≥ (наприклад, продаж населенню товар≥в);

2 Ч обм≥н грошей на речов≥ ц≥нност≥ (наприклад, куп≥вл€ домашн≥х предмет≥в у населенн€ в скупних пунктах);

3 Ч обм≥н грошових ц≥нностей на умовн≥, тобто об≥ц€нка платежу (наприклад, продаж товар≥в населению в кредит);

4 Ч обм≥н умовних ц≥нностей на реч≥ (наприклад, отриманн€ товар≥в, зобов'€занн€ њх оплатити Ч акцепт рахунка постачальника);

5 Ч обм≥н грошей на умовн≥ ц≥нност≥ (наприклад, видача грошей п≥д зв≥т агенту, €кий повинен зв≥тувати за отриману суму);

6 Ч обм≥н умовних ц≥нностей на грош≥ (наприклад, оплата рахунка постачальника);

7 Ч обм≥н одних речових ц≥нностей на ≥нш≥ (наприклад, розбиранн€ споруди на матер≥али);

8 Ч обм≥н одних умовних ц≥нностей на ≥нш≥ (наприклад, до фонду п≥дприЇмства приЇднано засоби бюджетного ф≥нансуванн€, проведено або зараховано заборгован≥сть).

 

 

–ис. 4.1. ћодель професора ћ.ќ. Ѕлатова

 

¬икористанн€ обчислювальних машин ≥з середини XX ст. привело до широкого використанн€ математичних метод≥в у бухгалтер≥њ. ≤з математичних метод≥в сьогодн≥ найб≥льш визнаною Ї матрична алгебра. “ак, наприклад, “. “рифонов (Ѕолгар≥€) побудував систему л≥н≥йних р≥вн€нь дл€ обл≥ку витрат. Ќайповн≥ше значенн€ апарату л≥н≥йноњ алгебри дл€ плануванн€, контролю та анал≥зу було розкрито в статт≥ ¬. ’≥стерманна ≥ Ћ. ћедлера, в €к≥й наведено паралельну побудову планових та зв≥тних матриць.

«астосуванн€ в бухгалтерському обл≥ку метод≥в моделюванн€ зумовлене передус≥м тим, що сам в≥н €вл€Ї собою модель господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

” бухгалтерському обл≥ку моделюванн€ виступаЇ €к опис найб≥льш загальних аспект≥в, властивих обл≥ку в р≥зних галуз€х та на р≥зних п≥дприЇмствах. ” цьому пол€гаЇ головна в≥дм≥нна риса моделюванн€ в≥д ≥нших метод≥в досл≥дженн€. ћодель, побудована на загальних принципах, даЇ методику досл≥дженн€, методику обл≥ку, прийн€тну дл€ вс≥х галузей та п≥дприЇмств, при цьому галузев≥ методики може бути представлено €к окремий випадок загальноњ модел≥.

¬чен≥-економ≥сти розробили таку класиф≥кац≥ю моделей бухгалтерського обл≥ку (рис. 4.2).

 

–ис. 4.2.  ласиф≥кац≥€ моделей бухгалтерського обл≥ку

 

як зазначаЇ проф. ≤.“. “руб≥л≥н, "≥нформац≥йна модель Ч це в≥дображенн€ предметноњ галуз≥ у форм≥ ≥нформац≥њ".

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1901 - | 1878 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.