Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћќƒ”Ћ№ 3. ѕрикладн≥ етичн≥ засади




Ћекц≥€ 7

“ема: ћоральн≥ аспекти глобальних проблем

—учасноњ цив≥л≥зац≥њ

ѕлан:

1. ≈тичний сенс еколог≥чних проблем.

2. “урбота про здоров'€ й виживанн€ Ц моральний ≥мператив

сучасност≥.

3. ѕроблема голоду в св≥тл≥ загальнолюдських моральних

ц≥нностей.

4. ћоральн≥ основи взаЇмод≥њ культур.

5. ѕроблеми в≥йни та миру кр≥зь призму морал≥.

 

“ерм≥н Ђглобальнийї у наш час вживаЇтьс€ переважно у сполученн€х, що мають негативне значенн€. ѕопул€рн≥сть цих словосполучень означаЇ, що прийшов час людству замислитис€ над широкомасштабними насл≥дками своњх д≥й, вз€ти до уваги згубн≥сть њх дл€ сучасност≥ та майбутнього, подолати егоњзм та розб≥жност≥, об'Їднати зусилл€ задл€ збереженн€ цив≥л≥зац≥њ й житт€ взагал≥.

√лобальними ц≥ проблеми можна вважати не т≥льки через њх важлив≥сть дл€ всього людства. ћабуть, велике значенн€ дл€ кожноњ окремоњ людини надаЇ њм надзвичайноњ складност≥, неоднозначност≥ в оц≥нц≥, у теоретичних ≥ практичних шл€хах р≥шенн€. ≤ саме в цьому, другому аспект≥, виразн≥ше ви€вл€Їтьс€ њх переважно моральний сенс, цо в≥дпов≥даЇ сучасн≥й цив≥л≥зац≥њ, культур≥ в ц≥лому.

1. ≈тичний сенс еколог≥чних проблем.

Ђ≈косї у переклад≥ з грецькоњ означаЇ Ђжитлої; еколог≥€ Ц наука про сп≥в≥снуванн€. ќтже, Ђеколог≥чн≥ проблемиї звичайно означають не благополучн≥сть у середовищ≥ проживанн€ ≥ в≥дносинах м≥ж р≥зними його елементами.

” природ≥ ≥снують закони, €к≥ регулююч≥ї чисельн≥сть живих ≥стот, њх стосунки. ¬насл≥док своњх родових особливостей людина б≥льш гнучка та пристосовувана ≥стота, н≥ж ≥нш≥, здатна обживати практично будь-€кий район земл≥. якщо оц≥нювати людину з погл€ду б≥олог≥њ Ц це агресивний, небезпечний дл€ природи, за своњм, визначенн€м, вид. ÷е означаЇ, що людина небезпечна ≥ дл€ самоњ себе. ѕроте такий аспект визначаЇ проблему лише у загальних рисах.

≈колог≥чн≥ проблеми Ц це по сут≥ питанн€ ≥снуванн€ людськоњ цив≥л≥зац≥њ, розвитку виробництва, технолог≥њ, тобто основи людського способу ≥снуванн€. –озвиток в≥дносин людинаприрода Ц це вдосконаленн€ самоњ людини, њњ зд≥бностей (об'Їктивний аспект). ћ≥ра цього вдосконаленн€ визначаЇ розум≥нн€ людством ступен€ своЇњ в≥дпов≥дальност≥ (суб'Їктивний аспект).

ќтже, важливою особлив≥стю морал≥ в сучасному св≥т≥ Ї усв≥домленн€ нею кр≥м взаЇмин людей також ставленн€ людства до св≥ту в ц≥лому ≥, зокрема, до живоњ природи. ÷е обумовлено €к реальним зростанн€м загрози людськоњ д≥€льност≥ (антропогенний чинник) дл€ природи, так ≥ вдосконаленн€м морал≥, розум≥нн€м людством самого себе, своЇњ Їдност≥ з природою ≥ в≥дпов≥дальност≥ за нењ. —творюючи неповноц≥нний св≥т, людина визначаЇ ущербн≥ умови формуванн€ людськоњ ≥стоти Ќасамперед, це ф≥ксуЇ саме мораль: людина усв≥домлюЇ свою силу, свою перевагу, а насильство над беззахисними ≥стотами не в≥дпов≥даЇ сучасним у€вленн€м про гуман≥зм.

¬≥домий англ≥йський натурал≥ст ƒжеральд ƒаррелл (1925-1995 рр.) з г≥ркотою зазначав, що багато людей запи-тують: Ђј нав≥що ц€ тварина?ї Ќемов право на житт€ необх≥дно доводити. —правою житт€ ƒаррелла стало створенн€ ƒжерс≥йського фонду збереженн€ ≥ в≥дтворенн€ р≥дк≥сних тварин.

ћабуть, вперше у зах≥дн≥й культур≥ про спор≥днен≥сть тварини ≥ людини за€вив „арльз –оберт ƒарв≥н (1809-1882 р.р.) - ÷е був висновок природознавц€, що дорого йому об≥йшовс€. Ѕо зах≥дна цив≥л≥зац≥€ була впевнена (€к, м≥ж ≥ншим, дехто вважаЇ ≥ зараз), що Ѕог створив рослинний ≥ тваринний св≥т дл€ людських потреб, ≥ саме з цього боку сл≥д розгл€дати необх≥дн≥сть њх ≥снуванн€: чистих ≥ нечистих, корисних ≥ шк≥дливих.

ƒехто вважаЇ зачинателем еколог≥чного руху американц€ √енр≥ ƒев≥да “оро (1817-1862 рр.), ≥нш≥ Ц його сп≥вв≥тчизника ќлдо Ћеопольда (1887-1948 рр.). —л≥д в≥ддати належне њм обом. ќсобистим прикладом “оро показав, що дл€ багатства душ≥ й духу необх≥дно дуже небагато речей та њж≥ ≥ навпаки, њх надлишок веде до рабського ≥снуванн€. ѕосл≥довниками “оро вважаютьс€ ћохандас √анд≥, ћарт≥н Ћютер  ≥нг, ƒжон  еннед≥. ќлдо Ћеопольд показав, що нерозумне витрачанн€ американського природного багатства призведе до злидн≥в. ” 1929 р. в≥н д≥йшов незвичайного на той час висновку: щоб зберегти тварину, треба зберегти середовище њњ ≤снуванн€.

–озум≥нню проблеми спри€ло створенн€ у «ќ роки XX ст. етолог≥њ Ц науки про повед≥нку тварин у природних умовах. —учасного вигл€ду ц≥й галуз≥ знань надав австр≥йський вчений, Ќобел≥вський лауреат (1973)  онрад Ћоренц (1903-1989 рр.).

≈кологи кажуть, що треба мислити глобально, а д≥€ти локально. ѕовною м≥рою цей принцип можна застосувати до житт€ франко-н≥мецького ф≥лософа, теолога, музиканта, музикознавц€, л≥кар€ јльберта Ўвейцера (1875-1965 рр.), Ќобел≥вського лауреата (1952). ¬исновком його р≥зноман≥тноњ д≥€льност≥ можна вважати ориг≥нальну етичну систему, €ка становить ф≥лософ≥ю новоњ галуз≥ Ц б≥оетики. ѓњ сенс Ўвейцер визначив €к благогов≥нн€ перед житт€м: все, що ≥снуЇ, маЇ право на ≥снуванн€. ” 50 роки XX ст. французький океанограф ∆ак ≤в  усто (1910-1997 рр.) та норвезький етнограф “ур ’ейЇрдал (1914-2002 рр.) змусили людство погл€нути на океан по-новому. ƒосл≥дники показали, що використанн€ св≥тового океану €к см≥тника не т≥льки безглуздо, а й б≥льш небезпечно, н≥ж забрудненн€ суш≥.

Ћ≥сов≥ пожеж≥, забрудненн€ й обм≥л≥нн€ р≥чок та озер, зубож≥нн€ флори й фауни, ероз≥€ ірунт≥в ≥ порушенн€ атмосферних процес≥в так≥ кризов≥ €вища змушували людей, здеб≥льшого пов'€заних з природою за родом своЇњ д≥€льност≥, шукати шл€х≥в запоб≥ганн€ катастрофам. ”св≥домленн€ ≥ постановка такоњ мети у глобальному масштаб≥ належить ≥тал≥йському економ≥сту, фах≥вцю з управл≥нн€, громадському д≥€чев≥ јурел≥о ѕеччењ (1908-1984 рр.). ¬≥н був упевнений, що нерозумний соц≥ально-пол≥тичний устр≥й розпорошуЇ сили людей, змушуЇ витрачати кошти на озброЇнн€ тод≥, €к розвиток науки ≥ техн≥ки достатн≥й дл€ вир≥шенн€ глобальних проблем. « ≥ншого боку, соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть виробничеї системи у наш час дом≥нуЇ такою м≥рою, що њњ не можна пор≥вн€ти з намаганн€м отримати прибутки будь-€кою ц≥ною.

„ому саме наш час робить можливим ≥ необх≥дним усв≥домленн€ еколог≥чних проблем? « причини,

- по-перше, зростанн€ чисельност≥ ≥ густоти населенн€;

- по-друге, ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва;

- по-третЇ, введенн€ у кругооб≥г речовин, що надто пов≥льно розкладаютьс€, а тому забруднюють середовище;

- по-четверте, порушенн€ природних процес≥в €к у локальному, так ≥ планетарному масштаб≥;

- по-п'€те, знищенн€ м≥сць проживанн€ тварин внасл≥док виробничого освоЇнн€ земель; нарешт≥, просто ф≥зичного знищенн€ окремих вид≥в живого через њх Ђшк≥длив≥стьї, доступн≥сть, приваблив≥сть (так, китайська традиц≥йна медицина потребуЇ великоњ к≥лькост≥ носорогового рогу, тигрових залоз, ведмежоњ кров≥, €к ≥ ненаситн≥ гурмани Ц р≥дк≥сних черепах, €щ≥рок, дельф≥н≥в, мавп, кажан≥в ≥ т. ≥н.).

ћоже й справд≥, людство вр€туЇ, €к на це спод≥вавс€ ј. ѕеччењ, здоровий глузд, €кий спираЇтьс€ на громадську думку, в≥льний виб≥р споживач≥в товар≥в ≥ послуг, м≥цну законодавчу базу.

ќтже, узагальненн€, анал≥з результат≥в досл≥дженн€ впливу людини на довк≥лл€ спонукаЇ до ≥нтенсивного розвитку спец≥альну галузь теор≥њ морал≥ Ц еколог≥чну етику, вона попереджаЇ про небезпеку руйнац≥њ Ђзовн≥шньоњї природи дл€ Ђвнутр≥шньоњї природи Ц орган≥зму людини, виступаЇ теоретичною базою дл€ еколог≥чного руху ≥ вихованн€ еколог≥чного мисленн€. ≈колог≥чна безпека Цважлива умова зд≥йсненн€ права людини на житт€ й здоров'€.

 

2. “урбота про здоров'€ й виживанн€ Ц моральний

≥мператив сучасност≥.

«м≥ни навколишнього середовища не проход€ть безсл≥дно.

¬они, безумовно, в≥дбиваютьс€ на стан≥ орган≥зму людини Ц в≥д пор≥вн€но легких недуг до генетичних зм≥н. ” першу чергу, цей вплив пов'€заний ≥з забрудненн€м. ¬еличезна к≥льк≥сть захворювань Ц це порушенн€ гармон≥њ, обм≥ну речовин, регул€ц≥њ процес≥в у орган≥зм≥. ¬≥д забрудненн€ пов≥тр€ й води страждають органи диханн€ й травленн€. –уйнац≥€ захисного озонового шару викликаЇ онколог≥чн≥ захворюванн€. “ак≥ ж насл≥дки й рад≥ац≥йного забрудненн€. ќтрутох≥м≥кати, добрива, в≥брац≥њ, шуми, випром≥нюванн€, ≥нш≥ забрудненн€ Ђзбивають з пантеликуї захисний механ≥зм орган≥зму людини ≥ змушують його реагувати надзвичайно сильно ≥ часто не на джерело небезпеки, а на продукти харчуванн€ або л≥ки. ¬се це невизначено називають алерг≥€ми. ћалорухомий, з великими нервовими перевантаженн€ми спос≥б житт€ робить захворюванн€ хребта ≥ серцево-судинноњ системи найпоширен≥шими серед город€н. ƒо цього списку сл≥д долучити алкогол≥зм, наркоман≥ю ≥ тютюнопал≥нн€. ” —Ўј 18 млн. алкогол≥к≥в.

јлкогол≥зм Ц часто найвагом≥ша причина розлучень, алкоголь спричинюЇ агресивн≥сть: 75% вбивств ≥ напад≥в, 50% насильства в с≥м'€х, 50% самогубств у —Ўј, 86% вуличних правопорушень в ”крањн≥ зд≥йснюютьс€ в стан≥ сп'€н≥нн€. ”св≥домленн€ ц≥Їњ небезпеки, а також бажанн€ ≥ ум≥нн€ людини зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ орган≥зувати своЇ житт€ (Ђробити себеї) примушують ставитис€ до такого роду слабкостей вкрай негативно ≥ нав≥ть обмежувати права курц≥в. Ќакладаютьс€ заборони або обмеженн€ на пал≥нн€ у м≥сц€х громадського користуванн€, що було неможливо 50-70 рок≥в тому, оск≥льки встановлено: в≥д пал≥нн€ б≥льшою м≥рою страждають оточуюч≥ (так зване Ђпасивне пал≥нн€ї). Ѕагатор≥чн≥ досл≥дженн€, до того ж, показали, що тютюн викликаЇ залежн≥сть, €к ≥ будь-€кий наркотик, ≥ зм≥нюЇ спадков≥сть.

ѕро ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€ можна сказати, що це, в ц≥лому, питанн€ осв≥ти й г≥г≥Їни, так би мовити, Ђчистих рукї ≥, врешт≥-решт, залежить в≥д р≥вн€ матер≥альноњ забезпеченост≥ сусп≥льства. « ≥ншого боку, еп≥дем≥чн≥ спалахи останн≥х рок≥в показують, що м≥кроорган≥зми не розр≥зн€ють б≥льш чи менш забезпечен≥ цив≥л≥зац≥њ. ћожливо, справа у рухомост≥ сучасного людства. ”разливими ви€вл€ютьс€ й ≥зольован≥ крих≥тн≥ народи, ≥ велик≥ нац≥њ, що захищен≥ добре розвиненою системою медичного обслуговуванн€. ≤ндустр≥€, необх≥дна дл€ високого р≥вн€ житт€, у той же час забруднюЇ довк≥лл€ ≥ послаблюЇ ≥мун≥тет. ќтже, за вс≥х культурних ≥ б≥олог≥чних обставин, батат≥ крањни здатн≥ забезпечити своњм громад€нам б≥льш тривале ≥ безбол≥сне житт€: сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови, повноц≥нне харчуванн€, в≥там≥ни, сучасну медичну допомогу Ц з одного боку, а з ≥ншого Ц що не менш важливо Ц культ здоров'€ €к частину життЇвоњ програми окремоњ людини й сусп≥льства в ц≥лому.

—учасна цив≥л≥зац≥€ надаЇ ≥нш≥ можливост≥ здорового ≥снуванн€, а тому ≥накше ставить питанн€ житт€ ≥ смерт≥ Ц центральне дл€ будь-€коњ етичноњ системи. якщо в попередн≥ тис€чол≥тт€ людський в≥к в≥дм≥р€вс€ грою ген≥в, зараз збереженн€ житт€ людини часто залежить в≥д техн≥чних можливостей даноњ держави. ќтже, в≥дпов≥дальн≥сть лежить ≥ на сам≥й людин≥, ≥ на сусп≥льств≥.

« ≥ншого боку, в наш час право розпор€джатис€ своњм житт€м означаЇ й право розпор€джатис€ своЇю смертю у випадку страждань в≥д невил≥ковноњ хвороби. Ѕезумовно, питанн€ у так≥й постановц≥ породжене саме зах≥дною культурою. ” минул≥ часи самогубство однозначно засуджувалос€, було ганьбою дл€ ≥нших член≥в родини. Ќаша культура однозначноњ в≥дпов≥д≥ на це не даЇ, не маЇ й однозначного правового вир≥шенн€. ” —Ўј трич≥ розгл€далас€ справа л≥кар€-патолога ƒжека  еворк€на. ¬≥н створив умови дл€ безбол≥сноњ смерт≥ 28 невил≥ковно хворих; за його твердженн€м, €к м≥н≥мум 25% л≥кар≥в —Ўј надають такого роду допомогу. ” ѕ≥вн≥чн≥й јвстрал≥њ, Ќ≥дерландах прийн€то закон про право на добров≥льну евтаназ≥ю (безбол≥сну смерть) за допомогою ≥ п≥д нагл€дом л≥кар≥в. ѕевно, у наш≥й культур≥ у цьому питанн≥ в≥дбуваютьс€ значн≥ зм≥ни, ≥ його вир≥шенн€ залежить не лише в≥д матер≥альних, техн≥чних умов даноњ цив≥л≥зац≥њ, а й в≥д основних тенденц≥й розвитку сучасноњ морал≥.

—л≥д зазначити, що показником здоров'€ людськоњ сп≥льноти Ї не лише тривал≥сть житт€, а й р≥вень дит€чоњ смерт-ност≥. ƒ≥ти Ц найуразлив≥ша група населенн€. «доров'€ д≥тей пов'€зане з р≥внем сусп≥льного благополучч€. —п≥льн≥ зусилл€ людства допомогли пок≥нчити з бичем людства у —ередньов≥чч≥ Ц натуральною в≥спою. ≤ все ж 13 млн. д≥тей щор≥чно вмирають в≥д хвороб, €к≥ п≥ддаютьс€ л≥куванню, й тис€ч≥ кал≥чить пол≥ом≥Їл≥т. —умне л≥дерство належить африканському континенту, де 50% населенн€ проживаЇ у страшних злидн€х. ќчевидний пр€мий зв'€зок здоров'€ з р≥внем житт€.

Ќауково-техн≥чн≥ дос€гненн€ останн≥х рок≥в другого тис€чол≥тт€, по€ва нових галузей медицини Ї наочним доказом того, що в принцип≥ в≥дкритт€ засоб≥в захисту й л≥куванн€ найнебезпечн≥ших захворювань (серцево-судинних, онколог≥чних, —Ќ≤ƒу тощо) дуже близько. —права пол€гаЇ не ст≥льки у можливост€х, ск≥льки в ум≥нн≥ сусп≥льства побачити й оц≥нити проблему, у бажанн≥ допомогти стражденним (оск≥льки засоби л≥куванн€ надто дорог≥). ≤ншими словами, проблема пол€гаЇ у милосерд≥, у р≥вн≥ розвитку моральноњ культури людськоњ сп≥льноти.

3. ѕроблема голоду в св≥тл≥ загальнолюдських

моральних ц≥нностей.

Ѕанальною ≥ тому такою страшною причиною загибел≥ людей лишаЇтьс€ голод. √олод, €кий був жупелом дл€ Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ аж до XIX ст. «а св≥дченн€м французького ≥сторика ‘. Ѕродел€, у середн≥ в≥ки недоњдала б≥льш≥сть населенн€ ™вропи. –ац≥он њж≥ й за кращих час≥в був дуже м≥зерним. ¬≥н пог≥ршувавс€ у м≥ру розвитку кап≥тал≥зму, скороченн€ район≥в дикоњ природи Цджерела дичини (до розвитку скотарства на науков≥й основ≥), був незбалансованим, включав несв≥ж≥ продукти. ќсновною стравою довгий час була юшка з сурогатних продукт≥в (трави, капуст€них качан≥в, вис≥вок тощо). Ѕ≥льше за вс≥х в≥д голоду потерпали сел€ни Ц голод у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ под≥бний катастроф≥. ћ≥ська буржуазна культура ви€вл€Їтьс€ б≥льш захищеною, маЇ запаси й можлив≥сть ввозити хл≥б ≥з благополучного району.

÷ив≥л≥зоване ≥снуванн€ пов'€зане з ≥нтенсивною агрокультурою, тобто з певними гарант≥€ми, над≥йн≥стю та захищен≥стю Ц пор≥вн€но з полюванн€м ≥ збиранн€м попередньоњ культури. ÷ив≥л≥зац≥ю к≥нц€ XX ст. в≥др≥зн€Ї дещо ≥нша тенденц≥€: у слаборозвинених аграрних культурах спостер≥гаЇтьс€ катастроф≥чне зростанн€ м≥ст ≥ зосередженн€ злидн≥в ≥ голоду в м≥ських нетр€х; в ≥ндустр≥альних культурах мегапол≥си розосереджуютьс€ з≥ збереженн€м високого р≥вн€ житт€ населенн€, хоч, безумовно, проблема злидн≥в ≥снуЇ ≥ в багатих крањнах. “е, що колись породило цив≥л≥зоване житт€, у наш час створюЇ ще одну глобальну проблему Ц проблему мегапол≥с≥в.

” середньов≥чн≥й притч≥ король запитуЇ мудрец€: Ђўо Ї людина?ї Ц Ђ—в≥ча на в≥тр≥, мандр≥вник, сн≥г, що тане, слуга смерт≥, Цбула в≥дпов≥дь, Ц с≥м друз≥в його: голод, спрага, холод, спека, втома, хвороби й смертьї. ƒавно вмерли ≥ мудрець, ≥ король, що жадав мудрост≥, спливли в≥ки, але сл≥д визнати, що жоден ≥з цих Ђдруз≥вї не залишаЇ людину без уваги. «розум≥ло, що голод Ц це проблема соц≥альна. ѕерш за все, њњ можна визначити €к результат з≥ткненн€ культур. Ќафтодобуванн€ знищуЇ м≥сц€ традиц≥йноњ ловл≥ риби, полюванн€, випасу олен≥в. ћоратор≥й на добуванн€ кит≥в позбавл€Ї традиц≥йноњ њж≥ п≥вн≥чн≥ народи, €к≥ не можуть погодитис€ на втручанн€ в њх житт€ ≥ не розум≥ють сенс будь-€коњ заборони, кр≥м закон≥в предк≥в. “ак само незрозум≥ла мешканцю африканського с≥льц€ заборона ур€ду на добуванн€ людинопод≥бних мавп: м'€со Ї м'€со!  очова культура, що потребуЇ великоњ територ≥њ дл€ випасу худоби, ви€вл€Їтьс€ загнаною в глухий кут ос≥лими потужними цив≥л≥зац≥€ми. “е саме в≥дбуваЇтьс€ з традиц≥йним землеробством. ” Ѕ≥рм≥, наприклад, люди сотн≥ рок≥в корчували й випалювали л≥си, с≥€ли рис, з≥браного врожаю њм вистачало на ц≥лий р≥к. «м≥на д≥л€нок забезпечувала в≥дновленн€ родючост≥ ірунт≥в. «ростанн€ густоти населенн€, скороченн€ в≥льних земель примушують включати до цього кругооб≥гу все нов≥ й нов≥ д≥л€нки л≥су, що, врешт≥-решт, призведе до виснаженн€ ірунт≥в, втрати джерел вологи й зникненн€ джунгл≥в. “радиц≥йне господарство розраховане на природн≥ законом≥рност≥ й незначний прир≥ст населенн€.

ƒругою причиною голоду Ї зб≥дненн€ природних ресурс≥в, у тому числ≥ Ц €к насл≥док людськоњ д≥€льност≥ (нерац≥ональне споживанн€, зм≥на середовища, забрудненн€ тощо). —учасна зах≥дна цив≥л≥зац≥€ з њњ величезними виробничими силами Ц стаб≥льна система, здатна вр≥вноважувати врожайн≥ й неврожайн≥ роки, компенсуючи досить значн≥ втрати в≥д посух, паводк≥в та повеней, заморозк≥в та ≥нших природних катакл≥зм≥в. ≤ мова у так≥й ситуац≥њ може йти не про житт€ й смерть, а про коливанн€ ц≥н, витрати, борги фермер≥в тощо. “радиц≥йн≥ культури ви€вл€ютьс€ надзвичайно вразливими ≥ потребують гуман≥тарноњ допомоги, в той час, €к Ђв≥йна ц≥нї змушуЇ зах≥дного виробника час в≥д часу знищувати св≥й врожай. Ќа цьому фон≥ в≥дносного благополучч€ народи, що живуть прим≥тивним скотарством чи землеробством, частково збиранн€м ≥ полюванн€м, за умов багатор≥чних посух, скороченн€ придатних дл€ житт€ територ≥й, ненад≥йност≥ джерел ≥снуванн€ потрапл€ють у залежн≥сть в≥д багатих сус≥д≥в. «а колишн≥х час≥в так≥ народи просто вимирали, сучасне ж людство усв≥домлюЇ свою в≥дпов≥дальн≥сть за них.

ќдн≥Їю з причин голоду Ї також нерац≥ональне споживанн€ ресурс≥в. ќсобливо пом≥тно це в багатих, стаб≥льних крањнах, де, не зважаючи на матер≥альний достаток ≥ р≥зноман≥тн≥сть можливостей, все ж ≥снують люди, €ких сусп≥льство в≥дкидаЇ (марг≥нали). ќтже, р≥вень сучасноњ цив≥л≥зованост≥ можна визначити не т≥льки науковими й техн≥чними дос€гненн€ми, а й тим, наск≥льки ц€ культура готова ≥ спроможна зберегти €кщо не г≥дне людини ≥снуванн€, то, в ус€кому раз≥, житт€ кожного уразливого чи неординарного громад€нина.

ћабуть, дл€ усв≥домленн€ своЇњ в≥дм≥нност≥ в≥д природи ≥ своЇњ Їдност≥ з нею людству необх≥дно було пройти довгий шл€х саморозвитку й самоп≥знанн€. ƒо XX ст. розрахунки спец≥ал≥ст≥в базувалис€ на скороченн≥ родючост≥ ірунт≥в ≥ необх≥дност≥ обмеженн€ народжуваност≥. “≥льки в наш час утвердилос€ розум≥нн€ того, що голод обумовлений р≥внем розвитку люд€ност≥, культури.

«начна частина населенн€ благополучних високорозвинених крањн не в змоз≥ у€вити соб≥, що означаЇ голод. Ќародна мудр≥сть стверджуЇ: ситий голодного не розум≥Ї. Ќеможливе утвердженн€ гармон≥йного сп≥в≥снуванн€ народ≥в на наш≥й планет≥, €кщо не будуть врахован≥ де€к≥ принципи: цив≥л≥зац≥€ зобов'€зана рац≥онально споживати ресурси; у багатьох випадках необх≥дне добров≥льне й св≥доме самообмеженн€ €к етичний принцип, €к показник високого р≥вн€ розвитку моральноњ культури сусп≥льства; вир≥шенн€ проблеми голоду в наш час можливе лише за умови перерозпод≥лу ресурс≥в ≥ кошт≥в, ≥ це перша, хоч ≥ не Їдина умова забезпеченн€ прав людини; повнота людського ≥снуванн€ можлива лише за умови збереженн€ вс≥Їњ р≥зноман≥тност≥ культур; гуман≥зм у сучасному його вар≥ант≥ не може обмежуватис€ Ђближн≥миї, здатний реал≥зуватис€ лише €к загальнопланетарне мисленн€.

4. ћоральн≥ основи взаЇмод≥њ культур.

¬ласне, ус≥ глобальн≥ проблеми в самому широкому розум≥нн≥ можна оц≥нювати €к проблеми культури. ѕроте, сл≥д визнати де€ку в≥дм≥нн≥сть внутр≥шн≥х питань культури у пор≥вн€нн≥ ≥з ставленн€м культури до природи. “еоретичний анал≥з глобальних проблем сучасност≥ вимагаЇ урахуванн€ ц≥Їњ специф≥ки. якщо вважати в≥дносини з природою зовн≥шньою дл€ культури суперечн≥стю, то €коюсь м≥рою вона визначаЇтьс€ станом самоњ культури, тобто внутр≥шньою суперечн≥стю.

Ќайб≥льш очевидним Ї взаЇмне нерозум≥нн€ культур, обумовлене р≥зною њх ор≥Їнтац≥Їю (аграрною чи ≥ндустр≥альною), р≥зними р≥вн€ми розвитку. ¬≥дм≥нн≥сть культур ви€вл€Їтьс€ не лише в нац≥ональних особливост€х, а й у спр€мованост≥ розвитку кожноњ даноњ культури, €ка ф≥ксуЇтьс€ рел≥г≥Їю, ви€вл€Їтьс€ в систем≥ ц≥нностей. “ак, ставленн€ до ж≥нки в традиц≥йному сх≥дному сусп≥льств≥ може бути оц≥нене €к незрозум≥ле, неприпустиме, нав≥ть жорстоке дл€ людини ≥ндустр≥ально ор≥Їнтованого сусп≥льства. «ах≥дна цив≥л≥зац≥€ надаЇ досить велик≥ можливост≥ дл€ розвитку зд≥бностей, дл€ осв≥ти ≥ кар'Їри ж≥нок, проте ≥ в ц≥й культур≥ пом≥тне в≥дставанн€ њх у профес≥йному зростанн≥, у плат≥ за р≥вний труд.

¬≥дм≥нност≥ м≥ж культурами не зн≥мають питанн€ про необх≥дн≥сть сп≥в≥снуванн€ ≥ виробленн€ норм м≥жнародних в≥дносин, ” наш час все б≥льше значенн€ маЇ тиск з боку м≥жнародних орган≥зац≥й на крањни, що допускають у внутр≥шн≥й або зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ злочини проти люд€ност≥.

XX ст. висунуло на передн≥й план ще одну соц≥альну групу, що в≥д≥граЇ важливу роль у сучасн≥й культур≥, Ц молодь. ÷ьому спри€ла, по-перше, катастроф≥чна руйнац≥€ ц≥нностей старого св≥ту в ход≥ св≥тових в≥йн. ћолод≥жний рух 60-х рок≥в був спр€мований проти неправди,, нещирост≥, фальш≥ споживацького сусп≥льства Ц за ствердженн€ гуман≥зму, щирост≥ у стосунках. ÷ей рух €коюсь м≥рою покладавс€ на ф≥лософ≥ю сх≥дноњ культури, €ка вважалас€ б≥льш люд€ною ≥ в≥льною в≥д суЇтност≥ пор≥вн€но ≥з з≥псованим «аходом. ≈кстрем≥стськ≥ виступи студентства викликали шок ≥ в Ќовому, ≥ в —тарому св≥т≥. ƒругою важливою обставиною було одержанн€ незалежност≥ крањнами јз≥њ й јфрики ≥ зм≥на, у зв'€зку з цим, акцент≥в у м≥жнародних в≥дносинах. Ќа св≥тову арену вийшли Ђмолод≥ї нац≥њ, в €ких молодь складаЇ переважну б≥льш≥сть населенн€. ѕо-третЇ, демограф≥чний Ђвибухї п≥сл€воЇнних рок≥в примусив сусп≥льство ≥накше планувати соц≥альну пол≥тику, перегл€нути пр≥оритети тощо.

ќсоблив≥стю культури к≥нц€ XX ст. стала актив≥зац≥€ наймолодшоњ частини ц≥Їњ групи д≥тей у м≥жнародних рухах, починаючи в≥д захисту прав особистост≥ дитини до анти€дерних та еколог≥чних. «г≥дно з допов≥ддю ком≥с≥њ ќќЌ (червень 1996 р.), у економ≥ц≥ крањн перех≥дного пер≥оду (÷ентральна та —х≥дна ™вропа, крањни —Ќƒ) зр≥с обс€г дит€чоњ прац≥, що змушуЇ поставити питанн€ про њњ заборону. ѕродаж д≥тей залишаЇтьс€ зараз невир≥шеною проблемою не лише дл€ слаборозвинених крањн, а й дл€ —Ўј. «а останн≥ 10 рок≥в к≥льк≥сть убивств, скоЇних неповнол≥тн≥ми в —Ўј, зб≥льшилас€ втрич≥, в ”крањн≥ на њх частку припадало 20% т€жких злочин≥в (1996 р.).

—кладн≥ стосунки м≥ж покол≥нн€ми, нерозум≥нн€ д≥тьми батьк≥в, а батьками Ц д≥тей не можна назвати проблемою, що виникла в наш≥ дн≥. ћабуть, вона заф≥ксована ще першими писемними памТ€тками. ” цих стосунках Ї дуже важливий аспект культури: можлив≥сть збереженн€ повноц≥нного житт€ л≥тн≥х людей. ѕатр≥архальна культура вир≥шуЇ це питанн€ збереженн€м великоњ родини, €ка включаЇ к≥лька покол≥нь. «ах≥дна культура розробл€Ї ≥ншу модель, €ка спираЇтьс€ на роз'Їднанн€ покол≥нь, можлив≥сть накопиченн€ кошт≥в прот€гом житт€ ≥ м≥цну систему соц≥ального забезпеченн€. «вичайно, ≥ цей вар≥ант маЇ своњ слабк≥ сторони: окр≥м недостатнього ф≥нансуванн€, €ке в останн≥ роки все б≥льше непокоњть нав≥ть багат≥ держави, невир≥шеним залишаЇтьс€ питанн€ порушенн€ зв'€зку генерац≥й, почутт€ самотност≥, непотр≥бност≥, занедбаност≥ старих.  р≥м того, руйнуЇтьс€ дуже важливий канал передач≥ соц≥окультурноњ ≥нформац≥њ, €кий неможливо зам≥нити, скаж≥мо, системою осв≥ти.

Ћюдський спос≥б ≥снуванн€ ірунтуЇтьс€ на накопиченн≥ й передач≥ ≥нформац≥њ соц≥альним (неб≥олог≥чним) шл€хом. «наченн€ безпосереднього сп≥лкуванн€ не зменшилос€ у наш≥ часи. ¬оно дозвол€Ї передавати емоцњйно-почуттЇву ≥нформац≥ю, що, €к правило, складаЇ 75% наших звичайних розмов. јле найважливим каналом одержанн€ ≥нформац≥њ наша цив≥л≥зац≥€ вважаЇ техн≥чн≥ засоби, що широко використовуютьс€ дл€ р≥зних ц≥лей, у тому числ≥, й осв≥тньоњ. ¬ихованн€, соц≥ал≥зац≥€ Ц найважлив≥ша мета осв≥ти. «а безсумн≥вних переваг зах≥дноњ системи осв≥ти ≥ вихованн€ (високий р≥вень техн≥чного оснащенн€, широкий виб≥р спец≥ал≥зац≥њ, система в≥дбору ≥ п≥дтримка талант≥в тощо) у н≥й закладен≥ й серйозн≥ недол≥ки. «начна частина населенн€ розвинених крањн потрапл€Ї в залишене коло: не маючи права на квал≥ф≥ковану роботу, вони не мають кошт≥в на гарну осв≥ту дл€ своњх д≥тей, €к≥, у свою чергу, можуть розраховувати лише на низькооплачувану роботу.

якщо визначити принципову схож≥сть перел≥чених вар≥ант≥в обмеженн€ прав особи (не загальних, а саме особливих, пов'€заних з в≥дм≥нн≥стю окремоњ особистост≥ в≥д Ђгрол4ад€н взагал≥ї), ви€вл€Їтьс€, що величезною проблемою сучасноњ культури залишаЇтьс€ старе €к св≥т питанн€ Ц питанн€ про насильство. –озум≥нн€ важливост≥ цього питанн€ приходить до людини саме в наш≥й цив≥л≥зац≥њ. ” минулих культурах такого беззастережно негативного ставленн€ ми не знаходимо. XX ст. пережило численн≥ тотал≥тарн≥ режими, в≥йськов≥ диктатури, примусов≥ переселенн€ окремих ос≥б (на п≥дстав≥ њх етн≥чноњ ознаки) ≥ ц≥лих народ≥в, позбавленн€ к≥лькох покол≥нь батьк≥вщини у тривал≥й в≥йн≥ (проблема б≥женц≥в: т≥льки у јфриц≥ таких приблизно 7 млн.) або ф≥зичне њх знищенн€ (геноцид), в≥докремленн€ в≥д влади, осв≥ти, квал≥ф≥кованоњ прац≥, благополучч€, медичного обслуговуванн€ на основ≥ расовоњ ознаки (расова сегрегац≥€). —л≥д констатувати той факт, що сучасна культура не спромоглас€ вир≥шити надто важливоњ проблеми Ц насилл€ над народом, нац≥Їю (нац≥ональне питанн€). «апорукою миру в наш час Ї дотриманн€ державних кордон≥в, проте в боротьб≥ проти сепаратизму не одне дес€тил≥тт€ ллЇтьс€ кров. јктивна ем≥грац≥€ у пошуках кращого житт€ веде до спалах≥в расизму нав≥ть у в≥дносно спок≥йних ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥.

—учасна цив≥л≥зац≥€ спираЇтьс€ на багатство особистост≥, р≥зноман≥тн≥сть ≥ндив≥дуальностей. ¬≥дкрит≥ форми насильства засуджуютьс€, часто це засудженн€ маЇ правове оформленн€. јле ≥снують б≥льш витончен≥ форми насильства, не менш небезпечн≥, бо стирають з лиц€ «емл≥ народи й культури: духовне насильство в≥доме з давн≥х-давен. ≈кспанс≥€ б≥льш агресивноњ культури за допомогою засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ знищуЇ мову, неповторну ментальн≥сть, нац≥ональний характер Ц не менш ефективно, н≥ж в≥дкрита заборона вивчати р≥дну мову, позбавленн€ матер≥альноњ п≥дтримки видавництв, преси, театр≥в, навчальних заклад≥в. ћогутньою зброЇю у ц≥й в≥йн≥ виступають телебаченн€ й реклама.

¬ит≥снене за меж≥ загальновизнаних ц≥нностей насильство ≥снуЇ поза законом ќдне з його про€в≥в Ц насильство у с≥м ≥. ” —Ўј в≥д жорстокого поводженн€ й в≥дсутност≥ нагл€ду щор≥чно гинуть приблизно 2 тис. д≥тей у в≥ц≥ до 4 рок≥в (1995 р.). ѕриблизно 1 тис д≥тей у стан≥ кл≥н≥чноњ смерт≥ потрапл€Ї до кл≥н≥к —Ўј через спроби њх матер≥в привернути до себе увагу, створюючи загрозу дл€ здоров'€ та житт€ власноњ дитини. ÷≥ €вища заф≥ксован≥ у ц≥лком благополучному сусп≥льств≥.

” системах, що переживають становленн€, перебудову, на передн≥й план виступаЇ тероризм у р≥зних формах (пол≥тичний, крим≥нальний, рел≥г≥йний). ≤н≥ц≥атором може бути й держава, й орган≥зац≥€, й окрема людина. ”р€довий терор чи знищенн€ небажаного пол≥тичного, державного д≥€ча €к ≥ ран≥ше створюЇ попит на в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в, що кочують з одноњ Ђгар€чоњї точки в ≥ншу. “им б≥льше, що сучасна цив≥л≥зац≥€ розширила техн≥чн≥ можливост≥ злочинц≥в.

¬икористанн€ дос€гнень цив≥л≥зац≥њ змушуЇ по-новому п≥д≥йти до проблеми доступност≥ зброњ. якщо злочинець так чи ≥накше озброЇний, чи не б≥льше прав у чесного громад€нина на використанн€ зброњ? ” наш час зробити замах на житт€ людини може будь-хто, незалежно в≥д сп≥вв≥дношенн€ сил. Ќа курок здатна натиснути нав≥ть мала дитина, €ка не усв≥домлюЇ можливих насл≥дк≥в своњх д≥й. ” —Ўј щор≥чно гинуть д≥ти через те, що батьки збер≥гають вдома вогнепальну зброю.

Ќа жаль, торг≥вл€ зброЇю залишаЇтьс€ найб≥льш прибутковим зан€тт€м €к дл€ приватних ос≥б, так ≥ дл€ держав, що в≥дсуваЇ на другий план ≥нш≥ обставини. Ќасиченн€ середовища зброЇю зростаЇ внасл≥док воЇнних конфл≥кт≥в. ≤ вр€тувати людство може лише розсудлив≥сть, почутт€ самозбереженн€, моральне здоров'€ сусп≥льства. ќтже, гуман≥зм сучасноњ цив≥л≥зац≥њ зор≥Їнтований на загальнолюдськ≥ ц≥нност≥, виходить з р≥вних прав ус≥х людей, незалежно в≥д њх культурноњ належност≥; з ≥ншою боку, особлив≥стю сучасних моральних норм Ї те, що без урахуванн€ своЇр≥дност≥ культури неможливе дос€гненн€ њњ повноправ'€. ÷≥ висновки справедлив≥ й стосовно окремих людей: гуман≥зм включаЇ не лише наданн€ р≥вних прав, а й урахуванн€ особливостей ≥нтерес≥в, психолог≥њ молод≥ й л≥тн≥х людей, ж≥нок ≥ д≥тей ≥ т. п.; конструктивним може бути лише д≥алог людей р≥зноњ етн≥чноњ й культурноњ належност≥, рел≥г≥йноњ й пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ.

5. ѕроблеми в≥йни та миру кр≥зь призму морал≥.

Ћюдська жад≥бн≥сть ≥ нерозумн≥сть змусила виробити ≥ накопичити таку к≥льк≥сть зброњ, €коњ вистачить дл€ багаторазового знищенн€ «емл≥ з ус≥ма њњ мешканц€ми. «ахован≥ в землю й чекають свою часу 110 тис. м≥н у 64 крањнах св≥ту. њх знищенн€ потребуЇ 33 млн долар≥в ≥ 1 тис€чу рок≥в, а поки що 20 тис чолов≥к (переважно д≥тей ≥ фермер≥в) щор≥чно гинуть ≥ кал≥чатьс€.

¬≥йни стають коротшими, а насл≥дки њх Ц значн≥шими. ћабуть, нашому часов≥ в≥дпов≥даЇ афоризм: у в≥йн≥ не буваЇ переможц€. ѕ≥сл€ 5 рок≥в американськ≥ спец≥ал≥сти д≥йшли висновк≥в, що у блискавичн≥й ≥ переможн≥й операц≥њ у ѕерськ≥й затоц≥ американськ≥ солдати одержали значн≥ ураженн€ нервовоњ системи внасл≥док застосуванн€ х≥м≥чних речовин ≥ медичних препарат≥в (так званий Ђсиндром в≥йни у ѕерськ≥й затоц≥ї).  р≥м цього безпосереднього результату державам Ц учасниц€м воЇнних д≥й довелось усв≥домити г≥рку ≥стину: солдат, що повернувс€ з в≥йни, потребуЇ дорогоњ, добре поставленоњ системи реадаптац≥њ (повторного пристосуванн€ до соц≥ального середовища), ≥накше збер≥гаЇтьс€ загроза соц≥альноњ напруги та конфл≥кт≥в.

Ћюдська винах≥длив≥сть у засобах вбивства удосконалюЇтьс€ прот€гом вс≥Їњ ≥стор≥њ Ц в≥д дрючка до лазера. ”складненн€ техн≥ки потребуЇ все б≥льших матер≥альних та ≥нтелектуальних витрат. —творенн€ зброњ масового знищенн€ робить њњ небезпечною вже на етап≥ випробуванн€. ћ≥жнародн≥ угоди скоротили вплив цих випробувань на довк≥лл€. ”в≥йшли в ≥стор≥ю сплюндрован≥ на стол≥тт€ райськ≥ острови-атоли, заражен≥ озера тощо. —ила €дерноњ зброњ Ц у волод≥нн≥ нею. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х тип≥в озброЇнн€ €дерна збро€ створюЇ небезпеку на вс≥х етапах Ц виготовленн€, випробуванн€, збереженн€.

∆ахливе пророцтво ф≥лософа про те, що ƒруга св≥това в≥йна вибухне, €к т≥льки п≥дросте покол≥нн€, що не знаЇ ѕершоњ, збулос€. њњ страх≥тт€ змусили в≥дмовитис€ в≥д теоретичноњ аполог≥њ: культура першоњ половини XX ст. ще дозвол€ла соб≥ нањвн≥ виправданн€ вбивств уродженою агресивн≥стю людини ≥ нав≥ть необх≥дн≥стю пер≥одичних вибух≥в лют≥ дл€ Ђочищенн€ї людства, його самооновленн€, усуненн€ демограф≥чноњ напруги й проблем голоду. «≥ткнувшись ≥з вт≥ленн€м у житт€ своњх ≥дей, теоретики здригнулис€. ѕотр€с≥нн€ початку в≥ку Ц ѕерша св≥това в≥йна Ц змусило по-новому оц≥нити цей вид взаЇмов≥дносин держав ≥ народ≥в. Ѕол≥сний перех≥д в≥д традиц≥йноњ культури, за €коњ ≥ндив≥д приносивс€ в жертву загальн≥й справ≥, до сучасного типу культури, побудован≥й на ц≥нност≥ окремоњ людини, усв≥домленн€ непоправноњ втрати ≥з загибеллю кожноњ людини Ц з одного боку, а з ≥ншого Ц залученн€ до воЇнних д≥й величезноњ к≥лькост≥ солдат≥в ≥ особливо, мирного населенн€; об'Їднанн€ зусиль к≥лькох держав у боротьб≥ одна з одною ≥, таким чином, охопленн€ великих територ≥й; ≥, нарешт≥, застосуванн€ зброњ масового знищенн€ кор≥нним чином зм≥нило не лише характер в≥йни, а й залишило значний сл≥д у культур≥, у житт≥ людей, €ких американська письменниц€ √ертруда —тайн (1874-1946 рр.) назвала Ђвтраченим покол≥нн€мї.

—палахи агресивност≥ у м≥ру розвитку техн≥чноњ оснащеност≥ становл€тьс€ все б≥льше руйн≥вними. ћабуть, саме труд ≥нженер≥в, виробництво б≥льшою м≥рою визначають у наш час х≥д воЇнних д≥й. ћинули часи римськоњ стратег≥њ ≥ тактики, коли в≥йну називали мистецтвом, ≥ на передньому план≥ були не стражданн€ ≥ смерть, а хоробр≥сть, героњзм, витривал≥сть, мужн≥сть, самопожертва та ≥нш≥ людськ≥ чесноти, €к≥ звеличувались сп≥вгромад€нами. —учасн≥ засоби масовоњ комун≥кац≥њ в осв≥тленн≥ бойових д≥й вид≥л€ють неможливий дл€ минулих цив≥л≥зац≥й аспект: в≥дпов≥дальн≥сть воЇначальник≥в за жертви.

ќсобливо чутлива сучасна культура до загибел≥ цив≥льних людей, а також насл≥дк≥в залученн€ мирного населенн€ до воЇнних д≥й. ѕерша св≥това в≥йна з обох бок≥в фронту осиротила приблизно 45 млн. д≥тей. ѕредставник обвинуваченн€: у справах учасник≥в недавньоњ в≥йни в ёгослав≥њ за€вив про намаганн€ ввести в коло питань √аазького трибуналу св≥дченн€ про зівалтуванн€, €к≥ в минул≥ в≥йни до уваги не бралис€. ќтже, п≥встол≥тт€, ≥до в≥ддал€Ї √аазький процес в≥д Ќюрнберзького, примусило ≥накше визначити права людини, розширити пон€тт€ гуман≥зму.

¬≥домий англ≥йський письменник √≥лберт „естертон надзвичайно точно висловив лог≥ку насилл€: Ђ¬и н≥коли не доведете своЇму сп≥вбес≥днику, що син≥й кол≥р кращий за зелений, зате ви можете так двигнути його по голов≥, що в≥н побачить ус≥ кольори веселкиї. Ќа щаст€, у сучасн≥й культур≥ починаЇ переважати тенденц≥€ розв'€занн€ конфл≥кт≥в ≥ншими засобами. Ћюдина ЦЇдина ≥стота, €ка, за визначенн€м  онрада Ћоренца, у застосуванн≥ зброњ не стримуЇтьс€ ≥нстинктом самозбереженн€. Ћюдина керуЇтьс€ ≥де€ми. ¬она в≥льна обирати св≥й шл€х, засоби дос€гненн€ своЇњ мети. Ќе в≥д вродженоњ програми, а в≥д почутт€ в≥дпов≥дальност≥ залежить, чи збережутьс€ культура, житт€, взагал≥ «емний св≥т. ќтже, п≥дготовка до в≥йни, њњ зд≥йсненн€, л≥кв≥дац≥€ њњ насл≥дк≥в обходитьс€ людству занадто дорого, торг≥вл€ зброЇю залишаЇтьс€ одним з найприбутков≥ших зан€ть, але у сучасн≥й цив≥л≥зац≥њ у багатьох випадках в≥ддаЇтьс€ перевага мирним шл€хам розв'€занн€ конфл≥кт≥в, €к≥ виключають пр€му агрес≥ю; все це Ц насл≥док значних зм≥н у сусп≥льн≥й думц≥; зм≥ни в систем≥ моральних ц≥нностей в≥дбилис€ у р≥зних м≥жнародних угодах, що обмежують або заборон€ють випробуванн€, виробництво, збер≥ганн€ де€ких вид≥в зброњ.

 ороткий огл€д глобальних проблем сучасноњ цив≥л≥зац≥њ примушуЇ д≥йти висновк≥в, що час д≥й наосл≥п, методом спроб та помилок пройшов. ЌастаЇ час обм≥ркованих, зр≥лих р≥шень людства, що вимагаЇ не лише практичноњ участ≥, а й доброњ вол≥ вс≥х ур€д≥в ≥ народ≥в. ”св≥домлюючи небезпеку, людство потребуЇ виробленн€ етики самозбереженн€.

Ћекц≥€ 8





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 322 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1268 - | 1170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.049 с.