Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј: ¬ивченн€ властивостей б≥лк≥в ≥ њх визначенн€.




ƒосл≥д 10.1 ¬изначенн€ ≥зоелектричноњ точки б≥лк≥в.

ѕринцип методу.

¬изначенн€ ≥зоелектричноњ точки б≥лк≥в грунтуЇтьс€ на здатност≥

б≥лк≥в легко осаджуватис€ п≥д д≥Їю осаджувач≥в, €к≥ спричинюють

дег≥дратац≥ю б≥лк≥в, ≥ за значенн€ рЌ середовища, що в≥дпов≥даЇ њх

≥зоелектричн≥й точц≥. –озчин казењну та желатину (1%), 0.01, 0.1 ≥ 1

моль\л розчини оцтовоњ

кислоти, 0.1 моль\л розчин ацетату натр≥ю, 96% етиловий спирт (чи 95%

ацетон), дистильована вода.

ќбладнанн€.

—кл€н≥ палички, проб≥рки, градуйован≥ п≥петки, штатив дл€ проб≥рок.

¬изначенн€ ≥зоелектричноњ точки казењну.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших б≥лк≥в, казењн осаджуЇтьс€ в ≥зоелектричн≥й точц≥

без дег≥дратуючих засоб≥в. ≤зоелектрична точка казењну в≥дпов≥даЇ

рЌ 4,7.

“аблиц€ 2.

—п≥вв≥дношенн€ компонент≥в реакц≥йноњ сум≥ш≥ (мл) дл€ визначенн€ ≥зоелектричноњ точки казењну.

вода —Ќ3—ќќЌ (0.01 моль/л) —Ќ3—ќќЌ (0.1 моль/л) –озчин казе≥ну (1%) рЌ середовища
8,4 0,6 ¾ 1,0 5,9
7,8 1,3 ¾ 1,0 5,6
8,8 ¾ 0,3 1,0 5,3
8,5 ¾ 0,5 1,0 5,0
8,0 ¾ 1,0 1,0 4,7
7,0 ¾ 2,0 1,0 4,4
8,0 ¾ 4,0 1,0 4,1
1,0 ¾ 8,0 1,0 3,8

’≥д роботи.

Ѕеруть в≥с≥м проб≥рок. ” кожну наливають воду, розчини оцтовоњ кислоти та казењну в сп≥вв≥дношенн€х, €к≥ наведен≥ в таблиц≥ 2. ≤зоелектричну точку казењну визначають за максимальним ступенем помутн≥нн€ (рЌ 4.7).

 

¬изначенн€ ≥зоелектричиоњ точки желатину.

’≥д роботи.

¬ ш≥сть проб≥рок додають в≥дпов≥дну к≥льк≥сть (мл) розчин≥в оцтовоњ кислоти, ацетату натр≥ю, дистильованоњ води та желатину (табл 3). ¬м≥ст кожноњ проб≥рки перем≥шують. ѕот≥м у вс≥ проб≥рки пов≥льно по ст≥нц≥ доливають по 2 мл спирту (ацетон). „ерез «ќ хв визначають ≥зоелектричну точку, тобто знаход€ть проб≥рку з максимальним ступенем помутн≥нн€ розчину.

“аблиц€ 3.

—п≥вв≥дношенн€ компонент≥в реакц≥йноњ сум≥ш≥ (мл) дл€ визначенн€ ≥зоелектричноњ точки желатину.

 

¬ода —Ќ3—ќќЌ (0,1 моль) —Ќ3—ќќЌ (1моль/л) —Ќ3—ќќЌNа 0,1моль/л –озчину желатину (1%) рЌ середовища
3,8 0,8 ¾ 2,0 2,0 5,6
3,5 0,5 ¾ 2,0 2,0 5,3
3,0 1,0 ¾ 2,0 2,0 5,0
2,0 2,0 ¾ 2,0 2,0 4,7
¾ 4,0 ¾ 2,0 2,0 4,4
3,8 ¾ 0,8 2,0 2,0 4,1

ƒосл≥д 10.2 як≥сна реакц≥€ на пептидн≥ зв'€зки з н≥нг≥дрином.

ѕринцип методу. ¬ результат≥ взЇмод≥њ a-ам≥нокислоти з н≥нг≥дрином (трикетог≥дринденг≥дратом) утворюЇтьс€ забарвлена комплексна сполука. ѕ≥д час нагр≥ванн€ (до температури 70∞ —) a-ам≥нокислоти окислюютьс€ н≥нг≥дрином та п≥ддаютьс€ окисному дезам≥нуванню з утворенн€м альдег≥ду ≥ —02, а н≥нг≥дрин в≥дновлюЇтьс€:

 

¬≥дновлений н≥нг≥дрин, що конденсуЇтьс€ з ам≥аком ≥ окисленим н≥нг≥дрином, утворюЇ сполуку, €ка, енол≥зуючись, переходить у забарвлену форму синьо-ф≥олетового кольору:

«а на€вност≥ орган≥чних розчинник≥в, на €ких готують розчин н≥нг≥дрину (ацетон, етанол), можливий переб≥г поб≥чноњ реакц≥њ з утворенн€м сполуки, €ка м≥стить радикал (R.) ам≥нокислоти:

 

 

Ќа€вн≥сть радикалу ам≥нокислоти в склад≥ ц≥Їњ сполуки зумовлюЇ р≥зне забарвленн€ (червоне, жовте, блакитне) сполук, €к≥ утворюютьс€ п≥д час реакц≥њ ам≥нокислот ≥з н≥нг≥дрином.

–еакц≥€ з н≥нг≥дрином Ї специф≥чною дл€ ам≥нокислот, що м≥ст€ть

a-ам≥ногрупу, та характерною дл€ де€ких карбонових ≥ цикл≥чних ам≥нокислот. ” реакц≥њ гл≥цину з н≥нг≥дрином утворюЇтьс€ комплексна сполука синьо-ф≥олетового забарвленн€

.

ј. ’≥д роботи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 611 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1616 - | 1468 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.