Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на АЕС

Під час перебування у приміщенні:

необхідно герметизувати приміщення; укрити продукти харчування від пилу; щоденно проводити вологе прибирання приміщень; суворо дотримува­тись правил особистої гігієни; воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування, отримані через торгову мережу; їжу приймати тільки у закритих приміщеннях, перед цим ретельно мити руки та споліскувати рот 0,5% розчином питної соди; систематично контролювати радіаційний фон.

Під час перебування поза приміщенням:

необхідно максимально обмежити перебування на відкритій території, під час виходу з приміщення обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, протипилову пов’язку, плащ, гумові чоботи тощо); під час перебування на місцевості не рекомендується роздягатися, сідати на землю, палити; перед входом у приміщення обов’язково вимити взуття водою, верхній одяг струсити та почистити вологою щіткою; виключити купання у відкритих водоймах.

Йодна профілактика має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів йоду в щитовидній залозі. Проводиться вона шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду (по 20 крапель 5%-го розчину на склянку молока чи води).

Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення.

Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опір­ність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.

 

Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на АЕС

І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,1…0,3 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар’єрів на входах у квартири.

ІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,3…1,5 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар”єрів на входах в будинки.

ІІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1,5…15 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова еваку­ація дітей і вагітних жінок.

ІV. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15…100 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

І+II+III; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.

V. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.

Повна евакуація населення.

Примітка: Похідні нормативи визначені, виходячи з розра­хунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250…400 бер на щито­видну залозу.

 

Основні напрями державної політики у галузі радіаційної безпеки передбачають такі пріоритетні завдання:

- проведення екологічного аудиту кризових територій України, що включає визначення контрольних рівнів забруднення територій, які є нормами для територій, та можливість їх реального досягнення;

- здійснення перебудови техногенного середовища, технічного переосна­щення виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та еколо­гічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, вирішення проблем знешкодження та використання всіх видів відходів.