Ураження вертольотів на посадкових майданчиках

До ст. 179-181

Бойові вертольоти характеризуються високою маневреністю і ефективністю вогню. Тому стрільба на їх ураження повинна вестися із завданням на знищення.

Артилерія уражає вертольоти противника в період їх знаходження на землі. Об'єктами ураження є вертолітні взводи (вогневі групи) на посадкових майданчиках.

Посадковий майданчик є рівною, відкритою ділянкою місцевості з щільним ґрунтом. На краях посадкового майданчика обладнуються стоянки вертольотів на відстанях 80-120 м одна від одної. Стоянки вертольотів можуть бути обваловані. Розміри посадкового майданчика залежать від кількості розміщуваних вертольотів, а також від бойового порядку, вживаного ними при зльоті і посадці; зазвичай вони складають 200-300 м по фронту і за глибиною.

На посадковому майданчику розміщується, як правило, вертолітний взвод або вогнева група з 10-12 вертольотів.

Якщо за даними розвідки положення вертольотів на посадковому майданчику відоме, то вигідніше вести вогонь по групах близько розташованих вертольотів, приймаючи кожну з них за самостійну ціль. За відсутності таких відомостей доцільно обстрілювати всю площу посадкового майданчика. Виходячи з цього, Правилами стрільби рекомендуються два варіанти визначення розмірів цілі і координат її центру.

Кількість артилерії, що залучається для ураження вертольотів, визначається необхідністю виконання вогневого завдання за якомога коротший термін (у зв'язку з високими маневреними можливостями вертольотів), для чого до її рішення залучають не менше дивізіону. Ціль уражають одним коротким вогневим нальотом, що ведеться швидким вогнем.

Найбільш ефективним чинником ураження під час стрільби по вертольотах є осколки. Тому стрільбу по вертольотах доцільно вести касетними снарядами осколкової дії, снарядами з радіопідривником або з ударним підривником при установці на осколкову дію.

Якщо вертольоти (їх висота 3-4 м) розташовані відкрито, то у разі застосування снарядів з ударним підривником при установці на осколкову дію вигідно призначати найбільший заряд, оскільки із збільшенням заряду зростає площа тіньової проекції цілі і, отже, зростає ймовірність її ураження в результаті прямих попадань снарядів. Якщо ж вертольоти укриті, то укриттями для них служать, як правило, обваловані майданчики, при цьому висота валу порівнюється з висотою вертольота, внаслідок чого ураження цілі може бути досягнуте у тому випадку, коли снаряди, перелетівши по крутій траєкторії вал, потраплять у вертоліт або розірвуться поблизу нього. Тому для отримання найбільш крутої траєкторії необхідно призначати найменший заряд при навісній стрільбі або вести мортирну стрільбу.

Ураження командних пунктів та пунктів управління

До ст. 182-184

Командний пункт є груповою ціллю, в межах якої зосереджені жива сила (командування, офіцери управління, особовий склад обслуговуючих підрозділі), засоби управління і засобу пересування. Командні пункти крупних військових формувань (бригади, дивізії, корпуси, армії) розташовуються зазвичай розосереджено на значній площі. В цьому випадку об'єктами ураження для артилерії є райони розташування командування, особового складу груп планування і управління, засобу управління (зокрема, засоби зв'язку).

Залежно від умов обстановки елементи командного пункту в бойових умовах можуть розташовуватися в укриттях (бліндажах, спеціально обладнаних притулках, перекритих або неперекритих окопах або траншеях), у спеціальних автомобілях, автобусах або броньованих машинах (що розташовані відкрито або знаходяться в окопах), а також відкрито.

Командні пункти як об'єкти ураження за характером близькі до таких цілей, як укрита жива сила, відкрито розташована жива сила, бронетранспортери, радіоелектронні засоби. Тому і рекомендації Правил стрільби щодо ведення вогню на ураження командних пунктів багато в чому аналогічні рекомендаціям, що визначають порядок ураження перерахованих цілей.