По зенітній самохідній установці

Маючи характеристики сумарного закону, можна, аналогічно тому, як це робилося при розгляді способів обстрілу окремої цілі, визначити кількість установок прицілу і кутоміра під час стрільби по груповій цілі. При цьому приймаються y_min» 0,7, y _П» 0,8-0,9 і y_mах» 1,0. Тоді величини найвигідніших значень стрибка прицілу і інтервалу віяла (під час стрільби на одній установці кутоміра) можуть бути визначені за формулами:

; (9)

. (10)

Відомо, що, чим менше стрибок прицілу, а отже, чим більше кількість установок прицілу, тим більш рівномірно розподілятимуться точки падіння снарядів на площі обстрілу. Проте велика кількість установок практично невигідна, оскільки при цьому ускладнюється розрахунок установок для стрільби і сповільнюється темп вогню через ускладнення роботи гарматних обслуг. Крім того, велика кількість установок призводить до значної перевитрати або недовитрати снарядів. Так, наприклад, для умов, коли кількість установок прицілу дорівнює п'яти, а кількість установок кутоміра – трьом, витрата снарядів під час стрільби 6-гарматною батареєю буде кратною 90 (18-гарматним дивізіоном – 270), тобто при призначенні одного снаряда на гармату-установку батарея повинна витратити 90, а дивізіон 270 снарядів. Якщо витрата снарядів для ураження цілі дорівнює 150, тоді під час стрільби батареєю буде або недовитрачено 60 снарядів (при призначенні на гармату-установку одного снаряда), або перевитрачено 30 снарядів (при призначенні на гармату-установку двох снарядів).
Під час стрільби по цій цілі дивізіоном навіть при призначенні одного снаряда на гармату-установку перевитрата складе 120 снарядів.

При призначенні трьох установок прицілу і двох установок кутоміра кратність витрати снарядів батареєю складає тільки 36, а дивізіоном – 108; при призначенні ж трьох установок прицілу і однієї установки кутоміра – відповідно 18 і 54 снаряди.

Неважко переконатися, що в цьому випадку різниця між витратою снарядів, що реалізується і необхідна для ураження цілі, буде значно меншою. Тому при виробленні практичних рекомендацій прагнуть (якщо це можливо) максимально скоротити кількість установок прицілу і кутоміра. Зокрема, під час стрільби по неспостережних групових цілях рекомендують призначати також три установки прицілу, як і по неспостережних окремих цілях.

Розглянемо, при якій величині стрибка прицілу забезпечується необхідний показник ефективності стрільби М[а].

У табл. 48 дані результати розрахунків за формулою (9) величин стрибка прицілу під час стрільби дивізіоном в умовах, коли зведені серединні помилки за дальністю Ед₀ дорівнюють 1,25 і 1,7 Вд₀, а глибина цілі дорівнює 10 Ед₀.

Таблиця 48

Величини стрибка прицілу, виражені в долях глибини групової цілі,