Розділові знаки при однорідних членах речення

К О М А

Ставиться

Не ставиться

Якщо однорідні члени не з’єднані сполучником: Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік (Є.Будницька).

Перед протиставними сполучниками: Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля(М.Рильський).

Між однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками: В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори… (О.Олесь).

Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою,і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В.Сосюра).

Якщо однорідні члени з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою: Велика мудрість прихована в народних прислів’ях і приказках, афоризмах і метафорах.

При однорідних членах, з’єднаних парними сполучниками як – так, не тільки – але й, хоч – але (та), не так – як, перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною(В.Сухомлинський)

Перед єднальним і розділовим сполучниками, вжитими один раз: Довіра і правда відкриваються нам з найменших років, з колиски (М.Сингаївський).

Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В.Сосюра).

Якщо повторюваний сполучник з’єднує різні однорідні члени: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покуття… (В.Скуратівський).

Якщо однорідні члени з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні вдень ні вночі, ні живий ні мертвий

Між двома однаковими або близькими за значенням словами із заперечною часткою НЕ: Хата не хата, а від дощу ховає.

Між двома дієсловами в однаковій формі, що виражають рух і його мету: Йди принеси води, піди виконай доручення.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Якщо однорідні члени, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий – на віки(Б.Олійник).

Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія – одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В.Шевчук).

Т И Р Е

КРАПКА З КОМОЮ

Якщо однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки: Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, і росте, і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять; і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитна діброва під селом; і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу (М.Стельмах).

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві або впіймати (О.Довженко).

Узагальнювальні слова– це граматична форма, що вживається як назва найближчого родового або більш широкого поняття, яке об’єднує видове поняття в межах однорідного ряду.

Між узагальнювальним словом і однорідними членами речення існують змістові відношення родо-видового типу й відношення частини й цілого.

Можуть виражатися іменниками, займенниками, прислівниками, словосполученнями

Пояснювальний зв’язок між узагальнювальними словами і однорідними членами речення може підкреслюватися словами як-от, а саме

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА

Можуть стояти перед однорідними членами речення і після них

Узагальнювальне слово та однорідні члени речення виступають у ролі того самого члена речення

Однорідні члени речення щодо узагальнювальних слів є уточнювальнимисловами.