Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–еченн€ з в≥докремленими обставинами




¬≥докремлюватис€ можуть обставини, виражен≥ одиничним д≥Їприсл≥вником, д≥Їприсл≥вниковим зворотом та ≥менниково-прийменниковими конструкц≥€ми.

 

 


  ѕосп≥шаючи ≥ не роздумуючи, ми д≥Їмо в скрутних обставинах
  Е ѕолохлив≥ €зики полумТ€ то зд≥ймалис€ в пов≥тр€, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла (ѕ.ќровецький).  
ѕодивись тепер на мат≥р, на свою ¬крањну, що, колишучи,сп≥вала про свою недолю,що,сп≥ваючи,ридала,вигл€дала волю (“.Ўевченко).  
  ј ти стоњш на берез≥, а ти стоњш вагаючись(¬.√уртовенко).
  ’лопчик сам соб≥ посм≥хнувс€, зупинившись.
  ≤ коли дуне в≥тер, то дерева, нагинаючись, здаютьс€ живими (™.√уцало).
Ќе в≥докремлюЇтьс€
¬≥докремлюЇтьс€
”мови в≥докремленн€ обставини, вираженоњ д≥Їприсл≥вником
ќдиничний д≥Їприсл≥вник
ѕеред д≥Їсловом-присудком
ѕ≥сл€ д≥Їслова-присудка, €кщо не Ї обставиною способу д≥њ
якщо п≥сл€ д≥Їслова Ї два ≥ б≥льше д≥Їприсл≥вник≥в, €к≥ виконують функц≥ю обставини способу д≥њ, то ≥ перед першим д≥Їприсл≥вником кома ставитьс€
ѕ≥сл€ д≥Їслова-присудка, €кщо Ї обставиною способу д≥њ
якщо одиничний д≥Їприсл≥вник стоњть п≥сл€ сполучника, що стосуЇтьс€ ≥нших член≥в реченн€, то кома перед ним ставитьс€
якщо дв≥ обставини зТЇднан≥ Їднальним сполучником, то м≥ж ними кома не ставитьс€

 

ƒ≥Їприсл≥вниковий зворот

 

 


¬≥докремлюютьс€ Ќе в≥докремлюютьс€  
«авжди перед д≥Їсловом-присудком ј молодим бувши, хто не захоплювавс€? (≤ван Ће)      
ѕ≥сл€ д≥Їслова-присудка, €кщо не Ї обставиною способу д≥њ ≥ не входить до складу фразеолог≥зму ѕеред ним в≥дкривалась та жорстока ≥ складна правда, €ку часом в≥н особисто в≥дчував,вдумуючись у злов≥сний ≥ не завжди передбачуваний х≥д под≥й (Ќатан –ибак).  
ѕ≥сл€ д≥Їслова-присудка, €кщо Ї обставиною способу д≥њ або входить до складу фразеолог≥зму √од≥ вже панами сид≥тизгорнувши руки(≤.Ќечуй-Ћевицький).      
якщо д≥Їприсл≥вниковий фразеолог≥чний зворот в≥ддалений в≥д д≥Їслова присудка ≥ншими словами, або стоњть перед ним, то комами вид≥л€Їтьс€ „≥пка п≥шов додому, пов≥сивши голову, про все, що чув, роздумуючи (ѕанас ћирний). ≤ зовс≥м ≥нша р≥ч, коли в≥н сам, позичивши в —≥рка очей, посп≥шаЇ до тебе на берег (ќ.√ончар).  
   
  якщо на початку стоњть п≥дсилювальна частка ≥(й), то кома п≥сл€ нењ не ставитьс€ ≤ виб≥гши з хати, п≥шов у садок (ћ. оцюбинський).  
якщо д≥Їприсл≥вниковий зворот стоњть п≥сл€ сполучника, що стосуЇтьс€ ≥нших член≥в реченн€, то кома перед ним ставитьс€ Ќастечка засв≥чуЇ каганець ≥, прикривши рукою, несе його до столу (ћ.—тельмах) якщо д≥Їприсл≥вниковий зворот приЇднуЇтьс€ за допомогою сполучник≥в мов, немов, наче, неначе, н≥бито —пок≥йно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив(Ќатан –ибак)  
  якщо дв≥ обставини зТЇднан≥ Їднальним сполучником, то м≥ж ними кома не ставитьс€ ’оваючись все ще не от€мившись, солдат розпов≥дав про себе (ќ.√ончар)  

 

 

якщо ж под≥бн≥ обставини не мають уточнювального значенн€, то вони не в≥докремлюютьс€: “ам далеко п≥д горами смужкою блищить ƒн≥про (≤.Ќечуй-Ћевицький).  
ћожуть в≥докремлюватис€ обставини, €к≥ уточнюють значенн€ попередньоњ обставини: Ќа протилежному боц≥ долини, поп≥д горбами, чорн≥в обр≥дний безлистий л≥с, а внизу, в затишку, жовт≥в широкий луг (¬.ћалик).  
¬≥докремлен≥ обставини, виражен≥ ≥менниково-прийменниковими конструкц≥€ми  
ќбставини в≥докремлюютьс€ тод≥, коли њх треба вид≥лити серед ≥нших член≥в реченн€ ≥ надати њм особливоњ смисловоњ ваги: „асом зривалис€ ≥ глухо падали в тиш≥ €блука й замерзали там, м≥ж мокроњ трави (¬.Ўевчук).  
«авжди в≥докремлюютьс€ обставини з допустовим зна≠ченн€м, виражен≥ ≥менником з прийменником незважаючи на: Ќезважаючи на д≥дову об≥ц€нку, перев≥з не прибував (ћ. оцюбинський).  
ќбставини, виражен≥ ≥менниками з прийменниками у звТ€зку з, залежно в≥д, на в≥дм≥ну в≥д, завд€ки, внасл≥док, з причин, за браком, зг≥дно з, за згодою, в≥дпов≥дно до, на випадок можуть в≥докремлюватис€ ≥ не в≥докремлюватис€, залежно в≥д стил≥стичноњ функц≥њ звороту та нам≥ру автора: ¬супереч тим в≥щуванн€м проходили грози (ћ.–ильський); ¬супереч зовн≥шн≥й легковажност≥, Ћюба напрочуд чесно ум≥ла збер≥гати таЇмниц≥ (ќ.√ончар).  

¬≥зьми ол≥вець зам≥сть ручки; ѕочергуй сьогодн≥ зам≥сть мене.
≤ н≥хто того не чув, не знав й не бачив, опр≥ч ћарка маленького (“.Ўевченко); «ам≥сть Їднанн€ та братерства м≥ж двома народами, Їзуњти в колег≥€х пос≥€ли пекельну ненависть та ворогуванн€ (≤.Ќечуй-Ћевицький)
¬≥докремлен≥ додатки  
¬≥докремлюютьс€ додатки, виражен≥ зворотами з≥ значенн€м виключенн€, включенн€, зам≥щенн€, доповненн€, що починаютьс€ словами кр≥м, зам≥сть, за вин€тком, опр≥ч, окр≥м, наприклад, нав≥ть, включаючи, зокрема, особливо
якщо прийменник зам≥сть синон≥м≥чний до прийменника за або взам≥н, то зворот не в≥докремлюЇтьс€
”¬ј√ј!

¬≤ƒќ –≈ћЋ≈Ќ≤ ”“ќ„Ќё¬јЋ№Ќ≤ „Ћ≈Ќ» –≈„≈ЌЌя

  ƒн≥про несе “арасов≥ здал€ з ус≥х-усюд Ц поклони ≥ прив≥ти (ѕ.–ебро).
  ƒе-не-де пом≥ж отими купинами розкидан≥ блакитн≥ люстерка Ц то над силу дихають до неба замулен≥ джерела (ќ.√ижа).
  «-за пагорба видн≥лись невисок≥ дерева чи кущ≥
  ѕредметом вивченн€ лексиколог≥њ Ї лексика, або словниковий склад мови
  ј ƒжусиха Ц њхн€ сус≥дка Ц через дорогу сидить (™.√уцало)
  —ело Ўевченкове, √лух≥вського району, —умськоњ област≥
  ÷≥лий св≥т Ц великий, до того незнанийЦ розкривс€ тод≥ перед ќльгою (ћ.ќл≥йник).
  ¬есела, хоч ≥ втомлена, ќксана радо зустр≥чала гостей
  ќстанн≥й сн≥г, там бурий, там блакитний, ≥ще лежить в окопах ≥ €рах (ћ.–ильський).
  ¬еликоњ шкоди завдають айсберги, тобто плавуч≥ крижан≥ гори.
« уточнюваними словами повТ€зуютьс€ лише ≥нтонац≥йно або ≥нтонац≥Їю й по€снювальними словами
”точнювальн≥ в≥докремлен≥ члени реченн€ конкретизують або по€снюють той член реченн€, з €ким вони повТ€зан≥ одн≥Їю синтаксичною функц≥Їю
“обто, або, себто, зокрема, а саме, нав≥ть, €к-от, притому, наприклад тощо
¬≥докремлюютьс€
ќзначенн€, що виступають уточненн€м до попереднього означенн€
”точнювальн≥ означенн€ можуть приЇднуватис€ за допомогою сполучник≥в п≥др€дност≥ хоч, нав≥ть, €кщо
Ќазви м≥ст, с≥л, областей, район≥в, що означають м≥сцезнаходженн€ або адресу, незалежно в≥д пор€дку сл≥в
”точнювальн≥ означенн€ можуть вид≥л€тис€ ≥ за допомогою тире дл€ наданн€ њм б≥льшоњ смисловоњ ваги
”точнювальне значенн€ можуть мати ≥ прикладки. ¬они в≥докремлюютьс€ комами або тире
”точнювальн≥ прикладки, що приЇднуютьс€ сполучниками чи, або (в значенн≥ тобто)
якщо сполучниками чи, або поЇднують два однор≥дн≥ члени реченн€, то м≥ж ними кома не ставитьс€
”точнювальн≥ обставини, виражен≥ ≥менниками з прийменниками або присл≥вниками, вид≥л€ютьс€ комами або тире
якщо под≥бн≥ обставини не мають уточнювального значенн€, то комами не в≥докремлюютьс€

–≈„≈ЌЌя, ”— ЋјƒЌ≈Ќ≤





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 701 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1969 - | 1735 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.