Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥з≥олог≥€ базальних €дер головного мозку.




“емає3. ѕ–ќћ≤∆Ќ»… ≤ ѕ≈–≈ƒЌ≤… ћќ«ќ .

ѕлан.

1. ‘≥з≥олог≥€ пром≥жного мозку.

2. ‘≥з≥олог≥€ базальних €дер головного мозку.

3. ‘≥з≥олог≥€ кори великих п≥вкуль.

4. ‘≥з≥олог≥€ л≥мб≥чноњ системи.

 

1. ‘≥з≥олог≥€ пром≥жного мозку. ѕром≥жний мозок ≥нтегруЇ сенсорн≥, рухов≥ й вегетативн≥ реакц≥њ, необх≥дн≥ дл€ ц≥л≥сноњ д≥€льност≥ орган≥зму. ќсновн≥ утворенн€ пром≥жного мозку: таламус, г≥поталамус.

“аламус (зоровий бугор)Чв≥дбуваЇтьс€ обробка сигнал≥в, що йдуть у кору великого мозку в≥д спинного, середнього мозку, мозочка, базальних гангл≥њв головного мозку.

” €драх таламуса в≥дбуваЇтьс€ перемиканн€ ≥нформац≥њ, що надходить в≥д экстеро-, проприорецепторов й ≥нтероцепторов ≥ починаютьс€ таламокортикальн≥ шл€хи.

«оровий бугор Ї Ђстанц≥Їюї дл€ вс≥х вид≥в чутливост≥, €к≥ дал≥ надход€ть у кору великого мозку.

«оровий бугор Ї центром орган≥зац≥њ й реал≥зац≥њ ≥нстинкт≥в, пот€г≥в, емоц≥й. ¬ складн≥й будов≥ таламуса Ї взаЇмозалежн≥ €дра, що дозвол€Ї орган≥зовувати рухов≥ реакц≥њ, €к ссанн€, жуванн€, ковтанн€, см≥х.

√≥поталамус Ч структура пром≥жного мозку, що входить у л≥мб≥чну систему, €ка орган≥зуЇ емоц≥йн≥, повед≥нков≥, гомеостатичн≥ реакц≥њ орган≥зму.

√≥поталамус маЇ багато зв'€зк≥в з корою великого мозку, п≥дк≥рковими вузлами, зоровим бугром, середн≥м мозком, мостом, довгастим ≥ спинним мозком.

” людини г≥поталамус остаточно дозр≥ваЇ до в≥ку 13Ч 14 рок≥в. «а рахунок потужних афферентних зв'€зк≥в з нюховим мозком, базальними гангл≥€ми, таламусом, гиппокампом, корою великого мозку г≥поталамус одержуЇ ≥нформац≥ю про стан практично вс≥х структур мозку. ¬плив на симпатичну й парасимпатичну регул€ц≥ю дозвол€Ї г≥поталамусу впливати на вегетативн≥ функц≥њ орган≥зму гуморальним ≥ нервовим шл€хами.

Ќейрони €дер передньоњ групи г≥поталамуса продукують вазопрессин, окситоцин й ≥нш≥ пептиди.

Ќейрони €дер серединноњ групи г≥поталамуса продукують рил≥зинг-фактори (либерини) та ≥нг≥б≥тори (статини), €к≥ регулюють активн≥сть передньоњ частки г≥поф≥за. ” ньому утвор€тьс€ соматотропний, тиреотропний й ≥нш≥ гормони. ÷е св≥дчить про нейросекреторну функц≥ю.

ядра також реагують на зм≥ни температури кров≥, електрол≥тного складу й осмотичного тиску плазми, к≥лькост≥ й складу гормон≥в кров≥.

ѕатолог≥чн≥ процеси в г≥поталамус≥ можуть супроводжуватис€ прискоренн€м полового дозр≥ванн€, порушенн€м менструального циклу, половоњ функц≥њ.

√≥поталамус Ї також центром регул€ц≥њ циклу пильнуванн€, сну. ”шкодженн€ заднього г≥поталамуса може викликати так званий летарг≥чний сон.

ќсобливе м≥сце у функц≥€х г≥поталамуса займаЇ регул€ц≥€ д≥€льност≥ г≥поф≥за.

” г≥поталамус≥ й г≥поф≥з≥ утвор€тьс€ також нейрорегул€торн≥ пептиди Ч энкефалини, эндорфини, що волод≥ють морфиноподобним д≥Їю й спри€ють зниженн€м стресу й т.д.

‘≥з≥олог≥€ базальних €дер головного мозку.

Ѕазальн≥ (п≥дк≥рков≥) €дра - це скупченн€ с≥роњ речовини, в лобових частках. ƒо базальних €дер в≥днос€ть хвостате €дро, шкарлупу, (разом вони становл€ть смугасте т≥ло), огорожу, бл≥ду кулю.

’востате €дро й шкарлупа одержують спадн≥ зв'€зки в≥д кори великого мозку. ќсновна частина аксон≥в хвостатого €дра й шкарлупи йде до бл≥доњ кул≥, зв≥дси Ч до таламуса й т≥льки в≥д нього Ч до сенсорних пол≥в. ћ≥ж ними Ї замкнуте коло зв'€зк≥в. ’востате €дро й шкарлупа мають також функц≥ональн≥ зв'€зки з≥ структурами, що лежать поза цим колом: ≥з чорною субстанц≥Їю, червоним €дром, мозочком, кл≥тинами спинного мозку.

¬они беруть участь в орган≥зац≥њ й регул€ц≥њ рух≥в, регул€ц≥њ роботи вегетативних орган≥в.

–еакц≥ю нейрон≥в хвостатого €дра викликають подразненн€ шк≥ри, св≥тлов≥, звуков≥ стимули. ” випадку ушкодженн€ хвостатого €дра у тварини з'€вл€Їтьс€ рухова г≥перактивн≥сть.

ѕри недол≥ку дофамина у хвостатому €др≥ (наприклад, при дисфункции чорноњ речовини) бл≥да кул€ розгальмовуЇтьс€, актив≥зуЇ спинно-стовбурн≥ системи, що приводить до рухових порушень у вигл€д≥ риг≥дност≥ м'€з≥в.

’востате €дро й бл≥да кул€ беруть участь у таких процесах, €к умовнорефлекторна д≥€льн≥сть, рухова активн≥сть.

” людини стимул€ц≥€ хвостатого €дра п≥д час нейрох≥рург≥чноњ операц≥њ порушуЇ мовний контакт ≥з хворим, п≥сл€ припиненн€ подразненн€ не пам'€таЇ, що до нього зверталис€. ” випадках травм головного мозку з подразненн€м гол≥вки хвостатого €дра у хворих в≥дзначаЇтьс€ амнез≥€.

ѕодразненн€ хвостатого €дра може повн≥стю запоб≥гти сприйн€ттю болючих, зорових, слухових й ≥нших вид≥в стимул€ц≥њ. ѕодразненн€ вентральноњ частини хвостатого €дра знижуЇ, а дорсальноњ - п≥двищуЇ слиновид≥ленн€.

—пециф≥чним дл€ подразненн€ хвостатого €дра Ї переважно гальмуванн€ активност≥ кори великого мозку, п≥дк≥ркових утворень, гальмуванн€ безумовного й умовнорефлекторного поводженн€.

¬имиканн€ хвостатого €дра супроводжуЇтьс€ розвитком г≥перк≥нез≥в мимов≥льних м≥м≥чних реакц≥й, тремору, атетозу, хорењ (посмикуванн€ к≥нц≥вок; тулуба, €к при некоординованому танц≥). ” випадку ушкодженн€ хвостатого €дра спостер≥гаютьс€ ≥стотн≥ розлади вищоњ нервовоњ д≥€льност≥, утрудненн€ ор≥Їнтац≥њ в простор≥, порушенн€ пам'€т≥, упов≥льненн€ росту орган≥зму.

ƒл€ шкарлупи характерна участь в орган≥зац≥њ харчового поводженн€: пошук њж≥, спр€мован≥сть на њжу,захопленн€ та волод≥нн€ њжею; р€д троф≥чних порушень шк≥ри, внутр≥шн≥х орган≥в. ѕодразненн€ шкарлупи привод€ть до зм≥н подиху, слиновид≥ленн€.

Ѕл≥да кул€ повТ€зана з таламусом, шкарлупою, хвостатим €дром, середн≥м мозком, г≥поталамусом й ≥н. що св≥дчить про њњ участь в орган≥зац≥њ простих ≥ складних форм поводженн€.

”шкодженн€ бл≥доњ кул≥ викликаЇ в людей г≥пом≥м≥ю, тремор голови, к≥нц≥вок, монотонн≥сть мови. ѕри ушкодженн≥ бл≥доњ кул≥ спостер≥гаютьс€

ќгорожа м≥стить пол≥морфн≥ нейрони р≥зних тип≥в. ¬она утворить зв'€зки переважно з корою великого мозку.

√либока локал≥зац≥€ й мал≥ розм≥ри огорож≥ представл€ють певн≥ труднощ≥ дл€ њњ ф≥з≥олог≥чного досл≥дженн€. ÷е €дро маЇ форму вузькоњ смужки с≥роњ речовини, розташованого п≥д корою великого мозку в глибин≥ б≥лоњ речовини.

‘ункц≥€: ор≥Їнтовна реакц≥€, поворот голови уб≥к подразненн€, жувальн≥, ковтальн≥, ≥нод≥ блювотн≥ рухи. ѕодразненн€ огорож≥ гальмуЇ умовний рефлекс на св≥тло, мало позначаЇтьс€ на умовному рефлекс≥ на звук. —тимул€ц≥€ огорож≥ п≥д час њж≥ гальмуЇ процес поњданн€ њж≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 880 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1301 - | 1203 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.