Надійним критерієм схильності юного спортсмена до спринтерських або стаєрських дисциплін циклічних видів спорту є склад м'язової тканини. Відомо, що серйозних успіхів при виступі на спринтерських дистанціях (у бігу на 100—400 м, плаванні 100 м, ковзанярському спорті 500, 1000 м) можуть досягти спортсмени з високим (70-80 % і більше) кількісним вмістом білих, швидкоскоротливих м'язових волокон. На довгих дистанціях успіх, як правило, супроводжує спортсменів, в м'язах яких міститься відповідна кількість червоних, повільноскоротливих м'язових волокон. Не вдаючись до складного біохімічного аналізу, цей показник з достатньою для практичної мети точністю можна оцінити використовуючи такі найпростіші тести, як стрибок з місця в довжину або у висоту.
Вже на початку другого етапу багаторічної підготовки виникає необхідність у визначенні відповідності будови тіла юних спортсменів морфологічним особливостям майстрів високого класу. Морфологічні особливості знаходяться в числі найважливіших, які необхідно враховувати при визначенні перспективності спортсмена на цьому етапі відбору.
Серед безлічі схем визначення конституцій людини розглянемо одну з найбільш популярних, згідно з якою виділяються три соматотипа:
Пікнічний ендоморфний тип — опукла грудна клітка, м'які округлі форми внаслідок розвитку підшкірної основи, відносно короткі кінцівки, короткі і широкі кисті і стопи, велика кількість підшкірного жиру;
Атлетичний мезоморфний тип — трапецієвидна форма тулуба, вузький таз, потужний плечовий пояс, добре розвинена мускулатура, масивні кістки.
Астенічний ектоморфний тип — плоска і довга грудна клітка, відносно широкий таз, худе тіло і слабкий розвиток підшкірної основи, довгі тонкі кінцівки, вузькі стопи і кисті, мінімальна кількість підшкірного жиру.
Велике значення для раціонального відбору та орієнтації юних спортсменів на даному етапі має аналіз властивостей їх нервової системи — сили процесів збудження і гальмування, їх врівноваженості і рухливості.
Перспективним генетичним маркером функціональних можливостей спортсмена для ряду видів спорту є домінантність руки. Ліворукі спортсмени, в порівнянні з праворукими, мають велику швидкість простої рухової реакції, що забезпечує їм успішність простих дій, відрізняються високим рівнем тривожності, неврівноваженим типом нервової системи, переважанням предметно-образного мислення. Одночасно вони поступаються праворуким у швидкості прийняття рішень в складних ситуаціях, у здатності до абстрактно-логічного мислення. Ці особливості ліворуких спортсменів, детерміновані генетично на 40-50 % визначають їх успіхи в діяльності, що вимагає виняткової реакції і виконання відносно простих рухів з високою швидкістю. Найбільш наочно це проявляється у фехтуванні: серед чемпіонів найбільших міжнародних змагань представництво спортсменів-шульг в 10 разів перевищує середні популяційні дані і становить близько 50%. Саме ці спортсмени відрізняються простотою і виключно високою швидкістю дій.
Важливою стороною другого етапу багаторічного відбору є ретельна оцінка технічної підготовленості юного спортсмена. У циклічних видах спорту оцінюється насамперед ефективність рухів, їх еластичність, м'якість, потужність визначаються за співвідношенням темпу і кроку. У складно-технічних видах спорту велике значення має визначення ступеня закріплення помилок при виконанні найважливіших елементів рухів.
Останнім часом у процесі відбору спортсменів значно більше уваги приділяють оцінці так званих спеціалізованих сприйнять. Досвід практичної роботи показує, що низький рівень спеціалізованих сприйнять не може компенсуватися навіть винятковістю фізичних якостей і особливими психічними властивостями спортсменів.
Все більшого значення на другому етапі багаторічного відбору набуває оцінка особистісно-психічних якостей юного спортсмена. Основні критерії перспективності при цьому — наполегливість, відсутність підозріливості, впевненість у своїх силах, бажання тренуватися і змагатися з сильними партнерами і суперниками. При цьому в циклічних видах спорту особистісно-психічні якості є не тільки цілісним критерієм перспективності, а й додатковим критерієм схильності до спеціалізації в спринті або на стаєрських дистанціях. Так, відомо, що у спринтерів зазвичай реактивний тип нервової системи. Для них характерна категоричність у судженнях, висока збудливість, швидкість зміни настрою. Стаєри, як правило, спокійні, працьовиті й дисципліновані, повільніше переорієнтовуються і пристосовуються до нових умов. Особливості вольових якостей добре виявляються при виступі у змаганнях або виконанні контрольних завдань, побудованих в змагальній формі. Так, наприклад, інтенсивні вольові прояви у вправах, що вимагають короткочасних, але напружених зусиль. Рішучість і сміливість оцінюється при виконанні вправ в ускладнених умовах.
Характерна сторона медичного контролю на другому етапі багаторічного відбору — виявлення прихованих захворювань і осередків інфекції в організмі. Істотна увага приділяється й виявленню специфічних для того чи іншого виду спорту захворювань, наприклад, ортопедичних — у легкоатлетів та представників спортивних ігор; захворювань верхніх дихальних шляхів і органів слуху у плавців і т. п.
В ігрових видах спорту на другому ступені спортивного відбору особлива увага приділяється ретельній оцінці ігрової обдарованості. Це передбачає визначення здатності до ігрової взаємодії, орієнтуванні і передбачення ситуації, оцінку ініціативності та наполегливості, раціональності та оригінальності оперативних рішень, координації рухів і концентрації уваги.
2. Загальна характеристика етапу: тренувальне і
Змагальне навантаження
Основними завданнями другого етапу багаторічного удосконалення є зміцнення здоров'я та різнобічний фізичний розвиток підлітків, створення у них міцного фундаменту технічної підготовленості, що припускає оволодіння найширшим арсеналом рухових умінь і навичок, які більшою чи меншою мірою відповідають специфіці обраного виду спорту, а також стійкого інтересу до цілеспрямованої спортивного тренування. Вікові межі етапу представлені в табл. 5.
Таблиця 5.
Вікові межі етапу попередньої базової підготовки
В деяких видах спорту
Таблиця 6.
Основні параметри тренувальної роботи на етапі
попередньої базової підготовки в окремих видах спорту
Як бачимо, в більшості видів спорту вони збігаються з підлітковим віком. Саме через це розглянутий етап нерідко виявляється каменем спотикання, на жаль, для ще багатьох тренерів, які не враховують або не хочуть враховувати, що наслідки перетренованості підлітків, організм яких і так відчуває хронічний стрес у зв’язку зі стрімким розвитком, особливо небезпечні. Саме на цьому етапі дуже важливо дотримуватися розумної міри при плануванні тренувальних і змагальних навантажень, не перевищувати рекомендовані параметри (табл. 6).
Основна особливість динаміки навантаження на розглянутому етапі — неухильне зростання з кожним великим циклом тренування її загального обсягу й інтенсивності. Різнобічна підготовка при невеликому обсязі спеціальних вправ набагато сприятливіша для подальшого спортивного вдосконалення, ніж спеціалізована. Співвідношення засобів загальної, допоміжної підготовки і спеціального тренування на етапі, за останніми даними має становити приблизно 35: 50: 15 (за попередніми даними 45: 45: 10 (В.М. Платонов, К.П. Сахновський, 1988).
Беручи до уваги, що у більшості вихованців ефективність попередньої базової підготовки багато в чому забезпечується її різнобічністю, не можна випустити з уваги і таке: у світовій спортивній практиці все більше прикладів того, що найбільш видатних результатів, як правило, добиваються спортсмени з яскраво вираженою індивідуальністю. У зв'язку з цим, ряд фахівців (В.М. Платонов, К.П. Сахновський, 1988) вважають, що побудова тренування на цьому етапі таким чином, що на перший план висувається культивування яскравих індивідуальних здібностей, а потім вже забезпечується різнобічність підготовленості, причому така, яка стане основою для розквіту таланту, — один з перспективніших шляхів вдосконалення підготовки спортивних резервів.
Дуже важливо при підготовці спортсменів у циклічних видах спорту, починаючи з другого етапу багаторічного удосконалення, значною мірою диференціювати тренувальний процес підлітків, схильних до спринту або стаєрських дисциплін, правильно спланувати роботу на розвиток загальної витривалості при підготовці юних спортсменів, схильних до спринту.
