Інститут президентства поширений більш ніж у 130 країнах, що входять до ООН. В Україні його було введено 5 липня 1991 р. Законом "Про застосування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР".
Центральною фігурою в інституті президентства є Президент України (термін "президент" (від лат. presidens) означає "той, що сидить спереду"), який за Конституцією визначений як Глава Держави, тобто уособлює державу і державну владу в цілому, а не якісь її гілки.
Президент України є гарантом державного суверенітету, терито-ріальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Функції гаранта дотримання Конституції відводиться особливе місце, оскільки вона виявляється у колі обов'язків Президента і є запорукою фундаментальних конституційних принципів: утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 3), поділу влади (ст. 6), верховенства права (ст. 8) тощо.
Як Глава Держави Президент виступає у вирішенні внутрішніх проблем країни і від її імені у міжнародних зносинах, у ролі арбітра в разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави.
Президент виступає в статусі Глави Держави зі значними компетенцій-ними преференціями щодо виконавчої влади. Президента можна віднести до виконавчої влади лише функціонально, у зв'язку з певним обсягом повнова-жень, але він не належить до неї структурно як окрема структурна ланка ор-ганів виконавчої влади.
Президента України обирають громадяни України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Він повинен бути громадянином України. Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Конституція України встановлює недоторканність Президента під час виконання ним своїх повноважень.
Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України.
Президент вносить подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України за пропозицією коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України в термін не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; вносить подання про призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України, глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, вище командування Збройних Сил України, голів місцевих державних адміністрацій за поданням Кабінету Міністрів України.
Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради національної безпеки і оборони України.
Основною метою конституційних змін 2004 р. був перерозподіл повноважень між органами державної влади: парламентом — президентом — урядом. Відповідно до цих змін Президент має бути переважно як лідер нації, тобто, не втручаючись у поточне керування, спрямовувати політичний курс держави. Його політичними орієнтирами можуть виступати політичні документи, видані ним у вигляді послань до народу та щорічних і позачергових послань до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України (п. 2 ст. 106).
Діяльність Президента забезпечують дорадчі, консультативні та допоміжні інституції. Серед найважливіших з них — Рада національної безпеки і оборони України та Секретаріат Президента.
Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони, який вносить пропозиції Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони, координує і здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади в цій сфері у мирний час і в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Секретаріат Президента України є постійно діючим допоміжним органом. Основним завданням Секретаріату є забезпечення на засадах від-критості, гласності та прозорості здійснення Президентом України його повноважень, визначених Конституцією України.
