Назвіть види робочого часу. Розгляньте та розв’яжіть правову ситуацію.

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки згідно з чинним законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним, трудовим договором.

Види робочого часу визначені законодавством України.

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочений робочий час встановлюється для окремих категорій працівників:

• неповнолітніх віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;

• осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень;

• учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час,— не більше половини максимальної тривалості робочого часу (24, 36 годин) для відповідного віку;

• працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці,— 36 годин на тиждень.

Крім цього, встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників — учителів, лікарів тощо.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює^ догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється обов'язково. При цьому виді робочого часу сторони самі домовляються про час роботи.

Ненормований робочий час встановлюється для окремих категорій працівників, праця яких, у зв'язку із специфікою і характером їхньої роботи, не вкладається в рамки нормального робочого дня. Цей вид робочого часу, як правило, допускає роботу понад нормальний робочий день і тиждень, за що ці працівники отримують додаткову відпустку. В окремих випадках таким працівникам може проводитись доплата.

Надурочний робочий час — це робота, яка виконується працівниками понад нормальний робочий день і тиждень, якщо вона виконувалась за письмовим або усним розпорядженням власника або уповноваженого ним органу чи з його відома. За загальним правилом надурочні роботи не допускаються, але власник або уповноважений ним орган може застосовувати їх у виняткових випадках, передбачених законодавством. До надурочних робіт не залучають вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та інших осіб.

Свої особливості має і нічний робочий час. Таким вважається робочий час із 22 години до 6 години. Під час роботи в нічний час встановлена тривалість роботи скорочується на одну годину. До роботи в нічний час забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та деяких інших осіб.

Часом відпочинку є встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов'язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.

Протягом робочого дня працівникам має надаватися перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин (обідня перерва). Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Перерви в робочий час не включаються. Крім цього, для окремих категорій працівників встановлюються додаткові, ви значеної тривалості перерви (наприклад, перерви для обігрівання в холодну пору року для працівників, які працюють на свіжому повітрі)

Розглянемо життєву ситуацію.

Хто із перерахованих осіб має право на зменшення робочого часу (скорочений чи неповний робочий час)?

А) 16 літній токар;

Б) 33-літній лікар терапевт;

В) 30-літня бухгалтер, що має дванадцятилітню дитину;

Г) 38-літній водій, що доглядає за хворим батьком;

Д) 25 – літня секретарка (вагітна);

Е) 28 – річний слюсар, що працює у другу зміну до 2. 00;

Є) 33 – річний чоловік, що працює у забої.

Відповіді: а) скорочений, підстава – неповнолітній; Б) скорочений, підстава – лікар; В) неповний за проханням, підстава – дитина до 14 років; Г) ні; Д) не повний на прохання, підстава – вагітність; Е) ні; Є) скорочений, підстава – шкідливі та небезпечні умови праці.