Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕо€сн≥ть, €к забезпечуЇтьс€ право громад€н на в≥дпочинок. як≥ св€тков≥ дн≥ встановлено законодавством?




ќ—Ќќ¬Ќ≤ ¬»ƒ» „ј—” ¬≤ƒѕќ„»Ќ ”
ѕерерви прот€гом робочого дн€ ўоденний в≥дпочинок ўотижнев≥ дн≥ в≥дпочинку —в€тков≥ та неробоч≥ дн≥ ¬≥дпустки

 

“ривал≥сть в≥дпочинку м≥ж робочими дн€ми залежить в≥д тривалост≥ робочого дн€ та режиму роботи. ¬≥н повинен бути не меншим в≥д тривалост≥ робочого часу.

Ѕезперервний щотижневий в≥дпочинок (вих≥дн≥ дн≥) не повинен бути меншим за 42 години. ѕри п'€тиденному робочому тижн≥ прац≥вникам надаютьс€ два вих≥дн≥ дн≥ на тиждень, при шестиденному робочому тижн≥ Ч один вих≥дний день. «агальним вих≥дним днем Ї нед≥л€. ƒругий вих≥дний день при п'€тиденному робочому тижн≥, €кщо в≥н не визначений законодавством, визначаЇтьс€ граф≥ком роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та, €к правило, маЇ надаватис€ п≥др€д ≥з загальним вих≥дним днем.

«алученн€ прац≥вник≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ заборон€Їтьс€. “≥льки у вин€ткових випадках, передбачених законодавством, ≥ т≥льки з дозволу профсп≥лки дозвол€Їтьс€ залучати до роботи у вих≥дн≥ дн≥ окремих прац≥вник≥в ≥ лише за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу.

ƒо св€ткових ≥ неробочих дн≥в належать: 1 с≥чн€ Ч Ќовий р≥к, 7 с≥чн€ Ч –≥здво ’ристове, 8 березн€ Ч ћ≥жнародний ж≥ночий день, 1Ч2 травн€ Ч ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд€щих, 9 травн€ Ч ƒень ѕеремоги, 28 червн€ Ч ƒень  онституц≥њ ”крањни, 24 серпн€ Ч ƒень Ќезалежност≥ ”крањни.  р≥м цього, робота не проводитьс€ у дн≥ рел≥г≥йних св€т: 7 с≥чн€ Ч –≥здво ’ристове; 1 день (нед≥л€) Ч ѕасха (¬еликдень); 1 день (нед≥л€) Ч “р≥йц€. ” випадку, коли св€тковий або неробочий день зб≥гаЇтьс€ з вих≥дним днем, в≥н переноситьс€ на наступний день п≥сл€ св€ткового або неробочого.

«акон ”крањни Ђѕро в≥дпусткиї визначаЇ так≥ види в≥дпусток:

1) щор≥чн≥ в≥дпустки:

а) основна в≥дпустка;

б) додаткова в≥дпустка за роботу з≥ шк≥дливими та важкими умовами прац≥;

в) додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥;

2) додатков≥ в≥дпустки у зв'€зку з навчанн€м;

3) творч≥ в≥дпустки;

4) соц≥альн≥ в≥дпустки:

а) в≥дпустка у зв'€зку з ваг≥тн≥стю та пологами;

б) в≥дпустка дл€ догл€ду за дитиною до дос€гненн€ нею трир≥чного в≥ку;

в) додаткова в≥дпустка прац≥вникам, €к≥ мають д≥тей;

5) в≥дпустки без збереженн€ зароб≥тноњ плати.

ўор≥чна в≥дпустка надаЇтьс€ прац≥вникам з≥ збереженн€м м≥сц€ роботи (посади) ≥ середнього зароб≥тку.

ћ≥н≥мальна тривал≥сть щор≥чноњ в≥дпустки складаЇ 24 календарн≥ дн≥. ѕор€док вирахуванн€ тривалост≥ щор≥чноњ в≥дпустки визначаЇтьс€ законодавством.

ƒл€ окремих категор≥й прац≥вник≥в можуть встановлюватись в≥дпуст≥ и тривал≥сть €ких Ї б≥льшою. «окрема, неповнол≥тн≥м щор≥чна в≥дпустка надаЇтьс€ тривал≥стю 31 календарний день.

ƒе€ким прац≥вникам можуть надаватис€ додатков≥ в≥дпустки (наприклад 11 прац≥вникам, €к≥ зайн€т≥ на роботах з≥ шк≥дливими умовами прац≥).

ѕрац≥вники, що поЇднують роботу з навчанн€м, користуютьс€ правом на додаткову в≥дпустку за м≥сцем роботи.

ƒл€ зак≥нченн€ дисертац≥йних роб≥т, написанн€ п≥дручник≥в та в ≥нших випадках, передбачених законодавством, прац≥вникам надаЇтьс€ творча п≥д пустка.

44. ѕо€сн≥ть, у чому пол€гають особливост≥ цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ малол≥тн≥х та неповнол≥тн≥х ос≥б. –озгл€ньте та розвТ€ж≥ть правову ситуац≥ю:

÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть Ч це

примусовий зах≥д майнового характеру, що за-

безпечуЇ в≥дновленн€ порушених цив≥льних прав

≥ зумовлюЇ негативн≥ насл≥дки дл€ порушника

з метою його вихованн€ та стимулюванн€ належ-

ноњ повед≥нки.

¬ особливому пор€дку несуть в≥дпов≥дальн≥сть

за завдану шкоду малол≥тн≥ та неповнол≥тн≥ осо-

би. ќднак така шкода також маЇ в≥дшкодовувати-

с€. ÷ив≥льний кодекс установлюЇ, що шкода, завдана малол≥тньою особою

(€ка не дос€гла 14 рок≥в), в≥дшкодовуЇтьс€ њњ батьками (усиновлювачами) або

оп≥куном чи ≥ншою особою, €ка на правових п≥дставах зд≥йснюЇ вихованн€

малол≥тньоњ особи,Ч €кщо вони не доведуть, що шкода не Ї насл≥дком не-

сумл≥нного зд≥йсненн€ або ухиленн€ ними в≥д зд≥йсненн€ вихованн€ та на-

гл€ду за малол≥тньою особою.

якщо малол≥тн€ особа завдала шкоди, перебуваючи п≥д нагл€дом навчаль-

ного закладу, закладу охорони здоровТ€ чи ≥ншого закладу, що зобовТ€заний

зд≥йснювати нагл€д за нею, то майнову в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду несе цей

заклад, €кщо не доведе, що шкода виникла не з вини ц≥Їњ малол≥тньоњ особи.

Ўкода, завдана сп≥льними д≥€ми к≥лькох малол≥тн≥х ос≥б, в≥дшкодовуЇтьс€

њхн≥ми батьками (усиновлювачами), оп≥кунами в частц≥, €ка визначаЇтьс€ за

домовлен≥стю м≥ж ними або за р≥шенн€м суду.

Ќеповнол≥тн€ особа (у в≥ц≥ в≥д 14 до 18 рок≥в) в≥дпов≥даЇ за завдану нею

шкоду самост≥йно на загальних п≥дставах. ” раз≥ в≥дсутност≥ в неповнол≥т-

ньоњ особи майна, достатнього дл€ в≥дшкодуванн€ завданоњ нею шкоди, ц€

шкода в≥дшкодовуЇтьс€ в частц≥, €коњ не вистачаЇ, або в повному обс€з≥ њњ

батьками (усиновлювачами) або п≥клувальником, €кщо вони не доведуть,

що шкоди було завдано не з њхньоњ вини. ÷ей њх обовТ€зок припин€Їтьс€ по

дос€гненн≥ тим, хто запод≥€в шкоду, повнол≥тт€, а також у раз≥, коли в нього

до дос€гненн€ повнол≥тт€ зТ€витьс€ майно або зароб≥ток, достатн≥й дл€ в≥д-

шкодуванн€ шкоди.

якщо неповнол≥тн€ особа перебувала в заклад≥, €кий за законом зд≥йснюЇ

щодо нењ функц≥њ п≥клувальника, цей заклад зобовТ€заний в≥дшкодувати шко-

ду в частц≥, €коњ не вистачаЇ, або в повному обс€з≥, €кщо в≥н не доведе, що

шкоди було завдано не з його вини.

Ўкода, завдана сп≥льними д≥€ми к≥лькох неповнол≥тн≥х ос≥б, в≥дшкодо-

вуЇтьс€ ними у частц≥, €ка визначаЇтьс€ за домовлен≥стю м≥ж ними або за

р≥шенн€м суду.

ћикола (10 рок≥в) та јндр≥й (11 рок≥в), в≥дпочиваючи вл≥тку у своњх родич≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, познайомилис€ з вихованцем ≥нтернату —ерг≥Їм (11,5 рок≥в), €кий у той час перебував у табор≥ в≥дпочинку. —ерг≥й запропонував хлопц€м поплавати на човн≥, використавши дл€ цього спортивний човен сус≥да ћиколи без його дозволу. ѕ≥д час подорож≥ човен затонув. ’то нестиме в≥дпов≥дальн≥сть за д≥њ ћиколи, јндр≥€ та —ерг≥€?

¬≥дпов≥дь:

 

ќхарактеризуйте, €кий пор€док набутт€ ≥ втрати громад€нства ”крањни встановлено законодавством. якими нормативними актами регулюють в≥дносини повТ€зан≥ з набутт€м та втратою громад€нства.

Ѕ≥льш≥сть мешканц≥в нашоњ держави Ї грома-

д€нами ”крањни. ” широкому значенн≥ громад€-

нином вважають людину, €ка бере активну участь

у вир≥шенн≥ сп≥льних справ громади ≥ житт≥ дер-

жави. ” юридичному значенн≥ громад€нин Ч це

людина, €ка належить до громад€нства конкрет-

ноњ держави, користуЇтьс€ њњ правами ≥ виконуЇ

обовТ€зки, встановлен≥ законами ц≥Їњ держави.

ѕост≥йний правовий звТ€зок м≥ж людиною

≥ державою, €кий ви€вл€Їтьс€ в њхн≥х взаЇмних правах, обовТ€зках ≥ в≥дпов≥-

дальност≥, називаЇтьс€ громад€нством. ƒержава гарантуЇ громад€нинов≥

забезпеченн€ його прав ≥ свобод та њх захист. √ромад€нин зобовТ€зуЇтьс€

дотримуватис€ закон≥в держави та виконувати обовТ€зки.

ќднак на територ≥њ ”крањни живуть не лише громад€ни, а ще й ≥ноземц≥,

апатриди, б≥патриди. ≤ноземц€ми називають ос≥б, €к≥ Ї громад€нами ≥нших

держав. јпатриди Ч особи без громад€нства, €к≥ за певних обставин не

мають громад€нства жодноњ держави. Ѕ≥патриди Ч особи з подв≥йним гро-

мад€нством, €к≥ мають громад€нство двох ≥ б≥льше держав.

ѕравовий статус громад€н в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д правового статусу ≥ноземц≥в,

апатрид≥в ≥ б≥патрид≥в (наприклад, громад€ни можуть обирати або бути об-

раними до орган≥в державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр€дуванн€, заснувати

пол≥тичну парт≥ю, мають обовТ€зок захищати ”крањну).

ѕраво на громад€нство Ч це нев≥дТЇмне право людини. ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ

Їдине громад€нство. √ромад€нин ”крањни не може бути позбавлений гро-

мад€нства ≥ права зм≥нити громад€нство. ќсновн≥ положенн€ про громад€н-

ство закр≥плен≥ в  онституц≥њ ”крањни та «акон≥ ”крањни Ђѕро громад€нство

”крањниї.

ѕ≥дставами дл€ набутт€ громад€нства ”крањни Ї:

Х походженн€ дитини в≥д батьк≥в, €к≥ Ї громад€нами ”крањни;

Х народженн€ на територ≥њ ”крањни;

Х прийн€тт€ до громад€нства за певних умов (наприклад, проживанн€

на територ≥њ ”крањни прот€гом пТ€ти рок≥в, знанн€ украњнськоњ мови, визнанн€

й виконанн€  онституц≥њ та закон≥в ”крањни);

Х усиновленн€ громад€нами ”крањни, установленн€ батьк≥вства та ≥н.

ƒокументом, що п≥дтверджуЇ громад€нство ”крањни, Ї паспорт, тимчасо-

ве посв≥дченн€ громад€нина ”крањни, а дл€ тих, хто ще не дос€г 16-р≥чного

в≥ку,Ч св≥доцтво про народженн€.

ѕ≥дставами дл€ припиненн€ громад€нства ”крањни Ї:

Х вих≥д повнол≥тньоњ особи з громад€нства ”крањни за власною волею;

Х втрата громад€нства ”крањни за визначеними законом п≥дставами (на-

приклад, набутт€ громад€нства на п≥дстав≥ фальшивих документ≥в, невих≥д ≥з

попереднього громад€нства, користуванн€ правами або виконанн€ обовТ€зк≥в

≥ншоњ держави, зокрема, перебуванн€ на в≥йськов≥й служб≥ та ≥н.).

«аконом визначено, що з питань громад€нства необх≥дно звертатис€ до

орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, а за њњ межами Ч до представництв ”крањ-

ни за кордоном. –≥шенн€ про припиненн€ й набутт€ громад€нства приймаЇ

ѕрезидент ”крањни.

” «акон≥ ”крањни Ђѕро громад€нство ”крањниї зазначено пор€док визна-

ченн€ й зм≥ни громад€нства д≥тей. ѕ≥дставами дл€ набутт€ д≥тьми громад€н-

ства ”крањни Ї походженн€ дитини в≥д батьк≥в, €к≥ Ї громад€нами ”крањни,

народженн€ на територ≥њ ”крањни, усиновленн€ громад€нами ”крањни, уста-

новленн€ батьк≥вства, установленн€ над дитиною оп≥ки чи п≥клуванн€ та ≥н.

ѕитанн€ щодо зм≥ни громад€нства дитини вир≥шують батьки, одна к зм≥на

громад€нства у в≥ц≥ в≥д 14 можлива т≥льки з≥ згоди неповнол≥тнього.

–озгл€ньте та розвТ€ж≥ть правову ситуац≥ю:

„и маЇ право особа у зазначен≥й ситуац≥њ на набутт€ громад€нства ”крањни? якщо маЇ то за €кими п≥дставами?

ƒитина, що народилас€ в ”крањн≥, батьки €коњ громад€ни ѕольщ≥, мають дозв≥л на тимчасове проживанн€ в ”крањн≥.

 

46. ѕо€сн≥сть, ≥з чим повТ€зане встановленн€ законодавством р≥зних строк≥в позовноњ давност≥. –озгл€ньте та розвТ€ж≥ть правову ситуац≥ю:

ѕозовна давн≥сть Ч це строк, у межах €кого особа може звернутис€ до суду з вимогою про захист свого цив≥льного права або ≥нтересу. «агальна позовна давн≥сть встановлюЇтьс€ тривал≥стю в три роки. ƒл€ окремих вид≥в вимог законом може встановлюватис€ спец≥альна позовна давн≥сть: скорочена або б≥льш тривала пор≥вн€но ≥з загальною позовною давн≥стю.

«окрема, позовна давн≥сть в один р≥к застосовуЇтьс€ до вимог:

1) про ст€гненн€ неустойки (штрафу, пен≥);

2) про спростуванн€ вм≥щених у засобах масовоњ ≥нформац≥њ в≥домостей, що ганьбл€ть честь, г≥дн≥сть, д≥лову репутац≥ю (обчислюЇтьс€ в≥д дн€ вм≥щенн€ цих в≥домостей у засобах масовоњ ≥нформац≥њ або в≥д дн€, коли особа дов≥далас€ чи повинна була дов≥датис€ про ц≥ в≥домост≥);

3) про переведенн€ на сп≥ввласника прав та обов'€зк≥в покупц€ в раз≥ порушенн€ переважного права куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥;

4) у зв'€зку з недол≥ками проданого товару;

5) про скасуванн€ договору даруванн€;

6) у зв'€зку з перевезенн€м вантажу, пошти;

7) про оскарженн€ д≥й виконавц€ запов≥ту.

ѕозовна давн≥сть у п'€ть рок≥в застосовуЇтьс€ до вимог про визнанн€ нед≥йсним правочину, вчиненого п≥д впливом насильства або обману. ѕозовна давн≥сть у дес€ть рок≥в застосовуЇтьс€ до вимог про застосуванн€ насл≥дк≥в н≥кчемного правочину. ¬заЇмною згодою сторони можуть зб≥льшувати позовну давн≥сть, установлену законом, але скороченн€ позовноњ давност≥ за угодою стор≥н не дозвол€Їтьс€.

¬имогу про захист порушеного права суд приймаЇ до розгл€ду незалежно в≥д зак≥нченн€ позовноњ давност≥.

ѕереб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс€ в≥д дн€, коли особа дов≥далас€ або могла дов≥датис€ про порушенн€ свого права або про особу, €ка його порушила.

«а зобов'€занн€ми з визначеним строком виконанн€ переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс€ ≥з зак≥нченн€м строку виконанн€.

«а зобов'€занн€ми, строк виконанн€ €ких не визначено або визначено моментом вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс€ в≥д дн€, коли в кредитора виникаЇ право пред'€вити вимогу про виконанн€ зобов'€занн€. якщо боржников≥ надаЇтьс€ п≥льговий строк дл€ виконанн€ такоњ вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс€ з≥ спливом цього строку.

ѕозовна давн≥сть поширюЇтьс€ на вс≥ вимоги, за вин€тками тих, €к≥ передбачено безпосередньо в ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни або в ≥нших нормативних актах. «окрема, позовна давн≥сть не поширюЇтьс€:

Х на вимоги, що випливають ≥з порушенн€ немайнових прав,Ч кр≥м випадк≥в, передбачених законом; Х на вимоги вкладник≥в до кредитних установ про видачу вклад≥в;

Х на вимоги про в≥дшкодуванн€ шкоди, завданоњ життю чи здоров'ю ф≥зичноњ особи (кр≥м випадк≥в, передбачених законом);

Х на вимогу власника або ≥нших ос≥б про визнанн€ нед≥йсними акт≥в орган≥в державноњ влади або орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевого самовр€дуванн€, €кими порушуютьс€ права зазначених ос≥б щодо волод≥нн€, користуванн€ та розпор€дженн€ належним њм майном;

Х на вимогу страхувальника (застрахованоњ особи) до страховика про зд≥йсненн€ страховоњ виплати (страхового в≥дшкодуванн€).

«аконом може бути передбачено й ≥нш≥ вимоги, на €к≥ не поширюЇтьс€ позовна давн≥сть.

Ћюдмила  . продала св≥й будинок подружжю —. „ерез 3 роки ≥ 10 м≥с€ц≥в вона звернулась до суду з позовом про оскарженн€ договору куп≥вл≥-продажу, оск≥льки будинок вона змушена була продати близьким родичам директора п≥дприЇмства, на €кому працювала, за заниженою ц≥ною. ¬она зробила це п≥д тиском директора, €кий погрожував зв≥льнити Ћюдмилу з роботи, €кщо та не погодитьс€ продати будинок.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 625 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1372 - | 1278 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.