Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Основні вимоги. (Показати схемою). 4 страница

2. Порядок роботи КВ після одержання б/завдання на оборону в умовах відсутності зіткнення з противником. В умовах відсутності зіткнення із противником ком. взводу, одержавши бойове завдання, усвідомлює його, дає вказівки щодо підготовки взводу до його виконання, оцінює обстановку, приймає рішення по карті, оголошує його ком. відділень і доданих підрозділів, виводить взвод у зазначений опор. пункт або в укрите місце на підступах до нього, приховано розташовує його і організовує безпосередню охорону. Після цього він спільно з ком. відділень і доданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ (б/розпорядження), організовує взаємодію і систему вогню, зв’язок із підлеглими підрозділами, забезпечення дій та управління. Потім ком. взводу відповідно до прийнятого рішення організовує зайняття опор. пункту, будує систему вогню, організовує безпосередню охорону та інж. обладнання опорного пункту і складає схему опорного пункту.

3. Мета та завдання інженерного забезпечення. Інженерне забезпечення є одним із видів бойов. забезпечення. Воно організується з метою своєчасного і прихованого розгортання підрозділів, проведення ними маневру, створення необхідних умов для успішного виконання поставлених завдань, підвищення рівня захисту підрозділів і об’єктів від засобів ураження противника, завдання противнику втрат та ускладнення його дій. Завдання інженерного забезпечення Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає: інж. розвідку противника, місцевості та об’єктів; фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів; здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї; влаштування інженерних загороджень; пророблювання проходів у загородженнях, зруйнуваннях та влаштування переходів через перешкоди; обладнання і утримання переправ; добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання. Інженерна розвідка противника, місцевості і об’єктів ведеться інженерно-розвідувальними і іншими підрозділами інженерних військ як самостійно, так і у складі загальновійськових підрозділів з метою добування розвідувальних даних про противника, місцевість, об'єкти та інженерні заходи, які проводяться. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів передбачає обладнання різних фортифікаційних споруд для ефективного використання зброї і бойової техніки, підвищення стійкості управління, захисту підрозділів від засобів ураження противника. Виконання інженерних заходів з маскування та захисту підрозділів і об’єктів здійснюється з метою забезпечити прихованість зосередження (пересування), раптовість дій і збереження боєздатності своїх підрозділів, а також з метою ввести противника в оману щодо угрупування, зосередження і намірів дій наших підрозділів. Улаштування та утримання інженерних загороджень, здійснення руйнувань. Інженерні загородження улаштовуються з метою нанесення втрат противнику, затримки його просування, примушення рухатися в потрібному для нас напрямку, створюючи тим самим сприятливі умови для ураження його усіма наявними засобами ураження. Забезпечення подолання підрозділами загороджень і перешкод здійснюється з метою забезпечення успіху і стрімкості атаки. Розрізняють подолання загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника і в глибині оборони в ході наступу. Улаштування та утримання переправ здійснюється з метою створення необхідних умов для стрімкого висування підрозділів до водної перешкоди, переправи їх та розвитку наступу на протилежному березі. Добування та очищення води, обладнання пунктів водопостачання здійснюється з метою забезпеч. підр-лів водою у польових умовах.

4. В ролі командира відділення, що діє в пішому порядку, подати команду на розгортання із колони в цеп. «Відділення за мною, до бою ВПЕРЕД!», «Відділення на кут лісу «ТЕМНИЙ», на рубіж дороги – до БОЮ!»

Варіант №

1. Марш: визначення, мета та умови здійснення, призначення привалів та їх тривалість, швидкість руху. (Показати схемою шикування похідної колони механізованої роти). Марш - організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування роти. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а у напрямку руху - до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. В усіх випадках марш здійснюється з макс. можливою в даних умовах швидкістю, потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ - і вдень. Рота здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні можуть бути 25-50 м. Під час, руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція збільшується. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції збільшуються і можуть бути 100-150 м. Середня швидкість руху роти на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон - 20-25 км/г, автомобільних колон - 25-30 км/г. У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/г. При здійсненні маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/г, на лижах 5-7 км/г. Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок - в кінці кожного добового переходу. За будь-яких умов рота повинна прибути в призначений район чи на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

2. Пункти бойового наказу КВ. Розкрити зміст наказової частини. У бойовому наказі командир взводу вказує: у першому пункті – орієнтири і відомості про противника (склад, положення і характер дій противника, місця розміщення вогневих засобів); у другому пункті – завдання роти, взводу, об’єкти і цілі на напрямках дії взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів; у третьому пункті (після слова “наказую”) – завдання відділенням (танкам) доданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім цього, безпосередньо підлеглому особовому складу (заступнику командира взводу, розрахунку кулемета, снайперу, санітару-інструктору) і групам, що створюються (управління і вогневої підтримки, розгородження (підриву) і захвату); у четвертому пункті– сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними та час готовності до виконання завдання; у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

3. Що вказує КВ під час організації інженерного забезпечення в обороні. Інж. забезпечення організовується ком. взводу на основі отриманого завдання і вказівок ком. роти. Організовуючи інженерне забезпечення в обороні, командир взводу вказує: – черговість і терміни фортифікаційного обладнання позицій відділень, осн. і запасних вогн. позицій БМП (БТР), танків, укриттів для автомобілів, перекритих щілин (бліндажів); глибину окопів на відділення, траншеї і ходу сполучення; порядок і терміни інж обладнання опорного пункту, а також добове завдання; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні;які переносні загородження для боротьби в траншеї і ходах сполучень виготовити і де їх розташувати; обсяг роботи щодо дообладнання траншей і ходу сполучення після відриву їх землерийною машиною; ділянки розчищення місцевості для поліпшення спостереження і ведення вогню; хто виділяється для обладнання ком.-спостережного пункту взводу і час його готовності; місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів і як їх улаштовувати, порядок їх вогн. прикриття; заходи забезпечення захисту особового складу від зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї.

4. В ролі командира відділення подати команду на відновлення руху. «Відділення на сухе дерево, направляючий рядової Сирунець, на рубіж чагарнику перебіжками справа і зліва по одному – ВПЕРЕД!». «Відділення, на курган на рубіж дороги, перебіжками по групах: перша група рядові _______,______, ____; друга група рядові _______,______, ____; перша група ВПЕРЕД!»

Варіант №

1. Мех. взвод у головній похідній заставі: завдання, склад, засоби посилення. (Показати схемою). Марш - це організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район чи на зазначений рубіж. Взвод на марші може признач. в головну (бокову, тильну) похідну із завданням унеможливити раптовий напад противника на колону, яка охороняється, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Головна похідна застава у складі взводу діє на віддаленні 3-5 км. Тильна похідна застава прямує за охороняємою колоною, а бокова похідна застава – на рівні її голови. Їх віддаленість від колони може бути до 5 км. При діях у похідній охороні мех. взводу можуть придаватися: танк; зенітно-ракетне відділення; хіміки-розвідники; інженерно-саперний підрозділ, а іноді й інженерні засоби. У цьому випадку інженерну розвідку веде інж.-саперний підрозділ. Взвод здійснює марш у колоні з дистанціями між машинами 25 - 50 м. Під час руху по відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних систем, по курних дорогах, на гірських дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледь, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху на підвищ. швидкості дистанції між машинами збільшуються і можуть бути 100 - 150 м. Похідний порядок взводу, призначеного в похідну заставу, будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділу у б/порядок і вступу у бій. Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави у напрямку руху (від тильної похідної застави – за нею), може висилатися дозорне відділення (танк)на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримкувогнем. У головній (боковій, тильній) похідній заставі організується спостереження за наземним і повітряним прот-ком, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з прот-ком.

2. Рішення командира взводу. Розкрити зміст. У рішенні ком. взводу визначає способи виконання одерж. завдання (якого противника, де, коли і якими засобами завдати ураження, які при цьому заходи вживаються для введення його в обману), побудову бойового (передбойового, похідного) порядку, завдання відділенням, доданим підрозділам та вогн. засобам і організацію управління.

3. Що вказує КВ під час організації інженерного забезпечення в наступі. Інж. забезпечення організовується ком. взводу на основі отриманого завдання і вказівок ком. роти. Організовуючи інженерне забезпечення у наступі, командир взводу вказує: – способи пророблення проходів у загородженнях противника; способи подолання інженерних загороджень противника і перешкод, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування до нього підрозділів і подолання загороджень.

4. В ролі командира відділення подати команду на здійснення перебіжки по одному. «Відділення на сухе дерево, направляючий рядовий Пердулько, на рубіж чагарнику перебіжками справа і зліва по одному – ВПЕРЕД!».

Варіант №

1. Дати визначення миротворчої діяльності. Який документ є юридичною основою для проведення миротворчих операцій і що він передбачає? Миротворча діяльність здійснюється на основі Указу президента України «Про рішення Ради нац.. безпеки і оборони України від 24 квітня 2009 року «Про стратегію миротворчої діяльності України»15.06.2009 року №435/2009.Участь України в міжнародних миротворчих операціях (далі – ММО) здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів і послуг у розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про проведення такої операції. Миротворчий контингент – в/частини і підрозділи, оснащені відповідними ОВТ, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі в ММО, у тому числі в/підрозділи ЗС України та інші військові формування. Окремий бат-он (рота) може призначатися для участі в ММО у складі об’єднаних в/підрозділів, що створюються спільно з іншими державами. Вони можуть направлятися до інших держав та перебувати на їх території на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України. За характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, ММО поділяються на операції з встановлення (сприяння) миру, підтримання миру, примушення до миру, відбудови миру. Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитися пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.

2. Оцінка обстановки командиром взводу. Розкрити зміст. Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: противника (склад, положення і можливий характер його дій), стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів); склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби та їх вплив на підготовку і ведення бойових дій.

3. Мета та складові частини забезпечення РХБЗ. Радіаційний, хімічний, біологічний захисторганізовується і здійснюється з метою недопущення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями). Основними завданнями РХБ захисту є: виявлення та оцінювання РХБ обстановки; підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження; ліквідація РХБ зараження; маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів.

4. В ролі ком відділення подати команду на переповзання по одному. «Відділ. на сухе дерево, направ. ряд. Катрусько, на рубіж чагарнику переповзанням справа і зліва по одному – ВПЕРЕД!»

Варіант №

1. Способи виконання завдань миротворчих сил і їх коротка характеристика. За характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, міжнародні миротворчі операції (ММО) поділяються на операції з встановлення (сприяння) миру, підтримання миру, примушення до миру, відбудови миру. Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитися пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції. Операції з встановлення (сприяння) миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для мирного врегулювання конфлікту або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню. Операції з підтримання миру проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій. Операції з примушення до миру проводяться у разі відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій і застосуванням військової сили для припинення збройного конфлікту та примушення сторін, що ворогують, до встановлення перемир’я. Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над ОВТ сторін, які перебували в конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ. Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й морі. Гуманітарні операції проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення. Електоральні операції проводяться для створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою більш масштабних операцій з постконфліктного урегулювання.