Співучасники при вчиненні злочину можуть виконувати ям однорідні, так і різнорідні функції (ролі). Діяльність співучасі ників відрізняється за характером та ступенем їх участі у вчи| ненні умисного злочину. Необхідність встановлення ступеню і характеру участі кожного окремого співучасника у вчиненні конкретного злочину обумовлюється вимогами кримінального] законодавства щодо кваліфікації та призначення покарання. Від їх вірного визначення залежить законність та обґрунтованістн притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності.]
Законодавче закріплені наступні види співучасників (ч. її ст. 27 КК України):
а) виконавець (співвиконавці);
б) організатор;
в) підбурювач;
г) пособник.
Згідно з ч. 2 ст. 27 КК України виконавцем (співвиконав-цем) визнається особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений Особливою частиною КК України.
ойШенаведене означає, що виконавцем (співвиконавцем) ністю або частково виконується об'єктивна сторона конк-' ного злочину. Наприклад, виконавцем буде визнана особа, Р за завданням іншої особи безпосередньо позбавляє життя терпілого шляхом нанесення удару ножем. У свою чергу, піввиконавцями будуть особи, які, скажемо, під час вчинен-розбійного нападу діяли наступним чином: один тримає ніж йіля горла потерпілого, а інший обшукує кишені потерпілого. Виконавцем також визнається особа, яка сама безпосередньо не виконує об'єктивну сторону конкретного злочину, а використовує для цього особу, яка не є суб'єктом злочину. Наприклад, виконавець за завданням іншого співучасника залучає до безпосереднього вчинення умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень 13-ти річну особу. У цьому випадку, зазначена особа не визнається суб'єктом злочину, тому вона не підлягає кримінальній відповідальності. Відповідальність несе як безпосередній виконавець той, хто умовив неповнолітнього здійснити об'єктивну сторону конкретного злочину.
Виконавець — це один з найбільш небезпечних видів співучасників, оскільки саме він безпосередньо вчиняє злочин. Саме від його дій залежить відповідальність всіх інших співучасників. Частиною 3 ст. 27 КК України передбачено, що організатором виступає особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також визнається особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, а також особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Діяльність, яка зумовлює визнання співучасника організатором, характеризується наступними ознаками:
- організація вчинення злочину (злочинів);
- керівництво підготовкою чи вчиненням злочину (злочинів);
- створення організованої групи чи злочинної організації;
- керівництво організованою групою чи злочинною органіцією;
~ забезпечення фінансування організованої групи чи злочинної організації;
- організація приховування злочинної діяльності органі-°ваної групи чи злочинної організації.
Організатором визнається особа, яка здійснює хоча б одні з видів зазначеної діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України, підбурювачем визнається особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення конкретного злочину.
Підбурювач викликає бажання, рішучість у інших співучасників вчинити певний злочин. Способи схиляння виконавця до вчинення злочину можуть бути різноманітні і на кваліфікацію дій підбурювача не впливають.
Способи підбурювання поділяють на насильницькі та ненасильницькі. Зокрема, умовляння, підкуп — це ненасильницькі способи підбурювання, а погроза або примус відносяться до насильницьких способів підбурювання.
Згідно з ч. 5 ст. 27 КК України, пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Виходячи з вищенаведеного, треба зазначити, що пособник допомагає, полегшує вчинення злочину виконавцем. Виділяють наступні види пособництва:
— фізичне (матеріальне);
— інтелектуальне.
Фізичне пособництво полягає у фізичному сприянні виконавцю під час вчинення злочину. До фізичного пособництва
відноситься:
— надання засобів чи знарядь для вчинення злочину;
— усунення перешкод для вчинення злочину;
— заздалегідь обіцяне приховування:
а) злочинця;
б) знарядь чи засобів вчинення злочину;
в) слідів злочину;
г) предметів, здобутих злочинним шляхом;
— придбання чи збут таких предметів.
У свою чергу до інтелектуального пособництва відноситься:
— надання порад;
— надання вказівок щодо вчинення злочину.
До інтелектуального пособництва можна віднести також обіцянку приховати злочин, злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину, придбати або збути предмети, здобуті злочинним шляхом у випадку, якщо її не реалізовано
з об'єктивних причин.
Треба зазначити, що на практиці іноді може мати місце ситуація, коли ролі співучасників співпадають або перехрещуються. В такому разі, закон потребує встановлення та врахування, під час кваліфікації, характеру та ступеню участі кожного співучасника у вчиненні умисного злочину для подальшого призначення справедливого покарання.
