1) мають опосередкований доступ до джерел важливої урядової інформації
2) мають прямий доступ до джерел важливої урядової та фінансово-бізнесової інформації
3) не мають зв’язку з урядовими інституціями інформації
4) жодне з вище перерахованого
$RR01401,4,1,2,0,2
Міжнародний поділ праці — це:
- вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
- форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
- взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
- об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку
$RR01402,4,1,2,0,2
Міжнародна спеціалізація виробництва — це:
- вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
- форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
- взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
- об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку
$RR01403,4,1,2,0,2
Міжгалузева спеціалізація — це:
- вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
- форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
- взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
- об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку
$RR01404,4,1,2,0,2
Міжнародне виробниче кооперування — це:
- вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
- форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
- взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
- об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку
$RR01405,4,1,2,0,2
Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:
- він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі
- він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції
- він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше
- він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін
- на ньому діє особлива система цін — світові ціни
- на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав
- він є внутрішнім ринком країни, частина якого орієнтується на іноземних покупців
$RR01406,4,1,2,0,2
Ознаками міжнародної економіки не є:
- розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі
- розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології
- міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК)
- самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва
- система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку
- економічна політика держав, що виходить із принципів відкритої економіки
- збут усього, що призначено для продажу, здійснюється самим виробником всередині країни
$RR01407,4,1,2,0,2
Що не є формами міжнародних економічних відносин:
- міжнародна торгівля
- міжнародна міграція капіталу
- міжнародна міграція робочої сили
- міжнародна передача технології
- міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини
- вирішення глобальних проблем
$RR01408,4,1,2,0,2
До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
- теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Гекшера — Оліна
- неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань
- кейнсіанська, монетаристська, неокласична
- ранній та пізній меркантилізм, фізіократи
$RR01409,4,1,2,0,2
Неокласична макроекономічна школа допускає, що:
- ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане
- ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання
- ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок недосконалі, необхідне державне втручання
- основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане
$RR01410,4,1,2,0,2
Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:
- основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому рівні, тоді ціни приводитимуть попит і пропозицію до рівноваги
- основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки
- поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою
- основне завдання уряду – забезпечувати позитивний торговельний баланс
$RR01411,4,1,2,0,2
Школа раціональних очікувань у макроекономіці твердить, що:
- зміна макроекономічних показників пояснюється очікуваннями суб'єктів господарювання щодо коливання рівнів попиту і пропозиції на світових ринках
- очікування уряду щодо макроекономічних коливань приводять до зміни конкурентного середовища окремих суб'єктів господарювання
- пояснити поведінку суб'єктів господарювання можна тим, як вони оцінюють майбутню поведінку інших суб'єктів і розвиток макроекономічних показників
- поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою
$RR01412,4,1,2,0,2
Збільшення сукупного попиту приводить:
- до збільшення ціни та обсягів виробництва
- збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва
- зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва
- зменшення ціни та падіння обсягів виробництва
$RR01413,4,1,2,0,2
Зменшення сукупного попиту приводить:
- до збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва
- зменшення ціни та падіння обсягів виробництва
- зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва
- збільшення ціни та обсягів виробництва
$RR01414,4,1,2,0,2
Збільшення сукупної пропозиції приводить:
- до зменшення ціни та обсягів продажу
- збільшення ціни та обсягів продажу
- зменшення ціни та збільшення обсягів продажу
- збільшення ціни та зменшення обсягів продажу
$RR01415,4,1,2,0,2
Зменшення сукупної пропозиції приводить:
- до збільшення ціни та обсягів продажу
- збільшення ціни на товар та зменшення обсягів виробництва
- зменшення ціни та обсягу виробництва
- зменшення ціни та збільшення обсягів продажу
$RR01416,4,1,2,0,2
Одночасне зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції приводить:
- до зростання обсягів виробництва за незмінної ціни
- зростання обсягів виробництва та зменшення ціни
- зростання обсягів виробництва та збільшення ціни
- зменшення обсягів виробництва та зростання ціни
$RR01417,4,1,2,0,2
Одночасне зменшення сукупного попиту та сукупної про позиції приводить:
- до зменшення обсягів виробництва та падіння ціни
- зменшення обсягів виробництва та зростання ціни
- зменшення обсягів виробництва за незмінної ціни
- збільшення обсягів виробництва та падіння ціни
$RR01418,4,1,2,0,2
Збільшення сукупної пропозиції на фоні падіння сукупного попиту приводить:
- до збільшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
- зменшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
- зменшення ціни при збільшенні обсягу виробництва
- збільшення ціни при зменшенні обсягу виробництва
$RR01419,4,1,2,0,2
Зменшення сукупної пропозиції на фоні збільшення сукупного попиту приводить:
- до збільшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
- зменшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
- збільшення ціни при зменшенні обсягу виробництва
- зменшення ціни при збільшенні обсягу виробництва
$RR01420,4,1,2,0,2
До факторів виробництва належать:
- праця, технологія, земля, капітал
- праця, технологія, земля, капітал, інформація
- земля, праця та капітал
- праця та капітал
$RR01421,4,1,2,0,2
Міжнародний поділ факторів виробництва — це:
- вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах
- стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю
- історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах
- взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
$RR01422,4,1,2,0,2
Міжнародна економіка розглядає такі види ринку:
- світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній, монопольний
- міжнародний, світовий, національний, внутрішній
- внутрішній, національний, міжнародний, конкурентний
- внутрішній та зовнішній
$RR01423,4,1,2,0,2
Міжнародна торгівля — це:
- сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу
- стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн
- сукупність експортних та імпортних операцій країни
- експорт товарів та послуг країни
$RR01424,4,1,2,0,2
Торгове сальдо — це:
- сума вартісних обсягів експорту та імпорту
- різниця вартісних обсягів експорту та імпорту
- частка вартісних обсягів експорту та імпорту
- відношення експорту країни до ВВП
$RR01425,4,1,2,0,2
Торговий оборот — це:
- сума вартісних обсягів експорту та імпорту
- різниця вартісних обсягів експорту та імпорту
- частка вартісних обсягів експорту та імпорту
- відношення експорту країни до ВВП
$RR01426,4,1,2,0,2
Міжнародна економіка вивчає:
- закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики
- закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо)
- закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
- систему економічних, організаційних, політичних заходів щодо розвитку зовнішньоторгових відносин даної країни або групи країн; включає визначення обсягів географічної і товарної структури експорту та імпорту
$RR01427,4,1,2,0,2
Міжнародна мікроекономіка вивчає:
- закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
- закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
- закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
- зв'язок між загальними економічними змінними, на кшталт ВВП, рівня безробіття, рівня інфляції, обмінних курсів, відсоткових ставок
$RR01428,4,1,2,0,2
Міжнародна макроекономіка вивчає:
- закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики
- закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо)
- закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
- попит і пропозицію окремих товарів, поведінку фірм і споживачів, монополістичну та огополістичну структури ринків, тощо
$RR01429,4,1,2,0,2
