Механізм державного і економічного регулювання діяльності підприємства.

До методів непрямого впливу відносять:

- законодавчі акти;

- систему пільг в оподаткуванні і кредитуванні підприємств;

- систему державних стандартів (нормативів) у різних аспектах функціонування підприємств;

- прийняті влад­ними структурами загальнонаціонального і регіонального рівня на­удово-технічні, економічні або соціальні програми розвитку.

Основними прямими засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

1) державне замовлення, державний контракт;

2) ліцензування, патентування і квотування;

3) сертифікація й стандартизація;

4) надання цільових дотацій, компенсацій, кредитів цільових інновацій і субсидій;

5) контингентування;

6) штрафні санкції.

Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обся­гів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розмі­щення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (ви­конання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їхньої форми власності.

Державний контракт — це договір, укладений державним замовни­ком від імені держави з суб'єктом господарювання — виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зо­бов'язання сторін і регулюються їхні господарські відносини.

Ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарю­вання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства й окремих споживачів.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Спеціальний торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до законодавства України.

Стандартизація – це встановлення в державному масштабі, а також в межах міжнародних організацій єдиних норм і вимог, які пред’являються до сировини чи кінцевого споживчого продукту.

Стандарт – це нормативно-технічний документ, що встановлює сукупність норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації.

Субсидіювання - форма цільової державної фінансової або матеріальної допомоги суб’єктам економіки у вигляді субсидій з метою подолання тимчасових об’єктивних економічних та інших пересторог.

Субвенція - вид державної допомоги суб’єктам господарю­вання внаслідок дії форс-мажорних обставин (стихійне лихо, війна, економічна криза тощо).

Цільові дотації - різновид державного субсидіювання з метою збалансування витрат і доходів підприємства.

Дотації суб'єктам господарювання надаються: на під­тримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на ви­робництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілі­тації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціальне важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-еконо­мічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їхньої діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом.

Система оподаткування будується за принципами економічної до­цільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян.

Цільове кредитування - надання державою позик (як пра­вило пільгових) підприємству під конкретні проекти.

Контингентування - встановлення державою певних норм, обмеження певними умовами (контингентована емісія, контингентовані товари, податки тощо).

Штрафні санкції - певні суми грошової компенсації одно­го суб’єкта господарювання іншому або органам державного наг­ляду за порушення (або невиконання) зобов’язань, що визнача­ються підписаними угодами та чинним законодавством. Госпо­дарський кодекс України передбачає три види штрафних санкцій: штраф, пеня, неустойка.

Франчайзинг – надання права на виробництво та (або) збут продукції (послуги) з практичною допомогою у справі організації та управління бізнесом.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:

- збереження й витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин — за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

- фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарю­вання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, по­даткової дисципліни;

- цін і ціноутворення — з питань додержання суб'єктами господа­рювання державних цін на продукцію і послуги;

- монополізму та конкуренції — з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;

- земельних відносин — за використанням і охороною земель, вод­них відносин і лісового господарства — за використанням та охо­роною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

- виробництва і праці — за безпекою виробництва і праці, додер­жанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

- споживання — за якістю і безпечністю продукції та послуг;

- зовнішньоекономічної діяльності — з питань технологічної, еко­номічної, екологічної та соціальної безпеки.