Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ц≥Їнтизм  . ѕ≥рса €к обірунтуванн€ Ђ ¬≥ку Ќаукиї.




—ц≥Їнтизм вбачаЇ г≥дн≥сть психолог≥чного досл≥дженн€ в його сувор≥й науковост≥ на зразок природничих наук Ч з≥ з'€суванн€м ч≥тких законом≥рностей, €к≥ виражають неухильну повторюван≥сть псих≥чних под≥й, коли за тих чи ≥нших умов постаЇ лише така, а не ≥нша посл≥довн≥сть д≥й, стан≥в тощо.

ќдин з напр€мк≥в сц≥Їнтизму Ї прагматизм. …ого родоначальником вважаЇтьс€ видатний американський ф≥лософ „арлз —андерс ѕ≥рс (1839-1914).

ќсновн≥ ≥дењ прагматизму склалис€ у ѕ≥рса до початку 70-х рок≥в ≥ були сформульован≥ ним у двох статт€х - "«акр≥пленн€ в≥руванн€" ≥ "як зробити наш≥ ≥дењ €сними".

≤сторично прагматистський доктрина виросла з полем≥ки ѕ≥рса проти рац≥онал≥зму ƒекарта, зокрема, трьох його основних принцип≥в: методолог≥чного сумн≥ву, ≥нтуњц≥њ ≥ критер≥ю €сност≥ ≥ виразност≥ ≥дей.

ѕередумову ≥ п≥дстава прагматистський доктрини становить теор≥€ сумн≥ви-в≥ри. ÷€ теор≥€ спираЇтьс€ на концепц≥ю п≥знанн€ ≥ мисленн€, за €кою мисленн€ розгл€даЇтьс€ €к пристосувальна д≥€льн≥сть орган≥зму; пристосувальна функц≥€ мисленн€ протиставл€Їтьс€ п≥знавальною.

Ќауков≥ в≥дкритт€ та св≥тогл€дно-методолог≥чна криза к≥нц€ ’≤’- поч. ’’ст.

–озвиток св≥тових виробничих сил наприк≥нц≥ XIX-початку XX ст. в≥дбувавс€ надзвичайно високими темпами, внасл≥док чого зб≥льшивс€ обс€г св≥тового промислового виробництва.

” 1867 р. у Ќ≥меччин≥ ¬. —≥менс винайшов електромагн≥тний генератор з самозбудженн€м, €ким за допомогою обертанн€ пров≥дника в магн≥тному пол≥ можна отримувати ≥ виробл€ти електричний струм. ” 70-≥ рр.. була винайдена динамо-машина, €ку можна було використовувати не т≥льки €к генератор електроенерг≥њ, але ≥ €к двигун, що перетворюЇ електричну енерг≥ю в механ≥чну. ” 1883 р. “. ≈д≥сон (—Ўј) створив перший сучасний генератор.

” 1896-1987 рр.. н≥мецький ≥нженер –. ƒизель винайшов двигун внутр≥шнього згор€нн€ з великим коеф≥ц≥Їнтом корисноњ д≥њ.

” 1904 р. англ≥йським вченим ƒж. ј. ‘лем≥нгом була розроблена двохелектродна лампа (д≥од), €ка могла використовуватис€ дл€ перетворенн€ частот електричних коливань. ” 1907 р. американський конструктор Ћ≥ де ‘орест запропонував трьохелектродноњ лампу (тр≥од) та ≥н..

≤нтелектуальн≥ пошуки першоњ половини ’’ст.: неокант≥анство, неопозитив≥зм, теолог≥чна ф≥лософ≥€.

Ќеокант≥анство Ц теч≥€ ≥деал≥стичноњ ф≥лософ≥њ к≥нц€ 19 - 1-й третин≥ 20 ст., €ке намагалос€ осмислити основн≥ проблеми ф≥лософ≥њ на основ≥ оновленоњ ≥нтерпретац≥њ вченн€ ≤.  анта. ¬иникло у 60-х рр.. 19 в. в Ќ≥меччин≥.

ѕершим поштовхом до Ќеокант≥анства стало ≥деал≥стичне тлумаченн€ ф≥з≥олог≥њ зовн≥шн≥х почутт≥в н≥мецькими ф≥з≥ологами 19 ст. ≤. ћюллером (так званий закон специф≥чноњ енерг≥њ зовн≥шн≥х почутт≥в), ћ. ‘ерворна ≥ особливо √. √ельмгольцем (в≥дчутт€ €к простий знак предмета, не маЇ з ним жодноњ схожост≥; апр≥орний характер закону причинност≥ та ≥н.).

Ќеопозитив≥зм, €к ф≥лософський напр€мок, бере св≥й початок ще з першоњ половини ’≤’ стол≥тт€. …ого родоначальником був французький ф≥лософ ќгюст  онт (1798 Ц 1957).  онт висунув ≥дею створенн€ новоњ ф≥лософ≥њ, в≥дм≥нноњ €к в≥д матер≥ал≥зму, так ≥ в≥д ≥деал≥зму, оск≥льки, на його думку, останн≥ н≥чого дл€ науки не дають на зм≥ну њм повинна прийти позитивна ф≥лософ≥€ або позитив≥зм.

ќсновн≥ ор≥Їнтац≥њ рел≥г≥йноњ ф≥лософ≥њ ’’ ст.: 1) поворот в≥д геоцентризму до антропоцентризму, визнанн€ абсолютноњ ц≥нност≥ людини; 2) спроба скоригувати рел≥г≥йну ф≥лософ≥ю ≥ науку; 3) опора теор≥њ п≥знанн€ на так≥ теч≥њ, €к герменевтика, структурал≥зм та ≥н.; 4) визнанн€ важливост≥ збереженн€ гуман≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ культури; 6) екумен≥стичне зближенн€ рел≥г≥й €к зас≥б пом'€кшенн€ траг≥чних суперечностей сучасност≥. —учасна епоха породжуЇ у теолог≥в та рел≥г≥йних ф≥лософ≥в прагненн€ оновити традиц≥йн≥ ≥дењ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 414 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1362 - | 1216 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.