Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення будови крохмальних зерен.

1. Вивчення будови крохмальних зерен.

Виготовити препарати з паренхіми бульби картоплі, ендосперму зернівки пшениці, вівса, рису та кукурудзи. Вивчити будову крохмальних зерен при малому і великому збільшенні мікроскопа. Провести кольорову якісну ре­акцію на крохмаль розчином йоду в йодистому калії або розчином Люголя. Роздивитися будову крохмальних зерен на постійному мікропрепараті, порівняти із аналогічними об’єктами на тимчасових мікропрепаратах. При великому збільшенні замалювати крохмальні зерна запропонованих рослинних об’єктів.

На предметне скло нанести краплю води. Відрізати шматочок бульби картоплі і зробити ним мазок по склу - при цьому із зруйнованих клітин у воду переходять крохмальні зерна, в результаті чого вода мутніє. Краплю накривають накривним скельцем і розглядають при малому, а потім при великому збільшенні: добре видимі овальні або яйцевидні безбарвні крохмальні зерна з ексцентричною шаруватістю. Щоб краще розглянути шаруватість, слід прикрити діафрагму і злегка обертати мікрогвинт. Реактивом на крохмаль служить йод у калій йоді, який наносять по один бік накривного скельця і дивлячись в мікроскоп, спостерігають поступове зафарбування крохмальних зерен від слабкого синього кольору до темно-синього і чорного.

Набухлу зернівку пшениці розрізають скальпелем навпіл. Препарувальною голкою дістають невелику кількість ендосперму і переносять його в краплю води на предметне скло, накривають накривним скельцем і мікроскопують. Звертають увагу, що крохмальні зерна пшениці двох видів: концентричні, що мають шаруватість - округлі і дрібніші – овальні.

Готують аналогічним чином мікропрепарат із зернівки вівса. При великому збільшенні добре видно складні крохмальні зерна, які складаються з великої кількості багатогранних простих зерен. Шаруватість зерен відсутня.

Препарат крохмальних зерен рису, готують аналогічним чином Звертають увагу на те, що у рису складні крохмальні зерна - овальні. Вони складаються з дуже дрібних гранистих зерен.

Препарат крохмальних зерен кукурудзи готують так само, як пшениці. При вивченні їх необхідно звернути увагу на прості зерна і багатогранні із згладженими кутами. В середині цих зерен помітна щілина у вигляді штриха або зірочки.

2. Вивчення морфології клітин алейронового шару пшениці.

На постійному мікропрепараті "Зернівка пшениці" розглянути клітини з алейроновими і крохмальними зернами. Порівняти із аналогічними об’єктами на постійних мікропрепаратах „Зернівка жита” та „Зернівка кукурудзи”. Замалювати схему розташування алейронового шару в зернівці пшениці (схематично) та окрему клітину алейронового шару з алейроновими зернами.

На готових мікропрепаратах зернівки пшениці при малому збільшенні мікроскопу знаходять алейроновий шар, який розміщується в ендоспермі відразу ж під шкірочкою. Потім розглядають при великому збільшенні. Клітини алейронового шару щільно зімкнуті, кубічної форми заповнені дрібними алейроновими зернами. Під алейроновим шаром розташовані клітини ендосперма з крохмальними зернами.

3. Вивчення алейронових зерен та жирів в клітинах насінини рицини.

Виготовити препарат ендосперму насіння рицини. Провести кольорову якісну реакцію на жири. Розглянути складні алейронові зерна. Замалювати клітини ендосперму насіння рицини.

З ендосперму насінини рицини роблять тонкий зріз, переносять на предметне скло в краплю барвника судану III і накривають накривним скельцем. В центрі клітин видні складні алейронові зерна – до аморфної білкової маси зерна включені 2-3 білкових кристали та глобоїд (тільце, що містить запасний фосфор). Потім потрібно злегка постукати голкою по накривному скельцю, щоб краплини олії виступили із розрізаних клітин на край зрізу, барвник судан III інтенсивно поглинається жирною олією, і його краплини забарвлюються в оранжево-червоний колір.

Контрольні питання.

1. Як утворюються і поділяються запасні речовини рослинної клітини?

2. Характеристика запасних речовин як органічних сполук, їх властивості.

3. Залежність функцій запасних речовин клітини від їх хімічних характеристик.

4. Назвати вуглеводи рослинного походження, їх класифікацію, місця локалізації і рослини, в яких вони зустрічаються.

5. Вуглеводи: первинний і вторинний крохмаль.

6. Утворення, будова і типи крохмальних зерен.

7. У чому відмінності білків запасних від білків конституційних?

8. Утворення і будова алейронових зерен.

9. Що відбувається з алейроновими зернами при збагаченні клітин водою?

10. Рослинні жири і ефірні олії. Назвати жироолійні сільськогоспо­дарські рослини.

11. Функції жиру в рослинній клітині.

12. У чому переваги жирної олїі як запасного продукту перед крохмалем, білком?

13. Використання запасних (ергастичних) речовин людиною.

Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово).

1. Заповнити таблицю „Запасні речовини рослинних клітин”.

Запасні речовини	Місце локалізації	Фізичний стан
в клітині	в рослині
Жири
Білки
Вуглеводи, поліцукри: а) крохмаль
б) інулін
в) глікоген
г) геміцелюлоза
Вуглеводи, дицукри: а) сахароза
Вуглеводи, моноцукри: а) глюкоза
б) фруктоза

2. Порівняльна характеристика запасних речовин і включень.

Записати визначення понять: запасні речовини, первинний (фотосинтетичний) крохмаль, амілопласти, вторинний (запасний) крохмаль, крохмальні зерна, алейронові зерна, протеопласти, олеопласти.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Оболонка рослинної клітини.

Мета заняття: ознайомитися з будовою оболонки рослинної клітини, її функціями, навчитися розпізнавати структурні компоненти клітинної оболонки; набути навичок визначення структурних компонентів оболонки за допомогою якісних реакцій.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні і покривні скельця, піпетки, препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); листки аспідистри (Aspidistra elatior), плід айви (Cydonia oblonga), бульба картоплі (Solanum tuberosum), вата; розчин флороглюцину в 50% спирті, концентрована сірчана (H₂SO₄) або соляна (НСІ) кислоти, сірчанокислий анілін, судан III, хлор-цинк-йод, гліцерин.

Завдання для самостійної роботи.

1. Записати визначення понять: первинний поровий канал, плазмодесми, первинне порове поле, серединна пластинка, мацерація, міжклітинники, пора, замикаюча пластинка пори, пара пор, апопласт, симпласт.

2. Заповнити таблицю „Порівняльна первинної та вторинної оболонок”.

Характеристики	Первинна оболонка	Вторинна оболонка
Хімічний склад Фізичні властивості Особливості будови порового апарату Біологічна роль

3. Скласти схеми механізмів формування первинної оболонки та вторинної оболонки.