Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення будови перидерми.

1. Вивчення будови перидерми.

Розглянути неозброєним оком зовнішній вигляд перидерми стебла герані та гілки дуба. Виготовити тимчасові мікропрепарати поперечного зрізу молодого та старого стебла герані, гілки дуба, розглянути при малому та великому збільшенні, порівняти. Додати до препарату краплю судану ІІІ, роздивитися наслідки кольорової реакції. Замалювати будову перидерми різновічних стебел герані та дуба.

При малому збільшенні на мікропрепараті молодого стебла герані видна початкова стадія формування коркового камбія – фелогена: під епідермою, паралельно поверхні стебла, в клітинах з’являється перетинка. У старому стеблі герані перидерма добре розвинена: на мікропрепараті спостерігаються мертві клітини корку (оболонки клітин суберинізовані, отже під дією реактиву вони забарвлюються у оранжево-червоний колір), нижче розташовані живі дрібні клітини коркового камбю (фелогену), до середини від фелогену формується шар живої хлорофілоносної паренхімної тканини – фелодерми. Три розглянутих шари разом становлять перидерму. На мікропрепараті зрізу дворічної гілки дуба чітко виділяються товстий шар корку, тонкий шар фелогену, шар фелодерми.

2. Вивчення будови сочевичок стебла бузини.

Приготувати тонкий поперечний зріз гілки бузини через сочевичку, помістити в краплю судану ІІІ на предметне скло, накрити накривним скельцем. При малому збільшенні вивчити анатомічну будову сочевички, роздивитися шари перидерми. Замалювати зовнішній вигляд сочевичок, а також схему перидерми бузини у розрізі через сочевичну.

При малому збільшенні на поверхні стебла видно напівзруйновані плоскі клітини епідерми, за ними розміщені правильні радіальні шари корку (фелеми), протопласти клітин відмерлі. Під корком знаходиться шар живих тонкостінних клітин коркового камбю (фелогену); далі знаходиться шар фелодерми.

Сочевичку розглядають при малому збільшенні. Більша частина її заповнена нещільно розміщеними округлими клітинами виповнюючої тканини; в зовнішній частині цієї тканини є тріщини. Корковий камбій сочевички посилено ділиться, утворюючи все нові і нові клітини. Нижче від коркового камбію розташована фелодерма, клітини коленхіми та паренхіма первинної кори.

3. Вивчення будови кірки.

Роздивитися зовнішній вигляд кірки винограда. Приготувати тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу виноградної лози в судані III. Мікропрепарат розглянути при малому і великому збільшенні. Замалювати схему розрізу через кірку винограду. Порівняти будову кільцевої кірки винограда та чешуйчастої кірки дуба.

Виконати тонкий поперечний зріз з багаторічіної лози винограду. Помістити готовий зріз в краплю судану III, накрити накривним скельцем. При малому збільшенні на мікропрепараті спостерігаються кільцеві шари перидерми, що переміжаються з відмерлими паренхімними клітинами корку, забарвленими в оранжево-червоний колір – це кірка. Далі розташований твердий луб, шар камбію, деревина. У складі лубу помітні луб’яні волокна, у складі деревини – судини, серцевинні промені, серцевина.

Контрольні питання.

1. Походження і будова перидерми.

2. Фізіологічне значення перидерми.

3. Кірка, її будова і функції.

4. Порівняти будову перидерми і епідерми, кірки і епідерми.

Завдання для самостійної роботи.

1. Схема утворення вторинних елементів покривних тканин.

2. Заповнити таблицю „Характеристика вторинних покривних тканин”.

3. Утворення і функції сочевичок.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14