1. Вивчення кристалів антоціану в клітинах листка червоної капусти.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат з шматочка м’якоті червоної капусти. При малому збільшенні знайти клітини з поодинокими кристалами. При великому збільшенні розглянути та замалювати різні форми кристалів антоціану в клітинах капусти.
В клітинах м’якоті антоціан концентруються у вигляді окремих зерновидних, призматичних, голчастих та сферичних червоно-фіолетових кристалів.
2. Вивчення кристалів щавелевокислого кальцію (СаС2О4) в сухих лусках цибулини цибулі (або цибулини часнику).
Виготовити тимчасовий мікропрепарат з шматочка зовнішньої луски цибулі. При малому збільшенні знайти клітини з поодинокими кристалами щавелевокислого кальцію. Розглянути кристали при великому збільшенні та замалювати їх в окремій клітині. Провести якісну реакцію на ідентифікацію кристалів щавелевокислого кальцію.
Препарат сухої лусочки цибулі виготовляють в гліцерині. При великому збільшенні майже у всіх клітинах добре видимі прямокутні кристали, які іноді зростаються по два чи три – такі кристали, що складаються щавелевокислого кальцію, називають одинарними, подвійними чи потрійними. При дії на препарат розчином неорганічної кислоти (сірчаної або соляної) спостерігється розчинення кристалів.
3. Вивчення друз щавелевокислого кальцію в черешках листка бегонії.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу черешка листка бегонії (або черешка липи). При малому збільшенні знайти клітини з друзами щавелевокислого кальцію. Розглянути при великому збільшенні та замалювати клітину з друзами.
Поперечний зріз черешка листка бегонії поміщають у гліцерин. У вакуолях багатьох клітин спостерігаються поодинокі ромбоедри і численні дрібні зрощені кристали - друзи.
4. Вивчення рафідів щавелевокислого кальцію в черешках листка винограду (або черешках липи).
Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу черешка листка винограду. При малому збільшенні знайти клітини з рафідами щавелевокислого кальцію. Розглянути при великому збільшенні та замалювати клітину з рафідами.
Мікропрепарат з черешка листка винограду виготовляють в гліцерині. При великому збільшенні в черешках старих листків видимі довгі голчасті кристали, що лежать в клітинах паралельно один одному і утворюють щільні групи — рафіди.
5. Вивчення сферокристалів інуліну в бульбокорені георгіни.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат паренхіми бульбокореня георгіни. При малому збільшенні знайти окремі клітини, при великому збільшенні розглянути в клітині сферокристали інуліну та замалювати.
З бульбокоренів георгіни, витриманих в 96° спирті на протязі 7-10 днів, готують тоненькі зрізи і розглядають в гліцерині при великому збільшенні. Сферокристали — це більш-менш округлі скупчення голчастих кристалів інуліну, що променями відходять від кутів клітини, якщо гліцерин, в якому розглядають препарати, замінити теплою водою, сферокристали зникнуть, оскільки вони легко розчиняються у воді.
Контрольні питання.
1. Яке біологічне значення має утворення кристалів щавелевокислого кальцію в клітині? Механізм виведення щавелевої кислоти з організму рослини.
2. Будова і значення вакуолей. Склад клітинного соку.
3. Яка форма кристалів щавелевокислого кальцію характерна дводольним і яка однодольним рослинам?
4. В клітинах яких органів і яких рослин можна спостерігати скупчення кристалів, друз, рафідів?
5. Біологічна роль інуліну.
6. Роль продуктів вторинного обміну речовин в житті рослини.
Завдання для самостійної роботи.
1. Заповнити таблицю „Кристалічні включення в клітинах рослин”:
Таблиця. Кристалічні включення в клітинах рослин
Кристали | Локалізація в органах рослин | Форма в рослинній клітині | Функція |
Білкові кристали | |||
Кристали пігментів | |||
Кристали оксалату кальцію (щавелевокислого кальцію) |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5.
Пластиди
Мета заняття: ознайомитися різноманіттям пластид, навчитися розпізнавати їх в клітинах, вивчити їх будову і локалізацію в клітині; набути навичок виконання маштабованого рисунку мікрооб’єктів, закріпити навички мікроскопування та виготовлення мікропрепаратів.
Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальні інструменти (препарувальні голки, пінцети, леза) скляні палички або піпетки, фільтрувальний папір, предметні і покривні скельця; листки елодеї канадської (Elodea canadensis), листки валіснерії (Vallisneria spiralis), м’якоть зрілих плодів глоду (Crataegus), шипшини (Rosa canina), горобини (Sorbus aucuparia), стручкового перцю (Capsicum annuum), листки традесканції (Tradescantia), вата; розчин йоду в калій йоді, розчин флороглюцину в 50% спирті, концентрована сірчана (H2SO4) або соляна (НСІ) кислоти, сірчанокислий анілін, судан III, хлор-цинк-йод, гліцерин.
Контрольні питання (конспект).
1. Пігменти пластид і місце їх локалізації в пластидах.
2. Порівняльна характеристика ультраструктури хлоропластів, хромопластів та лейкопластів. Взаємозв’язок будови пластид та їх функцій.
3. Класифікація лейкопластів.
4. Механізм взаємоперетворення пластид.
5. Еволюційне походження пластид.