Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пособи, методи та типи правового ре≠гулюванн€. ѕравовий режим




ѕ≥д способами правового регулюванн€ розум≥ють первинн≥ засоби правового впливу на повед≥нку людей, пов'€зан≥ з над≥лен≠н€м њх суб'Їктивними юридичними правами або покладанн€м на них суб'Їктивних юридичних обов'€зк≥в. ƒо основних спо≠соб≥в правового регулюванн€ належать, €к уже в≥домо, дозво≠ли, зобов'€занн€ та заборони.

ѕор€д з основними ≥снують ≥ допом≥жн≥ способи право≠вого регулюванн€, зокрема примус, заохоченн€, наданн€ п≥льг, рекомендац≥њ, покаранн€. Ќазван≥ способи не мають самост≥йно≠го ≥нструментального знаменн€ ≥ застосовуютьс€ разом з основ≠ними способами правового регулюванн€ дл€ посиленн€ або оптим≥зац≥њ њхньоњ д≥њ.

“е чи ≥нше сп≥вв≥дношенн€ основних ≥ допом≥жних способ≥в правового регулюванн€, а також ступ≥нь його детал≥зованост≥ да≠ють у€вленн€ про конкретн≥ методи правового регулюванн€. як≠що в правовому регулюванн≥ надаЇтьс€ перевага покладенню обов'€зк≥в, обмежуЇтьс€ ≥н≥ц≥атива суб'Їкт≥в права з уточненн€ положень юридичних припис≥в, а серед юридичних факт≥в, що обумовлюють виникненн€ правових в≥дносин, переважають акти одностороннього волеви€вленн€ (€к, наприклад, адм≥н≥стративн≥ накази, постанови про початок впровадженн€ з≥ справ про право≠порушенн€ тощо), то правове регулюванн€ базуЇтьс€ на ≥мпера≠тивному метод≥. Ќавпаки, €кщо сторони в≥дносин, €к≥ п≥ддають≠с€ юридичн≥й регламентац≥њ, в≥льн≥ сам≥ приймати р≥шенн€ щодо участ≥ в них (наприклад, через укладенн€ м≥ж собою р≥зно≠ман≥тних цив≥льно-правових угод), мають змогу в≥дступати в≥д описаних у правових нормах форм стосунк≥в, встановлювати дл€ себе додатков≥, тобто безпосередньо не передбачен≥ юридичними приписами права та обов'€зки, то правове регулюванн€ засно≠вуЇтьс€ на диспозитивному метод≥.

” де€ких випадках дл€ управл≥нн€ д≥€льн≥стю соц≥альних суб'Їкт≥в використовуютьс€ рекомендац≥йний ≥ заохочувальний методи правового регулюванн€. –екомендац≥йний метод пол€гаЇ в наданн≥ вказ≥вок, що не мають обов'€зковоњ сили, стосовно найб≥льш рац≥ональних, прийн€тних дл€ сусп≥льства ≥ цих ос≥б способ≥в орган≥зац≥њ њхн≥х стосунк≥в (наприклад, через пропону≠ванн€, з метою усуненн€ можливих непорозум≥нь, типових форм трудових контракт≥в м≥ж роботодавцем ≥ прац≥вником). «аохочу≠вальний метод передбачаЇ встановленн€ дл€ ≥н≥ц≥юванн€ бажаноњ повед≥нки юридичних суб'Їкт≥в р≥зноман≥тних п≥льг, переваг, ви≠н€тк≥в з обов'€зк≥в (наприклад, зв≥льненн€ окремих категор≥й п≥д≠приЇмств в≥д сплати податк≥в з метою створенн€ спри€тливих умов дл€ зб≥льшенн€ виробництва необх≥дних вид≥в продукц≥њ) ≥ т. ≥н.

’арактеристика тип≥в правового регулюванн€ пов'€зана з ви≠св≥тленн€м його загальноњ побудови, вих≥дних засад, зг≥дно з €кими зд≥йснюЇтьс€ ц≥леспр€мований юридичний вплив на сусп≥льн≥ в≥дно≠сини, Ч загальних юридичних дозвол≥в ≥ загальних юридичних за≠борон. ¬≥дпов≥дно до цього розр≥зн€ють два типи правового регу≠люванн€: загальнодозволений ≥ спец≥ально дозволений.

ѕри загальнодозволеному тип≥ правового регулюванн€ мож≠лив≥сть певноњ повед≥нки поставлена в залежн≥сть в≥д на€вност≥ або в≥дсутност≥ ѓѓ пр€моњ заборони в закон≥. якщо ж така заборо≠на не передбачена, то ц€ повед≥нка (за умови, що вона не супере≠чить сутност≥ ≥ принципам права, мет≥ ≥ завданн€м правового ре≠гулюванн€) вважаЇтьс€ правом≥рною. ” цьому раз≥ д≥Ї юридична формула: дозволено все, кр≥м того, що заборонено законом.

ѕри спец≥ально дозволеному тип≥ вих≥дним Ї нормативне по≠ложенн€, зг≥дно з €ким особа може обирати лише т≥ форми по≠вед≥нки, що безпосередньо визнан≥ в закон≥ €к припустим≥. ” цьо≠му раз≥ д≥Ї юридична формула: заборонено все, кр≥м того, що дозволено законом.

«розум≥ло, що обранн€ одного з вищезазначених тип≥в регу≠люванн€ не може бути дов≥льним. «окрема, там, де б≥льш важли≠вим Ї забезпеченн€ високоњ соц≥альноњ активност≥, максимальноњ свободи особи (наприклад, у сфер≥ п≥дприЇмництва), правове ре≠гулюванн€ повинно засновуватис€ на загальнодозволеному тип≥ ≥ навпаки: у раз≥, коли необх≥дна ч≥тка регламентац≥€, високий р≥≠вень упор€дкованост≥ сусп≥льного житт€ (скаж≥мо, у сфер≥ дер≠жавного управл≥нн€), обираЇтьс€ спец≥ально дозволений тип пра≠вового регулюванн€.

–озгл€нут≥ способи, методи ≥ типи правового регулюванн€ да≠ють у€вленн€ лише про його окрем≥ сторони, напр€ми, аспекти. ’арактеристика ж цих €вищ у њхн≥й Їдност≥, взаЇмод≥њ €к ц≥л≥сноњ системи регулюванн€ дос€гаЇтьс€ за допомогою такого м≥сткого пон€тт€, €к Управовий режимФ. ѕ≥д правовим режимом ро≠зум≥ють певний пор€док правового регулюванн€, €кий забезпе≠чуЇтьс€ через особливе поЇднанн€ залучених дл€ його зд≥йсненн€ способ≥в, метод≥в ≥ тип≥в правового регулюванн€. ќск≥льки ж наб≥р цих складових буваЇ р≥зним, то ≥ д≥апазон можливих право≠вих режим≥в досить великий Ч в≥д жорстких до в≥дносно м'€ких.

“ак, €кщо у сфер≥ сусп≥льних в≥дносин, пов'€заних з реал≥≠зац≥Їю ф≥зичними особами права власност≥ на мисливську та ≥ншу зброю, застосовуЇтьс€ спец≥ально дозволений тип регулюванн€, на перше м≥сце висуваЇтьс€ ≥мперативний метод регул€тивного впли≠ву, а дом≥нуючими способами регулюванн€ Ї зобов'€занн€ ≥ забо≠рони, то у сфер≥ в≥дносин, що складаютьс€ з приводу задоволенн€ ≥ндив≥дами своњх культурних потреб, використовуЇтьс€ протилеж≠ний за своЇю спр€мован≥стю комплекс правових засоб≥в.

ѕравове регулюванн€ Ї досить складним, багатогранним €ви≠щем, про що св≥дчить ≥ його структура. “ак, залежно в≥д особли≠востей формуванн€, зад≥€них у цьому процес≥ юридичних за≠соб≥в, масштабу, зд≥йснюваного впливу на сусп≥льне житт€ розр≥зн€ють нормативне ≥ ≥ндив≥дуальне, централ≥зоване ≥ децен≠трал≥зоване правове регулюванн€.

Ќормативне регулюванн€ реал≥зуЇтьс€ за допомогою норм права, об'Їктивованих у вигл€д≥ закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в, санкц≥онованих державою звичањв, нормативних правових договор≥в, правових прецедент≥в. ƒл€ нормативного ре≠гулюванн€ притаманн≥ так≥ ознаки:

поширенн€ не на одну конкретну життЇву ситуац≥ю, а на за≠здалег≥дь непередбачувану к≥льк≥сть випадк≥в певного виду; адресуванн€ персонально невизначеному колу суб'Їкт≥в; встановленн€ нових загальних прав та обов'€зк≥в. ≤ндив≥дуальному регулюванню властив≥ ознаки, протилежн≥ нормативному регулюванню, а саме: реагуванн€ на конкретн≥ соц≥альн≥ факти та обставини, що виникають у сфер≥ правового регулюванн€, спр€мован≥сть на юридичне опосередкуванн€ в≥д≠носин м≥ж ч≥тко визначеними (персон≥ф≥кованими) особами.  р≥м цього, ≥ндив≥дуальн≥ правов≥ р≥шенн€ завжди формулюютьс€ аd hос (тобто лише дл€ даного випадку) ≥ не Ї обов'€зковими дл€ ≥нших аналог≥чних ситуац≥й.

ѕод≥л правового регулюванн€ на централ≥зоване ≥ децент≠рал≥зоване не зб≥гаЇтьс€ з його розмежуванн€м на нормативне та ≥ндив≥дуальне.

÷ентрал≥зоване правове регулюванн€ зд≥йснюЇтьс€ державни≠ми та ≥ншими уповноваженими державою органами ≥ виступаЇ €к зовн≥шнЇ щодо суб'Їкт≥в, на €к≥ воно поширюЇтьс€, оск≥льки не пе≠редбачаЇ механ≥зм≥в узгодженн€ з цими особами зм≥сту адресова≠них ним правових норм та ≥ндив≥дуальних припис≥в. “иповим при≠кладом централ≥зованого регулюванн€ Ї встановленн€ державою, шл€хом прийн€тт€ в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в, систе≠ми податк≥в та ≥нших обов'€зкових платеж≥в до бюджету.

ƒецентрал≥зоване правове регулюванн€ под≥л€Їтьс€ на коор≠динац≥йне ≥ автономне.

 оординац≥йне регулюванн€ на в≥дм≥ну в≥д централ≥зованого, маЇ двосторонн≥й або багатосторонн≥й характер ≥ пол€гаЇ в са≠мост≥йному пошуку безпосередн≥ми учасниками в≥дносин, що п≥ддаютьс€ правовому регулюванню, узгоджених м≥ж цими суб'Їктами правових форм њхньоњ взаЇмод≥њ, €к≥ мають значенн€ (Ї обов'€зковими) т≥льки дл€ стор≥н даних в≥дносин.  оорди≠нац≥йне правове регулюванн€ може поширюватис€ на в≥дносини, не врегульован≥ в централ≥зованому пор€дку, або ж так≥, що по≠требують додатковоњ правовоњ регламентац≥њ (≥нколи така мож≠лив≥сть спец≥ально передбачаЇтьс€ в нормативно-правових актах) ≥ не повинне суперечити регулюванню, зд≥йснюваному на цент≠рал≥зованих засадах. –азом з тим реал≥зац≥€ правоположень, €к≥ при цьому формулюютьс€, може при необх≥дност≥ забезпечува≠тис€ зверненн€м до в≥дпов≥дних юрисдикц≥йних орган≥в (суду, господарського суду тощо) з метою застосуванн€ до њх поруш≠ник≥в засоб≥в державного примусу. ѕрикладом координац≥йного правового регулюванн€ може бути укладенн€ колективного трудового договору м≥ж власником (адм≥н≥страц≥Їю) п≥дприЇмства ≥ його трудовим колективом, у €кому встановлюютьс€ ≥ конкрети≠зуютьс€ взаЇмн≥ права ≥ обов'€зки зазначених ос≥б.

јвтономне правове регулюванн€ своњми основними рисами не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д координац≥йного, але стосуЇтьс€ вин€тково особистоњ повед≥нки його суб'Їкт≥в. јвтономне регулюванн€ ви≠конуЇ субсид≥арн≥ функц≥њ щодо вищерозгл€нутих вид≥в правово≠го регулюванн€ або ж зд≥йснюЇтьс€ на самост≥йн≥й основ≥. ¬ обох випадках воно пов'€зане з реал≥зац≥Їю правового принципу Удоз≠волено все, кр≥м того, що не забороненоФ, коли особа в межах д≥ючого законодавства, не порушуючи прав ≥ законних ≥нтерес≥в ≥нших суб'Їкт≥в ≥ не вступаючи з ними в безпосередн≥ зносини, визначаЇ хоча ≥ не передбачен≥ в закон≥, але так≥, що не суперечать йому, форми своЇњ повед≥нки у правов≥й сфер≥. Ќаприклад, влас≠ник земельноњ д≥л€нки може сам обирати будь-€к≥ (в тому числ≥ пр€мо не обговорен≥ в закон≥) способи њњ використанн€, за умови, що ц≥ способи не заборонен≥ земельним законодавством ≥ не зач≥пають прав та законних ≥нтерес≥в ≥нших землевласник≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1137 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2367 - | 1953 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.