Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ел€нський повстанський рух проти пол≥тики комун≥ст≥в




—ел€нство ”крањни в≥дкрито виступило проти пол≥тики рад€нськоњ влади. –озгорнувс€ масовий повстанський рух, €кий б≥льшовицьке кер≥в-ництво характеризувало €к контрреволюц≥йний, куркульський бандитизм. “роцький, ≥нструктуючи аг≥татор≥в п≥дчас в≥дправки њх на ”крањну, говорив: " оммуну, чрезвычайку, продовольственные отр€ды, комиссаров... возненавидел украинский кресть€нин до глубины души". ќтже, у 1919 р. в ”крањн≥ розвивавс€ масовий повстанський сел€нський рух, а не куркульський бандитизм, €кий в≥дображав незадоволенн€ ус≥х сел€н пол≥тикою рад€нськоњ влади. Ќедарма у зведенн€х Ќаркомв≥йськсправ ≥нформац≥њ под≥л€лис€ на розд≥ли: "«овн≥шн≥й фронт" ≥ "¬нутр≥шн≥й фронт". ѕовстанськ≥ виступи у 1919 р. проходили здеб≥льшого п≥д рад€нськими гаслами (√ригор'Їв - за "самост≥йну рад€нську владу", «елений, незалежники - за "самост≥йну в≥льну –ад€нську ”крањну", ћахно - за "в≥льн≥ ради"). ”крањнськ≥ парт≥њ соц≥ал-демократ≥в, незалежник≥в та есер≥в намагалис€ використати масовий сел€нський рух з метою орган≥зац≥њ боротьби з "окупац≥йною рос≥йською, комун≥стичною владою". Ќа по≠чатку кв≥тн€ 1919 р. њхн≥ представники провели п≥дп≥льно нараду, на €к≥й домовилис€ про об'Їднанн€ кер≥вництва повстанським рухом. ” м≥с≠течку —квир≥ на  ињвщин≥ незалежники створили ¬сеукрањнський повстанський ревком, на чол≥ €кого став один з л≥дер≥в ц≥Їњ парт≥њ ƒрагомирецький, а отаманом ус≥х повстанських сил був проголошений ё.ћазуренко. ” кв≥тн≥-травн≥ сел€нство посилило оп≥р рад€нськ≥й влад≥, унасл≥док чого повстанство набрало широкого розмаху. ѕрот€гом кв≥тн€ в ”крањн≥ було зареЇстровано 93, а з середини кв≥тн€ до середи≠ни червн€ 1919 р. - 328 виступ≥в. Ќайб≥льше цих виступ≥в припада≠ло на  ињвщину, де найсильн≥шими були загони «еленого, —трука й —околовського. «елений (ƒанило “ерпило) - син сел€нина з “рип≥лл€, учитель, член парт≥њ незалежник≥в, орган≥зував повстанський заг≥н ≥ д≥€в спочатку у  ињвському пов≥т≥ в район≥ “рип≥лл€ - ќбух≥в - √ерман≥вка -  агарлик, а пот≥м поширив сферу своњх д≥й на ≥нш≥ пов≥ти  ињвщини та ѕере€славський ≥ «олотон≥ський пов≥ти ѕолтавщини. —или його с€гали часом до 30-35 тис. чол. —трук - учитель в минулому - також назбирав заг≥н ≥ боровс€ проти орган≥в рад€нськоњ влади в „орнобильському пов≥т≥  ињвщини, в ќстерському та ≥нших пов≥тах „ерн≥г≥вщини. —околовський - син псаломщика, поручик в≥й≠ськового часу - ≥з своњм загоном робив те саме у –адомишльському та ≥нших пов≥тах  ињвщини. ќдночасно з загонами «еленого, —трука, —околовського д≥€ли й багато ≥нших загон≥в (√ончара, јнгела, Ћазнюка, ”варова, “репета, “ютюнника, яценка та ≥н.). «еленому вдалос€ п≥дн€ти 10 кв≥тн€ 1919 р. повстанн€ нав≥ть на околиц≥  иЇва - на  урен≥вц≥ та в сус≥дн≥х селах —таро-ѕетр≥вськоњ волост≥. ƒл€ придушенн€ повстанського руху ур€д залучив в≥йськов≥ частини та ƒн≥≠провську р≥чкову флотил≥ю загальною чисельн≥стю 21 тис. чол. ”насл≥док активних д≥й цих в≥йськ на початку травн€ 1919 р. загони, ≥ передус≥м найб≥льш≥ - «еленого, —трука ≥ —околовського, - були в основному розс≥€н≥. јле у травн≥ виступ ћ. √ригор'Їва знову актив≥зував формуванн€ й д≥њ повстанських загон≥в. ћ.ќ.√ригор'Їв - штабс-кап≥тан царськоњ арм≥њ, украњнський есер, учасник антигетьманського повстанн€ на п≥вдн≥ ”крањни п≥д прапором ƒиректор≥њ, "отаман ’ерсонщини, «апор≥жж€ й “авр≥њ". Ќа початку лютого 1919 р. в≥д ƒиректор≥њ ћ. √ригор'Їв перейшов на б≥к рад€нськоњ влади. ќчолюван≥ ним загони були спочатку переформован≥ у 1-у бригаду «адн≥провськоњ див≥з≥њ, а у кв≥тн≥ Ц у 6-у —тр≥лецьку див≥з≥ю, њњ начальником ≥ був призначений ћ.√ригор'Їв. Ќа початку травн€ 6-а див≥з≥€ зосереджувалас€ в район≥ ќлександр≥њ - ™лисаветграда Ц «нам'€нки. ѕ≥д коман≠дуванн€м √ригор'Їва перебувало близько 20 тис. чол. ” своЇму розпор€дженн≥ в≥н мав 52 гармати, 700 кулемет≥в, 11 бронепоњзд≥в. ” травн≥ 6-а див≥з≥€ у склад≥ 3-њ ”крањнськоњ арм≥њ д≥стала наказ почати наступ проти румун в Ѕессараб≥њ дл€ подальшого з'Їднанн€ з ”горською –ад€н≠ською –еспубл≥кою. ¬≥дмовившись виконати наказ про пох≥д у Ѕессараб≥ю, √ригор'Їв 8 травн€ звернувс€ до "народу украњнського, народу змученого" з ун≥версалом, у €кому закликав до усуненн€ "ур€ду авантюриста –аковського" ≥ встановленн€ "диктатури працюючого люду", "влади народу ”крањни". ¬≥н закликав формувати загони, займати пов≥тов≥ й губернськ≥ м≥ста, а кращих б≥йц≥в посилати на  ињв ≥ ’арк≥в. УЌегайно орган≥зовувати владу народну, - говорилос€ в ун≥вер≠сал≥. - ¬ кожному сел≥ вибер≥ть сел€нську раду, у кожн≥й волост≥ - волосну раду, у кожному пов≥т≥ - пов≥тову раду, у кожн≥й губерн≥њ - губерн≥альну радуФ. ѕ≥дн€вши повстанн€ в район≥ ќлександр≥€ Ц ™лисаветград, √ригор'Їв за к≥лька дн≥в захопив  атеринослав,  ременчук, ћиколањв, ’ерсон, „еркаси, «олотоношу, «нам'€нку та розгорнув наступ на  ињв, ’арк≥в, ќдесу. √ригор'Ївське повстанн€ стало серйозною загрозою дл€ рад€нськоњ влади в ”крањн≥. “ому командуванн€ рад€нських в≥йськ моб≥л≥зувало на його придушенн€ вс≥ сили. ¬оно створило ударн≥ групи трьох основних напр€мк≥в: 1)групу в≥йськ  ињвського напр€мку; 2) ќдеську групу; 3) групу ’арк≥вського напр€мку. ” впертих бо€х з повстанц€ми рад€нськ≥ в≥йська у травн≥ 1919 р. розгро-мили основн≥ сили григор'Ївц≥в. —ам √ригор'Їв ≥з залишками приб≥чник≥в пере-ховувавс€ у в≥ддалених степових селах на ’ерсонщин≥ до к≥нц€ липн€ 1919 р. јле розгром григор'Ївського повстанн€ не означав л≥кв≥дац≥њ повстанського руху, оск≥льки незадоволенн€ сел€нства пол≥тикою рад€нськоњ влади не зникло. Ћише з 1 по 19 липн€ 1919 р. в ”крањн≥ було зареЇстровано 207 повстанських виступ≥в. —кладними були в≥дносини рад€нськоњ влади з ћахном ≥ махнов≠ськими повстанськими загонами. Ќестор ≤ванович ћахно (1888-1934) народивс€ в с≥м'њ б≥дного сел€нина в сел≥ √ул€й-ѕол≥ на  атеринославщин≥, у юн≥ роки включивс€ до революц≥йноњ боротьби, вв≥йшов до гул€йп≥льськоњ групи анарх≥ст≥в. «а терористичну д≥€льн≥сть у 1910 р. був засуджений до смертноњ кари, €ка була зам≥нена дов≥ч≠ною каторгою. ƒо середини 1917 р. в≥н утримувавс€ в Ѕутирськ≥й каторжн≥й тюрм≥ у ћоскв≥. ¬есною 1917 р. повернувс€ до √ул€й-ѕол€, був обраний головою ради роб≥тничих ≥ сел€нських депутат≥в, створив „орну гвард≥ю. ѕ≥д кер≥вництвом ћахна у √ул€й-ѕол≥ ще до жовтн€ 1917 р. були вз€т≥ на обл≥к ≥ розпод≥лен≥ пом≥щицьк≥ земл≥. ”л≥тку 1918 р. ћахно орган≥зував повстанськ≥ загони, €к≥ вели боњ проти гетьман≠ц≥в ≥ н≥мецько-австр≥йських в≥йськ, а пот≥м проти в≥йськ ƒиректор≥њ. ” лютому 1919 р. ћахно перейшов на б≥к рад€нськоњ влади ≥ його повстанськ≥ загони були переформован≥ в 3-ю бригаду «адн≥провсь≠коњ див≥з≥њ, €кою командував ѕ.ƒибенко. Ќа початку лютого бригада мала 4 тис., а на початок березн€ - 7 тис. б≥йц≥в. ћахновський рух був рухом переважно степового украњнського сел€нства, €ке прагнуло оволод≥ти пом≥щицькими земл€ми, в≥льно вести своЇ ≥ндив≥дуальне господарство й розпор€джатис€ результатами свого господарюванн€, €комога менше залежати в≥д центральноњ влади. ÷ей рух був оголошений анарх≥стським, оск≥льки сам ћахно ≥ його найближч≥ приб≥чники вважали себе ≥дейними анарх≥стами, запе≠речували будь-€ку владу, висували "безвладну" програму тощо. ƒо ћахна пристали так≥ ватажки анарх≥ст≥в, €к јршинов, ¬ол≥н, Ѕарон, ¬енгеров та ≥н. ¬≥дображаючи незадоволенн€ сел€нства диктатом комун≥ст≥в ≥ њхньою воЇнно-комун≥стичною пол≥тикою, махновц≥ висунули гасло: "’ай живуть в≥льно обран≥ –ади труд€щих сел€н ≥ роб≥тник≥в". ” р≥шенн€х 3-го районного з'њзду представник≥в в≥д 72 волостей ќлександр≥вського, ћар≥упольського, Ѕерд€нського, Ѕахмутського ≥ ѕавлоградського пов≥т≥в, а також махновських в≥йськових частин, проведеного штабом ћахна 10 кв≥тн€ 1919 р. у √ул€й-ѕол≥, зазначалось, що ≤≤≤ ¬сеукрањнський з'њзд рад не був "≥стинним ≥ в≥льним виразником вол≥ труд€щих", ≥ м≥стивс€ протест проти "реакц≥йних прийом≥в б≥льшовицькоњ влади" ≥ вимоги "зм≥ни в корен≥ продоволь≠чоњ пол≥тики, зам≥ни рекв≥зиц≥йного загону правильною системою товарообм≥ну м≥ж м≥стом ≥ селом". ” березн≥ - кв≥тн≥ 1919 р. бригада ћахна вела вперт≥ ≥ дуже т€жк≥ боњ проти б≥логвард≥йц≥в на д≥л€нц≥ фронту в≥д јзовського мор€ до ¬олновахи. 15 березн€ вона оволод≥ла Ѕерд€нськом, 17-го - ¬олновахою, 27-го - ћар≥уполем ≥ розгорнула наступ на “аганрог. јле на початку кв≥тн€ ден≥к≥нц≥ п≥дт€гнули св≥ж≥ сили. 6 кв≥тн€ по рад€нським в≥йськам ударив к≥нний корпус генерала ј.Ўкуро. –озгорнулис€ запекл≥ боњ. —ус≥дн€ з бригадою ћахна 9-а див≥з≥€ ѕ≥вденного фронту була розгромлена й почала в≥дступати. ћахновськ≥ частини були виснажен≥, але трималис€. ¬ одному з боњв п≥д √ришино пол€гло близько трьох тис€ч повстанц≥в. јле рад€нське командуванн€ допомоги в≥й≠ськам ћахна не надало. 16 травн€ в ”крањну прибув голова –евв≥йськради –ос≥йськоњ –еспубл≥ки “роцький, маючи метою "розпеченим зал≥зом" розправл€тис€ з партизанщиною в арм≥њ. ¬≥н р≥зко запротестував проти нам≥р≥в реорган≥зац≥њ бригади ћахна в див≥з≥ю ≥ зажадав л≥кв≥дац≥њ "махновщини". «а цих умов 25 травн€ –ада роб≥тничо-сел€нськоњ оборони ”—–– постановила: "Ћ≥кв≥дувати ћахна в найкоротший строк", хоча махновц≥ ≥ сам комбриг ћахно пе≠ребували на фронт≥ в бо€х. Ќа початку червн€ “роцький в≥дкрито оголосив ћахна зрадником ≥ орган≥затором заколоту. ћахно в телеграм≥ в ћоскву спростовував ц≥ звинуваченн€. 12 червн€ з ’аркова на станц≥ю —инельникове прибув Ќадзвичайний трибунал на чол≥ з √.ѕ'€таковим ≥ того ж дн€ заарештував в≥с≥м член≥в махновського штабу. 17 червн€ вони були розстр≥л€н≥. ¬ражений ц≥Їю розправою, ћахно з невеликим загоном (150 чол.) вињхав з фронту у ¬еликий “окмак, а пот≥м 17 червн€ з загоном уже з 800 чол. перейшов на правий берег ƒн≥пра ≥ став орган≥зовувати нов≥ повстанськ≥ загони. ” липн≥ ћахно ув≥йшов у контакт з √ригор'Ївим, зустр≥вс€ з ним 27 липн€ в сел≥ —ентове, поблизу ќлександр≥вки на ’ерсонщин≥. «винувативши √ригор'Їва в зрад≥ народу, махновц≥ вбили його.

2.7 ”крањна в друг≥й половин≥ 1919 року.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1347 - | 1185 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.